Головна ⇒ 📌Довідник з екології ⇒ ТУКУЛАНИ
ТУКУЛАНИ
Екологія – охорона природи
ТУКУЛАНИ – ділянки не закріплених пісків у вологій тайзі Якутії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- БАРХАНИ Екологія – охорона природи БАРХАНИ – материкові дюни пустель; заг. назва всіх форм оголених пісків або нагромадження сипких пісків, не закріплених рослинністю. Б. переміщуються зі швидкістю від десятків сантиметрів до сотень метрів за рік....
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ Екологія – охорона природи ЗАКРІПЛЕННЯ ПІСКІВ – заходи, спрямовані на утримання від переміщення пісків, що рухаються під дією вітру, за допомогою висівання, висаджування рослин або сприяння росту прир. рослинності. Застосовують також хім. речовини, що утворюють на поверхні піску тверду або густу плівку....
- АГРЕСТЕ Екологія – охорона природи АГРЕСТЕ – саваноподібне ксерофітне рідколісся в більш вологій частині каатинги в Бразилії....
- ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ ПРАВОВА -1) розробка юридичних норм, пов’язаних з охороною природи; 2) сукупність держ. заходів, закріплених у праві, які спрямовані на збереження, відновлення та поліпшення прир. умов....
- АЛАС Екологія – охорона природи АЛАС – 1) плоскодонна улоговина діаметром від 10-ти до кількох кілометрів, інколи десятки метрів, яка утворюється внаслідок танення підземної криги в зонах вічної мерзлоти; 2) западина з озерами та болотами на плато (в Якутії)....
- ПСАМОФІЛ Екологія – охорона природи ПСАМОФІЛ – організм, що віддає перевагу життю серед рухомих пісків (сірий варан, деякі оси, ящірки та ін.)....
- ПСАМОФІТ Екологія – охорона природи ПСАМОФІТ – рослина, що має спец. пристосування до життя в пісках (піщаний саксаул, кандим, піщана осока). П. використовують для закріплення пісків....
- ПРОЦЕСИ ЕОЛОВІ Екологія – охорона природи ПРОЦЕСИ ЕОЛОВІ – рельєфоутворювальні процеси, зумовлені діяльністю вітру; розвіювання (дефляція), перевіювання (видування з не перемішаних пісків дрібнозернистої фракції) та навіювання (акумуляція еолового матеріалу, переважно пісків, за рахунок переміщення на деякі відстані від початкового місця залягання). П. е. відбуваються в сухих і помірно вологих районах усіх зон. Розвиток П. е. можливий лише […]...
- МІКРОТЕРМ Екологія – охорона природи МІКРОТЕРМ – організм, який розвивається при порівняно низьких т-рах середовища, здатний завершувати життєвий цикл за умов короткого та холодного літа (більшість бур’янів, рослин – однорічники в тундрі й тайзі, гриби і тварини)....
- МІСЦЕВІСТЬ Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки тощо) або ділянки ландшафту з різним співвідношенням площ однотипних урочищ (напр., борових та болотних у тайзі). М. у цьому розумінні – таксон прир.-терит. поділу: прир. комплекс, влаштований складніше, ніж урочище, […]...
- ЕЦИДІОКЛІМАТ Екологія – охорона природи ЕЦИДІОКЛІМАТ – мікроклімат маленької ділянки навколо однієї рослини....
- ПОКРИВ РОСЛИННИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ РОСЛИННИЙ – сукупність рослинних угруповань певної ділянки або усієї поверхні Землі....
- МУХУЛУ Екологія – охорона природи МУХУЛУ – ділянки (острівці) сухих тропічних лісів серед рідколісся Катанги (Конго)....
- ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ФАЦІЯ БІОГЕОГРАФІЧНА – ділянки з невеликою відмінністю в умовах життя в межах одного біотопу....
- ТОРФОВИЩА Екологія – охорона природи ТОРФОВИЩА – надмірно зволожені ділянки поверхні, болота, які мають поклади торфу та порослі вологолюбною рослинністю....
- ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
- ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи ПОЛЯРИЗАЦІЯ ЛАНДШАФТУ – концепція ідеальної (іноді геометрично правильної) терит. структури, згідно з якою найбільш урбанізовані ділянки полярно протиставлені заповідникам та ін. прир. (особливо) охоронним територіям, а людські поселення малих та проміжних розмірів розміщені вздовж шляхів. Прир. ділянки сполучені між собою каналами, ліс. або луковими смугами, розміщеними подібно до мережі на с.-г. […]...
- ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
- ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОКРИВ БІОЦЕНОТИЧНИЙ – сукупність біогеоценозів певної ділянки земної поверхні або усієї Землі (в останньому разі – найбільша типологічна одиниця в біогеоценозі)....
- АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЛЯМИСТИЙ – ареал різних систематичних груп, розділений антроп. впливом на невеликі ізольовані ділянки....
- ФОНД ЛІСОВИЙ Екологія – охорона природи ФОНД ЛІСОВИЙ – частина земельного фонду – землі, де росте чи може рости ліс, виділені для ведення ліс. госп-ва. В колишньому СРСР єдиний держ. Ф. л. складався з держ. лісів (тобто лісів, що підпорядковувалися держ. органам ліс. госп-ва, міських лісів, закріплених лісів та лісів заповідників) і колгоспних лісів. Після перебудовчих процесів […]...
- ПРИРОДА ДИКА Екологія – охорона природи ПРИРОДА “ДИКА” – ділянки природи-4, що не порушені госп. діяльністю людини, ті, на які людина впливає лише як біол. істота або тільки опосередковано через глобальні зміни світу; Поняття суб’єктивне: з точки зору мешканця міста, П. “д” не уявлятиметься такою мисливцю-промисловику....
- ПОЛЬДЕРИ Екологія – охорона природи ПОЛЬДЕРИ – приморські ділянки с.-г. угідь, що захищені дамбами. Звичайно створюються шляхом спорудження дамб на мілководді з подальшим відкачуванням морської води та осушенням морського дна....
- ГЕОСИНКЛІНАЛЬ Екологія – охорона природи ГЕОСИНКЛІНАЛЬ – видовжені ділянки земної кори, що характеризуються тривалими й інтенсивними підняттями та опусканнями, процесами гороутворення, вулканізму. Це створює складні екол. умови для живих організмів....
- ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання виду....
- РЕЗЕРВАТ ВОДОПЛАВНОЇ ДИЧИНИ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ ВОДОПЛАВНОЇ ДИЧИНИ – ділянки водно-болотяних угідь (як правило, з режимом заказника), що охороняються, створені для збереження, відновлення або посиленого розмноження водоплавних мисливських птахів....
- АЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи АЗОНАЛЬНІСТЬ – одна з головних фіз.-геогр. та екол. закономірностей, яка визначає поряд із зональністю формування регіональних ландшафтних комплексів, у т. ч. екосистем. А. зумовлена геол. структурою, тектонічним режимом і морфоструктурою рельєфу та ін. ендогенними, а інколи й антроп. чинниками. Наслідок А. – відмінності в кліматі, водному режимі, грунтах, орг. світі. Напр., […]...
- ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ Екологія – охорона природи ЗОНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ – розділення території нац. парку на ділянки (одним масивом чи розрізнено) з різним режимом експлуатації. Як правило, виділяють 3-4 зони: заповідну, госп., рекреаційну, іноді буферну....
- РЕЗЕРВАТ БОТАНІЧНИЙ Екологія – охорона природи РЕЗЕРВАТ БОТАНІЧНИЙ – охоронні ділянки території з режимом заповідника або заказника, виділені для збереження зростаючих на них рослинних покривів або конкретних флористичних об’єктів (місця зростання популяцій рідкісних, зникаючих, лікарських, особливо цінних та ін. рослин)....
- ЗАПОВІДАННЯ Екологія – охорона природи ЗАПОВІДАННЯ – вилучення певної ділянки землі чи водного простору в природі (або будь-якого об’єкта) із сфери звичайної госп. діяльності (до повної заборони відвідування людьми) з метою досягнення особливих, нетрадиційно екон., соц. та екол. цілей (напр., для підтримання екол. рівноваги в особливо вразливих місцях, збереження еталонів незайманої природи)....
- ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
- ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
- ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ОСОБЛИВО ОХОРОННА (ОБ’ЄКТОЗАХИСНА) – територія, на якій уся госп. діяльність розрахована на збереження та рац. використання розташованих поблизу цінних інженерних, архіт. або ін. штучно створених об’єктів (захисні смуги шосейних шляхів, залізниць, територія біля мостів тощо). До Т. о. о. (о.) відносять ділянки природи, що становлять єдине ціле з пам’ятками культури, […]...
- ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ІНТЕРЗОНАЛЬНІСТЬ – властивість окремих прир. формувань (грунти, рослинність) утворювати більш-менш значні ділянки в межах декількох геогр. зон. Напр., рослинність солонців і солончаків у степу чи пустелі, сфагнових боліт у ліс. зонах. Див. також Азональність....
- ШЛЮЗ Екологія – охорона природи ШЛЮЗ – гідротехн. споруда, якою регулюють витрату та розподіл води або визначають кількість витраченої води. Ш. використовують також для переміщення суден, плотів з однієї ділянки річки чи каналу на ін. з вищим або нижчим рівнем води....
- ПАЛ Екологія – охорона природи ПАЛ – 1) випалювання трав’яної та чагарникової рослинності з метою витіснення небажаних рослин та знищення відмерлих решток рослин для поліпшення травостою на пасовищі; 2) ліс. пожежа антроп. чи прир. походження, іноді зумисна – для перетворення ліс. ділянки на пасовище чи орні землі; 3) згарище, обгорілий ліс....
- ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ – 1) чинник, що визначається фіз. особливостями геосфер Землі; 2) чинник, зумовлений фіз. особливостями певної ділянки поверхні або глибин Землі (напруженістю магн. поля), а також атмосфери та антроп. змінами прир. середовища....
- ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА (ВИРОБНИЦТВА) ТЕРИТОРІАЛЬНА – площа земельної ділянки, необхідної для випуску одиниці певної продукції (в натуральних або грошових одиницях у перерахунку на капіталовкладення). Напр., на 1 млрд у. о. капіталовкладень Є. г. (в.) т. у хім. пром-сті становить 6-8 га, у видобувно-хім. підгалузі – 20-22, в пром-сті буд. матеріалів – 3-5 […]...
- СУХОДІЛ Екологія – охорона природи СУХОДІЛ – балка з широким плоским дном або долина, яка заповнюється лише талими водами. С. називають також верхні частини схилів та вододіли, більш сухі, ніж навколишнє середовище. До С. належать також сухі ділянки серед боліт та заболочених земель. Див. також Материк....
- ПАРКАН ЖИВИЙ Екологія – охорона природи ПАРКАН ЖИВИЙ – смуга густих чагарників або низькорослих дерев, нерідко колючих, призначена для огородження певної ділянки території. Особливий випадок П. ж. – широка (300-500 м) смуга дуже густих ліс. насаджень, психологічно нездоланних для більшості людей, що застосовується для огородження зон (кварталів) повного спокою в нац. парках....