УНІЯ ЦЕРКОВНА

Related posts:

1. УНІВЕРСАЛЬНА УНІЯ Культурологічний словник УНІВЕРСАЛЬНА УНІЯ (від лат. universalis – загальний, всеохопний і unio – об’єднання) – умовна назва здійснюваних у 1629, 1635-1638, 1647-1648 рр. спроб до поєднання у межах Київської митрополії уніатської і православної церков. Ініціативи виходили від українських вищих світських і духовних осіб (уніатів і православних), які усвідомлювали актуальність подолання конфесійного поділу митрополії. Проекти У. […]...
2. Берестейська церковна унія 1596 р Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Українські землі під владою Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVIII ст. Берестейська церковна унія 1596 р. В об’єднанні православної й католицької церков були зацікавлені польський король – для остаточного ополячення українців і білорусів, Папа Римський […]...
3. Брестська церковна унія Політологічний словник Брестська церковна унія (лат. unio – союз) – насильницьке об’єднання православних і католицьких церков Західної України в 1596 р., коли православну церкву було підпорядковано папі римському, визнано основні католицькі догмати і збережено православну обрядовість. У 1946 р. на Львівському соборі уніатського духовенства на вимогу віруючих Б. ц. у. була ліквідована. Даниленко В. И. […]...
4. МИТРОПОЛИТ Культурологічний словник МИТРОПОЛИТ – спершу у Візантії єпископ митрополії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до запровадження патріархату (1589) були главами Української і Руської православних церков. Їхньою резиденцією був Київ (до ХІІІ ст.), потім Львів, Володимир, а з X! V ст. – Москва. У наш час М. є главами великих єпархій і, […]...
5. Унія Політологічний словник Унія (лат. unio – єдність, об’єднання) – 1) об’єднання, союз держав; персональна (особиста) У. – під владою одного монарха; реальна У. – на основі договору або одностороннього акта сильнішої держави; 2) У. церковна – об’єднання православної і католицької церков на основі визнання католицької догматики і збереження православної обрядовості. Історичними прикладами У. особистої є […]...
6. Люблінська унія 1569 р Історія України Українські землі під владою Речі Посполитої (друга половина XVI – перша половина XVIII ст.) Українські землі під владою Речі Посполитої у другій половині XVI – першій половині XVIII ст. У XVI-XVII ст. українські землі розвивалися у тісному взаємозв’язку та під впливом культури Західної і Центральної Європи епохи Відродження та Реформації. Це підтверджують явища […]...
7. ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ Культурологічний словник ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій Всесвітній місіонерській конференції 1910 р. У 1948 р. в Амстердамі на 1-й Всесвітній асамблеї церков була створена Всесвітня Рада Церков (ВРЦ), до якої увійшли переважна більшість протестантських, а також православних і старокатолицьких церков. У травні […]...
8. Особиста унія Особиста унія – форма злиття найбільших банків та їх об’єднань з промисловими, транспортними і торговими монополіями на основі переплетення особистих інтересів, внаслідок чого формуються фінансово-промислові групи. Такі інтереси виникають при наданні могутніми комерційними банками значних сум кредитів, скуповуванні акцій не фінансових монополій, і навпаки – при вкладанні останніми частини своїх капіталів у фінансово-кредитну сферу через […]...
9. ЕКЗАРХ Культурологічний словник ЕКЗАРХ (від грец. керівник) – 1) У Стародавній Греції глава жерців при храмі. 2) У Візантійській імперії намісник імператора, правитель області. 3) У православ’ї – глава церковної округи (екзархату)....
10. ВИШЕНСЬКИЙ Іван Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси прізвище), письменник-полеміст, “одна з найінтересніших постатей… нашої культурної історії” (М. Грушевський). Освіту отримав в Острозькій академії. В 70-х рр. (за ін. даними – в 90-х) ХVІ ст. переселився на Афон […]...
11. Церковна музика Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ. ТЕМА 2. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА §6. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти Церковна музика Із прийняттям християнства в культуру Київської Русі прийшов І візантійський церковний спів. Спочатку у храмовому богослужінні брали участь грецькі та південнослов’янські співаки, яких запрошували князі. […]...
12. Церковна влада Політологічний словник Церковна влада (churchdom; power of church) – 1) органи управління в церкві; 2) духовний (не світський) вплив, дія церкви як організації на віруючих і невіруючих, на ієрархів церкви. М. Головатий...
13. ВІДЛУЧЕННЯ Культурологічний словник ВІДЛУЧЕННЯ – релігійне покарання, засіб дисциплінарного впливу на віруючих рішенням вищої церковної інстанції, яке полягає у виключенні порушника з церкви чи релігійної громади. Служить засобом залякування віруючих погрозою неминучого перебування відлученого після смерті у пеклі....
14. ІКОНОСТАС Культурологічний словник ІКОНОСТАС (від ікона і грец. stasis – місце стояння) – стіна, що відокремлює вівтар від основної частини православного храму. І. Виник наприкінці XIV – у XV ст. з передвівтарної перегородки. Тоді ж склалася загальноусталена композиційна структура І. Під впливом різних архітектурних стилів (Відродження, бароко, класицизм тощо) змінювались архітектурні рішення та декоративне оздоблення І. […]...
15. АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО Культурологічний словник АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО (італ. a fresco – по свіжому, по вогкому) – техніка настінного розпису, за якою фарби накладають на вогку штукатурку. Відома з часів Стародавнього Єгипту. В Україні Ф. застосовували в розписах церков (напр. Софійський собор у Києві), у 20-х роках ХХ ст. їх відроджували українські монументалісти (М. Бойчук та ін.)....
16. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти Розділ I ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ XVI СТ. ТЕМА 2. МУЗИЧНА КУЛЬТУРА §6. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церковна. Давньоруські музиканти, музичні інструменти Музична культура Київської Русі надзвичайно багата й різноманітна. Її розвиток зумовлений кількома чинниками: продовженням традицій місцевої східнослов’янської культури, запозиченням європейських придворно-світських традицій та наслідуванням візантійської релігійної культури. […]...
17. Олігархія однорідна і диференційована Олігархія однорідна і диференційована – два основні види олігархії. Основною формою фінансового капіталу є фінансово-монополістичні групи, які історично склались як однорідне і як диференційоване олігархічне утворення. О. о. і д. виникає в початковий період монополістичного капіталізму у вигляді сімейно-династичних фінансових груп (Рокфеллери, Моргани, Дюпони, Ротшільди і т. д.). Вони виростали, як правило, з одноосібної капіталістичної […]...
18. ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від панівних, загальноприйнятих поглядів, правил, положень та ін., інколи – те, що позбавлене здорового глузду....
19. ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА ХVІ СТ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ПОЛЕМІЧНА ЛІТЕРАТУРА Х V І СТ. Підтримуючи ідею об’єднання католицької і православної церков під верховенством Папи Римського, Польща протягом усього XVI ст. систематично пропагувала унію, використовуючи проповідь, літературу та школу. Велася завзята полеміка між прихильниками унії та її опозицією, результатом чого і став […]...
20. ПІРАМІДА Культурологічний словник ПІРАМІДА – монументальна споруда у формі правильного багатогранника або ступінчаста. Найбільш поширеними П. були у країнах Стародавнього Сходу та Америки. В Єгипті служили гробницями фараонів; у Месопотамії, Америці – храмами, обсерваторіями. Найвідоміші П. – фараонів Хеопса, Хефрена та Мікерена в Гізі (Єгипет)....
21. АКСІОМАТИКА Культурологічний словник АКСІОМАТИКА (грец. аксіома – значиме, прийняте положення) – спосіб побудови теорії, за яким деякі істинні положення обирають як вихідні (аксіоми), а потім за допомогою логіки виводять та доводять решту положень (теорем) цієї теорії....
22. КАНОН Культурологічний словник КАНОН (грец. kanon – палиця, переносно – норма, правило, зразок) – 1) У релігійному контексті – установлення щодо віровчення, догматики, культу, церковної організації, що ведуться від апостолів, Отців церкви або вироблені церковними соборами; церковна традиція як зразок. Має догматичний характер. У християнстві К. називають: а) Символ віри; б) учення Ісуса Христа та апостолів; […]...
23. ЗНАК Культурологічний словник ЗНАК – матеріальний предмет, явище, подія, які виступають представником іншого предмета і використовуються для збереження і передачі інформації....
24. ЗИЗАНІЙ Лаврентій Культурологічний словник ЗИЗАНІЙ Лаврентій (Тустановський) (? – після 1633) – український та білоруський православний церковний діяч, письменник. Член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Родом з Рогатина на Галичині. Освіту здобув у Острозі. Викладав у львівській, віленській, берестейській братських школах. Брав участь у роботі Берестейського православного собору 1596 р. З 1624 р. – редактор і перекладач у […]...
25. Контракт державний Контракт державний – детально розроблений економічний і правовий документ, який регламентує організаційно-технічні, адміністративно-управлінські відносини при виконанні замовлення підрядниками. Укладання К. д. обов’язкове для державного замовника. Для постачальника (виконавця) воно не є обов’язковим лише у випадках, передбачених законом, і за умови, що державний замовник компенсує всі збитки постачальнику (виконавцю). У разі розміщення державного замовлення на конкурсній […]...
26. КОНТРРЕФОРМАЦІЯ Культурологічний словник КОНТРРЕФОРМАЦІЯ (від лат. contra – проти і Реформація) – релігійний рух у Європі середини XVI – XVII ст., спрямований на збереження та зміцнення становища католицької церкви в боротьбі з Реформацією і протестантизмом....
27. БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки первісного мистецтва, давньосхідної і античної культури та мистецтва, середньовічного мистецтва Європи і Сходу; етнографічні пам’ятки Африки, Америки, Океанії; зібрання малюнків, гравюр, рукописів, кераміки, монет, медалей....
28. БРІКОЛАЖ Культурологічний словник БРІКОЛАЖ – нашарування однієї події на іншу, хоч вони несумісні в реальності. Ознака міфологічного мислення....
29. ПОДІЛ УКРАЇНИ, РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІІ Культурні процеси напередодні і в добу козаччини ПОДІЛ УКРАЇНИ ТА РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ У ХVІ ст. велика частина українських земель (Галичина, Холмщина, Волинь, Поділля, Брацлавщина, Київщина) підпала під владу Речі Посполитої. В Україні з’явилися польські магнати, яким король роздарував землі, національна культура і православна церква зазнали жорстоких утисків. Поряд із зміцненням […]...
30. ПАРІЯ Культурологічний словник ПАРІЯ – безправна, пригнічена людина. Слово походить від назви однієї з нижчих “недоторканих” каст у Південній Індії....
31. Договір адміністративний Договір адміністративний – вид угоди, в якій рівність сторін так чи інакше пов’язана з владними повноваженнями однієї або обох сторін, що домовляються. Визначальним фактором для віднесення договору до адміністративного є мета його: виконання роботи за кошти бюджету, позабюджетних фондів владних структур та з метою публічного інтересу. Умовою виникнення договору є волевиявлення владної сторони, якій статутом […]...
32. ГНОСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ГНОСЕОЛОГІЯ (від грец. gnosis – пізнання і… логія) – вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання; розділ філософії, що вивчає проблеми природи пізнання і його можливостей, відношення знання до реальності, загальні умови пізнання та умови його достеменності та істинності....
33. Княжі устави й уставні грамоти Княжі устави й уставні грамоти – законодавчі акти доби Руської (Київської) держави, які встановлювали правові основи взаємовідносин держави і церкви, світської і церковної влади, правового статусу духовенства, юрисдикції руської церкви, доповнювали або змінювали існуюче звичаєве право у сферах державного управління або суду. Найдавніші з них – Устав князя Володимира Святославовича і Устав князя Ярослава Володимировича. […]...
34. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ Культурологічний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ (франц. differenciation, від лат. differentia – різниця, відмінність) – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини....
35. ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ Культурологічний словник ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ (від грец. eklektikos – той, що вибирає) – 1) Напрям в античній філософії ІІ ст. до н. е. – ІІ ст. н. е., для якого характерні поєднання елементів різних філософських систем і тенденцій до стирання відмінностей між ученнями і школами. 2) Механічне поєднання в одному вченні різнорідних, суперечливих, органічно несумісних положень, […]...
36. ПАРИТЕТ ПАРИТЕТ – рівність, однакове становище, рівноправні стосунки і позиції сторін на переговорах, взаємоприйнятні умови для укладання угод, договорів між суб’єктами політики, міжнародних відносин....
37. ПУРИТАНИ Культурологічний словник ПУРИТАНИ (англ. puritans, від purity – чистота) – 1) Прихильники протестантської течії у християнстві – кальвінізму в Англії та Шотландії XVI-XVII ст. П. виступали за проведення глибоких церковних реформ та політичного перетворення в Англії. Вимагали перебудови англіканської церкви в дусі послідовного протестантизму, тобто очищення церкви від елементів католицизму, ліквідації церковної ієрархії, конфіскації церковних […]...
38. ГРИВНЯ Культурологічний словник ГРИВНЯ – 1) Г. лічильна – основна одиниця т. зв. “кунної” системи грошей у Київський Русі. Поділялася на менші номінали: ногату – 1/ 20 Г., куну – 1/25 Г., пізніше – 1/50 Г.; резану – 1/50 Г.; векшу, або веверицю, – 1/100 Г. Реальна сутність кунних номіналів лишається неясною, окрім самої Г., що […]...
39. САМОЗБЕРЕЖЕННЯ Культурологічний словник САМОЗБЕРЕЖЕННЯ – діяльність людини, спрямована на збереження свого організму і себе як особистості. Може бути інстинктивне і свідоме, набуте людством в ході суспільного життя. Інстинкт С. штовхає людину на протест проти того, що загрожує її життю і діяльності, на самозахист. При цьому сильні особистості стають на шлях боротьби, слабкі – тікають від життя. […]...
40. НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД Екологія – охорона природи НОРМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ВОД – значення показників, дотримання яких забезпечує задовільний екол. стан водних об’єктів і необхідні умови збереження здоров’я населення та культ.-побутового водокористування....