Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема

Related posts:

1. Самосвідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Самосвідомість особистості Усвідомлення людиною світу не зводиться до відображення лише зовнішніх об’єктів. Фокус свідомості може бути спрямовано і на самого суб’єкта, на його власну діяльність, його внутрішній світ. Таке усвідомлення людиною самої себе отримало в психології статус особливого феномена – самосвідомості. САМОСВІДОМІСТЬ – це здатність людини усвідомити саму себе, […]...
2. Свідомість особистості – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” Свідомість особистості Підсистема особистості “свідомість-самосвідомість” відображає її об’єктивний світ, індивідуальну свідомість. СВІДОМІСТЬ є здатністю людини до рефлексії, адекватного відображення навколишнього світу, подій, що відбуваються в ньому, своєї Батьківщини, обов’язку тощо, а також створення до них свого ставлення. Через свідомість людина здатна пізнати сутність навколишнього світу, розуміти його та одночасно […]...
3. “Я-концепція” – ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ПІДСТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ “СВІДОМІСТЬ-САМОСВІДОМІСТЬ” “Я-концепція” “Я-концепція” – це виявлення самосвідомості. Вона становить собою динамічну систему уявлень людини про себе. “Я-концепція” формується під впливом досвіду кожного індивіда. Ця система становить основу вищої саморегуляції людини, на базі якої вона будує свої стосунки зі світом, що її оточує. Самосвідомість у психологічній літературі розглядають як складне родове […]...
4. Що таке національна свідомість та національна самосвідомість? 19 Що таке національна свідомість та національна самосвідомість? Що слід розуміти під національною ідеєю? Національна свідомість є складною модернізованою системою духовних феноменів, які формуються у процесі історичного розвитку нації і відповідно відображують основні засади її буття. Це поняття охоплює широкий спектр процесів, ідей, устремлінь, які в цілому утворюють духовний універсум нації. Його сутність – в […]...
5. НАЦІОНАЛЬНИМ ХАРАКТЕР, СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ КУЛЬТУРОЛОГІЯ Розділ ХІІ НАЦІОНАЛЬНИМ ХАРАКТЕР, СВІДОМІСТЬ І САМОСВІДОМІСТЬ ЯК ФЕНОМЕН КУЛЬТУРИ Кожний етнос, кожний народ має риси, притаманні лише йому. Науковцями це визначається як характер нації, народу. Характер (від грецьк. character – риса, особливість) – це сукупність моральних якостей народу, нації, особистості, які визначають об’єкт моральної оцінки та є предметом морального виховання людини суспільством. Характер […]...
6. Проблема свідомості – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Проблема свідомості Особливою сферою духовного життя є свідомість. Проблема свідомості надзвичайно складна. Ідеалісти вважають, що свідомість – автономне від матеріального явище, що вона творить буття. Будучи причиною чогось нового, свідомість має мати власну онтологію. Матеріалісти стверджують, що свідомість тісно пов’язана з матерією. Згідно з матеріалістичною філософію, […]...
7. Мова як домівка буття Філософія світ людини Мова як домівка буття У попередніх розділах ми розглянули різні форми людського співвідношення, зокрема пізнавальне відношення людини до світу. Детально висвітлили таку визначальну характеристику “самостояння” людини, як її свідомість та самосвідомість. Реальною формою існування свідомості як індивіда, так і суспільства в цілому, способом закріплення і трансляції пізнавального досвіду людства, “домівкою буття” духу […]...
8. Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 3. Спекулятивна психологія Свідомість і несвідоме Якщо свідомість – це “звітне” діяння, коли людина не перевіряє те, що відбувається, а розуміє, несе відповідальність за те, що вдіяно, то несвідоме – це сукуп-ність явищ, які не піддаються звітуванню. Тобто – факт. На відміну від свідомості, яка представлена безумовним чином, несвідоме […]...
9. Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості Уся людська поведінка, усі сфери діяльності та спілкування людини так чи інакше мають свідомий, цілеспрямований характер. Без свідомості – вищої форми психічної активності людини як суспільної істоти, принципово здатної до інтелектуального осягнення та подвоєння світу, – уявити собі […]...
10. НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬ – сукупність теоретичних, буденних, масових, елітних, власне національних і зарубіжних ідей, настанов, прагнень, культурних набутків, які сприяють прогресивному розвитку нації в усіх сферах її функціонування. Н. с. – універсум буття нації. Основні рівні: буденний, теоретичний, політико-державний....
11. Проблема людської сутності Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Проблема людської сутності Метафізика людської сутності полягає в спробі описати підставу “людського” в людині. Інакше, феномен людства. Засадничим налаштуванням на розуміння “техніки” бути людяною – є амбівалентність буття сутності людини. Амбівалентність в перекладі на українську означає “навколо” і “сила”. Це одночасність переживання […]...
12. Проблема буття як передумова філософування Філософія посбіник Тема 2. МЕТАФІЗИКА § 2. Онтологія як підрозділ метафізики Проблема буття як передумова філософування Перебуваючи у постійній взаємодії зі світом, людина прагне осягнути специфіку сутнісні властивості, вияви та форми того, що існує навколо, співвіднести власне буття із нескінченністю Всесвіту. Вихідним поняттям філософського осмислення дійсності, одним з основних предметів філософського знання є буття як […]...
13. ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
14. КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник КУЛЬТУРНА САМОСВІДОМІСТЬ – виділення людини із світу культури й усвідомлення себе в ній, оцінка себе як особистості. Людина не тотожна своїй життєдіяльності, вона розрізняє себе як діяча і предмети своєї діяльності. У процесі формування К. с. важливу роль відіграє мова, способи діяльності, спільна праця, система знань і спілкування....
15. ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів....
16. САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людиною самої себе як особистості, своїх фізичних сил і розумових здібностей, вчинків і дій, їхніх мотивів і мети, свого ставлення до зовнішнього світу, інших людей і до самої себе. Вирішальна роль у розвитку С. належить спілкуванню дитини (людини) з людьми, що її оточують, – з дітьми і дорослими, в ігровій, […]...
17. Історична самосвідомість Політологічний словник Історична самосвідомість – духовне надбання етносу, складова його національної самосвідомості. Включає в себе як знання про події, традиції, ідеї, теорії – все те, за допомогою чого народ (етнічна спільнота) усвідомлює своє минуле (тобто історичну пам’ять), так і його ставлення до цього історичного багатства. В сукупності вони (це знання і ставлення) стають мотивацією поведінки […]...
18. Сутність як даність або душа Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Сутність як даність або душа Краще розуміння сутності людини можливе через осмислення сутності як даності і сутності як душі. Перше розуміє сутність як запрограмованість людської специфіки, друге зводить особливе в людині до психічної емоції, пориву. Обидва пояснення дають викривлене уявлення про сутність […]...
19. НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ – сукупність поглядів, оцінок, думок і відносин, що відображують рівень усвідомлення нацією загалом чи окремою людиною своєї національної (поряд з етнічною) належності, спільності історичної долі, своєрідності, неповторності, геополітичних, духовних, соціальних, історичних чинників. Н. с. пов’язана із самоідентифікацією нації – усвідомленням себе як спільноти політичної, поліетнічної, громадянської на основі осягнення національної ідеї та національних […]...
20. Комунікативна природа людського буття Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Сфера міжіндивідуальних стосунків, спілкування, комунікативна сфера завжди належали до фундаментальних вимірів людського світу. Так було упродовж віків. Так є і нині. Але сьогодні – в умовах демографічного вибуху на планеті, небувалого поширення в суспільстві систем пересування, зв’язку, інформаційного буму, особливого загострення проблем людини та демократичного облаштування соціуму – […]...
21. Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Уроки 22-23 . Структура свідомості. Свідомість і праця. Спілкування і мова Мета: розкрити основні поняття з теми (емоції, мислення, воля, надсвідомість, інтуїція); ознайомити учнів зі структурою свідомості; розвивати вміння формувати особисті судження та аргументи з проблеми. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Форма проведення: лекція з елементами бесіди. ХІД УРОКУ І. […]...
22. СВІДОМІСТЬ Культурологічний словник СВІДОМІСТЬ – властива людині функція головного мозку, яка полягає у відображенні об’єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю. С. склалась як властивість високоорганізованої матерії – мозку....
23. Стать як філософсько-антропологічна проблема Філософія світ людини Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого Стать як філософсько-антропологічна проблема Передусім треба з’ясувати, чим філософсько-антропологічне розуміння статі відрізняється від медико-біологічного. Філософська антропологія розглядає чоловіче та жіноче як явища, пов’язані з особистісними проявами людини. Як зрозуміти це? У низці публікацій автора цих рядків обстоюється думка про те, що глибинний сенс чоловічого […]...
24. СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи СВІДОМІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – глибоке розуміння нерозривного зв’язку людини з природою, залежності благополуччя людей від цілісності та екол. рівноваги середовища життя на Землі, переконаність у необхідності дбайливого ставлення до природи, розуміння важливості рац. використання та збагачення прир. ресурсів. С. е. – одна із складових частин матеріалістичного світогляду....
25. Моральна свідомість, Психологічні властивості людини Безпека життєдіяльності 1. ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 1.5. Психологічні властивості людини 1.5.13. Моральна свідомість Моральна свідомість – стрижнева складова формування моральної вихованості людини, яка визначається як відображення в свідомості людини принципів, норм поведінки, що регулюють ставлення людей один до одного й до суспільства. Моральні знання – основа розвитку моральної свідомості людини, основний її компонент, це засвоєння […]...
26. Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Розділ IV. СВІДОМІСТЬ І ПІЗНАННЯ Урок 28 . Узагальнення знань за темою “Свідомість і пізнання” Мета: повторити, закріпити та узагальнити вивчений матеріал; розвинути навички та знання, набуті під час вивчення теми. Тип уроку: урок узагальнення знань. Форма проведення уроку: тестування. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Сьогодні на уроці ми […]...
27. Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Філософія світ людини Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії Виникнення й розвиток філософської антропології пов’язані з поглибленням і конкретизацією уявлень людини про світ та про саму себе, про своє місце у світі. Конкретизація знайшла своє втілення у значному розширенні природничо-наукового знання (особливо біологічного), а також у розвиткові спеціальних наук про людину: соціології, етнології, […]...
28. СВІДОМІСТЬ УТОПІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СВІДОМІСТЬ УТОПІЧНА – свідомість, у якій утопія стає домінантною формою переживання, споглядання та дії. Утопічний момент свідомості генетично пов’язаний з появою уявлень про абсолютний стан (форму), який є, з одного боку, трансцендентним щодо існуючого стану, а з другого – взірцем для основних проявів духовного життя у його емоційній, вольовій та раціональній […]...
29. Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Філософія світ людини Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики Місце духу в архітектоніці людського способу буття, його співвідношення з іншими буттєвими виявами – давній предмет напружених філософських роздумів. Блез Паскаль вважав людину “дивним предметом природи”, позаяк “не будучи спроможною пізнати, що є тіло, вона ще менш здатна […]...
30. Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства Філософія світ людини Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства На загальному тлі побутування старих та нових форм знеособлення, викривлення соціуму і гримас культури проблема створення й відтворення прийнятного й прогресивного щодо індивіда соціокультурного середовища, а в ідеалі – й такого, що стимулює його творчий потенціал, – це […]...
31. Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства? 17 Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства? Важливою характеристикою політичного життя суспільства є таке складне і багатовимірне поняття, як політична свідомість – сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображують політико – владні відносини та політичні інтереси суб’єктів. Сукупність знань політичної свідомості складається з пізнання політико – владних відносин кожної з гілок влади: представницької (законодавчої), виконавчої, […]...
32. Самосвідомість і Я-концепція особистості – Психологія особистості ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 2. Особистість у діяльності і спілкуванні 2.3. Психологія особистості 2.3.4 Самосвідомість і Я-концепція особистості Свідомість людини зорієнтована не тільки на відображення зовнішніх об’єктів – вона може бути спрямована на пізнання себе (внутрішнього світу, діяльності). Усвідомлення людиною самої себе називають самосвідомістю. Самосвідомість – усвідомлення людиною себе як особистості (своїх якостей і рис, стосунків […]...
33. МАСОВА СВІДОМІСТЬ МАСОВА СВІДОМІСТЬ – один із видів суспільної свідомості, конкретна форма її реалізації. Функціонує як на груповому, так і на індивідуальному рівні. Характеризується збігом у певний момент і за певних умов основних компонентів свідомості великої кількості різних суспільних груп. У М. с. дістають відображення знання, уявлення, норми, цінності, які поділяють маси і які вироблені в процесі […]...
34. Свідомість Розділ 14 СВІДОМІСТЬ І МИСЛЕННЯ Психіці людини притаманна унікальна властивість, завдяки якій ви можете регулювати власну психічну діяльність і контролювати поведінку. Так, ви з легкістю розповісте, яка зараз година, який у вас настрій, яку тему на уроках біології ви зараз вивчаєте, як ви плануєте працювати над наступним параграфом тощо. Під час розповіді у фокусі психічної […]...
35. Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства Філософія світ людини Комунікативна природа людського буття Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства Нормальне людське суспільство – це суспільство соціального партнерства, яке реалізується через багаторівневу структуру постійно діючої суспільної комунікації (система громадянського суспільства, розвинений парламентаризм, відповідальний уряд як уряд парламентської більшості, постійне функціонування системи взаємодії підприємців і найманих працівників тощо). Характерною ознакою розвинених, цивілізованих суспільств […]...
36. Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому Філософія світ людини Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому Можливість релігійної інтерпретації людини закладена в самій структурі специфічно людського буття. Ця істота, як відомо, не тільки перебуває в певному відношенні до реалій довкілля, – вона ще й виконується в певному ставленні до цього відношення. Саме таке […]...
37. Біосоціальна природа особистості. Свідомість РОЗДІЛ X. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ Тема 2. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ УРОК 97. Біосоціальна природа особистості. Свідомість Освітня мета: сформувати поняття про психічні процеси, що лежать в основі пізнання людиною навколишнього світу, про фізіологічні основи свідомості. Основні поняття і терміни: свідомість, увага, відчуття, сприйняття, пам’ять. Обладнання: муляж головного мозку людини. Структура уроку, основний зміст і […]...
38. Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Філософія світ людини Людина і народ: етноантропологія Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології Специфіка людського буття значною мірою полягає у тому, що внутрішня комунікація між особистостями, які досягли своєї самоідентичності, набуває етно-національних виявів і саме ці мета-особистісні вияви зумовлюють особистісну самоідентичність людини. Тому етноантропологія прагне знайти ті основи, що визначають етно-національну забарвленість людського буття, […]...
39. ГРУПОВА СВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ГРУПОВА СВІДОМІСТЬ – цілісна, рівнодіюча, яка складається з діалектичної суми індивідуальних свідомостей членів певної соціальної групи. Оскільки соціальні групи утворюються насамперед для виконання певного виду діяльності, то і в Г. с. провідними виступають ідеї і уявлення, які відображають мету, завдання і цілі того чи іншого виду діяльності. Г. с. не зводиться до простої […]...
40. Політична свідомість Політологічний словник Політична свідомість – це опосередковане відображення політичного життя суспільства, суттю якого є проблема влади, формування, розвиток і задоволення інтересів та потреб політичних суб’єктів; сукупність поглядів, оцінок, установок, які, відображаючи політико – владні відносини, набувають відносної самостійності. П. с. має складну і суперечливу структуру. За функціональним принципом класифікації в П. с. виокремлюють такі аспекти: […]...