Тип Інфузорії – Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні
Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА
СИСТЕМА ОРГАНІЧНОГО СВІТУ
Царство Тварини
Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні
Тип Інфузорії
Мають сталу форму тіла завдяки наявності пелікули, рухаються за допомогою війок, мають два ядра – велике (вегетативне) і мале (генеративне).
Інфузорія-туфелька живе у водоймах із забрудненою водою. Тіло завдовжки 0,1-0,3 мм за формою нагадує туфлю, вкрите дрібними війками, схожими за будовою на джгутики евглени. Завдяки хвилеподібним рухам війок інфузорія-туфелька
Інфузорія-туфелька поглинає їжу через клітинний рот, розташований у заглибленні. Ряди війок на стінках ротової заглибини створюють течію води, що спрямовує поживні частинки (органічні речовини, бактерії) через клітинну глотку всередину тіла інфузорії. Неперетравлені рештки викидаються назовні через отвір – порошицю, який розташований у задній частині тіла.
Дихання і виділення в інфузорії-туфельки відбуваються так само, як і в інших найпростіших. Вода й шкідливі продукти життєдіяльності з усієї цитоплазми надходять до скоротливих вакуоль провідними
У цитоплазмі інфузорії є два ядра: велике (макронуклеус, вегетативне) і мале (мікронуклеус, генеративне). Велике ядро відповідає за синтез білків в інтерфазі, а мале передає спадкову інформацію під час статевого процесу.
Улітку туфелька розмножується, як і амеба, поділом на дві частини. Мале ядро відходить від великого й ділиться мітотично на дві частини, що розходяться до переднього і заднього кінців тіла. Потім мітотично ділиться велике ядро. Інфузорія перестає живитися. Її тіло посередині перетягується. У передню і задню частини туфельки відходять новоутворені ядра. Перетяжка дедалі глибшає, і обидві половинки відриваються одна від одної – виникають дві молоді інфузорії. Крім того, в інфузорії спостерігається статевий процес – кон’югація. Особливість цього процесу – відсутність гамет.
Рис. 13. Будова інфузорії туфельки:
1 – війки;
2, 6 – травні вакуолі;
3 – мікронуклеус;
4 – передротова заглибина;
5 – глотковий канал;
7 – порошиця (анальна пора);
8 – трихоцисти;
9 – пульсуюча вакуоля з провідними канальцями;
10 – макронуклеус
Характеристика основних типів найпростіших
Ознака | Тип Саркомастигофори | Тип Інфузорії (інфузорія туфелька) | |
Клас Саркодові (амеба протей) | Клас Джгутикові (евглена зелена) | ||
Форма тіла | Мінлива | Стала | |
Оболонка | Відсутня | Пелікула | |
Органоїди руху | Псевдоподії | Джгутик | Війки |
Наявність ядра | Одне | Два ядра: велике (вегетативне), мале (генеративне) | |
Специфічні органоїди чи утворення | Є всі звичайні органоїди | Світлочутливе вічко; хроматофори | Трихоцисти, порошиця, скоротливі вакуолі з провідними канальцями |
Живлення | Гетеротрофне (фагоцитоз, піноцитоз) | Міксотрофне (травна вакуоля не утворюється) | Гетеротрофне |
Дихання | Усією поверхнею тіла | ||
Виділення | Через скоротливу вакуолю | Через скоротливі вакуолі з провідними канальцями | |
Розмноження | Мітотичний поділ навпіл | Мітотичний поділ клітини вздовж своєї осі | Мітотичний поперечний поділ. Статевий процес – кон’югація |
Паразитичні одноклітинні тварини
Паразит | Хазяїн | Хвороба | Місце знаходження паразита | Спосіб зараження |
Амеба дизентерійна | Людина | Амебна дизентерія (амебіаз) | Товстий кишечник | Через рот із продуктами харчування або питною водою, забрудненими цистами |
Лямблії | Людина, ссавці, амфібії | Лямбліоз | Тонкий кишечник та жовчні протоки печінки | |
Трихомонада | Людина | Трихомоноз | Статеві органи | Статевим шляхом |
Трипонасома | Хребетні тварини | Трипонасомоз (“сонна хвороба”) | Кров | Укус мухи цеце |
Лейшманія | Людина, собака, плазуни | Шкірний та вісцеральний лейшманіоз | Кров, шкіра | Укус москіта |
Малярійний плазмодій | Людина, хребетні тварини | Малярія | Кров | Укус малярійного комара |
Балантидій | Безхребетні, хребетні тварини | Балантидіаз | Товстий кишечник | При безпосередньому контакті зі свинями |
ЦЕ ЦІКАВО
Найпростіші перетравлюють їжу тривалий час, зокрема амеба – від 12 до 24 годин.
Велетнями серед інфузорій є звичайні мешканці стоячих вод: гарні синьо-голубі інфузорії, трубачі і змієподібні спіростомуми. Вони досягають 1 -2 мм завдовжки, а тому помітні без мікроскопа. Таку саму довжину мають плоскі овальні інфузорії опаліни, які паразитують у клоаці жаби.
Але найбільші найпростішї зустрічаються серед морських черепашкових корененіжок, наприклад батисифон завдовжки 5 см і черепашки викопних нумулітів діаметром | до б см.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...