СТРУКТУРА ВИГУКІВ – ВИГУК
ВИГУК
2. СТРУКТУРА ВИГУКІВ
Складний і багатогранний емоційно-почуттєвий світ людини передають вигуки різної структури. Вона є, по суті, сконденсованою, не членованою формою речення, з логічною основою якого опосередковано пов’язуються емоції та почуття. Проте звукова і морфологічна структура вигуку не зумовлена співвідносним судженням. Зв’язок емоцій і почуттів з тією чи іншою структурою вигуку суспільно усвідомлений, соціальний, закріплений історичним досвідом. Про це свідчить те, що різні за структурою вигуки при відповідному
Переважна більшість вигуків української мови характеризується надзвичайно короткою, сконденсованою структурою. їх називають первинними. Такі вигуки диференціюються залежно від їх звукового складу. Вони поділяються на кілька груп:
1. Вигуки, що являють собою один голосний звук: а! е! І! о! у!
2. Вигуки, що складаються з голосного і приголосного звука, або односкладові: ай! ей! ой! ій! ах! ех! ох! іх! ух! йт! ов! еч! іч! ет! ба! га! ге! гі! го! на! но! ну! тю! фе! фу! ха! хе! хо! ху!
3. Вигуки, до складу яких уходить один голосний і два приголосних звуки: гай! гей! гой! гов! гоп! нум! пхе! пхі! тьфу! тьху! хху!
4. Вигуки, утворені з двох голосних і одного або двох приголосних звуків, або двоскладові: ага! агей! агій! агу! агось! агусь! алю! ану! ігі! ігій! люлі! нате! нумо! овва! ого! мугу!
5. Вигуки, що складаються лише з приголосних звуків: гм! хм! брр!
Деякі первинні вигуки залежно від потреб комунікації, насамперед з метою посилення емоцій і волевиявлень, вимовляються подовжено або подвоєно чи потроєно: а-а! а-а-а! еге-ге! гай-гай! ну-ну! ой-ой-ой! ану-ну! і-і!
Структура решти вигуків збігається з однією із форм повнозначних слів – іменників, прикметників, дієслів, прислівників або з кількома формами різних частин мови, що становлять єдине ціле – фразеологічну одиницю. Такі вигуки кваліфікують як похідні.
Відіменникові вигуки найчастіше співвідносні з кличними формами деяких іменників, пор.: матінко! пене! господи! боже! леле! лелечко! мамочко!, рідше – з формою називного відмінка, пор.: жах! страх! гвалт! слава! хвала! горе! біда! лихо! Напр.: “- Боже! Чого це я стою? – спохватилась мати.- Люди з дороги. І вода гаряченька є вмитися, і все приготовлено. Як же. Ждали. Господи, як ждали!” (Г. Тютюнник); “Леле! Який світ широкий!” (О. Гончар); “Мандрика. Це він. Ой же й хитрий! Тож-то я дивлюсь – ніби він. Це не така паскудна людина!,. Жах!..” (О. Довженко); “Гвалт, миряни, що це з нами!” (П. Гулак-Артемовський); “Лихо! їх було двоє чи троє під черешнею” (О, Гончар). Структура цих відіменникових вигуків може модифікуватися препозитивними первинними вигуками о/ ой! ох!, за допомогою яких здебільшого підсилюється значення вигуковості, пор.: пене! о господи! о боже! леле! горенько! лишенько! матінко! Напр.: “Ой нене! Кинула зляканий погляд проти сонця, побачила, як стримлять бур’яни по ріллі” (К. Гордієнко); “Ой леле! хижку? То се тут люди будуть?” (Леся Українка); “Ой, горенько! косо моя! косо моя золотая! Ой, лишенько! красо моя! красо моя молодая!” (Леся Українка); “Чи довго ще, о господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі” (Леся Українка).
Віддієслівні вигуки здебільшого збігаються з формами 2-ї особи однини і множини дієслів наказового способу (пор.: гляди! диви! бувай! бувайте! даруй! даруйте! стривай! стривайте! прощайте! прощавайте! рятуйте! вибачте! бач! цур!) і зрідка – з цими ж формами, але теперішнього чи майбутнього часу (пор.: маєш! маєте! знаєш! знаєте! подумаєш!). Напр.: “Гляньте, козаки он ведуть когось. Диви!” (А. Головко); “Бувай, Марійко! – гукнув він дівчині, що стояла на березі” (О. Гончар); ” – Рятуйте! Хата пливе!.. – гукали знизу” (О. Довженко); “Отака рости, дочко, – сказав,- та щаслива будь. Бач, одразу ж полегшало. А то ж із самої ночі – ну, горить усередині, і край!” (А. Головко); “Фронт навчання” – то, звісно, просто словеса, але щоб так знівечити своє м-майбутнє! Ніби навмисне на “відмінно” скласти сесію, і от – маєш! Залишила інститут” (Л. Письменна).
Форми займенників мають вигуки отаке! отакої! Напр.: “- Куди ж писати? – Отакої! Не знає куди!.. Адреса відома” (О. Гончар); “Той засміявся: – Отакої к бісу! Під Білу Церкву стягнуто полки. Палає Київ, знищено Триліси, У вас же он як гинуть козаки” (Л. Костенко).
Невелика група вигуків уживається у формі слів, запозичених з інших мов, пор,: алло! (англ.), караул! (тур.), стоп! (англ.), капут! (нім.), браво! (італ.), полундра/ (англ.). Напр.: ” – Алло! Привіт вільним туристам…” (В. Кучер); “В шибку брязнув дід Кузьма: – Караул! Труби нема!” (С. Олійник); “Ешелон раптово рушає з місця і йде, набираючи швидкості. – Стоп!- гукає фельдфебель. – Ще не одержано фураж!.. У мене зостанеться на цій станції половина людей…” (Ю. Яновський); ” – Браво, пане Броніславе, браво! – похвалив його чорнявий товариш” (Д. Бедзик).
Структура вигукових фразеологізмів досить різноманітна й строката. До основних її типів належать:
1. Вигуки, що становлять собою поєднання первинних і похідних відіменникових або віддієслівних, вигуків: ой лишенько (лишечко)! ой нене! (о, ой) горе! о боже! ой лелечко! ой матінко! ой мамочко! о господи! та ін. Напр.: “Похитала тихо головою: Ой горе, горе! матінко (моя рідна)! біда та й годі! кат їх бери! та ну! от тобі й маєш! от тобі й раз! де там! куди там! та ін. Напр.: “О боже ж ти мій, боже/ Миски не помиті, хата не заметена, мухи гудуть, як бджоли в саду, а тут запрошуй багачиська в хату” (І. Вільде); “А на столі, матінко моя/ Одного тільки пташиного молока не було; Прибігаю. Нене моя! Собацюга як плигоне, як повалить мене ланами!” (О. Ковінька); “Півнівська Галька пальцем колупала вже стіну біля вікна, так цілий шмат глини й одпав. Кричала до дівчат: – Ой, матінко ж моя! Та ви подивіться” (А. Головко); “Той аж брови звів від здивування: – От тобі маєш! А що ж ти хотів, щоб я був білоручкою. А житиму з чого?” (І. Цюпа); “- От тобі й раз!.. Хіба ж ви забули, як ми їхали степом і ви казали, що там сільрадівська толока і щоб я тамечки пас” (Г. Тютюнник).
Related posts:
- Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
- Написання вигуків – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Написання вигуків Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: Шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін. Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко) А […]...
- Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
- КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ У питанні про значення вигуків учені – мовознавці стоять на діаметрально протилежних позиціях. Одні з них вважають, що вигуки не мають лексичного значення, тому що позбавлені його основи – предметно-понятійної співвіднесеності: вони не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями. Оскільки вигуки не виконують ні денотативної, ні сигніфікативної функцій, […]...
- Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
- Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
- Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...
- Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням, і граматично, передусім синтаксично, а отже, і стилістично. Своєрідність вигуків якнайбільше полягає в тому, що ними, на відміну від повнозначних слів, нічого (ні людей, ні істот, ні тварин, ні предметів […]...
- ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до морфологічних одиниць, але виводять із системи повнозначних і службових частин мови. Він визначається як окремий і особливий розряд слів, що не мають номінативної функції й служать для безпосереднього вираження різних […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ 541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею. 1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною […]...
- ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
- Завдання та вправи для самоконтролю – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Завдання та вправи для самоконтролю 1. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова. 1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...
- ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА – ВИГУК ВИГУК 4. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА У лінгвістичній традиції звуконаслідувальні слова розглядаються у зв’язку з вигуками: або як окрема група вигуків, або як слова, що не входять до складу вигуків і стоять поряд з ними чи після них. В українському мовознавстві вони кваліфікуються здебільшого як окрема група вигуків, за допомогою якої передаються, відтворюються різні звуки природи, тварин, […]...
- ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ Службові частини мови. Вигук & 40. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ Мова, наша мова – Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь… Ю. Рибчинський ПАМ’ЯТАЙМО Групи вигуків за значенням. Правопис вигуків Правила Приклади Правила Приклади Емоційні виражають почуття, стан, людини, настрій, реакцію на різні факти і явища А, […]...
- Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
- Текст для диктанту – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Текст для диктанту *** Йшли лугом, понад мілким озерцем, де трави і лоза вилягли в один бік – їх похилила повінь, вдихали запахи болотного зілля, одквітлої лози, материнки. Майже з-під самих ніг вилетіли дві качки, – по очах різонуло фіолетово-синім, і Дащенко на мить відчув, що і його […]...
- Зразок розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Зразок розбору вигуку Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Ой – вигук. Група за значенням – емоційні. Первинний. – Відокремлюється від інших слів у реченні комою....
- Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....
- Фразеологізми зі структурою словосполучення – ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 16. Фразеологізми зі структурою словосполучення Найбільше серед ФО виразів зі структурою словосполучення. Залежно від принципу, покладеного в основу поділу, одні й ті самі вирази можна відносити до різних груп. Так, для ФО Ранній птах, стріляний Горобець синтаксично стрижневими компонентами є іменники, що й зумовило їх традиційну віднесеність до іменникових […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) Мультидивізіональна структура компанії (М-структура) – структура, яка передбачає створення напівавтономних виробничих відділень зі статусом “центрів прибутку”, які розробляють власні бюджети, дотримуються принципів самоокупності й оцінюються за показником прибутку від використаних ресурсів. З цією метою окремі могутні корпорації створили генеральну дирекцію зі штатом вищих управляючих, радників і фінансистів, які ретельно оцінювали діяльність відділів, що розподіляли ресурси […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
- Структура сучасної психології – Основні напрями, структура і методи психології ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 1. Психологія як наука 1.2. Основні напрями, структура і методи психології 1.2.3 Структура сучасної психології Розвиток психології спричиняє появу нових проблем, що вимагають пошуку нових підходів до їх вирішення, створення нового понятійного апарату і розроблення нових методів дослідження. Нагромадження знань є підставою для перетворення цих проблем на предмет аналізу окремих наукових дисциплін […]...
- Кличний відмінок – СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ ІМЕННИК СЕМАНТИЧНІ ФУНКЦІЇ ВІДМІНКІВ Кличний відмінок Кличний відмінок, або вокатив, за змістом і синтаксичними функціями близький до називного відмінка. Частина його форм, зокрема іменники середнього роду та іменники в множині, подані через називний відмінок, флексію мають іменники чоловічого та жіночого роду, які здебільшого є назвами осіб, напр.: “Роде наш красний, роде наш прекрасний! Признаваймося, не […]...
- Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 43 Дефіс у вигуках. Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Пливе човен, води повен та все хлюп-хлюп-хлюп (Народна творчість). A-а! Та це ж бугай, водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: – Бу-у-у! Бу-у-у! (Остап Вишня). 2. Вигуки на […]...
- Структура слова – Словотвір Українська мова Словотвір Словотвір Словотвір – це розділ мовознавчої науки, який досліджує закони творення слів та структуру слова. Структура слова 3 Закінчення – змінна частина слова, що утворює форми слова. Основа слова – частина слова без закінчення або все незмінне слово. Корінь – головна значуща частина слова, яка містить його лексичне значення. Префікс – значуща […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- Структура і функції усного й писемного мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Структура і функції усного й писемного мовлення Терміни “усне мовлення” й “писемне мовлення” належать до найуживаніших у лінгвістиці. Вони позначають наймісткіші і функціонально найважливіші мовні явища, які сукупно утворюють усю систему мови. Ці форми мови ще називають різновидами мови (усний і писемний різновиди літературної мови й мовлення). Однак умотивованішим у цьому значенні […]...
- СИСТЕМА Культурологічний словник СИСТЕМА (від грец. утворення, складення) – 1) Порядок, зумовлений правильним розташуванням частин, стрункий ряд, зв’язане ціле. 2) Сукупність принципів, покладених в основу певного вчення. 3) Форма суспільного устрою (напр., державна С.). 4) Форма, спосіб побудови, організація чогось (напр., виборча С.). 5) Сукупність господарських одиниць, установ, організаційно об’єднаних в єдине ціле (напр., С. кооперації)....
- СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
- Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
- ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....
- Управлінська структура Управлінська структура – сукупність окремих підрозділів організації (підприємства, компанії та ін.), відповідних органів управління ними і комплекс взаємозв’язків між суб’єктами управління окремими підрозділами. У межах У. с. виділяють органи управління безпосередніми виробничими процесами (окремими підрозділами, цехами, бригадами) й органи загального управління організації та її управлінських ланок (підрозділів, цехів та ін.). Гранична кількість об’єктів, якими можна […]...
- Структура витрат виробництва Структура витрат виробництва – кількісно-якісне співвідношення основних елементів витрат виробництва у процесі розвитку економічної системи. С. в. в. залежить від рівня розвитку технологічного способу виробництва, організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності, а також господарського механізму. Найголовнішим у С. в. в. є кількісно-якісне співвідношення між вартістю спожитих засобів виробництва (або уречевленою працею) і вартістю необхідного продукту, […]...
- СТРУКТУРА ПОВЕДІНКОВОГО АКТУ ТЕМА 3 ПОВЕДІНКА ТВАРИН &45. СТРУКТУРА ПОВЕДІНКОВОГО АКТУ Пригадайте, яку поведінку називають набутою, а яку – вродженою. Поведінка тварини – це не завжди пасивна реакція на зовнішні подразники. Одиницю поведінки тварин, тобто одну завершену дію, метою якої є досягти бажаного (або позбутися небажаного), називають поведінковим актом. Цілеспрямований поведінковий акт завершується корисним пристосувальним результатом, який задовольняє […]...
- Структура соціологічного знання Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ПЕРША. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА Розділ 1. ПРЕДМЕТ, СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ 1.2. Структура соціологічного знання Об’єктом вивчення соціології може бути як громадянське суспільство в цілому з притаманними йому багатоманітними соціальними зв’язками і відносинами між людьми, так і будь-яка окрема сфера суспільного життя – […]...
- ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА ПОПУЛЯЦІЇ – див. Популяція, просторова структура....