Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ТЕРМОТРОПІЗМ
ТЕРМОТРОПІЗМ
Екологія – охорона природи
ТЕРМОТРОПІЗМ – вигинання окремих ростучих органів і частин рослин у відповідь на теплове подразнення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ТРОФОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРОФОТРОПІЗМ – вигини ростучих частин рослин, зумовлені нерівномірним розподілом поживних речовин у зовн. середовищі....
- ТИГМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТИГМОТРОПІЗМ – здатність органів рослин вигинатися у відповідь на подразнення дотиком. Напр., обвивання стебел або вусиків рослин навколо різних предметів....
- ГІДРОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГІДРОТРОПІЗМ – вигинання органів рослин, що ростуть, особливо коренів, у напрямку від менш вологого до більш вологого середовища....
- ТРАВМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТРАВМОТРОПІЗМ – явище згинання ростучих частин рослини, спричинене пораненням (травмами). Завдяки Т. (та їхнім особливостям) корінь під час росту обминає на своєму шляху різні перешкоди....
- ГАПТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГАПТОТРОПІЗМ – явище згинання рослинного органа у відповідь на подразнення дотиком, напр., у лазячих або витких рослин....
- РЕУТИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕУТИЛІЗАЦІЯ – 1) використання відходів одного виробництва, галузі госп-ва, побуту як вихідного продукту для ін. виробництв або госп. галузей; 2) повторне використання рослинами із старих або відмерлих стебел і листків низькомолек. орг. сполук та елементів мін. живлення внаслідок їх відтоку до молодих ростучих органів. У однорічних рослин Р. особливо інтенсивна на […]...
- ЗАПАЛ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів....
- ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРМАЛЬНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРМАЛЬНЕ – те саме, що й Забруднення теплове....
- АНАТОМІЯ Екологія – охорона природи АНАТОМІЯ – розділ морфології, що вивчає форму і будову організму в цілому, окремих органів та систем у взаємозв’язку з їхніми функціями і розвитком. Розрізняють А. людини, тварин (зоотомія) та рослин (фітотомія)....
- ЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ЧУТЛИВІСТЬ – 1) властивість організмів усіх рівнів організації сприймати подразнення із зовн. та власного внутр. середовища. У вищих тварин рецептори набули особливо високої Ч. до адекватних подразнень. Тварини з простішим типом будови реагують на подразнення здійсненням різного типу таксисів; 2) ступінь реакції біоіндикатора на речовину або фіз. чи біол. чинник, що […]...
- ВІЛТ Екологія – охорона природи ВІЛТ – група дуже поширених захворювань рослин, що спричинюються бактеріями, грибами, вірусами та абіотичними чинниками і характеризуються ураженням судинної системи рослин і як наслідок – в’яненням, засиханням і загибеллю їх надземної частини (органів). Вражає картоплю, кукурудзу, бавовник та багато ін. культурних рослин....
- ЕФЕКТ ПАРНИКОВИЙ Екологія – охорона природи ЕФЕКТ ПАРНИКОВИЙ – 1) підвищення т-ри й вологості в теплиці, зумовлене тим, що прозоре накриття добре пропускає сонячні промені всередину, а теплове випромінювання й водяну пару назовні – гірше; 2) природна властивість атмосфери (тропосфери) Землі утримувати теплове випромінювання земної поверхні, зумовлене наявністю в ній вуглекислого газу. Збільшення кількості С02 та інших […]...
- СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
- ФТОР Екологія – охорона природи ФТОР – газ з їдким запахом, надзвичайно реакційно активний, існує тільки у вигляді сполук, переважно мінеральних (флюорит, кріоліт та ін.). Підприємства алюмінієвої, цементної пром-сті часто утворюють викиди сполук Ф., істотно забруднюючи повітря. Ці забруднення досить токсичні, перш за все для рослин, а також викликають подразнення дихальних шляхів, хімічні опіки на шкірі....
- ГЕОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОТРОПІЗМ – здатність органів рослин набувати певного положення в просторі, що зумовлено нерівномірним ростом їх під дією сили гравітації....
- ТРОПІЗМИ Екологія – охорона природи ТРОПІЗМИ – ростові рухи рослин, спричинені однобічним впливом чинників зовн. середовища. Виявляються у згинах відповідних частин рослин, спрямованих у бік подразника (позитивний Т.) і від подразника (негативний Т.). Залежно від причини, що зумовила згин, розрізняють геотропізми, фототропізми, геліотропізми тощо....
- ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
- ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
- ДИСТРЕС Екологія – охорона природи ДИСТРЕС – негативна неспециф. (загальнофункц.) реакція живого організму на будь-яке зовн. подразнення (вплив, “негативний” стрес). Див. також Стрес....
- ГОМОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЛОГІЯ – подібність органів за планом будови та походженням у різних тварин і рослин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Різновиди Г. – гомономія і гомотипія....
- ВИРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ВИРОДЖУВАНІСТЬ – порушення норм, форми й будови рослин і тварин, що не супроводжується пат. процесом у клітинах. В. спричинюється екол. умовами (порушення розвитку зародка під впливом, напр., радіації, високої т-ри, токс. речовин), травматичними впливами тощо. Внаслідок В. виникають дефекти (укорочення органів, карликовість), ексцеси (розщеплення органів, гігантизм), чужорідні утворення (метаморфози). Деякі види […]...
- ФІТОМАСА Екологія – охорона природи ФІТОМАСА – сумарна маса рослинних організмів, окремих рослин або їхніх груп у будь-якому природному угрупованні....
- ОПАД Екологія – охорона природи ОПАД – кількість відмерлих частин рослин, які опадають на поверхню грунту або дно водойми. В угрупованнях щорічний О. на поверхні грунту наз. мертвим покривом, а в лісі – ліс. підстилкою....
- КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
- ГІПЕРМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПЕРМОРФОЗ – тип філогенетичного розвитку, що призводить до порушення взаємовідносин середовища й організму внаслідок гіпертрофії в останнього окремих органів (напр., рогів у велетенського оленя)....
- ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ, забруднення термальне – форма фіз. (звичайно антроп.) забруднення, що виникає внаслідок підвищення т-ри середовища, спричиненого в основному викидами нагрітого повітря, стічних вод та попутних газів. Може бути вторинним результатом зміни хім. складу середовища....
- МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
- РЕАКЦІЯ Культурологічний словник РЕАКЦІЯ (від лат. re… – проти і actio – дія) – дія у відповідь на будь-які впливи, подразнення, протидія. Р. є основною формою взаємодії організму з навколишнім середовищем. Поняття Р. є спільним для ряду наук – зокрема біологічних, психологічних, соціальних. Психологи виділяють три підструктури Р.: 1) сприйняття зовнішнього подразнення; 2) переробка цього подразнення […]...
- БОТАНІКА Екологія – охорона природи БОТАНІКА – наука про рослини. Окремі розділи Б. вивчають класифікацію, номенклатуру, еволюцію, філогенез супідрядних природних груп рослин (систематика рослин), видовий склад (флору) окремих територій, будову та розвиток органів, тканин і клітин (морфологія, анатомія, цитологія та ембріологія рослин) тощо. За об’єктами дослідження виділяють альгологію (водорості), мікологію (гриби), ліхенологію (лишайники), бріологію (мохоподібні), дендрологію […]...
- СИНДРОМ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ЗАКРИТИХ ПРИМІЩЕНЬ” – подразнення слизових оболонок, підвищена втомлюваність, порушення травлення, безсоння, пов’язані із забрудненням повітря всередині житлових, виробничих та громадських приміщень....
- ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ РОСЛИН – наука про взаємозв’язки рослинних організмів та їхніх угруповань з навколишнім середовищем. Е. р. включає екологію окремих організмів (особин) – аутекологію, яка вивчає пристосування рослин до умов зростання, встановлює і досліджує їхні життєві форми, відношення до окремих чинників середовища, та синекологію, яка вивчає взаємозв’язки популяцій та ін. угруповань рослин […]...
- ЖИВЦЮВАННЯ Екологія – охорона природи ЖИВЦЮВАННЯ – спосіб вегетативного розмноження рослин за допомогою відокремлених від материнської рослини частин – живців (частини пагонів, коренів, бруньки або вічка). Живці укорінюють у грунт або використовують для щеплення (окулірування, копулювання)....
- ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ Екологія – охорона природи ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ – світіння деяких речовин (люмінофорів), що перевищує їх теплове випромінювання за даної т-ри і збуджується яким-небудь джерелом енергії. Приклади Л. – світіння гнилого дерева, деяких комах, екрана телевізора. За механізмом розрізняють резонансну, спонтанну, вимушену і рекомбінаційну Л., за тривалістю – флуоресценцію (короткочасну Л.) і фосфоресценцію (тривалу Л.)....
- ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ФАЗА ФЕНОЛОГІЧНА – період у сезонному розвитку природи – окремих видів рослин (цвітіння, плодоносність тощо), їх угруповань, характерних сезонних явищ у житті тварин (перельоти птахів, їх гніздування, виліт пташенят з гнізда) і т. д., що помітно відрізняється від ін....
- АБРАЗІЯ Екологія – охорона природи АБРАЗІЯ – процес руйнування і розмивання берегів річок, водосховищ, морів хвилями; руйнування і пошкодження наземних органів рослин твердими часточками (піщинками, снігом) під час пилових бур, заметілей....
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ФІТОФАГ – РОСЛИНА”- живлення тварин рослинами шляхом поїдання їхніх тканин або органів (листків, пагонів, квіток, плодів, коренів), а іноді й цілих рослин....
- ОХОРОНА РОСЛИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА РОСЛИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.- госп. та громадських заходів, спрямованих на збереження видового і популяційного складу та підтримання чисельності рослин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
- ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості або вигині їх до світла (позитивний Ф. стебла) чи від світла (негативний Ф. кореня)....
- ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
- ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ Екологія – охорона природи ПЕРВИННА ПРОДУКТИВНІСТЬ – біомаса надземних і підземних органів рослин, а також енергія та біогенні леткі речовини, які продукуються продуцентами (автотрофами й хемотрофами) екосистеми на одиницю площі за одиницю часу....