ТЕХНОБІОГЕОМ

Related posts:

1. НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи НАДСИСТЕМА ЕКОЛОГІЧНА – екосистема вищого ієрархічного рангу. В екології Н. е. є біосфера – відносно екосистем, біогеоценозів; екосистема, біогеоценоз – відносно її біотичних та абіотичних компонентів; біоценоз – відносно популяцій; популяція – відносно організмів одного виду....
2. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА (РЕСУРСОЗАХИСНА) – територія або акваторія, на якій в умовах часткової охорони прир. комплексу від госп. діяльності досягнуто значний розвиток (чи повне збереження) якогось одного або кількох видів прир. ресурсів. До Т. п., о. о. (р.) належать заказники, заповідно-мисливські госп-ва, водоохоронні, рибоохоронні ліси тощо....
3. СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ – місце (територія, акваторія) з винятково сприятливими умовами для життя даного виду, де він зберігається в найтяжчі для нього періоди життя....
4. ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ЗАГАЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА – територія чи акваторія, в межах якої прир. і соц. явища (окремо чи в сукупності) якісно та кількісно однорідні або варіюють у межах певного (умовного) інтервалу. За інтенсивністю явища у межах 3. з. виділяють підзони. Приклади 3. з. – зона геогр., зона океану геогр., зона екон., прибережна, приміська та […]...
5. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА – територія, акваторія, в межах якої розташовані цінні об’єкти або явища прир. чи антроп. походження (важливі екосистеми, гейзери, інженерні споруди, пам’ятки садово-паркового мистецтва). До Т. о. о. відносять також території, які позитивно впливають на довкілля (лісосмуги, зелені зони тощо). Всі вони охороняються законом, а нерідко перебувають під наглядом […]...
6. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
7. ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА МОНОДОМІНАНТНА – екосистема з одним основним видом продуцента, який у ній одночасно є і домінантом, і едифікатором (напр., монокультура)....
8. АКВАТОРІЯ Екологія – охорона природи АКВАТОРІЯ – водний простір водойми чи моря з певними прир., штучними або уявними (умовними) межами. Як правило, А. в екології розглядається як об’єм, що включає водну товщу до дна та атмосферу над нею....
9. АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОБІОГЕОЦЕНОЗ – екосистема із штучно створеним біотичним угрупованням для отримання с.-г. продукції. Характеризується нестійкістю, нездатністю до тривалого існування без підтримування людиною....
10. ЕКОСИСТЕМА ОЛІГОДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ОЛІГОДОМІНАНТНА – екосистема з кількома основними видами продуцентів і консументів (напр., ліси помірних широт). У це поняття слід було б включити і редуценти....
11. ТЕРИТОРІЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ – певна частина земної поверхні з визначеними кордонами або межами (напр., Т. міста, парку)....
12. ЕКОСИСТЕМА ПОЛІДОМІНАНТ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА ПОЛІДОМІНАНТНА – багата на види екосистема, в якій немає чіткої переваги невеликого числа видів над ін. видами; таку екосистему можна також назвати “бездомінантною” (напр., тропічний ліс)....
13. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
14. ЕКОСИСТЕМА СТЕПОВА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА СТЕПОВА – екосистема аридного континентального клімату з домінуванням ксерофільних вузьколистих злаків. Субдомінанти – види різнотрав’я, а в найбільш континентальних зонах і низькорослі ксерофільні чагарники. Консорції домінантів не вирізняються багатством консортів....
15. ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК – 1) територія (акваторія), виділена з метою збереження у прир. стані типових або унікальних прир. комплексів з усією сукупністю їхніх компонентів, вивчення прир. ходу процесів та явищ, що відбуваються в них, та розробки наук, основ охорони природи; 2) природоохоронна установа, створена для виконання зазначених вище завдань. В Україні за станом […]...
16. ОЛІГОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ОЛІГОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА – див. Екосистема олігодомінантна....
17. МОНОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи МОНОДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА – див. Екосистема монодомінантна....
18. ПОЛІДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ПОЛІДОМІНАНТНА ЕКОСИСТЕМА – див. Екосистема полідомінантна....
19. НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК – охоронна природна територія (акваторія), на якій збереглись природні історико-культурні комплекси, що являють собою екол., естетичну чи істор. цінність. У них проводиться робота з відновлення ландшафтів, охорони рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин. На відміну від заповідників., вся або значна частина площі Н. п. п. відкрита для […]...
20. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
21. ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП “НУЛЬОВОГО” МАКСИМУМУ – екосистема в сукцесійному розвитку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біол. продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають макс. біомасу та мінім., практично нульову, продуктивність, тобто термодинамічно вони найбільш рац. Іноді макс. біомасою характеризуються не клімаксові, а вузлові екосистеми. П. “н”. м. перегукується із законом збільшення розміру […]...
22. ВОДОЙМА ДИСТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ДИСТРОФНА – неглибока внутр. водойма (прісноводна екосистема) з темно-коричневим забарвленням води, збагачена гуміновими кислотами, що зв’язують мін. речовини у сполуки. Донні відклади тут повністю не мінералізуються, що спричинює утворення і нагромадження торфу. Це, як правило, невеликі ліс. озера в зоні мішаних і хвойних лісів....
23. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) – територія, на якій уся госп. діяльність розрахована на збереження та рац. використання розташованих поблизу цінних інженерних, архіт. або ін. штучно створених об’єктів (захисні смуги шосейних шляхів, залізниць, територія біля мостів тощо). До Т. о. о. (о.) відносять ділянки природи, що становлять єдине ціле з пам’ятками культури, […]...
24. ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ЗАПОВІДНО-ЕТАЛОННА) – певна ділянка, повністю вилучена з будь-якого госп. використання і призначена для особливих форм її використання, насамперед з наук, цілями для глобального чи регіонального моніторингу за заг. станом прир. довкілля планети, підтримання екол. рівноваги. До Т. о. о. (з.-е.) належать усі заповідники та резервати із заповідним режимом....
25. ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА Екологія – охорона природи ГНІЗДОВА ДІЛЯНКА – територія, яку займає пара того чи іншого виду птахів у період гніздування. Як правило, кожен птах гніздиться з року в рік на одному й тому самому місці....
26. ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК БІОСФЕРНИЙ – екол. репрезентативна територія (акваторія), виділена з метою збереження різноманітності прир.-територіальних комплексів та ген. ресурсів рослинного І тваринного світу, проведення досліджень, моніторингу навколишнього середовища, природоохоронної освіти та підготовки кадрів. Концепція 3. б. розроблена в рамках Програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” з метою формування міжнародної мережі територій, що підлягають особливій […]...
27. ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА БІОГЕОХІМІЧНА – велика територія землі, що характеризується єдністю грунтотворного процесу, клім. чинників, процесів біогенної міграції хім. елементів. Це зумовлює певну тотожність характеру обміну речовин, єдність процесу транзиту сонячної енергії, синтезу активних сполук та морфол. мінливості організмів....
28. ЕКОСИСТЕМА МОЛОДА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА МОЛОДА – стадія становлення екосистеми, що визначається великою кількістю продукції, коли заг. (валовий) фотосинтез перевищує рівень дихання угруповання, а отже, співвідношення фотосинтезу і дихання перевищує одиницю. В міру розвитку екосистеми цей показник наближається до одиниці. Е. м. характеризується також низькими видовою та біохім. різноманітностями, слабко вираженою ярусністю і просторовою гетерогенністю, […]...
29. ЗОНА ПОСУШЛИВА Екологія – охорона природи ЗОНА ПОСУШЛИВА, зона напіваридна, зона семіаридна – 1) територія, на якій періодично наступають посухи; включає геогр. зони степу та лісостепу; 2) територія, для якої характерний семіаридний (напівсухий, напіваридний) клімат, властивий пустелям помірних широт....
30. ПРАВИЛО ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДАПТАЦІЙ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІДНОСНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ АДАПТАЦІЙ – добра пристосованість організмів до певного чинника не означає такої самої адаптованості до інших....