У чому полягають психологічні основи політичної поведінки?
18 У чому полягають психологічні основи політичної поведінки?
Політична свідомість складається не лише з ідеології, а й з психології. Висока емоційна напруженість у суспільстві, зумовлена спільною психологією, робить її безпосереднім чинником, мотивом поведінки і діяльності людей.
Як самостійна галузь знань політична психологія сформувалася порівняно недавно. Лише у 1968 р. в Американській асоціації політичних наук було офіційно створено відділення політичної психології. Це передусім пов’язано з політизацією суспільства і психологізацією
До особливостей політичної психології можна віднести те, що вона формується у процесі безпосередньої політичної активності суб’єкта, швидко змінюється під впливом нових політичних обставин, провідну роль у ній відіграють почуттєві та емоційні елементи свідомості.
Розгляньмо бінарні позиції психологічних властивостей соціумів. Перша позиція: екстраверсія – інтроверсія. Для екстраверсії
Друга позиція: сенсорність – інтуїтивність. Сенсорність – це схильність до вже апробованих способів розв’язання проблем, прагнення вдосконалювати, а не творити нові моделі. Інтуїтивність – прагнення радикально змінити дійсність, спираючись на інтуїцію, без достатньо продуманого плану.
Третя позиція: екстернальність – інтернальність. Ознаками екстернальності є пошук причин невдач не в собі, а в інших, бажання у будь-який спосіб уникнути відповідальності, нетерпимість, вичікування. Інтернальність – це послідовність та індивідуальна відповідальність, толерантність, самокритичність, дисциплінованість, задоволеність своєю працею та життям у цілому.
Четверта позиція: раціональність – ірраціональність. Раціональність передбачає здатність до аналітичного сприйняття реалій, неухильне виконання соціальних норм, установку на конкретні справи. Якщо домінують емоції і почуття, а не логічне обгрунтування, якщо критерії оцінок мають етичний характер (добре – погано, чесно – нечесно), то переважає ірраціональність.
І остання, п’ята позиція: інтенціональність – екзекутивність. Перша характеризує особистості сильні, вольові, здатні до самодисципліни, порядку, суворого дотримання соціальних норм. Друга полягає у поміркованості в діях, ліричності, непередбачуваності, апатичності, наївності, потребі у сильному союзнику. Іноді виокремлюють ще одну позицію: чоловіче – жіноче.
Притаманні кожній з цих бінарних позицій властивості є своєрідним підгрунтям соціокультурної історії. Домінування у психокультурі соціуму якоїсь однієї з них зумовлює відповідний характер, своєрідність соціуму, тобто суспільства, спільноти, особи. Сукупність домінуючих установок характеризує соціальну психіку суспільства – менталітет як усвідомлювану частину психокультури та неусвідомлювану метакультуру конкретної соціальної спільноти.
Яким чином знання певної позиції впливає на розуміння сутності політичної психології в житті суспільства? Наприклад, екстраверсійне суспільство характеризується відкритістю, динамізмом, зразки для наслідування воно бере ззовні, з інших соціумів та культур (США, Польща). Національний характер такого суспільства більш прямолінійний. Дух народу неспокійний, однак без надмірної рефлексії, йому притаманні любов до слави і зовнішнього самовияву, схильність до ризику й імпульсивність, висока контактність та культура спілкування. Суспільствам, орієнтованим на інтроверсійну позицію, властиві передусім закритість (Велика Британія, Індія, Китай). Народи самобутні, здатні залишатися самими собою за будь-яких обставин. До таких суспільств слід віднести й Україну.
Не можна обминути й психології натовпу – неструктурованого зібрання людей, об’єднаних спільним емоційним станом і загальним об’єктом уваги, проте позбавлених чітко усвідомлюваної мети. У чому особливості психології натовпу? По-перше, натовп “розчиняє” свідому особистість, інтелектуальне начало людини згасає і пробуджується емоційне, зумовлене інстинктами. По-друге, у натовпі зникає індивідуальне почуття відповідальності, а також страх як джерело сумління. Учасниками натовпу оволодіває нетерпимість, прагнення пошуку ворогів, негайної розправи. По-третє, взаємонавіювання надає натовпу великої деструктивної енергії, схильності до свавілля, агресії.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...