СУСПІЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
Розділ 1 ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
§ 6. СУСПІЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ
– Роздивіться реконструкцію Чатал-Гуюка – одного з найбільших серед перших міст (було розташоване на території сучасної Туреччини). На які особливості забудови міста ви звернули увагу? – Поділіться припущеннями, які буденні справи визначали життя його мешканців. – Поміркуйте, що вплинуло на виникнення та забудову перших міст.
Реконструкція Чатал-Гуюка та його кварталів.
1. Яким було
З появою людини сучасного типу відбулося становлення людського суспільства. Полювати на великих тварин одній людині, озброєній досить простими знаряддями, було важко. Тому, припускають учені, жили перші люди громадами з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно. Дослідники називають такі колективи родовими общинами.
Якими були правила, що регулювали життя общини, вчені можуть лише припускати. Чоловікам належало полювати та рибалити, жінкам – підтримувати домашнє господарство, наглядати за дітьми, вогнищем, житлом, збирати
Керували общинами досвідчені члени роду – старійшини. Вони вирішували, як провести полювання та поділити здобич, пильнували, щоб ніхто не порушував усталених правил.
Нові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, вирощування худоби – поступово змінювали спосіб життя людей. Територію, що належала родові, ділили на дві частини: одну складали оброблювані ділянки, другу – угіддя, де випасали худобу, ловили рибу, полювали, збирали плоди, заготовляли сировину для будівництва та виготовлення знарядь праці тощо.
Рід – кілька великих споріднених сімей, об’єднаних у родову общину.
Родова община.
Саме рід визначав обсяг господарських робіт – розчищення ділянок від лісу, освоєння нових земель тощо. Обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. їй належав і зібраний врожай. Так, у межах общини та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. Поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. Незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить сусідська община.
У сусідській общині роль окремої сім’ї ще більше зростає. Саме за тих часів сім’ї стали вести окремі господарства й мешкати окремо та самостійно.
В умовах відтворювального господарства, винайдення способу оброблення металів, удосконалення знарядь праці з’явилися можливості не тільки для врізноманітнення харчів, а й для отримання їхнього надлишку – додаткового продукту. Унаслідок цього відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени общини, тобто виникає майнова нерівність. Поступово слабшими ставали родинні зв’язки. Натомість общини охоче приймали до свого складу чужинців – умілих ремісників або вправних воїнів.
1. Роздивіться схему та поміркуйте, як змінилася орна ділянка в сусідській общині порівняно з родовою? 2. У родовій общині угіддя для випасання худоби були спільними. Чи змінився такий стан речей за сусідської общини? 3. На які ще відмінності ви звернули увагу?
Сусідська община – колектив, який складався з окремих сімей, не пов’язаних між собою родинними зв’язками, та проживав на одній території.
Сусідська община.
2. Як була організована влада за первісних часів?
Розвиток землеробства, скотарства та ремесла зумовив обмін продуктами й виробами між общинами. Громади почали боротися за землі, пасовиська, поклади корисних копалин. Це призводило до збройних сутичок: перемагали ті, хто мав кращих воїнів. Під час конфлікту загони озброєних членів общини очолював військовий вождь – людина великої фізичної сили, яка могла згуртувати людей для захисту інтересів общини, мала авторитет, що давав змогу керувати боєм.
У мирний час життям спільноти керували збори членів общини (народні збори) та рада старійшин. Саме збори, які складалися з чоловіків – воїнів, обирали військового вождя. Рада старійшин продовжувала відігравати роль охоронця родових звичаїв і керувала життям общини. Старійшини скликали народні збори з приводу важливих подій (війни, переселення, установлення правових та культових норм). З вождів та старійшин різних общин формувалася знать – прошарок родової верхівки, представники якої прагнули закріпити своє становище, спираючись на релігійні уявлення. Старійшини, які керували обміном і нагромадженням запасів, отримували додаткову винагороду у вигляді додаткових земельних наділів та продуктів. Для обробітку цих наділів їм дозволяли використовувати працю військовополонених і збіднілих членів общини. Так нерівність між членами общин поглиблювалася.
Зі споріднених общин складалося потужніше об’єднання. За спільністю мови, території та способу життя виникали племена. Плем’я мало свій центр, де зосереджувалося ремісницьке виробництво, відбувався обмін продуктами та виробами, зберігалися запаси продовольства. Такий центр поступово перетворювався на укріплене поселення – городище, згодом – місто. Тут проводили збори, збиралася рада старійшин, перебував військовий вождь.
Об’єднання багатьох племен називають союзом племен.
1. Поміркуйте: хто з’явився раніше – багаті чи знатні люди? 2. Чому вчені переконані, що нерівність властива будь-якій людській спільноті? 3. Як сусідська община посприяла виникненню перших держав?
3. Якими були перші міста?
Найдавнішим містом учені вважають Єрихон, розташований на західному березі річки Йордан. Про це місто є згадка в Біблії. Воно було засноване за доби неоліту у 8 тисячолітті до н. е., займало велику площу й було оточене кам’яною стіною з вежею.
Під захистом кам’яної стіни розташовувалися круглі, схожі на намети будинки на кам’яних фундаментах зі стінами з необпаленої (сирцевої) цегли. У більшості будинків була єдина (кругла або овальна) кімната діаметром 4-5 м.
Кераміка – виготовлення гончарних виробів з глини.
Мешканці давнього Єрихона користувалися кам’яними й кістяними знаряддями, не знали кераміки і вживали в їжу пшеницю та ячмінь, зерна яких розтирали на кам’яних зернотерках. Розводили овець і кіз. Не вміючи ліпити глиняного посуду, жителі Єрихона все ж використовували глину – стелю, стіни та підлогу обмазували глиною, ліпили з неї фігурки тварин, яких знайдено багато в житлах і гробницях.
Розкопки фортечних стін Єрихона.
Ви вже знаєте, що найбільшим із перших міст був Чатал-Гуюк, розташований на території сучасної Туреччини. Датою його заснування вважають кінець 7 тисячоліття до н. е. Мешканці цього поселення вирощували більше десятка видів рослин, серед яких пшениця, ячмінь, горох. У житлах робили лежаки та лавки з глини. Мешканці міста займалися також тваринництвом – розводили здебільшого овець. Знали в Чатал-Гуюку й кераміку.
Вулиць у місті не було. У будинки мешканці міста потрапляли крізь отвір у пласкому даху, а на дах – знадвору по драбині. Місто не мало оборонних споруд: захистом слугував суцільний мур, який утворював зовнішні стіни.
Сконцентрованість археологічних знахідок на Сході свідчить, що саме там найраніше сформувався прошарок родової знаті, зацікавленої в розбудові держави. Чатал-Гуюк, Єрихон та інші “неолітичні міста”, розкопані археологами, дають підстави вважати, що їхні жителі майже досягли рівня цивілізації.
1. Реконструкція житла в Чатал-Гуюку.
2. Голови биків з Чатал-Гуюка в музеї в Анкарі.
– Чому решток перших міст не виявлено на півночі?
Оцініть себе
1. Як було організовано людське суспільство за первісних часів?
2. Між ким поділено владні повноваження в первісному суспільстві?
3. Витлумачте поняття: родова община, сусідська община, плем’я, вождь, рада старійшин, народні збори.
4. Коли виникли найдавніші міста? Що сприяло їх появі? Де вони розташовані?
– Що з матеріалу уроку вразило найбільше? Які відомості про первісне суспільство, владу за первісних часів, найдавніші міста засвідчені археологічними знахідками, а які грунтуються на припущеннях?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...