СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА



Розділ 2. Регіони і країни світу.

Тема 1. Країни європи

§30. СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА

Загальна характеристика субрегіонів. Східна Європа налічує чотири країни, що розташовані на сході Європи і є колишніми республіками СРСР, а нині входять до СНД. До Центральної Європи належать сім країн, які не стільки займають центральне положення в Європі, скільки об’єднані політичними подіями останніх років, коли вони стали членами ЄС.

Усі країни Центральної і Східної Європи є республіками і унітарними державами (крім Російської Федерації).

Проте вони суттєво відрізняються одна від одної географічним положенням, конфігурацією, розмірами території, природними умовами і ресурсами та макроекономічними показниками. Найбільшою за площею і кількістю населення є Росія, найменшою – Словенія (мал. 78). Серед країн субрегіонів найвигідніше транзитне положення займає Україна.

СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА

Мал. 78. Столиця Словенії Любляна

СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА

Мал. 79. Прага – столиця Чехії

СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА

Мал. 80. Показники ВВП країн Східної і Центральної Європи за даними МВФ

За запасами паливних ресурсів виділяються

Росія, Україна, Польща, Румунія, залізних руд – Росія, Україна, Румунія, Словаччина, бокситів – Угорщина, хоча ці мінерально-сировинні ресурси не задовольняють усіх потреб країн. Країни Центральної і Східної Європи мають достатньо великі запаси земельних і рекреаційно – туристичних ресурсів. Росія вирізняється з-поміж інших країн субрегіонів лісовими і водними ресурсами.

Кількість населення Центральної і Східної Європи в сукупності більша, ніж в інших європейських субрегіонах, проте спостерігається стрімке скорочення населення у зв’язку з низькою народжуваністю і високою смертністю, особливо в країнах СНД. Найнижчі показники природного приросту населення (-0,5 … -0,3 %о) зафіксовані в Україні, Болгарії, Угорщині, Росії; найвищі (+0,1 %) – у Польщі, Чехії, Словаччині.

Населення субрегіонів має строкатий етнічний склад, хоча переважають слов’янські народи. Найоднорідніший національний склад в Угорщині та Польщі. Найурбанізованішою країною є Чехія (мал. 79). На міських жителів тут припадає 74 % населення. Найменшим рівень урбанізації є у Молдові – 41 %. У Центральній і Східній Європі багато міських агломерацій, але в більшості країн переважають невеликі за кількістю населення міста.

Господарство Східної і Центральної Європи. Майже всі країни субрегіонів пройшли перехідний етап від планової до ринкової економіки. Під час здійснення комплексного реформування національних господарств ними були обрані різні підходи.

За показником ВВП (мал. 80) абсолютним лідером у Центральній та Східній Європі є Росія, друге і третє місця посідають відповідно Польща і Україна. Найнижчий рівень ВВП зафіксований у Молдові.

Прогноз

За даними МВФ, країни Центральної Європи випереджають нині країни Східної Європи за показниками ВВП на душу населення (табл. 1). Така тенденція спостерігатиметься й у найближчі п’ять років.

Таблиця 1.

Прогноз змін ВВП на душу населення в країнах Східної і Центральної Європи, дол.

Назва країни

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Росія

15176

15423

16104

17136

18368

19735

Україна

6873

7026

7446

8054

8746

9524

Білорусь

11989

12363

12814

13692

14794

16108

Молдова

3094

3108

3219

3430

3672

3932

Польща

17524

17825

18654

19766

21039

22398

Чехія

24727

24847

25607

26885

28496

30216

Словаччина

21771

22287

23589

25022

26563

28223

Угорщина

19044

19053

19666

20736

22113

23589

Румунія

12214

12299

13036

14231

15341

16337

Болгарія

12296

12316

12735

13545

14500

15527

Словенія

28898

29384

30617

32214

34046

35954

Реалії сьогодення

Успішні моделі трансформації економіки. Особливими успіхами відзначилися моделі трансформації постсоціалістичної економіки у Польщі, яка отримала назву “шокова терапія”, та “еволюційна стратегія”, що впроваджувалася в Угорщині. Відмінною рисою першої моделі була “космічна” швидкість здійснення ринкових реформ, унаслідок чого відбулася майже повна відмова держави від регулювання цін і від багатьох соціальних програм, приборкання інфляції, швидка приватизація тощо. Позитивним наслідком “шокової терапії” був швидкий перехід до ринкової економіки, негативним – різке зубожіння населення, 70 % якого опинилося за межею бідності.

Реформи за угорським зразком здійснювалися за принципом поступовості (еволюційності). Унаслідок цього Угорщина досягла стабільності у зростанні макроекономічних показників і високого рівня іноземних інвестицій. Цю модель у свій час використали й Чехія, Словаччина та Словенія. А в таких країнах, як Болгарія, Румунія, Молдова, Росія та Україна, програми здійснення реформ мали елементи як “шокової терапії”, так і “еволюційності”, унаслідок чого реформи затягнулися на тривалий час.

Країни Східної і Центральної Європи на сучасному етапі розвитку не характеризуються яскраво вираженою соціально-економічною єдністю, проте завдяки проведенню регіональної економічної політики як ЄС, так і СНД у них останніми роками більш високими темпами розвивалися не тільки галузі промисловості, а й сфера послуг. Значні зміни відбулися й у структурі та обсягах виробництва агропромислових комплексів.

Через дефіцит запасів нафти енергетична галузь у багатьох країнах орієнтована на вугілля. Важливе значення мають також ГЕС та АЕС.

СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА

Мал. 81. Завод компанії “Авто ВАЗ” – найбільшого виробника легкових автомобілів у Східній Європі

У Болгарії побудована одна з найбільших АЕС Центральної Європи “Козлодуй”. Як енергетичний ресурс використовується також імпортна нафта і газ, переважно з Росії.

Промисловість. У країнах субрегіонів інтенсивно розвивається металургійна промисловість, що орієнтується як на власну сировину (кольорова металургія), так і на імпортну (чорна металургія). Машинобудування представлене в усіх країнах, але найбільш розвинене воно у Чехії та Росії (мал. 81). Істотно зросла частка конкурентоспроможної наукоємної продукції. Хімічна промисловість значно відстає від західноєвропейської насамперед за технологіями виробництва. Проте окремі хімічні галузі досягли гідного рівня розвитку, серед яких хіміко-фармацевтична та скляна.

Сільське господарство країн Східної і Центральної Європи в основному забезпечує потреби населення у продуктах харчування. У галузевій структурі сільського господарства Чехії, Словаччини, Угорщини та Польщі частка тваринництва перевищує частку рослинництва, в інших країнах співвідношення між основними галузями на користь рослинництва.

Унаслідок різноманітності грунтово-кліматичних умов рослинництво характеризується різною спеціалізацією. Головні культури, що вирощують у країнах Центральної і Східної Європи, – це пшениця, кукурудза, овочі, фрукти і виноград. Важливу роль відіграють також жито і картопля. Головними пшенично-кукурудзяними районами є рівнини України, Середньо – і Нижньодунайська низовини. Найбільші успіхи у вирощуванні зернових культур мають Україна та Угорщина. Овочі, фрукти і виноград вирощують практично в усіх країнах Центральної і Східної Європи, але найбільші площі зайняті ними у південніших країнах. Картоплю вирощують переважно Польща і Білорусь, хміль – Чехія, а олійні культури – Болгарія і Україна.

Північні і центральні країни субрегіонів спеціалізуються на молочному і м’ясо-молочному скотарстві і на свинарстві, а південні – на вівчарстві м’ясного і вовняного напрямків.

Сфера послуг Центральної і Східної Європи представлена потужною транспортною системою, в якій переважають залізничні перевезення. Також важливу роль у зовнішньоторговельних перевезеннях відіграє морський транспорт, проте його значення у транспортній системі більшості країн субрегіонів набагато менше, ніж у країн Західної Європи. Галуззю, що забезпечує країни субрегіонів значними доходами, став в останнє десятиріччя і туризм. Міжнародний туризм сприяє підвищенню рівня розвитку багатьох депресивних районів цих країн.

Проблема

Серйозним економічним викликом для країн Центральної Європи стала глобальна фінансова криза, що розпочалась у 2008 р. Незважаючи на те, що економічні показники країн субрегіону впродовж останніх 3-4 років зростали швидше, ніж навіть у розвинутих країнах Західної Європи, падіння, спричинене кризою, у цьому регіоні відбувається також досить швидкими темпами. У Центральній Європі спостерігається падіння ще не дуже зрілих, так званих трансформаційних ринкових економік (винятком можуть бути Словенія і Чехія). Ускладнює ситуацію значна зовнішня заборгованість країн субрегіону. Поміркуйте, як краще вийти з цієї кризи.

Зовнішньоекономічна діяльність. Економічний розвиток країн Центральної Європи на початку ХХІ ст. супроводжується їх подальшою інтеграцією в ЄС. Крім того, було створено так звану Вишеградську групу країн, до якої увійшли Чехія, Словаччина, Угорщина і Польща. У рамках цього угруповання координується розвиток господарства й економічних зв’язків, забезпечується спільна оборона, розвивається виробнича кооперація. Країни групи є членами НАТО. Окремі країни регіону – Болгарія і Румунія – входять до Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), метою якого є сприяння господарському розвитку, зокрема поліпшення умов для підприємницької діяльності в басейні Чорного моря. Усі країни Центральної і Східної Європи беруть активну участь у зовнішній торгівлі, освоюючи нові ринки збуту своєї продукції. Більшість країн є членами Світової організації торгівлі (СОТ).

Країни Східної Європи співпрацюють у рамках регіонального об’єднання СНД, діяльність якого спрямована на погодження стратегії економічного розвитку країн субрегіону.

Реалії сьогодення

Нова сторінка у відносинах з ЄС. Відповіддю на бажання Білорусі, Молдови, України та країн Закавказзя наблизитися до Європейського Союзу є ініціатива “Східне партнерство”. Це партнерство передбачає підвищення рівня політичної взаємодії, спрощення перетину кордону ЄС для громадян цих країн, фінансову допомогу. Ключовими ініціативами є програма інтегрованого управління кордонами; сприяння розвитку малих і середніх підприємств, а також регіональних ринків електроенергії, енергоефективності та відновлюваних джерел енергії; розвиток Південного енергетичного коридора; співпраця щодо запобігання стихійним лихам і техногенним аваріям.

Узагальнення

До Східної Європи належать чотири країни, об’єднані в СНД, а до Центральної – сім країн – членів ЄС.

Країни субрегіонів суттєво відрізняються географічним положенням, конфігурацією, розмірами території, природними умовами і ресурсами та макроекономічними показниками.

Майже всі країни субрегіонів пройшли перехідний етап від планової до ринкової економіки. У господарстві країн субрегіонів швидко розвивається не тільки промисловість, а й сфера послуг. Економічний розвиток країн Центральної і Східної Європи супроводжується їхньою подальшою інтеграцією.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Внутрішні води широколистих лісів.
Ви зараз читаєте: СХІДНА І ЦЕНТРАЛЬНА ЄВРОПА