Стилістика прийменників
Стилістика української мови
Стилістика прийменників
Службові слова, які в поєднанні з повнозначними словами виражають залежність їх від інших слів у реченні або в словосполученні, називаються прийменниками. Вони використовуються для вираження найрізноманітніших відношень між синтаксично незалежним і залежним словом у реченні або в словосполученні. Прийменники вживаються тільки з непрямими відмінками іменних слів.
Прийменники в українській мові здебільшого розподіляють на такі групи:
– первинні прості прийменники.
– первинні складені прийменники. У цій групі 35- 38 слів: задля, з-за, з-під, з-посеред, проміж, щодо та ін.;
– вторинні прості прийменники. їх у мові понад 80: вглиб, вздовж, близько, довкола, замість, зсередини, кругом, мимо, наперед, обабіч, оддалік, опріч, опісля, попереду, посередині, праворуч, поряд, стосовно, шляхом, вслід, всупереч, назустріч, напереріз та ін.;
– вторинні складені прийменники. Вони утворюють найчисельнішу групу
Кількість вторинних прийменників приблизна, розподіл їх – дещо сумнівний, хоча він простежується і в словниках: наприклад, слово близько (див. СУМ) у реченні Близько лікоть, – та не вкусиш (Номис) виступає прислівником, а в реченні Рад був жити близько батька… (І. Франко) це ж слово вживається як синонім до біля, коло (набуває функції прийменника при родовому відмінку іменника), а також: жити при батькові.
Прийменник, будучи службовим словом, виражає певну низку семантичних і стилістичних відношень між повнозначними словами, семантично скріплює їх синтаксично-підрядним зв’язком. Отже, значення прийменників релятивне (відносне), його сутність полягає у вираженні прийменником певних семантичних відношень між повнозначними словами.
Прийменники, вступаючи у різні відношення, зв’язки із повнозначними словами, разом з ними виражають семантико – синтаксичні значення, стилістичні функції, використовуються багатозначно: звернувся до друзів (об’єктне значення), поїхав до міста (значення місця), вставав до зорі (значення часу), нагрів до двадцяти градусів (значення міри і ступеня). У складі речення іменник із прийменником до виступає обставиною (працював до ночі), додатком (підійшов до нього); зрідка прийменник входить до складу головного члена речення (Брат із сестрою поводилися ввічливо).
Прийменникам властива значна динаміка розвитку, їх стає дедалі більше внаслідок зневиразнення й ослаблення значення деяких повнозначних слів, переважно іменників і прислівників, які все частіше використовуються із службовою функцією.
Кожен прийменник якоюсь мірою фонетично й стилістично особливий, зовсім адекватно не може бути замінений іншим. Особливо значеннєві стилістично вторинні складені прийменники, які подекуди репрезентують собою дещо архаїчне у мові або мають публіцистичний чи виразно книжний, нерозмовно-побутовий відтінок: Дарунок згоди ліпший над здобуток, що на війні ціною крові взято (Леся Українка) – над здобуток замість по-сучасному стилістично зручнішого від здобутку; пор. також: розмовно-нормативне кров’ю взято. Отже, з часом деякі мовні форми змінюються, минуле нерідко контрастує із сучасним, не узгоджується з ним, однак талановито художнє й дотепер залишається стилістично вагомим. Про це свідчать твори класиків української літератури, зокрема Івана Нечуя-Левицького (1838- 1918), Панаса Мирного, Лесі Українки (1871 – 1913), Івана Франка, Михайла Коцюбинського.
Отже, з допомогою прийменників виражаються найрізноманітніші відношення, семантичні й морфолого-синтаксичні зв’язки між повнозначними словами, між членами речення і складниками одного члена речення: Кожен з нас трудар і воїн (В. Сосюра), кожен з нас – складений підмет.
Частина прийменників, особливо вторинних і складених (у відповідь на, у зв’язку з, під впливом, незалежно від, незважаючи на, всупереч бажанню), значеннєво-вагома такою мірою, що їх можна загалом вважати семантичними. Ця семантика відносна, особлива, часткова, бо лексичне значення, наприклад, іменника (відповідь, зв’язок та ін.) чи прислівника (близько, вглиб, вздовж і под.) при цьому послаблюється, виконує службову функцію.
Допоміжна синтаксична функція прийменника полягає в тому, що він виражає певне відношення між повнозначними словами, своєрідно поєднуючи їх в одне семантичне ціле, хоча й словесно розчленоване. В цьому заявляє про себе й стилістична роль кожного прийменника. Його функція особливо очевидна тоді, коли він уживається повторно, що найчастіше характеризує мовлення розмовно-побутове, особливо фольклорно-пісенне. Прикметникове означення при цьому вживається після пояснюваного іменника: За сльозами, за гіркими І світа не бачить; Пішла в садок у вишневий (Т. Шевченко); За колодою, за дубовою, Там козинії роги (Нар. творчість).
Стилістично увиразнюється художній текст і тоді, коли повтор прийменника простежується в сполученні інших слів (не тільки в сполученнях “іменник – прикметник”): Із города із Глухова Полки виступали (Т. Шевченко) сполучення “іменник – іменник”, пояснювальне слово і пояснююче (города Глухова); З весною вас, з вербою, з водою, з бідою (О. Довженко).
Отже, прийменники (як і сполучники, частки) завжди важливі функціонально: вони об’єднують повнозначні слова у всенародну усвідомлювану цілість (речення) і завжди додають будь-якому сполученню слів певного стилістичного значення, відтінку.
Related posts:
- Стилістика службових слів Стилістика української мови Стилістика службових слів Кількісно невелику групу слів (їх у мові всього кілька сотень) становлять слова, які прийнято називати не повнозначними, службовими. Цим означенням аж ніяк не применшується їх важливість у мовній системі, у мовленні будь-кого. Якщо з речення, а ще більше – із кілька реченнєвого відрізка мовлення вилучити службові слова, то його […]...
- Правопис прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Правопис прийменників Похідні прийменники пишуться разом, окремо й через дефіс. Разом Пишуться: А) складні прийменники, утворені сполученням одного або двох (іноді – трьох) прийменників із будь-якою частиною мови: внаслідок (унаслідок), впродовж (упродовж), замість, навколо, напередодні, наприкінці, щодо; Б) складні прийменники, утворені з двох простих прийменників: Задля, заради, навпроти, […]...
- Непохідні й похідні прийменники МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Непохідні й похідні прийменники За походженням прийменники поділяються на дві основні групи: Непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). До Непохідних належать давні прийменники, спосіб творення яких визначити важко, а то й неможливо. Це такі прийменники, Як без, до, від (од), з (зі, зо), із (ізо), за, на, […]...
- Види прийменників за походженням – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Види прийменників за походженням За походженням прийменники поділяються на дві групи: похідні й непохідні. До Непохідних належать прийменники, спосіб творення яких визначити неможливо: До, без, на, під, при, по, над, крізь, за, для тощо. Похідними називаються прийменники, що утворилися від іменних частин мови та прислівників, а також поєднанням […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...
- Уживання прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Уживання прийменників Кожний прийменник уживається з тим чи іншим непрямим відмінком. Прийменники Біля, для, від, без, до, з-за, з-під, крім, серед, після вживаються тільки з родовим відмінком; прийменники Крізь, про, через – тільки зі знахідним відмінком; прийменник При – тільки з місцевим. Прийменники На, по можуть вживатися із […]...
- Будова прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Будова прийменників За будовою прийменники поділяються на прості, складні та складені. Прості складаються з одного слова (в, на, під, над, серед і под.). Складні складаються з одного складного слова (поміж, щодо, обабіч, навколо). Складені прийменники мають у своєму складі два і більше слова (згідно з, незважаючи на, на випадок, у вигляді, […]...
- Походження прийменників – Прийменник Службові частини мови Прийменник Походження прийменників Прийменники за походженням поділяються на непохідні (або первинні) та похідні (або вторинні). Непохідні (первинні) прийменники – це ті, які виникли в мові давно, і походження їх уже не можна встановити: без, в (у, уві), від (од), для, до, з (із, зі, зо), за, крізь, між, на, над (наді, надо), […]...
- Написання прийменників разом, окремо та через дефіс – Прийменник Службові частини мови Прийменник Написання прийменників разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: Внаслідок, впродовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед, попри, посеред, услід, щодо та ін. Окремо пишуться: В кінці, в напрямі до, в результаті, в середині, з метою, за винятком, на […]...
- Вживання іменників без прийменників і з прийменниками Урок 45 Тема. Вживання іменників без прийменників і з прийменниками Мета: вдосконалювати вміння відмінювати іменники у множині; розвивати вміння правильно вживати прийменники з іменниками в різних відмінках; виховувати інтерес до історії України. Обладнання: картки індивідуального опитування. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання 1. Робота із вправою 180 2. Картки індивідуального опитування Картка 1 Спиши текст, […]...
- Види прийменників за будовою МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК & 34 Види прийменників за будовою 3a будовою прийменники бувають: – прості – складаються з однієї частини: без, до. край (села), близько (першої години); – складні – складаються з двох і більше складових частин: поза, понад, з-за; – складені – утворюються з кількох частин (повнозначних слів і прийменників), що пишуться окремо: на […]...
- СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Прийменникова система української літературної мови семантично багатопланова й неоднорідна. Семантичну класифікацію прийменників у сучасному мовознавстві здійснюють переважно на основі двох семантичних протиставлень: 1) динамічність – статичність; 2) контактність – дистантність. На думку мовознавців, ознака контактність – дистантність є основною, оскільки вона пронизує всю прийменникову систему, незалежно від лексичного наповнення відмінкових […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Стилістика часток Стилістика української мови Стилістика часток У системі службових, або не повнозначних, слів стилістично особливе, водночас і виразне, значення мають частки – слова, які надають окремим словам, словосполученням, реченням певних додаткових смислових, модальних і емоційно-оцінних відтінків або використовуються для утворення форм слова (наприклад, форм умовного способу). Часток у мові приблизно 80 – разом із фонетичними варіантами […]...
- Послідовність розбору прийменників – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Послідовність розбору прийменників 1. Речення (словосполучення) із прийменником. 2. Аналізоване слово. 3. Похідний чи непохідний. 4. З яким відмінком ужито. 5. На що вказує. 6. Особливості написання....
- Стилістика в системі розділів науки про мову – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика в системі розділів науки про мову Поступове й дедалі грунтовніше вивчення багатьох мов, їх основних структурних компонентів, усіх одиниць мови від античних часів спричинилось до того, що вже у 20-ті роки XIX ст. сформувалась окрема самостійна галузь знань – наука про мову (мовознавство, лінгвістика). Мовознавство, або лінгвістика (лат. lingua – мова), […]...
- Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика Стилістика української мови Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика До лексичного складу мови належать певні групи повнозначних слів з неоднаковою семантикою. їх прийнято називати лексико – семантичними. Лексико – семантичні групи слів – такі групи повнозначних слів, кожна з яких своєрідна лексично, семантично і за виконуваними стилістичними функціями. Лексико – семантичні групи слів […]...
- Стилістика мови і стилістика мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мови і стилістика мовлення Терміни “стилістика мови” і “стилістика мовлення” треба розмежовувати, як і терміни й відповідні їм реалії “мова” і “мовлення”. Наукові підвалини для розмежування цих лінгвальних явищ заклав відомий німецький лінгвіст, основоположник теорії загального мовознавства Вільгельм фон Гумбольдт (1769 -1835). Кожне мовлення, на його думку, суб’єктивне, але передусім – […]...
- Стилістика сполучників Стилістика української мови Стилістика сполучників В усіх стилях мови й мовлення активно використовуються сполучники – не повнозначні (службові) слова, якими поєднуються в одне семантико – синтаксичне ціле однорідні члени речення або предикативні (реченнєві) частини складного речення. Сполучники, на відміну від прийменників, помітно автономніші складові речення, вони нейтральніші, бо не входять до складу жодного з членів […]...
- НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ § 43. НАПИСАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ Вправа 446 І. Тип: розповідь. Стиль: науковий. Висловлювання створено з метою профілактичної роботи серед учнів. II. Унаслідок – шляхом поєднання іменника з прийменником; під час – шляхом поєднання іменника з прийменником; У зв’язку – шляхом поєднання іменника з прийменником; Впродовж – шляхом переходу прислівника в прийменник; поруч із – шляхом переходу […]...
- Питання для самоконтролю – Прийменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Прийменник Питання для самоконтролю 1. Чим відрізняється прийменник від самостійних частин мови? 2. Коли відбувається чергування прийменників? 3. Розкажіть про особливості вживання прийменників. 4. На які групи поділяються прийменники за походженням? 5. Розкажіть про написання прийменників. Наведіть приклади....
- Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис прийменників) Урок № 60 Тематичне тестування (тема: Прийменник, правопис Прийменників) Мета: з’ясувати рівень засвоєння знань і сформованості вмінь та навичок стосовно теми “Прийменник, правопис прийменника; закріплювати вміння застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці, навички самостійної роботи, розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять. Тип уроку : урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь і навичок. Обладання : роздавальний […]...
- Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика мовних одиниць і мовних рівнів Мова, вся її система формується з мовних одиниць і мовних рівнів. Мовними одиницями є різнотипні елементи мови, її складові. До основних, визначальних мовних одиниць належать фонеми (звуки), морфеми (корені слів, афікси), слова, словосполучення, члени речення і речення. Усі мовні одиниці матеріальні за своєю природою, бо становлять […]...
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- Логічні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Логічні прийменники Логічні прийменники – це особливий семантичний тип прийменників. З просторовими й темпоральними їх єднає лише семантична ознака контактність – дистантність, яка модифікується в них в ознаку одночасності – різночасності. Саме вона зближує логічні прийменники з темпоральними. Логічні прийменники виражають такі різновиди логічного зв’язку між явищами: відношення причини, мети, […]...
- Написання прийменників разом, окремо і через дефіс МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ПРИЙМЕННИК & 35 Написання прийменників разом, окремо і через дефіс Прийменники вживаються з іменниками, займенниками, числівниками в непрямих відмінках і пишуться з ними завжди окремо: із задоволенням, між горами, до нас, з-понад усіх, з-поміж багатьох, від трьох. Але не слід плутати прийменники з однозвучними префіксами: при дорозі, але придорожній; між народами, але міжнародний. […]...
- НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Службові частини мови. Прийменник & 32. НЕПОХІДНІ Й ПОХІДНІ ПРИЙМЕННИКИ. ПРАВОПИС ПРИЙМЕННИКІВ ОКРЕМО, РАЗОМ І ЧЕРЕЗ ДЕФІС Як сонця блакитного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті.. В. Сосюра ПАМ’ЯТАЙМО Як ви вже звернули увагу, прийменники можуть складатися з однієї літери: у, з; з двох і […]...
- Фонетична стилістика і її одиниці Стилістика української мови Фонетична стилістика і її одиниці Фонетична стилістика – де лінгвістичне вчення про функцію (функції) окремої фонеми і найрізноманітніші поєднання фонем у словах і між словами в межах усієї мовної системи, а також про функціональний вияв нормативно-літературної вимови слів, про наголошування слів, типову інтонацію мовних одиниць....
- Темпоральні прийменники – СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ – ПРИЙМЕННИК ПРИЙМЕННИК 4. СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ Темпоральні прийменники У сучасній українській мові налічується 38 темпоральних прийменників, причому більшість із них (23) формально споріднені з просторовими, пор.: біля, близько, в, від (од), впродовж, вслід за, слідом за, до, з, за, коло, між (межи), поміж (помежи), на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через. Решта (15) […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- УЖИВАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ З ІМЕННИКАМИ В РІЗНИХ ВІДМІНКАХ. ЗАСВОЄННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ФОРМ ІМЕННИКІВ У МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКУ МНОЖИНИ З ПРИЙМЕННИКОМ по Мета: вдосконалювати вміння учнів відмінювати іменники у множині; ознайомити із закінченням іменників у місцевому відмінку множини; формувати навички правильного використання форм іменників у місцевому відмінку множини з прийменником по; розвивати увагу, спостережливість; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати інтерес до мови. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Подивилися на мене, Усміхнулися усі. Чи готові до роботи? Молодці! […]...
- Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови 1. Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика становить лінгвістичне вчення про найумотивованіше й найдоцільніше послуговування мовою, її одиницями – фонемами (звуками ), морфемами, словами, словосполученнями й сполученнями слів, членами речення, реченнями, еквівалентами (замінниками ) речень і текстами. Кожна окрема мовна одиниця має своє нормативне або ж діалектне буття, стилістичні можливості. Стилістика – це […]...
- НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ ПРИСЛІВНИК НЕЧАСТИНОМОВНИЙ СТАТУС СЛУЖБОВИХ СЛІВ У традиційній граматиці поряд із повнозначними, або самостійними, частинами мови, що виявляють переважно повний набір різнорідних ознак (залежно від домінантного критерію у цьому наборі їх кількість різна: від чотирьох (іменник, прикметник, дієслово, прислівник) до шести, а іноді й більше (іменник, прикметник, займенник, числівник, дієслово і прислівник), виділяється клас не повнозначних […]...
- Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
- Стилістика безособових речень Стилістика української мови Стилістика безособових речень У всіх стилях мови з неоднаковою активністю використовуються безособові односкладні речення. Безособовими називаються такі речення, головний член яких означає стихійну дію чи стан природи або ж таку дію чи стан особи, які трапляються з нею незалежно від її волі: І світає, і смеркає, День Божий минає… (Т. Шевченко); Давненько […]...
- Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс Уроки № 58, 59 Тема: Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс. Мета : закріпити знання про правопис прийменників разом окремо та через дефіс; формувати вміння визначати в словах орфограму “Написання прийменників разом, окремо і через дефіс” та обгрунтовувати вибір написання відповідним правилом; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип урок ів : […]...
- Стилістика і її підрозділи – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика і її підрозділи Стилістика як особлива галузь і система знань про мову має такі основні підрозділи: – загальна теорія і практика функціонування мови; – вчення про стилі, жанри і форми мови; – вчення про функції всіх одиниць мови – фонем (звуків), морфем, слів у складі речень, речень будь-якої структури, еквівалентів речення […]...
- Стилістика словосполучень Стилістика української мови Стилістика словосполучень Для культури мовлення важливим є стилістичне використання всієї різноманітності словосполучень у структурі речення. Словосполучення – лексико-семантична й граматична цілість щонайменше двох повнозначних слів, поєднаних підрядним або сурядним зв’язком. Словосполучення становить речення або його частину: Розвинена мова; Любов і ненависть; Невже тебе не зачудовує, – як наш народ в труді росте? […]...
- Стилістика інфінітивних речень Стилістика української мови Стилістика інфінітивних речень В усіх стилях і в обох формах мови – усній і писемній – за багатьох мовленнєвих ситуацій використовуються речення інфінітивні, по-своєрідному близькі до речень безособових. Інфінітивними називають односкладні речення, які мають синтаксично незалежний інфінітив у ролі головного члена: Тільки зирнути, радо заплакать, Раз пригорнути, раз побалакать (П. Грабовський); Мовчать! […]...
- Префікси, співзвучні з прийменниками Тема: Префікси, співзвучні з прийменниками Мета: поглибити знання учнів про префікс як значущу частину основи слова; вчити розрізняти співзвучні префікси і прийменники на слух і на письмі, правильно їх писати; розвивати зв’язне мовлення школярів; виховувати любов до тварин. Тип уроку: урок формування мовної компетенції. Обладнання: підручник, зошит. Перебіг уроку І. Організаційний момент Ось дзвінок сигнал […]...