Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ СТРУКТУРАЛІЗМ
СТРУКТУРАЛІЗМ
Культурологічний словник
СТРУКТУРАЛІЗМ (від лат. structura – взаємне розташування, зв’язок) – напрям гуманітарних досліджень, який обирає своїм предметом сукупність інваріантних зв’язків (структур) у динаміці різних систем.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ПСИХОАНАЛІЗ Культурологічний словник ПСИХОАНАЛІЗ – 1) Напрям у психології, розроблений З. Фрейдом. 2) Сукупність способів виявлення (у лікувальних цілях) особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомленими мотивами....
- Структуралізм і постструктуралізм Соціологія: загальний курс. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України ЧАСТИНА ПЕРША. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА Розділ 3. ОСНОВНІ ШКОЛИ І НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ СОЦІОЛОГІЇ 3.8. Структуралізм і постструктуралізм В цілому, не вказуючи на існування окремої школи, термін структуралізм часто використовується для позначення специфічного стилю соціологічної роботи. В найзагальнішому розумінні він означає ті соціологічні концепції, в […]...
- Специфіка філософського осмислення культури: рефлексія, герменевтика, компаративістика, структуралізм і лінгвістичний аналіз Філософія посбіник Тема 10. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ § 1. Філософія культури серед розділів філософії Специфіка філософського осмислення культури: рефлексія, герменевтика, компаративістика, структуралізм і лінгвістичний аналіз Як було зазначено, поділ культури на матеріальну та духовну є надто ідеалізованим. Культура, у яких би феноменах вона не була виявлена (матеріальні вироби, знаряддя праці, витвори мистецтва, моральні заповіді, теорії, тексти […]...
- БІХЕВІОРИЗМ Культурологічний словник БІХЕВІОРИЗМ (від англ. behaviour – поведінка) – напрям у психології, започаткований американським зоопсихологом Дж. Вотсоном на початку ХХ ст. Біхевіоризм вважає предметом психології не свідомість, а поведінку людей, яку розглядає як механічні реакції у відповідь на зовнішні подразнення. Біхевіоризм не визнає дійової ролі психіки, свідомості....
- ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ – загальне позначення різних досліджень психічних явищ експериментальними методами....
- РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
- КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник КОГНІТИВНА ПСИХОЛОГІЯ (від лат. cognito – пізнання) – напрям у психології ХХ ст., завданням якого є доведення вирішальної ролі знання у поведінці людини....
- ПРОФЕСІОНАЛ Культурологічний словник ПРОФЕСІОНАЛ (від лат. рrofessio – спеціальність) – особа, що зробила якесь заняття предметом своєї постійної діяльності або одержує оплату за виконання певної функції....
- ШКОЛА Культурологічний словник ШКОЛА (від лат. schola – вчена бесіда, навчальне заняття) – 1) Навчально-виховний загальноосвітній заклад; приміщення де він розташований; 2) Система освіти, сукупність закладів для навчання; 3) Напрям у науці, мистецтві, літературі, суспільно-політичній думці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо; 4) Посібник для навчання гри на музичному інструментів, співі тощо; 5) […]...
- СИМВОЛІЗМ Культурологічний словник СИМВОЛІЗМ (франц.) – напрям у літературі та мистецтві кін. ХІХ ст. Прихильники С. через складний світ ірреального, надприродного, прагнули до утвердження концепції: “мистецтво для мистецтва”....
- ЛАМАЇЗМ Культурологічний словник ЛАМАЇЗМ (від лама) – напрям буддизму, панівна релігія в Тибеті. Для Л. характерне вчення про особливу роль хамства (чернецтва) в досягненні віруючим “спасіння”....
- ПЕРСОНАЛІЗМ Культурологічний словник ПЕРСОНАЛІЗМ (лат. persona – особа, особистість) – напрям сучасної філософії, який визнає особистість первинною творчою реальністю та вищою духовною цінністю, а світ загалом – прояв творчої активності верховної особистості – Бога....
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- МІЗАНСЦЕНА Культурологічний словник МІЗАНСЦЕНА (від франц. mise en scene – постановка на сцені) – розташування акторів на сцені в окремі моменти вистави....
- ПСИХОГЕНЕТИКА Культурологічний словник ПСИХОГЕНЕТИКА (від грец. psyche – душа і genesis – походження) – наука, що вивчає наслідковий характер психічних та поведінкових реакцій, їхню залежність від спадкових структур організму....
- СКЕПТИЦИЗМ Культурологічний словник СКЕПТИЦИЗМ (від грец. scepticos – той, що розглядає, досліджує, сумнівається) – психологічний стан людини, не впевненої у комусь або чомусь, позиція людини, що сумнівається; філософський напрям, який характеризується сумнівами в існуванні будь-якого надійного критерію істини....
- СЕКТА Культурологічний словник СЕКТА (від лат. secta – вчення, напрям, від sequor – наслідую) – Релігійна група (громада), що відокремилася від пануючої церкви. Група осіб, що замкнулися в своїх вузьких інтересах....
- ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ (від нім. Gestalt – форма, образ, структура і психологія) – напрям у психології, відповідно до якого структурна (системна) організація складних психічних утворень визначає якості і функції частин, що його утворюють....
- ЛЮБОВ Культурологічний словник ЛЮБОВ – високе моральне почуття, яке полягає у стійкій, самовідданій і свідомій прихильності людини до когось чи до чогось, зумовленій визнанням достойностей об’єкта любові або спільними переконаннями, життєвими цілями та інтересами людей. Протилежною любові є ненависть. Предметом любові можуть бути різноманітні конкретні й узагальнені об’єкти (конкретна людина, праця, батьківщина). В усіх проявах любов […]...
- ГЕНОТИП Культурологічний словник ГЕНОТИП – сукупність генів або якихось якостей, одержаних людиною від своїх батьків....
- ЕКОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ (від грец. oikos – оселя, середовище й… логія) – 1) Розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів між собою та з навколишнім середовищем, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів і т. ін.). Центральною категорією Е. є поняття екосистеми, що означає властиву певним умовам фізичного середовища сукупність рослин і тварин, […]...
- Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ Культурологічний словник “Я-ІДЕНТИЧНІСТЬ” – сукупність уявлень про себе, які дають можливість відчувати власну унікальність та автентичність....
- РОМАНТИЗМ Культурологічний словник РОМАНТИЗМ (франц.) – ідейний і художній напрям кінця XVIII – поч. XIX ст., що охопив усі види мистецтва і науку, надавши їм національно-патріотичного забарвлення. Характеризувався проникненням фольклорних явищ у професійне мистецтво, зверненням до національних традицій та історії....
- ХУДОЖНЯ МОВА Культурологічний словник ХУДОЖНЯ МОВА – сукупність правил і знакових систем, за допомогою яких твориться й передається інформація у мистецтві....
- ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ Культурологічний словник ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ (від грец. eklektikos – той, що вибирає) – 1) Напрям в античній філософії ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденцій до стирання відмінностей між ученнями і школами. 2) Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, суперечливих, органічно несумісних положень, […]...
- МЕЦЕНАТ Культурологічний словник МЕЦЕНАТ – ім’я римського державного діяча (І ст. до н. е.), близького до імператора Августа; уславився своїм широким покровительством над поетами й художниками. Його ім’я стало називним....
- ЕКСПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ЕКСПРЕСІОНІЗМ (від франц. expression – вираження) – напрям у європейській літературі і мистецтві в перші десятиліття ХХ ст., який проголосив єдиною реальністю суб’єктивний духовний світ людини. Суб’єктивно-ідеалістичні концепції вели до хворобливої напруженості емоцій, ірраціональності образів, гротескної деформації зображуваного світу. Е. виразив індивідуалістичний протест проти потворностей цивілізації....
- НЕОВІЗАНТИЗМ Культурологічний словник НЕОВІЗАНТИЗМ (бойчукізм або бойчукісти) – новий напрям українського монументального та станкового живопису, започаткований М. Бойчуком (1882-1937) та його школою. В основі Н. лежали конструктивні особливості візантійського та давньоруського живопису (домонгольського етапу)....
- БЮДЖЕТНЕ ПРАВО Культурологічний словник БЮДЖЕТНЕ ПРАВО УКРАЇНИ – це сукупність фінансово-правових норм, що регулюють фінансові відносини, які виникають у зв’язку з бюджетною діяльністю....
- РЕАЛІЗМ Культурологічний словник РЕАЛІЗМ (від пізньолат. realis – суттєвий, дійсний) – напрям у літературі та мистецтві, творчий принцип, на основі якого характери і обставини в художніх творах пояснюються із соціально-історичного погляду, під впливом типізації фактів дійсності, тобто відповідно до первинної реальності....
- ПОБУТ Культурологічний словник ПОБУТ – позавиробнича сфера суспільного життя людей; сукупність способів і форм задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб....
- АЛГОРИТМ Культурологічний словник АЛГОРИТМ (лат. algorithmus) – сукупність правил, спосіб поведінки, система заданих “кроків” для ефективного розв’язання завдань....
- КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ Культурологічний словник КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ (від лат. contextus – зчеплення, з’єднання, зв’язок) – сукупність життєвих обставин, завдяки яким утворюється той чи інший зміст....
- ГРУПОВА ДИНАМІКА Соціологія короткий енциклопедичний словник ГРУПОВА ДИНАМІКА – напрям соціально – психол досліджень, об’єктом якого є малі групи. Поняття Г. д. уперше застосував К. Левін, який заклав базу експериментального дослідження групових процесів (формування атмосфери в середині групи, співвідношення між індивідуальною і груповою мотивацією, лідерство тощо). В зх. соціальній психології термін “Г. д. ” позначає як напрям […]...
- ПРАКСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. pragma – справа, діяння і… логія) – термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи правильної, ефективної та раціональної людської діяльності....
- МЕТОДОЛОГІЯ Культурологічний словник МЕТОДОЛОГІЯ (від грец. methodos – спосіб пізнання – …логія) – 1) Сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в якійсь науці. 2) Вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Розрізняють а) часткову М. – сукупність методів у кожній конкретній науці; б) загальну М. – сукупність більш загальних методів; в) філософську М. – систему діалектичних методів, […]...
- ЮСТИЦІЯ Культурологічний словник ЮСТИЦІЯ (лат. justitia, букв. – справедливість) – сукупність судових установ, діяльність суду щодо здійснення правосуддя, а також судове відомство....
- НІКОЛАЄНКО Леонід Григорович Соціологія короткий енциклопедичний словник НІКОЛАЄНКО Леонід Григорович (10.07.1944, шахта 5/6 ім. Димитрова, нині – м. Димитров Донецької обл.) – укр. соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1974). Канд. філос. наук., доцент (1984). Працював інж.-соціологом соціол. лабораторії Київського держ. ун-ту (1974) та ст. лаборантом каф. філос. гуманітарних ф-тів. Після закінчення аспірантури […]...
- КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
- СИМВОЛІКА Культурологічний словник СИМВОЛІКА (від грец. symbolon – пізнавальний знак) – 1) Вираження ідей, понять, почуттів за допомогою умовних знаків – символів. 2) Сукупність символів....