Указ

Related posts:

1. Декрет Політологічний словник Декрет (від лат. decretum – постанова, указ) – як правило, це нормативний акт, що видається виконавчою владою держави і є обов’язковим для підпорядкованих їй структур. Раніше Д. називали й акти, які мали силу закону, тобто були обов’язковими для виконання усіма людьми в державі. Ще раніше (за часів римського домінату) – це були рішення […]...
2. Аристотель Політологічний словник Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику […]...
3. Час влади Політологічний словник Час влади (time of power, term of office) – період функціонування того чи іншого джерела влади (владного органу, особистості, організації тощо) і тієї чи іншої системи (структури) влади в цілому. Часто, коли визначається і обчислюється загальний Ч. в., зустрічаються факти більш-менш тривалої перерви у цьому періоді. Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – […]...
4. Емський указ 1876 р Політологічний словник Емський указ 1876 р. (Висновки Особливої Наради для припинення українофільської пропаганди після виправлення відповідно до зауважень, зроблених Олександром II травня 1876 р. у м. Емс) – таємне розпорядження, підписане 18 (ЗО) травня 1876 р. російським царем Олександром II у м. Емс у Німеччині поблизу Вісбадена, про заборону друку і поширення книжок українською мовою. […]...
5. Влада закону Політологічний словник Влада закону (power of law) – 1) реальний вплив постанов і актів державних органів на життя, долі людей, стан держави; 2) необхідна умова нормального життя. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий M. Ф. Соціологія політики. […]...
6. Екзекуція Політологічний словник Екзекуція (лат. exsecutio – виконання, покарання) – у сфері політики – засоби примушення, які використовуються, наприклад, союзною державною стосовно держави, яка входить до її складу, якщо та порушує союзні зобов’язання. Прикладом Е. може бути усунення від влади регіонального уряду і передача його обов’язків спеціально уповноваженому адміністративному органу. Даниленко В. И. Современный политологический словарь. […]...
7. Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
8. Саміт Політологічний словник Саміт (summit) – зустріч на високому рівні (глави держав, прем’єри, спікери парламентів тощо); переговори, що проводяться на високому рівні. М. Головатий...
9. Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
10. Республіка президентська Політологічний словник Республіка президентська – форма правління державою, що базується на пріоритеті виконавчої влади в особі президента країни. В цьому разі передбачається пряме обрання громадянами глави виконавчої влади (президента) в ході всенародних виборів. Відповідно до конституції йому і належить верховна влада у державі. Президент у Р. п., як правило, поєднує в одній особі повноваження глави […]...
11. Угода політична Політологічний словник Угода політична (treaty; agreement, contract) – домовленість, як правило, письмова, про взаємні обов’язки сторін, про взаємодію суб’єктів політичного процесу. Угоди політичні укладаються між політиками, політичними партіями, громадськими організаціями, гілками влади, окремими державами. Міжнародні У. п. укладають і підписують уповноважені представники держав (глави держав, урядів), після чого вони мають бути ратифіковані (схвалені) парламентами відповідних […]...
12. Прерогатива Політологічний словник Прерогатива (від лат. praerogativa – перевага) – виключне право, яке належить будь-якому державному органу або посадовій особі, привілей. М. Головатий...
13. Сегментація влади Політологічний словник Сегментація влади (power segmentation) – розподіл усього кола справ, масиву влади за конкретними ділянками, її частинами. М. Головатий...
14. Генезис влади Політологічний словник Генезис влади (origin/genesis of power) – процес зародження, виникнення, що приводить до певного стану, якості той чи інший вид, форму влади. М. Головатий...
15. Дисперсія влади Політологічний словник Дисперсія влади (від англ. disperse – розганяти, розсіювати) – характерна ознака плюралістичної політичної системи, котра засвідчує одночасне здійснення влади на всіх рівнях її функціонування й виходить за межі офіційно прийнятої системи поділу влади. Часто ведуть мову про розпорошення або “дифузію влади”. У межах теорій, що орієнтуються на цю методологію, ідея поділу влади поширюється […]...
16. Звичаї влади Політологічний словник Звичаї влади (customs of power) – загальноприйняті порядки, традиційно встановлені правила суспільної поведінки влади, владних структур, реалізація здійснюваного ними курсу, спілкування представників влади з населенням і між собою. М. Головатий...
17. Папська курія Політологічний словник Папська курія (лат. curia, від cum – разом і vir – чоловік) – верховний правлячий орган папської влади, сукупність центральних установ такої влади. М. Головатий...
18. Постанова (рішення) Політологічний словник Постанова (рішення) (decision, resolution; settlement, solution) – 1) напрацювання висновку; 2) винесення якоїсь постанови; 3) висновок з приводу якогось питання; 4) знайдена відповідь на завдання, яке має бути розв’язаним; 5) виконання завдань; 6) урегулювання питання. М. Головатий...
19. Безумство влади Політологічний словник Безумство влади (insaniti of power) – повна втрата розсудливості, бездумність у діях, поведінці тієї чи іншої влади, політичного, державного діяча. М. Головатий...
20. Завоювання Політологічний словник Завоювання (conquest) – 1) процес і результат воєнних дій (завершення війни шляхом розгрому армії ворожої держави); 2) образна характеристика досягнутого, завойованого, придбаного, яке дісталося нелегко (наприклад 3. влади). М. Головатий...
21. Ешелони влади Політологічний словник Ешелони влади (echelons of power; governmental echelons, від фр. echelon – ступінь)- своєрідна характеристика розміщення органів влади у її піраміді, відповідній ієрархічній структурі. Йдеться про послідовність розміщення органів влади, координацію, субординацію їх дії і взаємодії, про горизонтальні і вертикальні зв’язки між владними структурами тощо. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. […]...
22. Сегмент влади Політологічний словник Сегмент влади (segment of power, від лат. segmentum – відрізок) – за аналогією з геометрією виділення (виокремлення) певної частини кола влади і визначення її ролі і змісту. М. Головатий...
23. Мутації влади Політологічний словник Мутації влади (mutation of power, від лат. mutatio – зміна) – зміни, що виникають і закріплюються в організації влади в різних країнах за одного й того самого типу (виду) влади. Вони формують історично індивідуальний, по-своєму неповторний образ влади і можновладців, збагачують їх елементами новизни, але іноді спричиняють і переродження конкретного виду влади, його […]...
24. Єдність влади Політологічний словник Єдність влади (uniti of power) – цілісність, згуртованість, взаємний зв’язок людей, що перебувають при владі, органів влади. Є. в. практично є запорукою стійкості і міцності її вертикальних і горизонтальних зв’язків. М. Головатий...
25. Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...
26. Сприйняття влади Політологічний словник Сприйняття влади (perception of power) – безпосереднє чуттєве відображення світу влади і його явищ людиною, людьми, населенням, у тому числі і самими об’єктами влади; відповідна спроможність сприймати, розрізняти і оцінювати факти, події, явища власної практики. М. Головатий...
27. Сфера влади Політологічний словник Сфера влади (sphere of power) – сфера поширення впливу тієї чи іншої влади, її межі, загальний простір (поле) ефективного впливу; один із наочних показників продуманості влаштування влади, її сили або слабості. М. Головатий...
28. Верховний комісар у справах біженців Політологічний словник Верховний комісар у справах біженців – Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Було створене Генеральною Асамблею ООН з 1 січня 1951 р. для правового захисту і матеріальної допомоги біженцям у разі необхідності, якими, згідно зі статутом є особи, що перебувають поза межами країни свого походження. Основним завданням УВКБ є пошук постійних […]...
29. Динамізм влади Політологічний словник Динамізм влади (dynamism of power, dynamics/moving forces and trends of power, від грецьк. dunamikos – що стосується сили) – процес розвитку, еволюції влади. М. Головатий...
30. Влада Рад Політологічний словник Влада Рад (Sowietpower) – тип влади, який існував у радянській Росії (Радянському Союзі) в 1917 – 1991 pp. Политология: Энциклопедический словарь / Общ. ред. и сост. Ю. И. Аверьянов. – М., 1993; Халипов В. Ф. Власть: Кратологический словарь. – М., 1997; Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003. М. Головатий...