Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ТВОРЕННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ НЕДОКОНАНОГО І ДОКОНАНОГО ВИДУ

ТВОРЕННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ НЕДОКОНАНОГО І ДОКОНАНОГО ВИДУ

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

& 27. ТВОРЕННЯ ДІЄПРИСЛІВНИКІВ НЕДОКОНАНОГО І ДОКОНАНОГО ВИДУ

328. Прочитайте. Визначте дієприслівники, з’ясуйте вид кожного.

1. Не мовчи, коли, гордо пишаючись, велегласно брехня гомонить, коли, горем чужим утішаючись, заздрість, наче оса та, бринить (І. Франко). 2. І ти ставав вродливий і надійний, розговорившись і розкрившись враз (О. Слоньовська). 3. Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому (М. Луків). 4. У чужину йдучи, узяв я жменю зілля, і горсточку пісень, і жмут цілющих слів (Б. Кравців).

–

Випишіть дієприслівники, розберіть їх за будовою. Які суфікси властиві дієприслівникам доконаного виду, які – недоконаного?

329. Роздивіться таблицю. На основі здобутої з неї інформації розкажіть про творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду.

ДІЄПРИСЛІВНИКИ

НЕДОКОНДНОГО ВИДУ І ДОКОНАНОГО ВИДУ
Утворюються
– від основи дієслова теперішнього часу	– від основи неозначеної форми дієслова
ЗА ДОПОМОГОЮ СУФІКСІВ
-учи [-ючи) від дієслів I дієвідміни – ачи (-ячи) – від дієслів II дієвідміни: Пишуть – пишучи; читають – читаючи; лежать – лежачи; люблять – люблячи.	-вши (якщо основа закінчується на голосний) -ши (якщо основа закінчується на приголосний): Написати – написавши; долетіти – долетівши; донести – донісши; бігти – бігши.

ОРФОГРАМА:

Літери у (ю), а (я) в дієприслівникових суфіксах

330. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники недоконаного виду, запишіть їх, виділіть суфікси.

Знають, думають, мислять, терплять, хочуть, намагаються, стоять, сидять, мріють, долають.

– Позначте в словах орфограми “літери у (ю), а (я) в суфіксах дієприслівників” та “літера и в суфіксах дієприслівників”.

331. Перепишіть, від поданих у дужках дієслів утворюючи дієприслівники недоконаного виду.

1. Йди вперед (підставляють) груди вітрам (Я. Велесик). 2. (Йдуть) в широкий світ, я бачу всі дороги (Г. Кривда). 3. Усі поспішають, (шукають) щастя (Г. Чубач). 4. І досі ще тремтить душа, (ждуть) чогось таємного (І. Франко). 5. Треба зранку до праці вставати, (зневажають) втому і лінь, і долати, долати, долати бездуховність усіх поколінь (Г. Чубач).

– Обгрунтуйте вживання в реченнях розділових знаків.

332. Перепишіть, на місці крапок уставляючи пропущені літери. Після кожного з дієприслівників позначте в дужках його вид.

1. Пізна..чи себе самого, я рідну землю пізнавав (К. Лесьєв-Лесь). 2. Ти не молися мовою чужою, бо, на колінах сто..чи, умреш (Д. Павличко). 3. Не любить серце, не бач..чи краси (Г. Сковорода). 4. Тремтить жайворонок, сипл..чи свої пісні на землю (Панас Мирний). 5. А за березою дуби стоять, трима..чи віки на своїх обважнілих руках (М. Стельмах).

– Поясніть творення дієприслівників недоконаного виду.

– Підкресліть дієприслівникові звороти. Поясніть розділові знаки в реченнях.

333. Від поданих дієслів утворіть дієприслівники доконаного виду. Запишіть їх, виділіть суфікси.

Сказати, зробити, виконати, перемогти, загорнути, передати, посковзнутись, умитись, підійняти, перестати.

334. З поданих пар слів утворіть словосполучення за формулою дієприслівник доконаного виду + іменник. Поясніть, якого відмінка іменника вимагає дієприслівник. Утворені словосполучення запишіть.

Опанувати, мова; подякувати, вчитель; виконати, завдання; навчити, читання; завершити, навчання; досягти, успіхи.

– У виділених словах поставте наголос.

– 3 утвореними словосполученнями складіть і запишіть речення. Поясніть у них розділові знаки.

335. Перебудуйте складні речення на прості так, щоб виділена частина була замінена на дієприслівниковий зворот. Запишіть утворені речення.

1. Відкинеш одну ваду – набудеш десять чеснот. 2. Не визнаєш своєї помилки – зробиш другу. 3. Якщо візьмеш чуже наперстком, ганьби набереш мішком. 4. Якщо поженешся за крихтою, втратиш весь пиріг. 5. Прагнеш знати майбутнє – озирайся на минуле.

– Визначте вид кожного з утворених дієприслівників.

– Позначте в словах орфограму “літери у (ю), а (я) в суфіксах дієприслівників”.

– У записаних реченнях поясніть розділові знаки.

Дієприслівники потрібно відрізняти від майже однозвучних із ними дієприкметників у формі називного відмінка множини.

ПОРІВНЯЙТЕ:

ДІЄПРИКМЕТНИКИ	ДІЄПРИСЛІВНИКИ
Тихо. Повітря стоїть нерухомо, як води стоячі (Леся Українка).	Краще вмерти стоячи, ніж жити на колінах {Народна творчість).

336. Перепишіть. Серед виділених слів визначте дієприслівники та дієприкметники. Поясніть, як ви їх розрізнили.

1. Немічні й ледачі завжди лежачі. 2. Сидячи на коні, не ховайся за вівцю (Народна творчість). 3. Промчали коні, сталлю тремтячи (М. Бажан). 4. Не побачиш, як очі незрячі, не напишеш, як руки тремтячі (П. Осадчук). 5. Танцюючі тучі, ви не при собі! Нащо вам роняти перли голубі? (П. Тичина). 6. І я, танцюючи, про радість заспіваю (М. Бажан).

– В останньому реченні підкресліть усі члени речення.

337. Перепишіть, від поданих у дужках дієслівних форм утворюючи дієприслівники недоконаного й доконаного виду.

(Розповідають) про життя української художниці Євгенії Гапчинської, називають звичні віхи: навчання, шлюб, робота… Та (продовжують) розповідь, слід пояснити, що працю обрано за покликанням душі.

Певно, це й привело до успіху.

(Вступити) до школи п’ятирічною, студенткою художнього училища Євгенія стала у тринадцять. (Закінчити) художній інститут, стажувалася за кордоном.

(Організовують) щороку з півтора десятка нових виставок в Україні та за рубежем, художниця залишається скромною людиною. Її роботи зберігаються в європейських музеях, а вона, щодня (встають) о 5.30, береться до роботи…

(Зображати) на своїх картинах маленьких чоловічків із наївними личками, художниця показує глибину їхнього внутрішнього світу. Вирази личок маленьких істот сповнені почуттів, про які дехто з нас, можливо, давно забув.

З Інтернету

– 3 роботами Євгенії Гапчинської ознайомтесь у мережі Інтернет. Що, на вашу думку, забезпечило художниці популярність і успіх?

Зберіть у мережі Інтернет інформацію про доброчинну діяльність художниці. Розкажіть про це. уживаючи дієприслівникові звороти.

338. Визначте в реченнях дієприслівники. Розберіть їх у вказаній послідовності.

1. І стане рідна Україна, усі здолавши бурі злі, нам добрим раєм на землі (М. Кондратенко). 2. Свіжим вітром день сміється, владно кличучи до себе (М. Губко). 3. Нам вічно треба небом жить, по шию будучи в планеті! (М. Вінграновський). 4. Не сумнівайся, ідучи з народом (Д. Павличко). 5. Визнавши свою слабкість, людина стає сильнішою (Оноре де Бальзак).

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ДІЄПРИСЛІВНИКА ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

1. Дієприслівник, його загальне значення.

2 На яке питання відповідає.

3. Постійні морфологічні ознаки: час (щодо основної дії), вид.

4. Синтаксична роль (яким є членом речення).

Пізнаючи себе самого, я рідну землю пізнавав (К. Лесьєв-Лесь).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ДІЄПРИСЛІВНИКА

Пізнаючи – особлива незмінна форма дієслова – дієприслівник, означає додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?, теперішній час, недоконаний вид, входить до складу дієприслівникового звороту, який є обставиною.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ДІЄПРИСЛІВНИКА

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ. ГОВОРІННЯ

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ

339. Прочитайте. Кого описано в уривку? Чи легко уявити описану тут людину?

Дві жінки, блондинка й брюнетка, сидять за столиком кав’ярні в Хрещатицькому Пасажі. Обидві стильні, доглянуті. Жінка, що здається блондинкою, насправді русявка, її волосся має відтінок стиглого жита. Колір пасує до дрібних рис її обличчя з широко посадженими очима. Личко в неї бліде, з роздвоєним підборіддям. Без обрамлення яскравим волоссям це лице неминуче губилося б у натовпі, так що колір знайдено бездоганно точно, що й не дивно, адже вона художниця.

– Владиславе, дозволь привітати тебе з успіхом справді небуденним, – звертається до неї журналістка-брюнетка, – із премією Фундації Мистецтв від Nestle…

Блондинка пригинається над столиком, усім тілом подаючись уперед, як кицька, що збирається заплигнути на дерево. Операторові, який знімає це інтерв’ю, крізь камеру видно, яке вольове оте її гострорисе личко з роздвоєним підборіддям. Художниця примружується, і в її обличчі зримо проявляється характер. Вона дуже гарна. Її голос звучить звичним владним тембром.

За О. Забужко

– Які означення вживає автор до слів волосся, риси обличчя, очі, підборіддя?

Назвіть ці означення.

– 3 якою метою привернуто увагу до рухів жінки, тембру її голосу?

– Чому авторка не згадує про зріст і поставу жінки, не описує її одяг?

– Які риси характеру людини передано через її словесний портрет?

– Чи є описана тут людина нашою сучасницею? Свою думку підтвердіть посиланнями на текст.

– Чи можна зробити висновок про успішність описаної людини? Чим це підтверджено в уривку?

– Як ви гадаєте, навіщо складають словесні описи зовнішності людини?

ОПИС ЗОВНІШНОСТІ – це словесне зображення людини. Через

Зображення зовнішності (постаті, рис обличчя, одягу, манери спілкуватися та ін.) зазвичай передають риси характеру особи та своє до неї ставлення.

Опис зовнішності складають у такий спосіб. У більшості речень словесного опису має бути назва частин тіла, рис обличчя, елементів одягу (це “відоме”) та їхні ознаки (це “нове”).

Наприклад:

В Н Н Н

Дівчина висока, ставна, смаглявочола (Олесь Гончар).

УВАГА! Так потрібно складати не всі речення опису! Побудовані в такий спосіб речення мають скласти основу, “каркас” тексту-опису зовнішності людини. “Відоме” й “нове” можуть розміщуватися в будь-якій послідовності, бути відділені іншими словами.

340. Прочитайте. У реченнях описового характеру визначте “відоме” і “нове”.

1. Павло Чубинський високий, чорнявий. Очі в нього чорні, брови густі, чоло високе, голос низький і гучний (За С. Русовою). 2. Чоловік був не старий, високого зросту, чорнявий, чорновусий, жилавий і кремезний (О. Кониський). 3. Коса в бабусі буйна, хвиляста й не сива, а якась рудувата, вилиняла. Рум’янець на щоках густий, гарячий, хоч і старечий. Тільки очі льодові, а вії білі, як сніг (За С. Васильченком).

– Що вам відомо про Павла Чубинського? Чи додав щось до вашого сприйняття цієї особистості портрет? Відповідь обгрунтуйте.

– Назвіть художні твори, у яких подано описи зовнішності (портрети) персонажів. З якою метою створюють художні портрети письменники?

Портрет Павла Чубинського

Опис зовнішності людини може бути складений у науковому, діловому або художньому стилях.

Мета наукового й ділового описів – об’єктивно й точно передати особливості вигляду людини. Такі описи стислі й конкретні.

Наукові описи можуть бути узагальнені, тобто відтворювати типову, характерну для певної групи людей зовнішність, виділяючи в ній найістотніше. Наприклад: На Поліссі зберігся справжній слов’янський екотип. Люди високі, русяві, з відкритими обличчями, світлими очима (С. Давидич).

Мета художнього опису зовнішності – створити образ, вплинути на читача чи слухача емоційно, викликати до портретованого певне ставлення. Цього досягають добором відповідних художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор: Посмішка в нього якась сонячна (І. Багряний). Голосочок був у неї – наче струмочок (Марко Вовчок). Голос зашарудів у його горлі, як гадючка в осінній зів’ялій траві (Є. Гуцало).

У художніх описах зовнішності вживають оцінні слова: Така була хороша, що й розказати не можна (Г. Квітка-Основ’яненко). Такий виріс красень, вродливець! (Олесь Гончар).

341. Прочитайте. Ознаки якого стилю притаманні реченням? Свою думку доведіть.

1. Дід дуже старий, білий, високий і прямий, як явір; очі йому блискучі, як зорі (Марко Вовчок). 2. Карпо молодий ще чоловік, осадкуватий, широкоплечий, ширококостий. Очі в нього сірі, завжди ясні, спокійні. І голос його рівний, і сам виглядає завжди добрим, завжди задоволеним (Панас Мирний). 3. У брунатному, схожому на суху зморшкувату грушу обличчі баби Ганни навіки залягли доброта і смуток (М. Стельмах). 5. Галя мала густу, темну косу, чорні, як дві тернини, очі з довгими стрілчастими віями, особливе гортанне мовлення (За С. Васильченком).

– Визначте вжиті в уривках художні засоби. Яка їхня роль в описах зовнішності? На що звернули увагу читачів автори, щоб описати людську зовнішність? Чи можна сказати, що описане ними є для описаної людини найважливішим, головним?

342. Прочитайте вірш поета Олекси Довгого. Визначте головну думку поезії.

Вся краса світу

У його розмаїтості,

Багатогранності,

Неповторності…

Кожна людина вродлива

Тільки своїми очима,

Тільки своїм голосом,

Тільки своїми рисами характеру.

Тільки своєю душею

І своїм серцем.

Усе набуте – штучне,

Усі прикраси – фальш.

Вони призводять людину

До безликості.

– Якою мірою ви згодні з автором? Про яку безликість йдеться у вірші?

– Як ви гадаєте, чи має сучасна людина дбати про свій імідж? Лексичне значення цього слова з’ясуйте за Тлумачним словничком.

– Чи впливає імідж на успішність? Висловлюючи свою думку, уживайте дієприслівникові звороти.

343. Прочитайте. Обгрунтуйте вживання в реченнях розділових знаків.

Під теплим світлом настільної лампи Христина, повільно гортаючи сторінки, уважно роздивлялася фотографії. Серйозні пани, спираючись на ціпки, дивилися з-під крислатих капелюхів. Жінки в калелюшках та широких пальтах усміхалися, тримаючися зі своїми супутниками попід руки. Часом біля дорослих були діти, трохи насуплені та розгублені.

З-під одного фото визирав кутик складеного аркуша. Розгорнувши його, Христина прочитала: “Для чого я живу? Що залишиться після мене?”

За Г. Вдовиченко

– Чи зберігає ваша родина давні сімейні фотографи? Які почуття переживаєте ви, їх роздивляючись? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

– Визначте головну думку уривка. Що розповідають вам про історію вашої родини старовинні фотографії? Чи допомагають вам зрозуміти обставини життя ваших старших родичів їхні фотопортрети? Яким чином? Підготуйте про це усну розповідь. Уживайте дієприслівникові звороти.

Знайдіть в Інтернеті програму, що допомагає створити колажі зі старих фотографій. Відберіть ті, які розповідають про ваші почуття до родини і створіть “фотосерце”.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ. ГОВОРІННЯ

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ХУДОЖНЬОГО РОЗПОВІДНОГО ТЕКСУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ

344. Прочитайте. Визначте тему й головну думку тексту. Назвіть типи мовлення, які в тексті поєднано. Свою думку доведіть.

Автопортрет Тараса Шевченка

Ніколи раніше Тарас не малював олією. Звик до акварелі, виходило непогано. А що як спробувати написати олією автопортрет?

Кажуть, самого себе малювати важко. Ніби й знаєш себе добре, а спробуй передати на полотні свій характер, настрій, показати все, що в тебе на душі…

Поставивши біля себе велике дзеркало, Тарас навстіж відчинив вікно. Пильно й прискіпливо почав роздивлятися кожну рисочку свого обличчя, ніби бачачи себе вперше.

Зробивши підмальовок, він узявся за пензлі. Невдовзі з темного овалу полотна виступило бліде й змарніле обличчя. Тарас нещодавно перехворів, тому очі глибоко позападали, вилиці проступили чіткіше.

У невеликих карих очах юнака затаєна глибока втома. Різкою зморшкою перерізане високе світле чоло. Тонкі вуста гірко надломлені. На блідому обличчі застиг безрадісний вираз.

Тарасові – двадцять шість. Лише два роки минуло, як його викуплено з кріпацтва. Та мучаться в рабстві сестри й брати. Скільки кривди й горя навкруги!

Стрімкий поворот голови, упевнений погляд засвідчують силу духу й незламність. Адже перший Тарасів “Кобзар” уже вийшов друком! Відчувши в собі силу таланту поета, юнак повірив у свій талант живописця!

Робота просувалася швидко. Тарас малював упевнено й натхненно. Відступивши від мольберта, він поклав пензля й почав пильно роздивлятися самого себе.

За Д. Красицьким

– Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

– Прочитайте речення, що містять особливі форми дієслова.

– Прочитайте речення, ускладнені дієприслівниковими зворотами, поясніть у них розділові знаки.

– Складіть і запишіть план тексту.

– Усно перекажіть за планом текст. У переказі вживайте речення, ускладнені дієприслівниковими зворотами.

345. У мережі Інтернет відшукайте інформацію про автопортрети Тараса Шевченка.

Порівняйте два з них – Шевченка-юнака й Шевченка – літнього чоловіка. Чи відбилися життєві незгоди на зовнішності Кобзаря? Яким чином? Які риси Кобзаревої вдачі залишилися незмінні, і чи передають це автопортрети? У відповіді використайте три-чотири дієприслівникові звороти.