Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ
ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ
Екологія – охорона природи
ТЕРИТОРІЯ НЕЗАЙМАНОЇ ПРИРОДИ – ділянка, яка виділяється урядовим рішенням і призначена для зберігання в її межах прир. умов з наук, або рекреаційною метою.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за заг. станом прир. довкілля планети, підтримання екол. рівноваги. До Т. о. о. (з.-е.) належать усі заповідники та резервати із заповідним режимом....
- ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА – територія, акваторія, в межах якої розташовані цінні об’єкти або явища прир. чи антроп. походження (важливі екосистеми, гейзери, інженерні споруди, пам’ятки садово-паркового мистецтва). До Т. о. о. відносять також території, які позитивно впливають на довкілля (лісосмуги, зелені зони тощо). Всі вони охороняються законом, а нерідко перебувають під наглядом […]...
- ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
- ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами....
- ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДИ – об’єкт природи, у т. ч. нерідко пов’язаний з певними істор. подіями чи особами, що виділяється як прир. (особливо) охоронна територія невеликого розміру (геол. оголення, дуже старе дерево, екзотична група багаторічних дерев чи рослин, незвичайний водоспад, джерело, скеля тощо) з їхнім безпосереднім оточенням (див. дод. 1)....
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБИНИ, РОДИНИ – індивід, ділянка мешкання особини чи родини, яка активно захищається....
- ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ПРИРОДНА – прир. або здавна змінена людиною прир. територія, що має особливий наук, чи культ, інтерес, а також соц. (часто всесвітнє) значення та виділена як особливо охоронна ділянка. П. п. зазвичай мають велику за площею територію, ними можуть бути нац. парки, заповідники та ін. особливо охоронні прир. території....
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) – територія, на якій уся госп. діяльність розрахована на збереження та рац. використання розташованих поблизу цінних інженерних, архіт. або ін. штучно створених об’єктів (захисні смуги шосейних шляхів, залізниць, територія біля мостів тощо). До Т. о. о. (о.) відносять ділянки природи, що становлять єдине ціле з пам’ятками культури, […]...
- ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
- ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
- ОСОБЛИВО ОХОРОННА ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ОСОБЛИВО ОХОРОННА ТЕРИТОРІЯ – див. Територія особливо охоронна....
- ТЕРИТОРІЯ РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ РЕКРЕАЦІЙНА – територія, що використовується для оздоровлення, масового відпочинку людей, туризму та екскурсій. Залежно від призначення виділяють дві групи Т. р.: для короткострокової рекреації (лісопарки, зелені зони, приміські ліси, водні об’єкти тощо) і тривалої рекреації (примор. райони, лік.-сан. території, курорти і курортні райони, туристичні комплекси)....
- ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
- ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
- ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК – 1) територія (акваторія), виділена з метою збереження у прир. стані типових або унікальних прир. комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення прир. ходу процесів та явищ, що відбуваються в них, та розробки наук, основ охорони природи; 2) природоохоронна установа, створена для виконання зазначених вище завдань. В Україні за станом […]...
- РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ Екологія – охорона природи РІВНОВАГА СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ – стан взаємодії природи і суспільства, за якого використання прир. середовища суспільством не порушує функцій життєзабезпечення, виконуваних прир. або перетвореними екосистемами. Досягається в тому разі, коли в природокористуванні будь – яка екосистема розглядається як елементарний об’єкт госп. освоєння біосфери. Нині, коли масштаби госп. діяльності людини можна порівняти […]...
- ЗАПОВІДНИК ПОВНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПОВНИЙ – природна особливо охоронна територія, що вилучена з традиційного госп. використання і призначена винятково для збереження видів тварин і рослин та для наук, досліджень....
- РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ЛІСОВИЙ – ділянка лісу з режимом заповідника або заказника, виділена для збереження прир. стану ліс. екосистем з наук., госп., флористичною або ін. метою....
- ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ЗАПОВІДНА – просторовий природний об’єкт, що має свій статус, призначення та використання. Головне завдання Т. з. – охороняти як окремі об’єкти природи, так і середовище в цілому на великих, спеціально відведених територіях. Розрізняють такі Т. з.: біосферний заповідник, природний заповідник, заповідні стації, заповідні парки, заповідні урочища. Т. з. вилучаються з […]...
- ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ЕКОЛОГІЧНИЙ, прогнозування екологічне – наук, передбачення можливого розвитку прир. систем, що зумовлюється прир. процесами та впливом на них людини. За масштабами прогнозованих явищ П. е. поділяють на глобальний (фіз.-геогр.), регіональний (у межах кількох країн, одного материка, океану тощо), нац. (у межах держави) та локальний (для невеликих територій). П. е. не […]...
- РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ МИСЛИВСЬКИЙ – прир. територія, яка охороняється і є джерелом відновлення популяцій та розселення (прир. чи штучного) видів мисливських тварин, які на ній мешкають....
- ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАКОНИ ПРО ОХОРОНУ ПРИРОДИ – зібрання основних юридичних норм, що регулюють держ. заходи щодо охорони, рац. використання та розширеного відтворення прир. ресурсів....
- ЗАТОН Екологія – охорона природи ЗАТОН – 1) довга непроточна затока річки, утворена з прорваної чи напіввідгородженої від нового русла стариці, колишньої протоки або відокремлена від основного русла водостоку косою; 2) прир. або штучно захищена від льодоходу і течії ділянка судноплавної річки, призначена для відстоювання або ремонту суден....
- СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи СИСТЕМА СТАНДАРТІВ В ОХОРОНІ ПРИРОДИ – комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на збереження, відновлення та рац. використання прир. ресурсів....
- ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів, що розраховується на певний термін....
- ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
- ОАЗИС Екологія – охорона природи ОАЗИС – територія в пустелі, напівпустелі, що завдяки наявності прир. або штучного зрошення (річковими, артезіанським чи грунт, водами) різко виділяється серед навколишнього простору розвитком рослинності. За умовами життя в них для людини більш комфортна, ніж навколишній простір, часто зона, зручна для землеробства, тому більш заселена....
- ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ Екологія – охорона природи ПАМ’ЯТКА ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ – пам’ятка культури (іноді навіть місто, як напр., місто Котор у Югославії) або унікальна за властивостями прир. територія (прир. пам’ятка, яку слід відрізняти від пам’ятки природи), внесені до міжнар. Списку (пам’яток) всесвітньої спадщини (ЮНЕСКО). Як правило, є (особливо) охоронною прир. територією над. значення (Софія Київська, Києво-Печерська лавра, центральна […]...
- ЧЕК (У МЕЛІОРАЦІЇ) Екологія – охорона природи ЧЕК (У МЕЛІОРАЦІЇ) – огороджена земляними валами, ретельно спланована ділянка поля, призначена для заливного вирощування рису, промивання засоленого грунту затопленням. Площа Ч. – 1-4 га, укрупненого Ч. – 12-16 га....
- МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) Екологія – охорона природи МІЖНАРОДНА СПІЛКА ОХОРОНИ ПРИРОДИ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ (МСОП) – неурядова міжнар. організація, що проводить дослідження і пропаганду охорони природи та рац. використання прир. ресурсів. Створена у 1948 р. за ініціативою ЮНЕСКО. До її складу входять офіційні представники 68 держав, понад 640 різних установ із 127 країн та 53 міжнар. організації. МСОП […]...
- ЗОНА ОДВІЧНОЇ ДИКОЇ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗОНА ОДВІЧНОЇ ДИКОЇ ПРИРОДИ – великі території (в США – понад 40 тис. га, за ін. джерелами – 100 тис. га) зі слабко перетвореними людиною ландшафтами, в межах яких немає постійного населення і люди бувають там лише як тимчасові відвідувачі....
- ГЕРБАРІЙ Екологія – охорона природи ГЕРБАРІЙ – 1) колекція спец, зібраних і засушених рослин, призначена для наук, оброблення; 2) установа, що зберігає колекції засушених рослин і проводить наук, оброблення їх....
- ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
- СТРАТЕГІЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНА Екологія – охорона природи СТРАТЕГІЯ ОХОРОНИ ПРИРОДИ НАЦІОНАЛЬНА – держ. документ, складова частина екол. програми, яка визначає першочергові та більш віддалені завдання в рамках “Всесвітньої Стратегії охорони природи” з урахуванням загальнонац. та регіональних умов конкретної країни....
- ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
- УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
- ЛІСОСІКА Екологія – охорона природи ЛІСОСІКА – ділянка стиглого лісу, часто у вигляді прямокутника 50- 500 м завширшки, призначена для ви рубування. Вирубування проводиться з урахуванням річного приросту маси лісу та квоти на його вирубування....
- ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП УЯВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ – перші успіхи (або невдачі) у природокористуванні можуть бути короткотерміновими: успіх заходу з перетворення природи або управління нею об’єктивно оцінюється лише після з’ясування ходу та результатів прир. ланцюгових реакцій у межах прир. циклу (від небагатьох до кількох десятків років)....
- ЗОНА ВІДПОЧИНКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ВІДПОЧИНКУ, зона рекреаційна – традиційно експлуатована прир. чи спец, організована територія, де мешканці населеного пункту проводять години відпочинку; звичайно розміщується в межах зеленої зони, але може бути влаштована в середині населеного пункту (парки, сквери)....