ТРОФОМОРФИ

Related posts:

1. ЦЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи ЦЕНОБІОНТИ – індивіди чи особини як члени біотичного угруповання (біоценозу). Можуть бути лабільними, тобто вільно переміщуватись, і стабільними, прикріпленими до субстрату. Особливості останніх зумовлені, зокрема, належністю до тієї чи ін. біоморфи та екоморфи....
2. ЕКОБІОМОРФА Екологія – охорона природи ЕКОБІОМОРФА – сукупність видів з подібними формами росту, біол. ритмами, екол.-фізіол. особливостями, які мають однакові зв’язки з середовищем та вплив на нього. Кожну Е. розглядають як непорушну єдність біоморфи, що визначається ген. природою, формою росту й біол. ритмом організмів, та екоморфи, що визначається ставленням до умов середовища....
3. ГІДРОФІЛ(И) Екологія – охорона природи ГІДРОФІЛ(И) – організми, пристосовані до життя у воді (напр., риби)....
4. КСЕРОФІТИ Екологія – охорона природи КСЕРОФІТИ – рослини посушливих місцезростань, пристосовані до життя в умовах тривалої грунт, й атм. посухи. Ростуть переважно в степах, пустелях, напівпустелях....
5. БІОІНДИКАТОР(И) Екологія – охорона природи БІОІНДИКАТОР(И) – організми, наявність, кількість або інтенсивний розвиток яких е показником певних природних процесів або умов довкілля, в т. ч. наявності і конц. певних забруднювальних речовин....
6. ЕВРИБАТИ Екологія – охорона природи ЕВРИБАТИ, організми еврибатні – водяні організми, пристосовані до проживання в широкому діапазоні глибин. До Е. належить багато видів мор. і озерних видів, які переміщуються вертикально без жодних шкідливих наслідків (губки, кільчаки, голкошкірі)....
7. ГДС Екологія – охорона природи ГДС – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
8. АМФІБІОНТИ Екологія – охорона природи АМФІБІОНТИ – організми, пристосовані до життя у воді і на суходолі. Серед хребетних тварин це – амфібії, які на стадії личинки дихають зябрами, а в дорослому віці – легенями, через шкіру і слизову оболонку рота. Серед рослин – водорості припливно-відпливної зони, а також рис, стрілолист та ін....
9. ГРАВІТАЦІЯ Екологія – охорона природи ГРАВІТАЦІЯ – універсальна взаємодія між будь-якими видами фіз. матерії (звичайно речовиною, фіз. полями); сила тяжіння, що є конст. середовища життя, однією з найважливіших його умов. Усі живі організми на Землі суворо пристосовані до земного тяжіння, тому в умовах відсутності гравітації протягом тривалого часу існувати не можуть....
10. ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує життєві форми, або екобіоморфи, їхнє ставлення до окремих чинників абіотичного і біотичного середовища, сукупний вплив цих чинників на організм....
11. ДЕРАТИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕРАТИЗАЦІЯ – знищення шкідливих гризунів (насамперед пацюків) у приміщенні або на певних територіях....
12. ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВЗАЄМОПРИСТОСОВАНОСТІ – види в біоценозі пристосовані один до одного настільки, що їхнє угруповання становить внутр. суперечливе, але єдине та взаємозв’язане системне ціле. У прир. біоценозах, на думку вчених, у природі не існує корисних і шкідливих птахів, корисних і шкідливих комах, там усе служить одне одному і взаємно пристосоване....
13. ХІОНОФОБИ Екологія – охорона природи ХІОНОФОБИ – рослини й тварини, не пристосовані до життя в умовах глибокого снігового покриву і сильних снігопадів. Великий сніговий покрив утруднює пересування тварин і добування корму (косулі). Не витримують сильних снігопадів і багато ліс. і декоративних рослин. При навалах снігу легко відламуються гілки сосни звичайної та ін. дерев з відносно густою […]...
14. ВИД СТЕНОТОПНИЙ Екологія – охорона природи ВИД СТЕНОТОПНИЙ – вид, що заселяє певний біотоп (тобто поширений у певних місцях існування, має конкретну пристосованість)....
15. СТЕНОФОТИ Екологія – охорона природи СТЕНОФОТИ – організми, здатні жити лише в певних вузько-обмежених умовах освітлення....
16. КАНЦЕРОГЕН Екологія – охорона природи КАНЦЕРОГЕН – речовина або фіз. агент, здатний за певних умов спричинити утворення злоякісної пухлини або сприяти їх розвитку....
17. БІОДЕГРАДАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОДЕГРАДАЦІЯ – властивість певних матеріалів чи об’єктів змінювати свої структуру або якість під впливом біол. чинників....
18. РЕЗИСТЕНТНІСТЬ Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо)....
19. АМФІЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АМФІЦЕНОЗ – угруповання, яке представлене видами або життєвими формами, характерними для певних сусідніх угруповань (напр., лісостеп, напівпустеля)....
20. АРБОРИЦИДИ Екологія – охорона природи АРБОРИЦИДИ – заг. назва хім. препаратів для спрямованого знищення деревно-чагарникової рослинності, небажаної в певних фітоценозах – луках, пасовищах та ін....
21. ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Екологія – охорона природи ОБ’ЄКТ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ – просторово обмежений комплекс певних прир. ресурсів, для яких характерне взаємозумовлене використання їх у межах конкретних технологій....
22. ШКОДА Екологія – охорона природи ШКОДА – фактичні або ймовірні екон. чи сод. втрати, що виникли внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. зміни прир. середовища, його забруднення....
23. АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ ФІЗІОЛОГІЧНА – швидке пристосування органів чуття, метаболічних процесів та фізіол. функцій до порівняно нетривалого впливу певних подразників....
24. АДАПТОГЕНИ Екологія – охорона природи АДАПТОГЕНИ – речовини переважно рослинного походження, які підвищують пристосувальну здатність організму до впливу певних чинників (напр., настоянки ехінацеї пурпурової, елеутерококу)....
25. УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ Екологія – охорона природи УТИЛІЗАЦІЯ ТЕПЛОТИ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ – використання виділюваної пром. теплоти в певних технол. процесах або для опалення....
26. СУБКЛІМАКС Екологія – охорона природи СУБКЛІМАКС – одна із стацій сукцесії в серії, яка не змогла дійти до клімат, клімаксу внаслідок пожежі, нестачі певних речовин у грунті, перевипасання та ін. причин....
27. ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ – 1) ділянка землі, що є у чиємусь володінні (власності); 2) володіння землею на певних правових засадах, але не обов’язково фактичне госп. землекористування-2....
28. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
29. ТЕСТ Екологія – охорона природи ТЕСТ – коротке станд. завдання, метод випробування, що застосовується в різних галузях науки для одержання кільк. характеристики певних явищ, рівня та об’єму знань....
30. ІЗОАНТИ Екологія – охорона природи ІЗОАНТИ – ізолінії термінів зацвітання яких-небудь рослин; лінії, які сполучають на карті пункти з одночасним цвітінням певних рослин....
31. ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ПОДІБНОСТІ – число, яке застосовують для порівняння подібності або відмінності послідовних проб, узятих вздовж певних градієнтів зовн. середовища....
32. ІДІОСИНКРАЗІЯ Екологія – охорона природи ІДІОСИНКРАЗІЯ – спадково зумовлена підвищена чутливість (хвороблива реакція) живого організму до певних речовин або впливів. Часто виникає після першого контакту з подразником....
33. ЗАПОВІДНИК СПРЯМОВАНОГО РЕЖИМУ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК СПРЯМОВАНОГО РЕЖИМУ – заповідник, що потребує проведення певних конкретних заходів для підтримування його екосистем у бажаному стані....
34. ПІРАМІДА ЧИСЕЛ Екологія – охорона природи ПІРАМІДА ЧИСЕЛ, Елтона піраміда – вид екол. піраміди, що характеризує певну екосистему з Властивою їй кількістю видів певних трофічних рівнів....
35. АГРОЦЕНОЗ Екологія – охорона природи АГРОЦЕНОЗ – біотичне угруповання, створене людиною з метою отримання с.-г. продукції і регулярно підтримуване нею, має незначну екол. надійність, але високу врожайність певних видів, сортів рослин....
36. ЕВРИГАЛИ Екологія – охорона природи ЕВРИГАЛИ, евригалінні організми – водяні чи грунт, тварини, пристосовані до значних коливань солоності середовища. До Е. належать мешканці мор. літоралі (солоність близько 35 %п), естуаріїв річок, солонуватоводних (5-35 %о) та ультрасолоних (ультрагалінних, 50-250 %о) водойм, а також прохідні риби, які нерестяться у прісній воді (солоність менша 5 %о). Здатність існувати у […]...
37. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
38. ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ВИЛУЖЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД – процес вибіркового розчинення і винесення підземними водами певних найбільш легкорозчинних солей (хлоридів натрію, калію, сульфатів тощо), що супроводжується утворенням карстових порожнин....
39. ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМЕ СКИДАННЯ (ПЕВНИХ РЕЧОВИН У ВОДОЙМУ) – див. Скидання граничнодопустиме (певних речовин у водойму)....
40. ХАЗМОФІТИ Екологія – охорона природи ХАЗМОФІТИ, хасмофіти – рослини, пристосовані до життя на кам’янистих подрібнених субстратах і в розколинах скель. Здебільшого мають довгі корені, які проникають глибоко в тріщини, де скупчуються часточки дрібнозему. Характеризуються високою стійкістю до жорсткого водно-температурного режиму, нестачі вологи і поживних речовин у середовищі. В екол. відношенні X. відіграють роль видів піонерних, які […]...