ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН У ТВАРИН. НЕЗАМКНЕНА ТА ЗАМКНЕНА КРОВОНОСНІ СИСТЕМИ КРОВ, ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ
Тема 2. ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ТВАРИН
& 29. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН У ТВАРИН. НЕЗАМКНЕНА ТА ЗАМКНЕНА КРОВОНОСНІ СИСТЕМИ КРОВ, ЇЇ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ
Ви дізнаєтеся про особливості транспорту речовин у тварин, про склад і функції крові, а також про типи кровоносних систем у тварин.
– Чому кров, що витікає з рани, згортається?
Кожна клітина багатоклітинного організму не існує сама по собі, а зв’язана з іншими клітинами та органами. Це необхідно для надходження кисню, поживних речовин, гормонів або інших сигнальних молекул, а також
Примітивні тварини (кишковопорожнинні, плоскі черви) зазвичай невеликі за розміром, тому надходження і виділення речовин може відбуватися через поверхню тіла, а внутрішній транспорт – завдяки повільному переміщенню речовин від клітини до клітини в міжклітинній речовині. Внаслідок цього у примітивних тварин обмін речовин здійснюється повільно.
Якщо ж розміри тіла та інтенсивність обміну речовин збільшуються, то виникає потреба у спеціальній внутрішній циркуляторній (транспортній)
Функція циркуляторної системи полягає у швидкому перенесенні речовин з однієї частини тіла в іншу на значні відстані. Певні речовини, що досягли місця призначення, повинні потрапити через стінки циркуляторної системи у відповідні органи або тканини. А речовини, які в цих органах або тканинах утворилися, але мають бути використаними в іншому місці чи виведеними з організму, мають потрапити в циркуляторну систему для транспортування.
Циркуляторна система складається з:
– рідини, що циркулює в системі й виконує транспортну функцію (кров, лімфа);
– судин (трубок рьяного діаметра) та порожнин, в яких циркулює рідина;
– скоротливого органа, який діє як насос (помпа) і забезпечує рух рідини по системі. Такими органами у тварин можуть бути або серце, або видозмінені кровоносні судини.
У більшості тварин транспортну функцію виконує кровоносна система.
Рідиною, що циркулює в кровоносній системі, є кров.
Кров складається з рідкої міжклітинної речовини (плазми) і клітин крові: еритроцитів (червоних кров’яних клітин), лейкоцитів (білих кров’яних клітин) і тромбоцитів (кров’яних пластинок).
Плазма крові – це жовтувата напівпрозора рідина, до складу якої входить вода, білки, жири, глюкоза, мінеральні речовини, амінокислоти, вітаміни, гормони та продукти обміну речовин. Завдяки рідкій плазмі кров виконує транспортні функції.
Еритроцити – це червоні кров’яні клітини, які транспортують кисень. Цитоплазма еритроцитів заповнена білком гемоглобіном. Гемоглобін приєднує кисень в органах дихання і віддає його у тканинах, де кисню не вистачає. Також еритроцити здатні переносити вуглекислий газ від клітин до органів дихання. Еритроцити є в крові всіх хребетних тварин. У риб, амфібій, плазунів і птахів еритроцити мають ядра, а у ссавців вони без’ядерні.
У крові багатьох безхребетних тварин еритроцитів немає. Тому функцію транспорту газів у цих тварин виконують подібні до гемоглобіну білки, розчинені в плазмі крові. У головоногих молюсків і деяких ракоподібних такі білки містять Купрум і тому їхня кров синя.
Лейкоцити – білі кров’яні клінити, що мають ядра і постійно змінюють форму. Основна функція лейкоцитів – захист організму від бактерій, чужорідних білків та сторонніх тіл. Вступивши з ними в контакт, лейкоцити за допомогою псевдоніжок поглинають їх і перетравлюють. Таке явище називається фагоцитозом. Таким чином лейкоцити забезпечують імунітет тваринного організму.
Кожен, хто хоч раз в житті отримував подряпину або рану, міг спостерігати перетворення крові з рідини у в’язку масу, що приводить до зупинки кровотечі. Цей процес називається згортанням крові й захищає організм тварини від повної втрати крові у випадку травми або поранення.
Найважливішу роль у процесі згортання крові відіграють тромбоцити (кров’яні пластинки) – безбарвні, без’ядерні клітини округлої форми. Тромбоцити накопичуються в місці пошкодження тканини або судини і активізують процеси, завдяки яким плазма крові з рідкої стає желеподібною.
Окрім поживних речовин, кисню і вуглекислого гаду, кров транспортує гормони, продукти обміну речовин, забезпечує імунітет, а також виконує важливу роль у збереженні температури тіла в птахів і ссавців.
У більшості тварин рух крові відбувається завдяки скороченням серця. Судини, які несуть кров від серця називаються артеріями, а до серця – венами. Тиск в артеріях вищий, ніж у венах. Найтоншими судинами є капіляри. У капілярах кров рухається повільно тому саме в них відбувається обмін газами і різноманітними речовинами з тканинами, органами або клітинами.
У тварин розрізняють два типи кровоносних систем – замкнену і незамкнену. У членистоногих і молюсків кровоносна система незамкнена (мал. 189). В такій системі кров виштовхується серцем в артерії, що відкриваються у систему порожнин. Кров під невеликим тиском виливається в ці порожнини й омиває органи. Саме в порожнинах відбувається обмін речовинами між клітинами та кров’ю. Після цього кров із порожніш надходить у вени і потрапляє до серця.
У всіх хребетних кровоносна система замкнена (мал. 101). У замкненій кровоносній системі кров рухається лише по судинах і камерах серця, а з тканинами контактує через стінки капілярів. Речовини з крові спочатку проникають у клітини стінок капілярів, а після цього – до клітин інших органів або тканин.
Мал. 191. Схема незамкненої кровоносної системи наземного черевоногого молюска
Перевагою незамкненої системи є те, що клітини безпосередньо контактують з кров’ю. Але недолік полягає в тому, що кров при цьому рухається значно повільніше, ніж у замкненій системі. Незамкнена кровоносна система “вигідна” лише для тварин, що мають невеликі розміри.
У безхребетних тварин серце може мати різну будову (мал. 193). У річкового рака воно мішкоподібне, з кількома парами отворів. А в комах і павукоподібних воно трубчасте. У молюсків серце складається з шлуночка і передсердь, притому кількість камер серця може бути різною. У головоногих молюсків є додаткові серця біля основи зябер.
У хребетних серце може бути дво-, три – або чотирикамерним (мал. 192). У риб одне коло кровообігу. У тварин, які живуть на суходолі (амфібій, рептилій, птахів і ссавців), у зв’язку з формуванням легень розвивається два кола кровообігу. У лівій частині серця міститься багата на кисень кров, а в правій – кров, багата на вуглекислий газ. У земноводних і плазунів серце трикамерне і в шлуночку багата і бідна на кисень кров змішуються. Винятком серед плазунів є крокодили, у яких чотирикамерне серце.
Найдосконаліша кровоносна система у птахів і ссавців. Вони мають чотирикамерне серце із розділенням багатої і бідної на кисень крові. Це сприяє інтенсивнішому насиченню клітин киснем, а також прискорює обмін речовин.
У тварин, які багато рухаються і підтримують сталу температуру тіла, сформувалося велике серце, що часто скорочується. Найчастіше серце скорочується у птахів та деяких дрібних ссавців.
Кровоносна система риб:
– одне коло кровообігу
– двокамерне серце
Кровоносна система амфібій:
– два кола кровообігу
– трикамерне серце
Кровоносна система плазунів:
Два кола кровообігу трикамерне серце з неповною перегородкою
Кровоносна система птахів:
– два кола кровообігу
– чотирикамерне серце
Кровоносна система ссавців:
– два кола кровообігу
– чотирикамерне серце
Мал. 192. Схеми кровоносних систем хребетних тварин
Мал. 193. Схема будови серця різних безхребетних тварин
У хребетних тварин транспорт речовин, окрім кровоносної системи, здійснює ще й лімфатична система. Рідиною, що циркулює в цій системі є лімфа, яка подібна за складом до плазми крові, та містить лейкоцити. Вона виконує транспортну, імунну та інші функції. Кровоносна система є потужнішою, ніж лімфатична, тому що циркуляція рідини в ній здійснюється завдяки скороченням серця. З особливостями функціонування лімфатичної системи ви ознайомитеся наступного року при вивченні організму людини.
ВИСНОВКИ
1. В організмах примітивних тварин гази та продукти обміну речовин повільно переміщуються в міжклітинній речовині.
2. Циркуляторна система, забезпечує швидке транспортування і розподіл речовин в організмі. У більшості тварин ці функції виконує кровоносна система.
3. Кров транспортує речовини по організму і виконує захисну функцію. У хребетних тварин кров складається з плазми, еритроцитів, лейкоцитів і тромбоцитів.
4. У тварин розрізняють кровоносні системи двох типів – незамкнена (кров виходить із судин і безпосередньо омиває тканини) і замкнена (кров рухається тільки по судинах).
5. У більшості тварин органом, що перекачує кров по організму, є серце, яке у різних груп тварин має різну будову.
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Еритроцит, лейкоцит, лімфа, лімфатична система, циркуляторна система, плазма крові, тромбоцит.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
1. У яких тварин відсутня кровоносна система? З чим це пов’язано?
2. У яких тварин незамкнена кровоносна система? Наведіть приклади
3. У яких тварин замкнена кровоносна система? Наведіть приклади.
4. Які різновиди кровоносних судин ви знаєте?
5. У чому різниця в будові серця у риб, земноводних і птахів?
ЗАВДАННЯ
1. Установіть відповідність між назвами та функціями клітин крові. Запишіть у зошит відповідні пари літера і цифра.
Назви клітин крові | Функції клітин крові |
А. Лейкоцити | 1. Транспорт кисню і вуглекислого газу |
Б. Тромбоцити | 2. Захист організму від чужорідних білків |
В. Еритроцити | 3. Забезпечення згортання крові |
2. Розмістіть у правильній послідовності назви структур, якими проходить кров у колі кровообігу: а) передсердя; 6) шлуночок; в) вени; г) капіляри, д) артерії.
ПРАКТИЧНА РОБОТА 4
ПОРІВНЯННЯ БУДОВИ КРОВОНОСНОЇ СИСТЕМИ ХРЕБЕТНИХ ТВАРИН
Мета роботи: ознайомитися із загальними рисами і особливостями будови кровоносної системи представників надкласу Риби, класів Амфібії, Рептилії, Птахи і Ссавці.
Матеріал: малюнки або слайди зі схемами будови кровоносної системи представників надкласу Риби, класів Амфібії, Рептилії, Птахи й Ссавці.
Обладнання, інструменти та реактиви: таблиці, мультимедійний проектор або інтерактивна дошка.
Хід роботи
1. Ознайомтеся з наведеними загальними ознаками, що відрізняють кровоносні системи різних хордових тварин.
Загальні ознаки кровоносної системи риб
Кровоносна система замкнена. Одне коло кровообігу. Серце двокамерне й складається з одного передсердя і одного шлуночка. При скороченні серця кров надходить у передсердя, а потім у шлуночок. Із шлуночка по артеріях кров спрямовується до зябер, де збагачується киснем, із зябер по судинах збагачена киснем кров рухається до органів тіла і головного мозку, де віддає кисень і по венах повертається в передсердя.
Загальні ознаки кровоносної системи амфібія
Кровоносна система замкнена. Два кола кровообігу. Серце трикамерне й складається з двох передсердь і одного шлуночка. При скороченні шлуночка кров спрямовується до легенів, де збагачується киснем і повертається до лівого передсердя (мале коло кровообігу). Кров, що рухається до внутрішніх органів, віддає кисень і накопичує вуглекислий газ. Після цього вона повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). У шлуночку багата на кисень і багата на вуглекислий газ кров змішується.
Загальні ознаки кровоносної системи рептилій
Кровоносна система замкнена. Два кола кровообігу. Серце трикамерне й складається а двох передсердь і одного шлуночка (крім крокодилів, у яких серце чотирикамерне). У шлуночку серця є неповна перегородка. При скороченні шлуночка перегородка впирається в стінку серця і відокремлює ліву і праву частини шлуночка одна від одної, кров спрямовується до легенів, де збагачується киснем і повертається до лівого передсердя (мале коло кровообігу). Кров, що рухається до внутрішніх органів, віддає кисень і накопичує вуглекислий газ. Після цього вона повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). У шлуночку багата і бідна на кисень кров лише частково змішуються.
Загальні ознаки кровоносної системи птахів і ссавців
Кровоносна система замкнена. Два кола кровообігу. Серце чотирикамерне й складається з двох передсердь і двох шлуночків. При скороченні правого шлуночка кров спрямовується до легенів, збагачується киснем і надходить у ліве передсердя (мале коло кровообігу). При скороченні лівого шлуночка кров рухається до головного мозку і внутрішніх органів, а звідти повертається до правого передсердя (велике коло кровообігу). Багата і бідна на кисень кров не змішуються.
2. Розгляньте запропоновані учителем схеми будови кровоносної системи представників різних груп хребетних тварин.
3. Користуючись наведеними в 1-му пункті загальними ознаками, визначте, до яких надкласів або класів відносяться запропоновані учителем схеми будови кровоносної системи.
4. Накресліть у зошиті і заповніть порівняльну таблицю будови кровоносних систем у різних груп хребетних тварин.
Надклас/Клас | Ознаки | |||
Камери серця | Кількість кіл кровообігу | Перегородка у шлуночку (є/ немає) | Багата і бідна на кисень кров змішуються/не змішуються | Тварини Холоднокровні/ Теплокровні |
Риби | ||||
Амфібії | ||||
Рептилії | ||||
Птахи і Ссавці |
5. Дайте відповідь на запитання: 1. У яких тварин двокамерне, трикамерне і чотирикамерне серце? Наведіть приклади таких тварин. 2. У яких хребетних тварин артеріальна і венозна кров не змішуються? Які перевага це надає тваринам? 3. Пристосуванням до якого способу газообміну є наявність двох кіл кровообігу? 4. Чим відрізняється будова серця в амфібій і плазунів?