Тип Кільчасті черви. Клас Багатощетинкові черви
Тема 4. ЧЕРВИ
§ 18. Тип Кільчасті черви. Клас Багатощетинкові черви
Тип Кільчасті черви об’єднує тварин, видовжене тіло яких складається з великої кількості однакових частин – сегментів. Всередині кожного сегмента – порожнина, яку вистеляє шар покривних клітин. Це вторинна порожнина тіла. Головна функція вторинної порожнини тіла кільчаків – опора тіла. Завдяки тому, що вторинна порожнина заповнена спеціальною рідиною, тіло черв’яка стає пружним і практично не стискається. (Пригадай, що таке гідроскелет.)
Будова кільчастих
Тип Кільчасті черви налічує понад 9000 видів. Серед них маловідомі морські тварини – багатощетинкові черви, дощові черви, яких знає кожна дитина, і мешканці наших прісних водойм – п’явки.
Клас Багатощетинкові черви
Розглянемо загальний вигляд, спосіб життя, будову і системи органів багатощетинкових червів на прикладі морського черв’яка – нереїса, що є типовим представником цього класу.
Загальний вигляд. Нереїс – це чималий черв’як завдовжки
Тіло нереїса вкрите тоненькою кутикулою. Два шари підшкірних м’язів і шкіра утворюють шкірно-м’язовий мішок.
Спосіб життя. Нереїс живе в прибережній зоні морів на незначній глибині в ходах-нірках, які риє у піску. Живиться водоростями й різноманітними дрібними тваринами.
Внутрішня будова (мал. 37). Безпосередньо за шкірно-м’язовим мішком у тілі черв’яка є порожнина. На відміну від порожнини круглих червів, вона вистелена шаром покривних клітин і тому називається вторинною порожниною тіла. (Пригадай, як називається. порожнина тіла круглих червів і поясни чому.) Кожен сегмент тулуба має свою ізольовану порожнину, заповнену спеціальною водянистою рідиною.
Мал. 36. Зовнішня будова нереїса: 1 бічні вирости; 2 – щетинки; 3 – вусики;
4 – щупальця; 5 – щупики; 6 – око; 7 – анальна лопать; 8 – анальний отвір.
Мал. 37. Внутрішня будова нереїса: 1 – мозковий ганглій; 2 – нервовий стовбур; 3 – кишка;
4 спинна судина; 5 – черевна судина; 6 – м’язи; 7 – ротовий отвір.
– Принцип створення ізольованих сегментів – відсіків – використовують конструктори під час розробки проектів великих кораблів і підводних човнів, де кожен відсік герметично ізольований. Завдяки цьому судно в разі аварії в одному з відсіків не тоне.
Травна система. Кишечник тягнеться вздовж усього тіла і складається з трьох відділів: передньої, середньої і задньої кишок. Ротовий отвір відкривається в глотку, в якій знаходяться зуби, що допомагають утримувати здобич. Глотка переходить у вузький стравохід. Далі йде середня кишка, яка має вигляд прямої трубки. В ній перетравлюється їжа. Задня кишка відкривається назовні анальним отвором.
Видільна система. Кожен сегмент тулуба має пару видільних каналів. Один кінець цього каналу відкривається в порожнину тіла, а другий виходить назовні.
Дихальна система. Функцію органів дихання виконують спинні вусики і шкіра. Безпосередньо під шкірою і в спинних вусиках проходять кровоносні судини. Таке розташування кровоносних судин дає змогу організму вивести вуглекислий газ і збагатити кров киснем.
Кровоносна система нереїса складається з двох судин – спинної і черевної, які з’єднуються кільцевими судинами. Кров циркулює по організму завдяки ритмічному скороченню спинної і передніх кільцевих судин.
Нервова система нереїса добре розвинена і складається з мозкового ганглія, що має форму навкологлоткового кільця. Від нього по черевному боку тіла відходять два нервових стовбури, які в кожному сегменті утворюють потовщення.
Органи чуття. Органи зору (4 ока) розташовані на головному кінці тіла черв’яка. Функцію органів дотику виконують антени, щупики на голові й бічні вирости. Крім того, нереїс має нюхові ямки, що допомагають тварині відчувати розчинені у воді хімічні речовини.
Очі – найважливіший орган чуття багатощетинкових червів. Якщо в нерухомих багатощетинкових червів справжні очі зникають, натомість з’являються вічка різноманітної будови. У червів, що ведуть нерухомий спосіб життя в своїх панцирах, ці замінні очі з’являються не абиде, а на зябрах. Та це ще дрібниця. От у деяких видів червів, що пересуваються, так би мовити, задом наперед, очі – біля анального отвору. Такого не побачиш у жодної іншої тварини.
Розмноження. Багатощетинкові черви – це роздільностатеві тварини але за зовнішнім виглядом самця і самку розрізнити неможливо.
Статеві залози, які продукують статеві клітини, формуються в кожному сегменті черв’яка, а остаточно ці клітини дозрівають у порожнині тіла. З неї статеві клітини по вивідних каналах виходять у навколишнє середовище, де і відбувається запліднення. Місячної ночі безліч червів залишають свої нірки, піднімаються і скупчуються біля поверхні моря, випускаючи у воду статеві клітини. Саме тоді місцеве населення островів Тихого океану добуває червів, бо для нього це – вишукана їжа.
Нереїс може розмножуватися і нестатевим способом, коли окремі сегменти починають збільшуватися, поступово перетворюючись на новий організм. Іноді утворюється ціле гроно або ланцюжок зі зрощених червів, що складається з багатьох особин (до 30).
Життєвий цикл. Личинка, що вийшла з яйця, живе в товщі води. Її кулеподібної форми тіло не має сегментів, воно оточене війками, за допомогою яких личинка плаває. Згодом відбувається її сегментація. Поступово личинка переходить до донного способу життя. В неї зростає кількість сегментів.
Різноманітність багатощетинкових червів. Клас Багатощетинкові черви, який поділяють на два підкласи, налічує понад 7500 видів (мал. 38).
До підкласу Бродячі черви належать черви, що активно рухаються і поїдають водорості, дрібних рачків, інших червів і навіть молюсків. Довжина цих червів сягає трьох метрів. Бродячі черви пересуваються по дну або плавають. У плавних видів червів тіло прозоре, на головному кінці містяться великі чорні очі. Представником цього підкласу є нереїс.
До підкласу Сидячі черви належать черви, шкіра яких виділяє спеціальні речовини, що згодом починають тверднути, утворюючи прозору оболонку – зовнішній скелет. У деяких червів до цієї оболонки прикріплюються піщинки або уламки черепашок молюсків, ще більше Ущільнюючи її. Трапляються й такі черви, покриви тіла яких просякають вапном, формуючи зовнішній панцир – скелет у вигляді твердих трубок. Вхід до трубок може закриватися спеціальною кришечкою. Тіло нерухомих червів не має чіткого поділу на сегменти. Дихають ці тварини зябрами, розташованими лише на головному кінці тіла. Живляться сидячі черви, відфільтровуючи дрібні організми, що живуть у товщі води.
Наивідоміший представник цього підкласу – морський пісковик, великий черв’як завдовжки до 30 сантиметрів. Морськими пісковиками Живиться риба. Кільчасті черви мають найвищу організацію порівняно з іншими типами червів, у них уперше з’являються вторинна порожнина тіла, кровоносна і дихальна системи, вища організація нервової системи.
Мал. 38. Багатощетинкові черви:
1 – бродячий черв’як морська миша; 2 – сидячий черв’як у вапняній трубці; 3 – зябровий апарат сидячого черв’яка.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...