ТРИТИКАЛЕ – ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
1.2. ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ
1.2.4. ТРИТИКАЛЕ
ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Тритикале – зернова культура, виведена схрещуванням пшениці з житом. Характеризується потенційною врожайністю, високим вмістом у зерні білка і незамінних амінокислот (лізину, триптофану).
Зерно тритикале характеризується таким хімічним складом: вміст білка 11-23%, крохмалю 49-57%, клітковини 2-3%, жиру 3-5%, золи 1,8-2,2% (Г. П. Жемела, А. Г. Мусатов, 1989).
Вміст білка в зерні тритикале вищий на 1-1,5%, ніж у пшениці, і на 3-4%, ніж у жита. Якість клейковини його дещо
Солому тритикале використовують як корм і підстилку для тварин. Кормові сорти тритикале вирощують на зелений корм, для виготовлення трав’яного борошна, силосу. Зелена маса і силос з нього містять більше перетравного протеїну,
Пшенично-житні гібриди були створені в 1881 р. в Німеччині, пізніше, в 1918 р., — на Саратовській сільськогосподарській станції, а в 1925 р. – на Білоцерківській дослідно-селекційній станції Інституту цукрових буряків УААН. Були виявлені також природні житньо-пшеничні гібриди.
У Науково-дослідному інституті сільського господарства Центральних районів Нечорноземної зони В. Є. Писаревим схрещуванням м’якої озимої пшениці та ярої пшениці з житом було отримано октаплоїдні 56-хромосомні гібриди тритикале. Гексаплоїдні 42-хромосомні тритикале створюють схрещуванням твердої пшениці з житом. Вони характеризуються вищою озерненістю колоса, більш продуктивні, з високим вмістом білка. Перші гексаплоїдні форми тритикале створені в 1933 р. А. І. Державіним.
В Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УААН були створені тривидові тритикале, в яких об’єднуються хромосоми жита, твердої і м’якої пшениці. До цього виду належать сорти зернового тритикале Амфідиплоїд 1.
В Україні вирощують також сорти кормового тритикале Житниця 1, створеного на Поліській дослідній станції (Україна), та Ставропольський 1, створеного Ставропольським науково-дослідним інститутом сільського господарства (Росія).
Велика науково-дослідна робота з вивчення тритикале ведеться в Угорщині, Болгарії, Польщі та інших країнах світу.
Тритикале вирощують у тих самих районах, що й озиму пшеницю, а також на легких піщаних грунтах, де вирощують жито. За відповідної технології вирощування мають високі врожаї зерна і зеленої маси тритикале. На Антрацитівській сортодільниці Луганської області врожайність зерна тритикале Амфідиплоїд 206 становила 54,5 ц/га, а врожай зеленої маси тритикале – 400-600 ц/га.
В Україні створені високопродуктивні гексаплоїдні сорти тритикале зернового і кормового напрямів.
СОРТИ. Найпоширеніші такі зернові та зернокормові сорти тритикале озимого.
Амфідиплоїд 3/5. Створений в Інституті рослинництва УААН. Пізньостиглий, стійкий проти вилягання і хвороб. Зимостійкість середня. Посухостійкий. Районований у степовій, лісостеповій і поліській зонах.
Амфідиплоїд 42, Амфідиплоїд 52. Створені в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр’єва УАЛН. Середньостиглі, стійкі проти вилягання, зимостійкі. Районовані в поліській і степовій зонах.
Краснодарське зернокормове. Створений у Краснодарському НДЕСГ ім. П. П. Лук’яненка. Пізньостиглий. Зимостійкість середня. Стійкий проти вилягання. Добре вимолочується. Районований у лісостеповій і поліській зонах.
Престо. Сорт польської селекції зернового використання. Середньостиглий. Зимостійкий. Стійкий проти вилягання, обсипання. Уражується бурою, іржею. Районований у поліській зоні.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. За морфологічними і біологічними властивостями тритикале посідає проміжне місце між формами пшениці і жита.
Оптимальна температура проростання насіння 20 °С, мінімальна 5 °С, а максимальна 35 °С. Сходи з’являються через 5-7 діб після сівби. В зимовий період тритикале менш чутливе до знижених температур, ніж озима пшениця. Тритикале культура, вибаглива до вмісту в грунті поживних речовин, особливо під час колосіння та під час наливання зерна. Коренева система добре розвинена (маса вторинних коренів більша, ніж у пшениці та жита) та добре засвоює з грунту елементи живлення, що сприяє кращому порівняно з пшеницею росту його на менш родючих піщаних грунтах. Менш вибагливе тритикале до попередників.
Тритикале кущиться іноді краще, ніж пшениця і жито. Кущіння його триває восени і навесні. Загальна кущистість восени за оптимальних строків сівби 3-6 пагонів. Тритикале – самозапильна рослина, проте спостерігається і перехресне запилення. Достигає воно на 3-5 діб пізніше, ніж озима пшениця.
Для проростання насіння тритикале засвоює води 50-60% маси сухого насіння. Найвибагливіше тритикале до вологи у період інтенсивного росту – під час виходу в трубку і наливання зерна. Найбільші врожаї збирають за вологості грунту 65-75% НВ.
Тритикале менш вибагливе до родючості грунту, ніж озима пшениця. Проте найпридатнішими грунтами для його вирощування є чорноземи, малопридатні заболочені та засолені грунти. Реакція грунту має бути нейтральною або слабкокислою (рН = 5,5…7,0).
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. ПОПЕРЕДНИКИ. Кращими попередниками для тритикале в сівозміні є чорний пар, рання картопля та зернові бобові культури. Тритикале мало уражується кореневими гнилями, тому його можна вирощувати і після зернових культур. Тритикале є добрим попередником для сільськогосподарських культур.
Різні види тритикале дуже різняться своїми вимогами до умов вирощування. Технологія вирощування його залежить від особливостей сортів та зони вирощування.
Найвищі врожаї збирають по чистих і зайнятих парах, пласту багаторічних трав, після гороху, кормового люпину, ранньої картоплі, льону.
Норми внесення добрив визначаються родючістю грунту та рівнем запланованого врожаю. Велике значення для підвищення врожайності мають мінеральні добрива, з яких на дерново-підзолистих грунтах вносять азотні (N45-60) і фосфорно-калійні (Р45-60К45_60). Застосовують також ранньовесняне підживлення азотними добривами (N30_40).
ОБРОБІТОК ГРУНТУ під тритикале майже такий самий, як і під інші зернові культури.
СІВБА. Для сівби використовують чисте, сортове, вирівняне насіння з чистотою не менше 97% і схожістю 82%. Перед висіванням насіння знезаражують байтаном або вітаваксом (200-250 г на 1 ц). Тритикале досить стійке проти твердої і летючої сажки.
Вивчення посівних якостей насіння тритикале Амфідиплоїд 206 різних фаз стиглості на Митницькій агрономічній станції Національного аграрного університету (Б. В. Лесик, Л. М. Єрмакова) показали, що найвищі якості має насіння тритикале, зібране наприкінці воскової стиглості. При цьому середня врожайність зерна становила 55,6 ц/га, а врожайність на початку воскової стиглості – 50 ц/га.
Тритикале досить вибагливе до строків сівби. Його зернові сорти рекомендується висівати з середини оптимальних строків сівби пшениці.
Висівають тритикале вузькорядним або звичайним рядковим способом. Насіння загортають на 5-6, а на легких грунтах – 7-8 см. Визначаючи норму висіву, слід брати до уваги, що польова схожість тритикале нижча, ніж озимої пшениці. Тому норма висіву тритикале дещо вища порівняно з озимою пшеницею. Норма висіву після парових попередників становить 4-4,5 млн, після непарових – 5-5,5 млн схожих зерен на 1 га. Орієнтовні норми висіву такі: у зоні Лісостепу – 4,5-5,5, у зоні Полісся – 5,5-6 млн схожих насінин на 1 га. У разі висівання кормових сортів тритикале потрібно застосовувати підвищені норми висіву.
Навесні тритикале відростає швидше, ніж озима пшениця, тому підживлення посівів потрібно починати раніше – на початку польових робіт. Перше підживлення роблять по мерзлоталому грунту. Дози і форми мінеральних добрив такі самі, як і для озимої пшениці.
Кормові сорти тритикале збирають на зелений корм і силос у фазі колосіння.
Зерно тритикале щільно закрите колосковими лусками і після достигання не обсипається.
Збирають тритикале однофазним (прямим комбайнуванням) або двофазним (роздільним) способом. Зерно у тритикале крупніше, ніж в озимої пшениці, тому, щоб запобігти його пошкодженню, під час обмолоту зменшують кількість обертів барабана до 600 хв-1.
Зерно з підвищеною вологістю підсушують на токах або у спеціальних сушарках. Для очищення і сортування зерна застосовують зерноочисні машини ОС-4,5А (з решетами з більшим діаметром отворів). Насіння вологістю не вище 15% засипають шаром до 2 м у старанно підготовлені зерносховища.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...