ТЕПЛОВІДДАЧА

Related posts:

1. Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача РОЗДІЛ IX. ЛЮДИНА Тема 7. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ УРОК 47. Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача Освітня мета: встановити роль шкіри в обміні речовин і терморегуляції, розкрити значення енергетичного обміну в організмі людини. Основні поняття і терміни: терморегуляція, теплопродукція, тепло­віддача. Обладнання: діаграма віддачі тепла організмом. Структура уроку, основний зміст і методи роботи I. Актуалізація опорних знань учнів. (Бесіда […]...
2. ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН – виділення організмами кінцевих чи побічних продуктів метаболізму в біоценотичне середовище. До таких речовин належать також кореневі виділення, рідини, гутація, піт, камеді, екскременти тварин. Е. р. є обов’язковим наслідком процесів життєдіяльності організмів. Це слід враховувати під час оцінювання екол. ситуації середовища існування організмів....
3. АМОНОТЕЛІЯ Екологія – охорона природи АМОНОТЕЛІЯ – виділення тваринами в навколишнє середовище аміаку – кінцевого продукту азотистого обміну, що переважає у більшості водяних безхребетних та риб....
4. ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ – найважливіший принцип природоохоронної політики. Він означає, що відповідальність за не запобігання шкідливим впливам на навколишнє середовище і ліквідацію екол. шкоди повинен нести той, хто цей вплив спричинив. При цьому винуватцями екол. порушень вважають не лише тих, хто створює навантаження на навколишнє середовище в процесі […]...
5. ПРАВИЛО АЛЛЕНА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО АЛЛЕНА – виступаючі частини тіла теплокровних тварин у холодному кліматі коротші, ніж у теплому, тому в першому випадку вони віддають у навколишнє середовище менше теплоти. П. А. має значення в зоології та екології тварин. Якоюсь мірою воно справедливе і для пагонів вищих рослин, як правило, скорочених на Пн. (взагалі в […]...
6. НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) Екологія – охорона природи НАУКОВИЙ КОМІТЕТ З ПРОБЛЕМ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (СКОПЕ) – Міжнар. комітет, заснований у 1970 р., основою діяльності якого є створення н.-д. проектів, що мають глобальне значення: “Біогеохім. цикли”, “Вплив людини на відновлювані прир. ресурси”, “Людські поселення і навколишнє середовище”, “Токсикологія навколишнього середовища”, “Моніторинг навколишнього середовища”, “Суспільна оцінка і реакція на інформацію про […]...
7. ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА Екологія – охорона природи ІНВАЙРОНМЕНТАЛІСТИКА, енвайронменталістика – комплексна наука про навколишнє середовище, яка вивчає умови його оптим. існування, прийоми, методи і засоби збереження і поліпшення його якості. Термін І. звичайно застосовують в англомовній літературі, у вітчизняній еквівалентами є охорона природи, охорона довкілля....
8. СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ БІОТИЧНЕ – сили та явища природи, зобов’язані своїм походженням життєдіяльності організмів, що існують нині (для ендопаразитів та багатьох мікроорганізмів ним є внутр. середовище організму-хазяїна)....
9. ВИКИД СУКУПНИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД СУКУПНИЙ – сумарна величина викиду всіх забруднювальних речовин у навколишнє середовище за одиницю часу....
10. ВИКИД АВАРІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД АВАРІЙНИЙ – потрапляння забруднювальних речовин у навколишнє середовище внаслідок порушення технол. процесу або аварії....
11. УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ – використання виділюваної пром. теплоти в певних технол. процесах або для опалення....
12. МАКРОКОНСУМЕНТ Екологія – охорона природи МАКРОКОНСУМЕНТ – гетеро – троф (тварина чи рослина), який живиться ін. організмами або частинками орг. речовини, створеної ін. організмами....
13. ЕКОЦИД Екологія – охорона природи ЕКОЦИД – навмисний згубний вплив на навколишнє середовище та його мешканців, спричинений використанням високотокс. гербіцидів суцільної дії, штучним стимулюванням злив, які викликають катастрофічні повені, та ін....
14. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та відтворення....
15. ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПОТРЕБА ЕКОЛОГІЧНА – заг. сума вимог організму, популяції чи виду до прир. середовища існування, яке включає всі компоненти, що утворюють середовище, живлення, взаємовідносини з іншими організмами того самого та ін. видів тощо....
16. МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними – абіогенна. Розрізняють два типи М. х. е. б., перший з яких здійснюється мікроорганізмами, а другий – багатоклітинними організмами. У колообігу речовин жива речовина виконує ряд біогенних функцій: газову, концентраційну, окисно-відновну та біохімічну. Газова здійснюється […]...
17. АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ Екологія – охорона природи АКУМУЛЯЦІЯ ЗАБРУДНИКІВ ОРГАНІЗМАМИ – нагромадження в живих організмах хім. речовин, що забруднюють середовище проживання, внаслідок засвоєння їх у процесі харчування і контакту з середовищем. Оскільки об’єм спожитої протягом тривалого часу їжі значно перевищує масу споживача, а забрудники далеко не завжди повністю виводяться з організму з виділеннями, на кожному наступному трофічному рівні […]...
18. ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ІНВАЙРОНМЕНТАЛЬНЕ, планування довкілля – розрахунки гранично допустимих антроп. навантажень (головним чином забруднення) на прир. середовище, що оточує людину, та середовище населених пунктів, які визначаються виходячи з екон. можливостей їх регуляції та екол.-соц.-екон. наслідків їхньої зміни....
19. ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ (ГДВ), викид гігієнічно допустимий – об’єм (кількість) шкідливої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище за одиницю часу, перевищення якого спричинює виникнення негативних наслідків у довкіллі або загрожує здоров’ю людини....
20. ДЕГІДРАТАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг. або орг. сполуки під впливом фіз. чинників (напр., теплоти) чи водовідбирних хім. агентів; 3) (м е д.) видалення з організму надлишкової рідини....
21. ВИДІЛЕННЯ ГАЗОПОДІБНІ Екологія – охорона природи ВИДІЛЕННЯ ГАЗОПОДІБНІ – газоподібні речовини, що продукуються живими організмами або утворюються з мін. об’єктів завдяки перебігу біол., хім. чи фіз. процесів. До В. г. належать також фітонциди та ін. леткі речовини. Виконують важливу інформаційну і частково трофічну функції в екосистемах....
22. ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДПОВІДНОСТІ УМОВ СЕРЕДОВИЩА ГЕНЕТИЧНІЙ ВИЗНАЧЕНОСТІ ОРГАНІЗМУ – вид будь-яких живих організмів може існувати доти та настільки, наскільки навколишнє прир. середовище відповідає ген. можливостям пристосування цього виду до його змін та коливань....
23. ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА Екологія – охорона природи ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКА – добування будь-якого виду енергії шляхом перетворення теплоти, що виділяється під час спалювання мін. палива, розпаду ядерного палива або теплоти термальних вод, Сонця та ін. джерел. Є одним з основних джерел забруднення довкілля....
24. ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ ПОРУШЕНІ – землі, що втратили свою госп. цінність або є джерелом негативного впливу на навколишнє середовище у зв’язку з порушенням грунт, та рослинного покриву, гідрол. режиму та утворенням техногенного рельєфу внаслідок виробничої діяльності людини....
25. БІОЛІТИ Екологія – охорона природи БІОЛІТИ – гірські породи та мінерали, що складаються переважно з решток тварин і рослин, а також продуктів їхньої життєдіяльності (вугілля, вапняки тощо)....
26. НОРМА ВИКИДУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИКИДУ – сумарна кількість газоподібних і/або рідких відходів, яка дозволяється підприємству для скидання в навколишнє середовище. Обсяг Н. в. визначається з розрахунку, що кумуляція шкідливих викидів для всіх підприємств даного регіону не створює в ньому конц. забруднювальних речовин, що перевищує ГДК....
27. КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи КОНКУРЕНЦІЯ ОРГАНІЗМІВ, суперництво, антагонізм – активна взаємна боротьба між двома чи кількома організмами за засоби існування, що охоплюють спільну для них субстанцію чи спільні чинники середовища. Конкуренція відбувається між організмами, які заселяють одні й ті самі екол. ніші....
28. ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) Екологія – охорона природи ЕКОНОМНІСТЬ (У ПРИРОДОКОРИСТУВАННІ) – використання якомога меншої кількості прир. ресурсів для отримання одиниці кінцевого продукту, мінімізація впливів на навколишнє прир. середовище, а також застосування найраціональніших взаємозамінних технологій для отримання досягнутого або більшого корисного ефекту....
29. ІНФОРМАЦІЯ ЗВУКОВА Екологія – охорона природи ІНФОРМАЦІЯ ЗВУКОВА – одержання даних про навколишнє середовище шляхом сприйняття звукових хвиль. Людина одержує до 7 % всієї інформації про довкілля за допомогою органів слуху. Негативними звуковими сигналами вважається шумове забруднення, яке не тільки спричинює дискомфорт, а й призводить до погіршання здоров’я людини....
30. ТЕТРАЕТИЛСВИНЕЦЬ (ТЕС) Екологія – охорона природи ТЕТРАЕТИЛСВИНЕЦЬ (ТЕС) – металоорганічна сполука, летка безбарвна рідина. Т. застосовується як антидетонатор у бензинах для карбюраторних двигунів внутрішнього згоряння. Головним недоліком Т. є його отруйність (уражається переважно нервова система). З викидами двигунів Т. потрапляє в навколишнє середовище, де акумулюється в рослинах і тваринах....
31. ІНФОТЕРА Екологія – охорона природи ІНФОТЕРА – міжнародна довідкова система джерел інформації про навколишнє середовище. Створена в системі Програми 00Н з навколишнього середовища (ЮНЕП). Україна бере участь в І. з 1984 р. І. забезпечує обмін інформацією з питань охорони довкілля та рац. природокористування, пропагує наук, підхід і кращий досвід у цих галузях....
32. ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ ВИСОКОЇ НАПРУГИ (ЛЕП) Екологія – охорона природи ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧ ВИСОКОЇ НАПРУГИ (ЛЕП), високовольтні лінії електропередач – мережа засобів для передачі ел. струму. Централізоване виробництво і передавання електроенергії на значні відстані супроводжується енергет. втратами й одночасно справляє навантаження на навколишнє середовище. На 100 км ЛЕП втрачають у вигляді теплоти від 1,5 до 6 % електроенергії, що перевищує втрати енергії […]...
33. БРОДІННЯ Екологія – охорона природи БРОДІННЯ – процес розкладання орг. речовин (переважно вуглеводів) мікроорганізмами в безкисневих (анаеробних) умовах. Б. здійснюється під впливом біокаталізаторів – ферментів і є джерелом енергії для клітин, необхідної для забезпечення їхньої життєдіяльності. У процесі Б. складні молекули поступово розкладаються на прості. Проміжні продукти Б. є вихідним матеріалом для утворення в клітині амінокислот, […]...
34. ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) Екологія – охорона природи ТЕЦ (НА ВУГІЛЬНОМУ ПАЛИВІ) – найбільше джерело забруднення пов. басейну. Т. дають понад половину викидів оксиду сірки(ІУ) та четверту частину викидів оксидів азоту. Крім того, вони дають теплові відходи, які також створюють навантаження на навколишнє середовище....
35. СУХОДІЛ Екологія – охорона природи СУХОДІЛ – балка з широким плоским дном або долина, яка заповнюється лише талими водами. С. називають також верхні частини схилів та вододіли, більш сухі, ніж навколишнє середовище. До С. належать також сухі ділянки серед боліт та заболочених земель. Див. також Материк....
36. АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
37. ГУМУС Екологія – охорона природи ГУМУС, перегній – темнозабарвлена opr. речовина, що утворюється внаслідок розкладання рослинних і тваринних решток та продуктів їхньої життєдіяльності. До складу Г. входять гумінові кислоти, фульвокислоти, гумін, ульмін. Г. визначає родючість грунту....
38. СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною....
39. ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ Екологія – охорона природи ЕКЗОМЕТАБОЛІТИ – прижиттєві і посмертні виділення організмами біол. активних речовин, які відіграють певну роль у виконанні рістрегулювальної, інформ. та ін. функцій в угрупованнях організмів. Багато зелених рослин дуже чутливі до Е., особливо в грунт, середовищі, що викликає грунтовтому і закономірну зміну рослинності з неминучою зміною складу супутнього тваринного світу. Е. є […]...
40. ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ, теплоізоляція – захист різних споруд і апаратури від втрат теплоти....