Головна ⇒ 📌Фінансовий ринок ⇒ Сутність та класифікація ринку цінних паперів

Сутність та класифікація ринку цінних паперів

Фінансовий ринок

Змістовний модуль 2

РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ (ФОНДОВИЙ РИНОК)

7 ТЕМА

СТАНОВЛЕННЯ, СУТНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

7.3. Сутність та класифікація ринку цінних паперів

Ринок цінних паперів (фондовий ринок) є сектором фінансового ринку, на якому відбувається перерозподіл капіталів за допомогою специфічних інструментів – цінних паперів. Це найбільш динамічний сектор економіки, покликаний вирішувати задачі акумулювання грошових ресурсів з метою їхнього вкладення в перспективні проекти,

обслуговування державного боргу і покриття бюджетного дефіциту, перерозподіл права власності, регулювання фінансових потоків, проведення спекулятивних операцій, хеджування фінансових ризиків.

Подібно фінансовому ринку, ринок цінних паперів можна умовно поділити на ряд частин – секторів.

Емітенти – це ті, хто випускає цінні папери.

Інвестори – це фізичні і юридичні особи України, іноземні громадяни, фірми, держава, які вкладають кошти в цінні папери.

До посередників належать фінансові інститути, які сприяють обігу та здійсненню фондових операцій з цінними паперами.

Особливості біржової

торгівлі:

– угоди виконуються завжди в одному і тому самому місці,

– у чітко відведений час – під час проведення біржової сесії (біржового дня),

– за чітко встановленими обов’язковими для всіх учасників правилами.

Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками – торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами у цьому об’єднанні не може бути більшою, ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”. Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Таблиця

КЛАСИФІКАЦІЯ ФОНДОВОГО РИНКУ

Критерії класифікації	Складові
1	2
1. Структура учасників	Емітенти; Посередники Інвестори.
2. Засоби розміщення цінних паперів	Первинний ринок; вторинний ринок
3. Місце операцій з цінними паперами	Фондова біржа; Позасписочний біржовий ринок; торгівля “із прилавка”; “третій ярус”
4. Економічна природа цінних паперів	Ринок пайових ЦП; ринок боргових ЦП; ринок похідних ЦП
5. Суб’єкти випуску цінних паперів	Ринок державних позик; ринок муніципальних позик; ринок ЦП підприємств і організацій
6. Термін обертання цінних паперів	Ринок ЦП з установленим терміном обертання; Ринок ЦП без установленого терміну обертання
7. Механізм виплати доходу	Ринок ЦП з фіксованим доходом; ринок ЦП з доходом, ІЦО змінюється
8. Територія обігу цінних паперів	Місцевий ринок ЦП; національний ринок ЦП; міжнародний ринок ЦП
9. Поведінка суб’єктів ринку	“ведмежий ринок”; “бичачий ринок”

Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

Позасписочний біржовий ринок обслуговує компанії, що не потрапили на біржу, тому і вимоги до них більш прості.

Торгівля “з прилавка” здійснюється цінними паперами підприємств, результати діяльності яких не дають їм можливості потрапити на фондову біржу. Це переважно акції “молодих” маловідомих компаній, торгівля якими жорстко не регламентована.

“Третій ярус” – це теж позабіржовий ринок, відмінність його від торгівлі “з прилавка” полягає в тому, що на цьому ринку діють ті ж самі правила складання угод, що і на біржі.

Виходячи з критерію поведінки суб’єктів ринку, виділяють ринок, на якому переважають учасники, що розраховують на зниження цін і продають з надією купити базовий актив пізніше, якщо ціни знизяться ще більше, – “ведмежий ринок”, і ринок, на якому переважають суб’єкти, що купують з розрахунком на підвищення цін – “бичачий ринок”.

Поява віртуальних online-брокерів, що створили умови для інвестування через мережу Інтернет, значно спростила проведення операцій і наблизила індивідуальних інвесторів до фондових активів.

Окремі сектори (сегменти) ринку цінних паперів істотно впливають на його розвиток і визначають специфіку операцій на ньому.

Операції з цінними паперами (фондові операції), що здійснюються на фондовому ринку, можна поділити на:

1) пасивні операції – це дія з цінними паперами або засобами на ринку цінних паперів для досягнення поставленої мети; забезпечення діяльності суб’єкта фінансовими ресурсами шляхом формування і збільшення власного капіталу, залучення позикового капіталу або ресурсів в обіг. Здійснюються через емісію цінних паперів (емісійні операції);

2) активні операції – це вкладення суб’єктом операцій власних і притягнутих фінансових ресурсів у фондові активи від свого імені. Здійснюються шляхом придбання фондових активів (інвестиційні операції);

3) клієнтські операції – це забезпечення зобов’язань суб’єкта операцій перед клієнтом щодо цінних паперів або зобов’язань клієнта, пов’язаних з цінними паперами.

До основних фондових операцій відносяться:

– випуск цінних паперів – сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку;

– емісія – установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів;

– розміщення цінних паперів – відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником;

– купівля – продаж – фондові операції з приводу передачі прав власності на цінні папери;

– конвертація (обмін) – операції з обміну цінних паперів одного виду на цінні папери іншого виду;

– збереження – операції зі забезпечення цілісності цінних паперів;

– траст (довірче управління)- операції з керування переданими у власність цінними паперами, що належать на правах власності іншій особі;

– номінальне утримання – операції за дорученням та в інтересах власників цінних паперів для здійснення операцій у Національній депозитарній системі;

– менеджмент – сукупність принципів, форм і методів, прийомів і коштів керування виробництвом, фінансовими ресурсами, персоналом з використанням досягнень науки;

– Застава – цінні папери, що є забезпеченням позики;

– котирування – механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу;

– Лістинг – сукупність процедур, пов’язаних з включення цінних паперів до реєстру організатора торгівлі та здійснення контролю за відповідністю цінних паперів і емітента умовам та вимогам, установленим у правилах організатора торгівлі;

– Делістинг – процедура виключення цінних паперів з реєстру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі;

– кліринг – отримання, звірка та поточні оновлення інформації, підготовка бухгалтерських та облікових документів, необхідних для виконання угод щодо цінних паперів, визначення взаємних зобов’язань, що передбачає взаємозалік, забезпечення та гарантування розрахунків за угодами щодо цінних паперів;

– знерухомлення цінних паперів – переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, в бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищах зберігань цінних паперів та/або депозитарію з метою забезпечення подальшого їх обігу у вигляді облікових записів на рахунках зберігань цінних паперів та/або депозитарію;

– реєстрація і перереєстрація власників цінних паперів – фондові операції, здійснювані реєстраторами, із приводу закріплення і зміни прав власності на цінні папери;

– погашення – повернення коштів позичальником кредитору;

– дарування – перехід права власності на цінні папери від однієї особи до іншої на основі договору дарування;

– спадкування – перехід права власності на цінні папери від однієї особи до іншої у випадку смерті першого;

– Консалтинг – діяльність спеціальних компаній, що полягає в консультуванні продавців і покупців з широкого кола питань економіки, фінансів, зовнішньоекономічної діяльності, дослідження, прогнозування ринку та ін. .

Функціонування ринку цінних паперів базується на наступних принципах:

– упорядкованість, тобто наявність визначених “правил гри”, контроль за їх виконанням;

– прозорість – ринок повинен відповідати умовам відкритості інформації про емітентів, угоди, стан попиту та пропозиції;

– відкритість – на ринку не повинні існувати штучні бар’єри для входу і виходу, тобто кожен бажаючий має можливість для здійснення операцій;

– рівність можливостей – недопущення переваг будь-якого суб’єкта ринку над іншими;

– спокій – ринок не може бути “бурхливий”, тому що інакше дрібні інвестори, що є його опорою, залишать ринок;

– збалансованість – відповідність масштабів оптового ринку роздрібному.

Теми рефератів:

1. Взаємодія ринку цінних паперів з основними сегментами ринкової економіки.

2. Структура і сучасний стан ринку цінних паперів в Україні.

3. Роль ринку цінних паперів у забезпеченні процесу приватизації в Україні.

4. Інституціональні інвестори на ринку цінних паперів.

5. Розкриття обов’язкової інформації про емітентів і їхні цінні папери як спосіб забезпечення “прозорості” ринку цінних паперів і рівного доступу на цей ринок усіх учасників.

6. Посередники на ринку цінних паперів. їхня роль і форми діяльності.

7. Державне регулювання ринку цінних паперів.