Стихійні явища природи, екологічні проблеми та природоохоронні території Африки
Розділ ІІ. Материки тропічних широт
Тема 1. Африка
& 17. Стихійні явища природи, екологічні проблеми та природоохоронні території Африки
Пригадайте: 1. Які явища природи називають стихійними? Які з них трапляються у вашій місцевості? 2. Що таке екологічні проблеми? Як ви розумієте це поняття? 3. Які ви знаєте природоохоронні території в Україні?
Стихійні явища природи в Африці. Події в природі, які проявляються як могутня руйнівна сила, називають стихійними явищами. До них належать посухи, землетруси, виверження вулканів, повені.
В Африці стихійними явищами природи є насамперед постійні посухи. Це тривалий період нестачі опадів, переважно за високої температури та низької вологості повітря. Особливо часто посухи трапляються в зоні саван Північної і Східної Африки. Посухи супроводжуються суховієм – вітром, який переносить жарке й сухе повітря, а також безліч дрібних порошинок піску та пилу на тисячі кілометрів. Посухи та суховії призводять до втрат урожаю сільськогосподарських культур, знищення
Великої шкоди завдає нашестя сарани. Зазвичай ці комахи живуть поодинці й осіло. Але іноді з незрозумілих причин сарана збирається у величезні зграї й перелітає на тисячі кілометрів, знищуючи врожай на значних територіях. “Килимом диявола” охрестили африканці перельоти пустельної сарани, через які мільйони людей змушені голодувати.
Екологічні проблеми Африки. Змінити або й повністю знищити природні ландшафти материка можуть екологічні проблеми.
Екологічні проблеми – це складні ситуації, які виникають унаслідок втручання людини в природні процеси й призводять до порушення рівноваги природних комплексів.
Однією з великих екологічних проблем Африки є поступове збільшення території пустель. Наприклад, пустеля Сахара щороку просувається на південь смугою завширшки 5-7 км, що спричинено діяльністю людини: вирубуванням лісів, знищенням трав’яного покриву під час надмірного випасання худоби. Опустелення відбувається досить швидко. Заходи, покликані запобігти цьому процесу (створення спеціальних загород, насадження дерев тощо), поки що неефективні.
Щоб зупинити наступ Сахари на савану, уряди прилеглих країн домовилися про створення так званого зеленого поясу – території завширшки 20-30 км, де висаджуються фінікові пальми, акації, вічнозелені австралійські евкаліпти.
Великою екологічною проблемою є знищення вологих і перемінно-вологих лісів екваторіального поясу Африки. Деякі африканські країни в гонитві за миттєвими прибутками вирубують цінні породи дерев. В африканській гілеї також поширилася хибна практика очищення грунтів під ріллю для землеробства за допомогою вогню. Підпалений ліс вигорає, а попелом удобрюють землю. За кілька років грунти на цій ділянці виснажуються – і людина звільняє від лісу все нові й нові площі. Нині від первинних площ африканського лісу залишилася тільки половина. І це незважаючи на те, що вологі екваторіальні ліси образно називають “легенями нашої планети”.
Мал. 35. Піщана буря в пустелі
Інша важлива проблема – зменшення кількості диких тварин у савані. Унаслідок активного освоєння людиною природних територій, розорювання, розведення домашньої худоби дикі тварини витісняються. До того ж величезною проблемою Африки є браконьєрство, що призвело до різкого зменшення кількості диких тварин, особливо слонів, носорогів і жирафів.
Африка – скарбниця корисних копалин. Це стало “вироком” природним ландшафтам багатьох її територій. У місцях розроблення, корисних копалин природні комплекси істотно змінені людиною. Наприклад, у 1950-х роках у Сахарі було відкрито значні поклади нафти, а згодом побудовано нафтопереробні заводи. Це докорінно змінило природу в місцях нафтопромислу.
Природні заповідні території материка. Світова спадщина ЮНЕСКО та природні об’єкти Африки, занесені до її списку. Нині ніхто не заперечує нагальної потреби збереження певних природних комплексів, рослин і тварин у них. Природні заповідні території – це ділянки суходолу чи моря, на яких зберігається в природному стані весь природний комплекс або його окремі компоненти. На цих територіях господарська діяльність заборонена або повністю, або окремі її елементи.
В окремих африканських країнах уже зрозуміли, до чого може призвести інтенсивне вирубування лісів. Так, у Демократичній Республіці Конго держава контролює заготівлю й експорт деревини та насаджування дерев. А в Малі діє закон, згідно з яким за випалювання лісів загрожує штраф і тюремне ув’язнення. Уряди багатьох країн заборонили на своїй території полювання на диких тварин. Туристи ж можуть споглядати диких звірів у природних умовах з автобусів. У заповідниках і національних природних парках мандрівники пересуваються за спеціально розробленими маршрутами в супроводі працівників природоохоронних територій.
Для збереження унікальних природних об’єктів, які вважаються надбанням усього людства, у 1972 р. на 17-й сесії в Парижі міжнародна організація ЮНЕСКО ухвалила Конвенцію про охорону Світової спадщини, яка набула чинності в 1975 р. Нині до списку Світової спадщини ЮНЕСКО внесено 981 об’єкт у 157 державах світу. Статус об’єкта Світової спадщини гарантує його збереження, підвищує престиж, сприяє популяризації та розвитку екологічного туризму.
– Знайдіть на фізичній карті Африки в атласі найбільші заповідники та національні природні парки материка
До списку включено 116 природних і культурних об’єктів Африки, які займають майже 9 % території континенту. Лідерами за кількістю об’єктів Світової спадщини є Ефіопія, Марокко, Туніс, Алжир, Єгипет, Танзанія та Південна Африка. Найбільше природних об’єктів Світової спадщини знаходиться в Південній і Східній Африці в зоні саван і рідколісся.
Найвідоміший у світі національний природний парк у зоні саван Серенгеті, що в Танзанії, заснований у 1940 р. На його території збереглися в природному стані дикі травоїдні тварини: антилопи, зебри, буйволи, носороги, жирафи, бегемоти, слони. З хижаків тут мешкають леви, гепарди й леопарди. У 1959 р. із Серенгеті виокремився Національний парк Нгоронгоро, розташований на згаслому вулкані.
Найстарішим національним природним парком на континенті є парк Крюгер на річці Лімпопо на межі Мозамбіку та Південної Африки, заснований у 1898 р. Тут у недоторканій природі живе 137 видів ссавців: леви, носороги, слони, зебри, леопарди, бегемоти, жирафи та ін.
До списку ЮНЕСКО занесено також танзанійський Національний парк Кіліманджаро. На території Уганди відомий Національний парк Рувензорі-Маунтінс. На цьому гірському масиві охороняються людиноподібні мавпи горили та шимпанзе.
Міжнародною спільнотою охороняються й водні об’єкти Африки. Зокрема на території Зімбабве під охороною перебуває водоспад Вікторія. У Малаві в 1980 р. створений Національний парк “Озеро Ньяса” для збереження унікальної екосистеми тропічних риб.
Створення заповідних територій допомагає зберегти унікальні ландшафти Африки.
Коротко про головне!
– До стихійних явищ Африки належать посухи, піщані бурі, повені, нашестя сарани тощо, які завдають великої шкоди місцевому населенню.
– Основними екологічними проблемами Африки є збільшення території пустель, зменшення площі вологих тропічних лісів унаслідок їх вирубування людиною, скорочення кількості тварин тощо.
– Для розв’язання екологічних проблем і збереження унікальної природи в Африці створено багато заповідників і національних природних парків.
– Майже 9 % території Африки займають об’єкти, які включені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Серед природних об’єктів, що вважаються надбанням усього людства, найбільш знані національні природні парки: Серенгеті, Нгоронгоро, Кіліманджаро, Рувензорі-Маунтінс, водоспад Вікторія.
1. Які природні явища називають стихійними? Назвіть стихійні явища природи Африки, які несуть загрозу материку та людям.
2. Які екологічні проблеми виявляються в Африці найгостріше?
3. З якою метою створюють природоохоронні території? Наведіть приклади таких територій в Африці.
4. Поміркуйте, які частини Африки та з яких причин найбільше страждають від господарської діяльності людини.
5. Охарактеризуйте екологічні проблеми кожної з природних зон Африки та запропонуйте можливі шляхи їх подолання.