ТИГМОТРОПІЗМ

Related posts:

1. ГАПТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГАПТОТРОПІЗМ – явище згинання рослинного органа у відповідь на подразнення дотиком, напр., у лазячих або витких рослин....
2. ТЕРМОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ТЕРМОТРОПІЗМ – вигинання окремих ростучих органів і частин рослин у відповідь на теплове подразнення....
3. КОАДАПТАЦІЯ Екологія – охорона природи КОАДАПТАЦІЯ – 1) взаємне пристосування різних форм живих організмів, що існують разом (напр., комах – до запилення рослин, а рослин – до запилення комахами); 2) взаємне морфол. та функц. пристосування різних органів особини, що виробились у процесі її розвитку....
4. ФОТОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ФОТОТРОПІЗМ, геліотропізм – орієнтування осьових органів рослин – стебел і коренів, а також листків відносно освітлення, що виявляється в спрямованому рості або вигині їх до світла (позитивний Ф. стебла) чи від світла (негативний Ф. кореня)....
5. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
6. ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ Екологія – охорона природи ПОКРИТТЯ СПРАВЖНЄ – частина поверхні, безпосередньо зайнята основами рослин, тобто гориз. проекція основ пагонів (стебел) рослин біля поверхні грунту....
7. ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА Екологія – охорона природи ЗАКОН СУБ’ЄКТИВНОЇ ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ ПОДРАЗНИКА (Е. ВЕБЕРА – Г. ФЕХНЕРА) – чим сильніший подразник, тим важче суб’єктивно оцінити його кількісно. Чим чутливіше пристосування, що сприймає подразнення, тим нижчий поріг, за яким наступає насичення та перестають розрізнятися “відтінки” подразника. Чим контрастніший фон, тим легше уловлюється подразнення (напр., слабке джерело світла видно тільки […]...
8. ГЕОТРОПІЗМ Екологія – охорона природи ГЕОТРОПІЗМ – здатність органів рослин набувати певного положення в просторі, що зумовлено нерівномірним ростом їх під дією сили гравітації....
9. ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ХОЛОДОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати тривалий вплив низьких позитивних т-р (від 1 до 10 С) навколишнього середовища. X. р. властива рослинам помірної зони (напр., ячмінь, овес, горох та ін.). Визначається здатністю рослин у період охолодження відповідно перебудовувати власний обмін речовин, зберігати структуру цитоплазми і норм, функціонування ферментних систем. X. р. […]...
10. ТРАВИ Екологія – охорона природи ТРАВИ – життєва форма рослин. Екоморф, ознакою Т. сезонного клімату є відсутність прямостоячих надземних стебел, які б переживали несприятливий сезон....
11. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
12. ВИРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ВИРОДЖУВАНІСТЬ – порушення норм, форми й будови рослин і тварин, що не супроводжується пат. процесом у клітинах. В. спричинюється екол. умовами (порушення розвитку зародка під впливом, напр., радіації, високої т-ри, токс. речовин), травматичними впливами тощо. Внаслідок В. виникають дефекти (укорочення органів, карликовість), ексцеси (розщеплення органів, гігантизм), чужорідні утворення (метаморфози). Деякі види […]...
13. МІМІКРІЯ Екологія – охорона природи МІМІКРІЯ – подібність одних тварин чи рослин (або їхніх органів) до ін. або до предметів навколишнього середовища. М. – захисне пристосування, що виникло в процесі еволюції і сприяє виживанню видів у боротьбі за існування....
14. РЕУТИЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи РЕУТИЛІЗАЦІЯ – 1) використання відходів одного виробництва, галузі госп-ва, побуту як вихідного продукту для ін. виробництв або госп. галузей; 2) повторне використання рослинами із старих або відмерлих стебел і листків низькомолек. орг. сполук та елементів мін. живлення внаслідок їх відтоку до молодих ростучих органів. У однорічних рослин Р. особливо інтенсивна на […]...
15. ГОЛОВНИЙ МОЗОК БДЖОЛИ ГОЛОВНИЙ МОЗОК БДЖОЛИ – являє собою масу нервових клітин і нервових волокон, тому що саме до нього тягнуться нерви від очей і вусиків. Г. м. складається з надглоткового ганглія, від якого відходять нерви до ротового апарата. Г. м. зв’язаний нервами з чутливими клітинами очей і вусиків, і передає нервові імпульси, що надходять від органів чуття […]...
16. ТЕРОФІТИ Екологія – охорона природи ТЕРОФІТИ – однорічні рослини, що переживають несприятливу пору року у формі насіння. Напр., кріп, коноплі, грицики та багато ін. рослин. Одна з життєвих форм рослин....
17. ГОМОЗ Екологія – охорона природи ГОМОЗ – хвороба деяких рослин, викликана несприятливими умовами довкілля, пошкодженням тканини комахами і мікроорганізмами, яка часто супроводжується виділенням камеді із стебел, іноді з листів. Г. уражає здебільшого кісточкові плодові рослини....
18. ЗАПАЛ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЗАПАЛ РОСЛИН – пошкодження рослин високою т-рою, внаслідок чого змінюється забарвлення їхніх органів....
19. АНІЗОТРОПІЯ Екологія – охорона природи АНІЗОТРОПІЯ – 1) здатність різних органів однієї й тієї самої рослини набувати різних положень при однаковому впливі на них чинників довкілля (так, пагони і листки можуть по-різному орієнтуватись відносно світла); 2) неоднаковість фіз., мех. та ін. властивостей тіла, речовини у різних напрямках....
20. АРИФМОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АРИФМОМОРФОЗ – тип еволюц. перетворень організмів, що полягає у зміні кількості однорідних органів, напр, числа променів у плавцях деяких риб....
21. ЕПІФІТОТІЯ Екологія – охорона природи ЕПІФІТОТІЯ – масове поширення хвороби рослин, викликане грибами, бактеріями, вірусами (напр., фітофторою на картоплі)....
22. ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кількісно виражена здатність ландшафту задовольняти конкретні потреби людини; напр.,рекреаційна Є. л....
23. АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
24. ГІПЕРМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПЕРМОРФОЗ – тип філогенетичного розвитку, що призводить до порушення взаємовідносин середовища й організму внаслідок гіпертрофії в останнього окремих органів (напр., рогів у велетенського оленя)....
25. АСПЕКТ Екологія – охорона природи АСПЕКТ (біол.) – зовн. вигляд рослинних угруповань (фітоценозу). Змінюється протягом року відповідно до чергування сезонних фаз розвитку рослин. Залежить від видового складу рослин, чисельності видів, їхньої феностадії та ярусної будови угруповання. Бувають постійними (напр., у темнохвойному лісі, де вигляд угруповання майже не змінюється) і тимчасовими (степові і лучні угруповання, які протягом […]...
26. ГЕОКАРПІЯ Екологія – охорона природи ГЕОКАРПІЯ – спосіб поширення плодів рослин, коли зав’язь після запліднення заглиблюється в грунт, де й розвивається плід (напр., арахіс)....
27. БІОНАВІГАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОНАВІГАЦІЯ – здатність тварин вибирати напрямок руху під час регулярних сезонних міграцій (на Зимівлю, до місць розмноження) та в разі пошуку місця свого проживання (хомінг). Б. забезпечується здатністю орієнтуватися в довкіллі за допомогою органів чуття та спадково закріпленими реакціями – інстинктами. Крім птахів, ця здатність характерна для багатьох риб, ссавців, рептилій […]...
28. ГОМОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГОМОЛОГІЯ – подібність органів за планом будови та походженням у різних тварин і рослин. Органи, яким властива Г., називають гомологічними. Різновиди Г. – гомономія і гомотипія....
29. ТЕРМОНАСТІЇ Екологія – охорона природи ТЕРМОНАСТІЇ – настичні рухи рослин, спричинені зміною т-ри (напр., розкривання і закривання квіток тюльпана і шафрана при підвищенні чи зниженні т-ри)....
30. ДЕФОЛІАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕФОЛІАЦІЯ – штучне позбавлення рослин листків за допомогою дефоліантів, якщо листки заважають збиранню врожаю (напр., у бавовнику)....
31. ЧУТЛИВІСТЬ Екологія – охорона природи ЧУТЛИВІСТЬ – 1) властивість організмів усіх рівнів організації сприймати подразнення із зовн. та власного внутр. середовища. У вищих тварин рецептори набули особливо високої Ч. до адекватних подразнень. Тварини з простішим типом будови реагують на подразнення здійсненням різного типу таксисів; 2) ступінь реакції біоіндикатора на речовину або фіз. чи біол. чинник, що […]...
32. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
33. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
34. ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи ЖАРОСТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати значні підвищення т-ри порівняно з оптимальною. Ж. р. забезпечується зміною обміну речовин, специф. фіз.-хім. властивостями організму, зокрема, підвищеними в’язкістю та гідрофільністю цитоплазми, посиленням транспірації тощо. Серед вищих рослин найбільш жаростійкими є сукуленти....
35. МІКРОЗАКАЗНИК Екологія – охорона природи МІКРОЗАКАЗНИК – невеликий за розмірами, як правило короткотерміновий, заказник для якихось спец, цілей, напр. для поновлення різноманіття лікарських рослин (в Україні цей термін вживається рідко)....
36. МІКРОФІЛ Екологія – охорона природи МІКРОФІЛ – 1) організм, який витримує лише дуже незначні коливання т-ри навколишнього середовища, напр. деякі лососеві риби; 2) дрібний листок деяких рослин....
37. ЕНДОФІТ Екологія – охорона природи ЕНДОФІТ – рослина, яка живе всередині будь-якого субстрату, (напр., кам’яної породи, у шпарах скель, каменів), у тканинах ін. рослин (ендомікориза) або тварин (бактерії) тощо....
38. ВІЛТ Екологія – охорона природи ВІЛТ – група дуже поширених захворювань рослин, що спричинюються бактеріями, грибами, вірусами та абіотичними чинниками і характеризуються ураженням судинної системи рослин і як наслідок – в’яненням, засиханням і загибеллю їх надземної частини (органів). Вражає картоплю, кукурудзу, бавовник та багато ін. культурних рослин....
39. ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ Екологія – охорона природи ЩІЛЬНІСТЬ ПОПУЛЯЦІЇ, густота популяції – показник, що визначається кількістю особин на одиницю площі або об’єму. Напр., 125 рослин липи на 1 га або 1000 циклопів у 1 м3 води....
40. СТІЙКІСТЬ РОСЛИН Екологія – охорона природи СТІЙКІСТЬ РОСЛИН – здатність рослин витримувати вплив тих чи ін. несприятливих чинників зовн. середовища. Розрізняють зимостійкість, жаростійкість, посухостійкість, солестійкість, стійкість проти певних хвороб, радіостійкість тощо....