СХІД І ЗАХІД

Related posts:

1. КОЛЕКТИВІЗМ Культурологічний словник КОЛЕКТИВІЗМ – концепція, яка надає вищості груповим цілям та інтересам над особистісними....
2. ІРРАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник ІРРАЦІОНАЛІЗМ (лат. irrationalis – несвідомий, нерозумний) – поняття, протилежне раціоналізмові, обстоює обмеженість можливості розуму в процесі пізнання, протиставить йому інтуїцію, віру, інстинкт, відчуття як основні види пізнання....
3. МОДЕРНІЗАЦІЯ Культурологічний словник МОДЕРНІЗАЦІЯ (від франц. modernisation – осучаснювання, оновлення) – приведення у відповідність із вимогами сучасності....
4. ТОТАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ТОТАЛЬНІСТЬ (від лат. totus – весь, цілий) – всеосяжна цілісність життєвиявлення індивіда. Для немарксистської психології властиве нетотальне розуміння активності людини у світі, що виявляється у абсолютизації одного чи кількох ставлень її до об’єктивної дійсності: пізнавального (раціоналізація людини, підкреслення рефлексивних аспектів її активності), вольового (волюнтаризм), не рефлексивного (інтуїтивізм), поведінкового (біхевіоризм), підсвідомого (фрейдизм)....
5. РАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНІСТЬ (від лат. розумний) – вихідне положення про те, що люди є раціональними істотами, які здатні керувати власною поведінкою; здатність до логічно обгрунтованої, цілеспрямованої діяльності....
6. СТАРОДАВНІЙ СХІД І ПСИХОЛОГІЯ – ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ В КРАЇНАХ СХОДУ Історія психології: навчальний посібник РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЇ В КРАЇНАХ СХОДУ Приводом для написання даного розділу прислужився той факт, що всі підручники, навчальні посібники та хрестоматії мають одну і ту ж серйозну “ваду” – повну відсутність відомостей про розвиток психології на Сході, за виключенням трьох імен: Авіцена, Альгазенна та Аверроес. Немає сумніву, західна […]...
7. Оцінка культурних вимірів за моделлю Г. Нофстеде Оцінка культурних вимірів за моделлю Г. Нофстеде – сукупність основних типів відмінностей національних культур. До таких типів, згідно з концепцією Г. Нофстеде, належать: 1) дистанціювання влади, тобто ступінь нерівномірності розподілу влади в суспільстві; 2) сприйняття невизначеності, ступінь того, наскільки людей лякають не визначені ситуації і наскільки вони намагаються їх уникнути; 3) індивідуалізм – колективізм, тобто […]...
8. Рубки догляду як захід щодо підвищення якості та продуктивності малоцінних насаджень Лісівництво РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ Лекція 5. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ДЕРЕВНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ 5.4 Рубки догляду як захід щодо підвищення якості та продуктивності малоцінних насаджень Перш за все встановлюється склад еталонного чи господарсько-доцільного лісостану для даного типу лісорослинних умов та інші його таксаційні показники у віці стиглості. Найчастіше рубками виправляють лісові насадження з […]...
9. Німецький наступ на Схід ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ § 15. Німеччина 4. Німецький наступ на Схід Поступове поширення німецьких поселень на Схід спостерігається ще у VIII ст. та значно активізується у XII ст., коли в результаті тривалої й жорстокої боротьби німецькі феодали захопили території слов’янських племен – ободритів і лютичів. На захоплених слов’янських землях було утворено маркграфство Бранденбург, герцогства […]...
10. НАСТРІЙ Культурологічний словник НАСТРІЙ – відносно тривалий психічний стан душевної орієнтованості, в основі якого лежить емоція (позитивна або негативна, однак не нейтральна). Звідси високий динамізм у перебігу та зміні Н. окремих індивідів і соціальних груп. Якщо говорити про тварин, то у них Н. має тільки емоційне і ситуативне визначення. Щодо людини як істоти суспільної, то і […]...
11. АВТОНОМІЯ Культурологічний словник АВТОНОМІЯ (від грец. autos – сам та nomos закон) – відносна незалежність, внутрішнє почуття залежності особистості лише від самої себе, здатність певною мірою керувати подіями, які впливають на її власне життя....
12. НЕФ, НАВА Культурологічний словник НЕФ, НАВА (від лат. navis – корабель) – одна з частин базиліки, відокремлена від іншої колонами....
13. МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ Культурологічний словник МЕНТАЛЬНІСТЬ НАЦІЇ, МЕНТАЛІТЕТ (від лат. mens – розум, мислення) – специфічний спосіб сприйняття і роз’яснення нацією свого внутрішнього світу й зовнішніх обставин; виробляється під впливом багатовікових культурно-історичних, геополітичних, при – роднокліматичних та інших чинників. М. н. виступає як цілісне духовне утворення, як “дух народу”, що пронизує всі сфери життєдіяльності людей. М. н. зберігає […]...
14. АМУР Культурологічний словник АМУР (франц. Amour, з лат. Amor) – 1) У давньоримській міфології бог кохання. 2) Одна з малих планет (відкрита 1932 р.)....
15. ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ Культурологічний словник ЕТНІЧНА САМОСВІДОМІСТЬ – усвідомлення людьми своєї причетності до певного народу; одна з основних етнічних прикмет....
16. ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ІНТЕРСУБ’ЄКТИВНІСТЬ (від лат. між та люди) – специфічна, особлива спільність між суб’єктами дії, умов, одна із вад взаєморозуміння та взаємодії, сфера спільних для суб’єктів значень та смислів....
17. ЮНОНА Культурологічний словник ЮНОНА (лат. Juno (Junonis) – 1) В давньоримській міфології богиня неба, покровителька шлюбу, охоронниця жінок, дружина Юпітера. 2) Одна з найбільших малих планет....
18. Динамізм влади Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий...
19. ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
20. НОВАТОРСТВО Культурологічний словник НОВАТОРСТВО (від лат. novator – оновлювач) – вияв ініціативи творення нового у науці, мистецтві, виробництві, управлінні тощо....
21. ЖАНР Культурологічний словник ЖАНР (франц. genre, від лат. genus (generis) – рід, вид) – тип мистецького й літературного твору (роман, повість, поема тощо)....
22. МУЗЕЙ Культурологічний словник МУЗЕЙ – заклад, що збирає, вивчає, виставляє для огляду та зберігає твори мистецтва, пам’ятки історії, природознавчі колекції тощо....
23. ЛОНГІТ’ЮД Культурологічний словник ЛОНГІТ’ЮД (англ. довгота) – наукове дослідження процесу, який відбувається впродовж тривалого часу (антропологічне, соціологічне тощо)....
24. ЗАМОВЛЯННЯ Культурологічний словник ЗАМОВЛЯННЯ – магічні слова, які за давніми уявленнями, маючи чаклунську силу, чинять вплив на щось – загоюють рани, лікують хвороби тощо....
25. ЛЕГІТИМНІСТЬ Культурологічний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ (від лат. legitimus – законний) – у ширшому значенні – визнання, усвідомлення та виправдання соціального порядку, події, діяльності посадової особи тощо....
26. СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
27. ЛІДЕР Культурологічний словник ЛІДЕР (англ. leader, від lead – вести, керувати) – 1) Керівник політичної партії, групи тощо. 2) Особа, що йде першою у якому-не-будь змаганні....
28. ФРУСТРАЦІЯ Культурологічний словник ФРУСТРАЦІЯ (лат. обман, невдача, марне сподівання) – блокування цілеспрямованої поведінки і пов’язані з ним негативні почуття – досади, гніву, жалю, ненависті, розпачу тощо....
29. ДАОСИЗМ Культурологічний словник ДАОСИЗМ (кит. “дао цзя” – школа дао) – одна з основних (поряд з конфуціанством) релігійно-філософських течій Китаю. Виник у другій половині І тис. до н. е. Після проникнення в Китай буддизму разом з ним Д. і конфуціанство склали сан цзяо (“три релігії”). Згідно з традицією засновником Д. вважається Лао-цзи, але найважливішим його представником […]...
30. ФАКТОР Культурологічний словник ФАКТОР (від лат. facio – роблю) – умова, рушійна сила, причина якогось явища, процесу. Психологія вивчає дві групи Ф., які впливають на психічні явища і процеси: зовнішні щодо індивіда (особистості) – природні і соціальні детермінанти його поведінки і внутрішні, суто психологічні, ті, що закладені в самій людині, її внутрішньому світі. Наприклад, у праці, […]...