СТРОНЦІЙ

Related posts:

1. БІОАКУМУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи БІОАКУМУЛЯЦІЯ – нагромадження в організмі забруднювальних речовин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і травний канал. Передумовою Б. є тривалий біол. період напіврозпаду шкідливих речовин і їхня здатність нагромаджуватись у певних органах і тканинах. Напр., хлоровмісні вуглеводні нагромаджуються в жировій тканині, кадмій – у нирках. В особливо великих масштабах […]...
2. ЦЕЗІЙ-137 Екологія – охорона природи ЦЕЗІЙ-137 – найнебезпечніший радіонуклід, період напіврозпаду якого дорівнює ЗО рокам. При Р-розпаді відбувається у-випромінювання....
3. Будова і функції прищитовидних залоз Відповіді на питання до екзамену з курсу Основи біології та генетики Будова і функції прищитовидних залоз. Дві пари Прищитоподібних залоз розташовані на задній поверхні щитовидної залози, часто в її тканині. Загальна їх маса – 0,1-0,13 г. Залози виробляють гормони – Паратгормон і Кальцитонін, які регулюють обмін кальцію і фосфору в організмі. Паратгормон підтримує вміст кальцію […]...
4. Загальна характеристика хімічних елементів ІІА групи РОЗДІЛ 3 МЕТАЛІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ТА ЇХ СПОЛУКИ ХІМІЧНІ ЕЛЕМЕНТИ ІА – ІІІА ГРУП § 61. Загальна характеристика хімічних елементів ІІА групи Усвідомлення змісту цього параграфа дає змогу: Характеризувати та порівнювати хімічні елементи ІІА групи за місцем у періодичній системі та електронною будовою атомів; поширеність у природі; Оцінювати їх біологічну роль. До ІІА групи періодичної системи […]...
5. УРАН Екологія – охорона природи УРАН – прир. радіоакт. елемент з фіз. періодом напіврозпаду 700 млн років (11-235) та 4,5 млрд років (11-238), а біол. – 300 діб. Розпад У. супроводжується а – і у-випромінюванням, и-235 використовується на АЕС і для виробництва атомних бомб. 11-238 не може бути ядерним паливом, але є вихідним матеріалом для виробництва […]...
6. РАДІОНУКЛІДИ Екологія – охорона природи РАДІОНУКЛІДИ – радіоакт. елементи та їхні нестійкі ізотопи, які довільно розпадаються на ін. нукліди з швидкістю, що визначається періодом їхнього напіврозпаду. Одні Р. після розпаду перетворюються на стабільні елементи, ін., розпадаючись, перетворюються на ін. нестабільні Р., утворюючи цілу родину Р., яка закінчується стабільним елементом. Р. у розсіяному вигляді містяться у всіх […]...
7. МЕТАЛ ЛЕГКИЙ Екологія – охорона природи МЕТАЛ ЛЕГКИЙ – метал з малою щільністю – менш як 8 т/м3. До М. л. належать літій, берилій, натрій, магній, алюміній, калій, кальцій, титан, рубідій, стронцій, цезій та барій. М. л. найчастіше використовують для отримання легких сплавів. Розсіюючись по поверхні землі, М. л. самі по собі (напр., алюміній) або у складі […]...
8. ПІРАМІДА ТРОФІЧНА Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ТРОФІЧНА – вид екол. піраміди, що характеризує певну екосистему з властивими їй трофічними рівнями (продуцентами, консументами першого, другого і т. д. порядків)....
9. КОНЦЕНТРАЦІЯ Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ, концентрування – 1) скупчення, зосередження, збирання чогось в одному місці, клітині, тканині тощо. Досить поширене в при роді явище, коли рослинні і тваринні організми концентрують деякі хім. елементи (напр., ламінарія – йод; голотурія – ванадій); 2) (хім.) кількість речовини, що міститься в одиниці маси або об’єму розчину, суміші, сплаву. Виражається […]...
10. ЙОД РАДІОАКТИВНИЙ Екологія – охорона природи ЙОД РАДІОАКТИВНИЙ – радіоакт. нукліди йоду 1-129 і 1-131 належать до найважливіших штучних радіонуклідів. Період напіврозпаду 1-129 становить 1,6 – 107 років, 1-131 – 8,07 доби. Обидва нукліди потрапляють у навколишнє середовище з радіоакт. опадами після випробування ядерної зброї та аварій на ядерних реакторах, а також утворюються на АЕС і викидаються […]...
11. ТРИТІЙ Екологія – охорона природи ТРИТІЙ – нуклід водню, фіз. період напіврозпаду – 12,3 р., біол. – 19 діб. Розпад Т. супроводжується Р-випромінюванням. З охолоджувальною водою та відпрацьованим повітрям АЕС Т. може потрапляти в довкілля. Слід враховувати, що розпад Т. не лише виявляє негативний радіац. вплив, а й спричинює трансмутацію. Розпад атома Т., що входить до […]...
12. ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи ЖОРСТКІСТЬ ВОДИ, “твердість води” – властивість води, зумовлена наявністю в природній воді сполук кальцію та магнію, високий вміст яких робить воду жорсткою. При нагріванні, випаровуванні води нерозчинні солі (карбонати кальцію і магнію) відкладаються у вигляді накипу на стінках ємностей, водопровідних трубах тощо. Ж. в. вимірюється в градусах – один градус жорсткості […]...
13. ТРОПОФІТИ Екологія – охорона природи ТРОПОФІТИ – рослини, що пристосувалися до існування в зонах з регулярним чергуванням вологої і посушливої пір року шляхом регулювання свого водного балансу. Напр., на посушливий період одні Т. скидають листя або кінці гілок (листяні дерева), ін. втрачають вологу (надгрунтові лишайники). До Т. відносять також рослини з добовою ритмікою орієнтації листків щодо […]...
14. Радіоактивність ХІМІЯ – Комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХІМІЯ 2. Будова атома 2.3. Радіоактивність Самочинний (спонтанний) розпад ядер атомів деяких ізотопів, що супроводжується виділенням елементарних частинок або ядер (наприклад, протонів) і енергії, називають радіоактивністю, а ізотопи, здатні до спонтанного розпаду, – радіоактивними. У природі існують стабільні (нерадіоактивні) і нестабільні (радіоактивні) ізотопи різних […]...
15. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
16. ВОДНІСТЬ РІЧКИ Екологія – охорона природи ВОДНІСТЬ РІЧКИ – відношення кількості води, яка протікає руслом річки за певний період (декаду, місяць, сезон, один чи кілька років), до норми для цього періоду – середнього значення за тривалий період (багато років)....
17. ЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ЕНЕРГЕТИКА ЕКОСИСТЕМИ – забезпеченість екосистем енергією та її використання. Включає такі процеси: отримання енергії з двох основних джерел – сонячна радіація (фотосинтез) і реакції окиснення неорг. речовин (хемосинтез); транспортування енергії трофічними рівнями й каналами; використання енергії організмами для продукування біомаси й підтримання життєдіяльності....
18. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
19. Закон радіоактивного розпаду 2-й семестр ЯДЕРНА ФІЗИКА 4. Атомне ядро. Ядерна енергетика Урок 4/51 Тема. Закон радіоактивного розпаду Мета уроку: ознайомити учнів із законом радіоактивного розпаду. Тип уроку: комбінований урок. План уроку Контроль знань 12 хв. Самостійна робота № 15 “Будова атома. Атомне ядро” Вивчення нового матеріалу 25 хв. 1. Причини радіоактивного розпаду. 2. Період напіврозпаду. 3. Закон […]...
20. СТАНЦІЯ Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец, призначення (напр., електр. С.); 3) косм. літальний апарат (напр., авт. міжпланетна С.)....
21. РЕФУГІУМ Екологія – охорона природи РЕФУГІУМ – ділянка земної поверхні, де один вид або ціла група видів пережили несприятливий період геол. часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникли (напр., Закавказзя – льодовиковий Р.)....
22. КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи КОЛОНІЇ ПОПУЛЯЦІЇ – групові поселення осілих тварин. Можуть існувати тривалий час чи виникати лише на період розмноження, напр. у багатьох птахів – граків, чайок. Найбільш складні колонії у гуртових комах – термітів, мурашок, бджіл....
23. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
24. НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ Екологія – охорона природи НАГРОМАДЖЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН В ОРГАНІЗМІ – підвищення конц. речовин у біол. системах. Тварини, рослини і людина отримують необхідні для життєдіяльності хім. речовини переважно з їжі і нагромаджують їх у своєму організмі. Цей процес наз. нагромадженням. Оскільки радіоакт. ізотопи не відрізняються за хім. властивостями від не радіоакт. ізотопів того самого елемента, вони […]...
25. АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ ПЕРІОД (ЕВОЛЮЦІЇ ЖИТТЯ) – період еволюції матерії до появи перших форм життя (приблизно 10 млрд років)....
26. ЖЕРТВА Екологія – охорона природи ЖЕРТВА – 1) особина, що зазнала прямого нападу, вбита та цілком чи частково з’їдена безпосередньо нападником; 2) особина, що загинула внаслідок нападу, безпосереднього вбивства чи супутніх причин (напр., водяні тварини, викинуті на берег, гинуть через деякий час від отриманих травм); 3) особина, що загинула внаслідок впливу абіотичних катастрофічних (стихійних) причин (напр., […]...
27. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ Екологія – охорона природи ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ РОСЛИНИ – проміжок часу від сходів до прир. смерті рослини, може становити від десятків хвилин до кількох тисяч років. Так, життя різних груп бактерій триває всього 20-ЗО хв (від поділу до поділу). Водорості можуть жити від кількох діб до десятків років. Тривалість життя лишайників становить десятки років. Серед насінних […]...
28. ІМПРИНТИНГ Екологія – охорона природи ІМПРИНТИНГ – процес формування в ранній період розвитку особини стійкої індивід, вибірковості щодо зовн. стимулів. І. є механізмом інформ. контакту з довкіллям, що виявляється, напр., у прив’язаності новонароджених або вилуплених з яйця особин до будь-якого об’єкта чи істоти, що рухається, які сприймаються потомством за батьків....
29. ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – заміна одного прир. ресурсу на ін., як правило, економічно рентабельніший у даний істор. період. Прикладом може бути енергет. ряд: деревне паливо – мін. паливо – атомна та сонячна енергія, в т. ч. й “холодна”. Деякі ресурси незамінні у зв’язку з тим, що їх технол. неможливо створити (напр., […]...
30. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
31. СУМА ЕФЕКТИВНИХ ТЕМПЕРАТУР Екологія – охорона природи СУМА ЕФЕКТИВНИХ ТЕМПЕРАТУР – 1) характеристика теплового режиму за певний, напр, вегетаційний, період, яку дістають додаванням середніх добових т-р повітря за весь цей час; 2) та сама характеристика, одержана шляхом підсумовування щоденного перевищення середньодобових т-р повітря над умовним значенням нижньої температурної межі вегетації рослин або проходження ними певної фенологічної фази. За […]...
32. ЗОНА АДАПТИВНА Екологія – охорона природи ЗОНА АДАПТИВНА – 1) частина біосфери з певним комплексом фіз.- геогр. та біол. характеристик, що визначають вироблення спец, адаптацій та формування екол. ніш (напр., зона літоральна, зона пустельна); 2) назва умовного багатовимірного простору, що визначається заг. екол. характеристиками окремих великих груп тварин та ін. організмів (напр., 3. а. акул, гризунів, птахів)....
33. ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ГРУНТУ – привнесення чи виникнення в грунті нових, звичайно не характерних для нього фіз., хім. чи біол. агентів, або перевищення в певний період прир. середньо-багаторічного рівня (в межах його крайніх коливань) конц. перелічених агентів. Розрізняють багато форм 3. г., у т. ч. радіоакт., бактеріолог, тощо. 3. г. змінює хід грунтотворного […]...
34. ФЕНОЛИ Екологія – охорона природи ФЕНОЛИ – орг. сполуки аром, ряду, у яких гідроксильна група (- ОН) безпосередньо сполучена з бензольним ядром. Розрізняють Ф. одноатомні (напр., фенол), двохатомні (гідрохінон, пірокатехін та ін.), багатоатомні (напр., пірогалол). У воді розчиняються лише найпростіші Ф. Використовуються як дезінфікуючі, антисептичні засоби, антиоксиданти. Ф. – важлива сировина у виробництві препаратів, пестицидів тощо. […]...
35. ДИГРЕСІЯ Екологія – охорона природи ДИГРЕСІЯ – погіршання стану біотичних угруповань (екосистем) під впливом зовн. чи внутр. причин. Розрізняють екзодинамічну Д. (напр., у разі тривалого затоплення), вторинного засолення – антроподинамічну Д. (у т. ч. сінокосу, пасовища – у разі перевипасання) та ендодинамічну Д. (напр., у разі біогенного засолення грунтів). Д. може тривати до стадії катаценозу, після […]...
36. ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВАРІАЦІЇ ТЕРМІНІВ НАСТАННЯ ФЕНОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ (В. СЕРЕБРЯКОВА) – терміни настання тих чи ін. фенологічних явищ (фаз розвитку) протягом кількох років варіюють більшою чи меншою мірою залежно від геогр. широти: чим вища геогр. широта, тим менший показник варіації. Напр., терміни прильоту шпаків на пд. України варіюють протягом ряду років у межах […]...
37. Кісткова та хрящова тканини – ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА – БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ ОПОРНО-РУХОВА СИСТЕМА Кісткова та хрящова тканини Кісткова і хрящова тканини належать до сполучної тканини. Клітини кісткової тканини (остеоцити) мають численні тонкі відростки, за допомогою яких вони з’єднуються між собою. Міжклітинна речовина кісткової тканини утворена пластинками зі щільної, дуже твердої речовини. Розташування пластинок нагадує сітку. […]...
38. МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА Екологія – охорона природи МЕЛІОРАЦІЯ ХІМІЧНА – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення фіз.-хім. властивостей грунтів та поверхні гір. порід шляхом внесення хім. речовин – гіпсу, вапна, хлориду кальцію, ПАР тощо....
39. СВИНЕЦЬ Екологія – охорона природи СВИНЕЦЬ – важкий метал. У природі трапляється повсюдно, але не є життєво необхідним. За останні десятиліття рівень конц. його в довкіллі підвищується внаслідок антроп. навантажень., що становить особливу загрозу для ще ненароджених та малих дітей. У середньому за добу організм людини поглинає 26-42 мкг С. Близько 90 % заг. кількості С. […]...
40. ІНФРАСТРУКТУРА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА – сукупність галузей сусп. госп-ва, які обслуговують матер. виробництво, невиробничу сферу та людину. Розрізняють І. виробничу (сукупність галузей, що надають послуги виробничого характеру), напр. обслуговування шляхів, каналів, водосховищ, портів, масивів, аеродромів, складів, транспорту, зв’язку, і соц. (сукупність галузей, що забезпечують умови життєдіяльності суспільства), напр. освіта, наука, охорона здоров’я....