УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ

Related posts:

1. ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ Екологія – охорона природи ПІДТРИМАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ – 1) терит. – збереження прир. екосистем на частині території з таким розрахунком, щоб спеціально виділені ділянки підтримували баланс, що існував раніше чи бажаний, між компонентами, які утворюють середовище; здійснюється за допомогою системи прир. (особливо) охоронних територій; 2) компонентне – штучне додавання якогось компонента, що утворює середовище, при […]...
2. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
3. ЛІС ЗАХИСНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС ЗАХИСНИЙ – прир. або посаджена дерево-чагарникова рослинність, яка зберігається з метою створення сприятливого для життя людини прир. довкілля, регулювання водного режиму, захисту грунту від ерозії тощо....
4. УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ – заходи, здійснення яких спрямоване на зміну прир. явищ і процесів у бажаному для людини напрямі. У. п. може реалізуватись як через організацію екон. діяльності суспільства (рац. використання прир. ресурсів, упровадження маловідходних технологій, очищення викидів, виділення коштів для будівництва очисних споруд), так і шляхом управління безпосередньо об’єктами довкілля (меліорація, […]...
5. УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ДОВКІЛЛЯ – забезпечення виконання норм та вимог, що обмежують шкідливий вплив процесів виробництва, в т. ч. його продукції, на навколишнє середовище; рац. використання прир. ресурсів, їх відновлення та відтворення....
6. ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ ОПТИМАЛЬНИЙ – 1) ландшафт, що макс. відповідає певній формі використання (напр., з метою рекреації); 2) ландшафт, який макс. відповідає потребам певної групи населення (етносу чи його підрозділам), напр, кочівників, горців....
7. ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЕЛЕМЕНТ СЕРЕДОВИЩА – термін не визначеного змісту, збігається іноді за змістом з компонентами, що утворюють середовище, або з компонентами ландшафту, іноді відповідає їхнім кінцевим дискретам (напр., особина певного виду, окреме озерце або калюжа для водяного компонента), може визначати окремі частини прир. систем, які відрізняються морф, і (або) функц. особливостями (підсистеми типу […]...
8. РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА Екологія – охорона природи РЕЖИМ ЗАКАЗНИКА – обмеження госп. діяльності, часткова охорона прир. комплексу, яка забезпечує збереження об’єкта (напр., популяції), групи об’єктів або ландшафту загалом. Характерною ознакою Р. з. незалежно від суворості охорони є її спрямованість на збереження або посилений розвиток одного з компонентів, що утворюють середовище, або одного з об’єктів прир. комплексу....
9. ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ЛАНЦЮГОВИХ РЕАКЦІЙ “ЖОРСТКОГО” УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОЮ – “жорстке”, як правило, техн. управління прир. процесами приховує в собі виникнення ланцюгових прир. реакцій, значна частина яких виявляється екологічно, соціально та економічно неприйнятними в тривалому інтервалі часу. Дія цього правила пов’язана насамперед з тим, що грубе, “хірургічне” втручання в життя прир. систем спричинює дію […]...
10. ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА Екологія – охорона природи ПРОПАГАНДА ПРИРОДООХОРОННА – відбір і широке розповсюдження через органи масової інформації та комунікації (газети, радіо, телебачення, журнали, публічні лекції тощо) фактів, поглядів та ідей, що забезпечують макс. збереження прир. багатства. Особливе місце в П. п. посідає пропаганда охорони живої природи як розуміння необхідності ретельного збереження місць помешкання тварин і рослин, їхнього […]...
11. ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ШКАЛА ЕКОЛОГІЧНА – будь яка шкала оцінки екол. значення певного компонента довкілля або явища в екосистемі для окремого виду чи організму або їх угруповання....
12. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ Екологія – охорона природи ЕКСПЛУАТАЦІЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – комплексне і повне використання прир. ресурсів із завдаванням мінім, шкоди однією галуззю госп-ва іншій і збереженням сприятливого режиму довкілля....
13. ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО” Екологія – охорона природи ЗАКОН “ВСЕ АБО НІЧОГО”(Х. БОУЛІЧА) – передпорогові подразнення не викликають нервового імпульсу (“нічого”) у збудливих тканинах, а порогові стимули або сума передпорогових впливів створюють умови для формування макс. відповіді (“все”). Фізіол. у своїй першооснові 3. “в. а. н.” в разі перенесення на широке коло систем (що відповідає емпіричним даним) у формулюванні […]...
14. ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) Екологія – охорона природи ШТРАФ (ЗА ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ) – грошове стягнення, яке накладається згідно із законодавством в адмін. або судовому порядку за порушення прир. середовища. Основна роль Ш. – направлення додаткових коштів на охорону довкілля, відновлення прир. ресурсів. Відрахування Ш. у фонд держави не відповідає природоохоронній меті....
15. ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА Екологія – охорона природи ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА – лісистість, яка зберігає прир. екол. рівновагу в даній місцевості або підтримує відносно сталий стан одного з компонентів довкілля, напр. гідрол. режим....
16. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
17. УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ РЕСУРСАМИ – штучний вплив на джерела прир. ресурсів з метою найбільш повного їх добування або самовідновлення....
18. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
19. ДЕГЕНЕРАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕГЕНЕРАЦІЯ – 1) виродження, погіршення з покоління в покоління певних рис або властивостей організму як результат несприятливих умов існування; 2) переродження, глибокі структурні зміни в тканинах організму, що супроводжуються появою в них речовин, не властивих цим тканинам (жир, гіалін тощо); 3) те саме, що біол. редукція, тобто спрощення, ослаблення або майже […]...
20. НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ Екологія – охорона природи НАДІЙНІСТЬ ПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ – здатність прир. системи типу біогеоценозу практично безкінечно функціонувати (у межах неминучих прир. флуктуацій) без різких змін структури і функції. Напр., Н. п. с. ліс. типу забезпечує збереження і діяльне функціонування лісу, у разі втрати властивості надійності ліс змінюється на пн. тундрою, на пд. – луками, степом або […]...
21. ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ Екологія – охорона природи ФІТОМЕЛІОРАЦІЯ – комплекс заходів, спрямованих на поліпшення умов прир. середовища за допомогою культивування чи підтримання прир. рослинних угруповань (створення лісосмуг, посів трав тощо). Розрізняють гуманітарну (оздоровлення фіз. і духовного середовища людини), інтер’єрну (у приміщеннях), природоохоронну (збереження та поліпшення екосистем і видів живого, що їх складають), біопродукційну (підвищення якості та кількості корисної […]...
22. ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПРИНЦИП СУКЦЕСІЙНОГО ЗАМІЩЕННЯ – біотичні угруповання формують закономірний ряд екосистем, що веде до найстійкішої за даних умов прир. системи – клімаксової в прир. умовах та (чи) вузлової за природно-антроп. режиму. П. с. з. – наслідок системогенетичного закону, але зміни можуть бути абсолютно оригінальними в разі заселення нових площ, що раніше не […]...
23. ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
24. УПРАВЛІННЯ ЕВОЛЮЦІЄЮ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ЕВОЛЮЦІЄЮ – цілеспрямований вплив людини на формотвірний процес, що відбувається в природі шляхом прир. добору з метою спрямування його в бажане для неї русло....
25. ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМИ ТЕРИТОРІЙ, ЩО ОХОРОНЯЮТЬСЯ, – екосистеми виведених з госп. обігу прир. територій з відповідним режимом охорони, які включають екосистеми заповідників, нац. парків, заказників, сан.-курортних зон тощо. Організація прир. територій, що охороняються, має вирішувати такі питання: збереження унікальних прир.-територіальних комплексів; охорона ген. ресурсів біосфери, насамперед генофонду зникаючих, реліктових та ендемічних видів рослин […]...
26. ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ РЕСУРСНИЙ – обмін речовин між природою і суспільством, який полягає у добуванні та використанні прир. багатств, залученні їх у госп. діяльність і поверненні трансформованої прир. субстанції у довкілля....
27. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
28. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
29. УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ СИСТЕМНЕ – саморегуляція прир. системи на основі речовинно-енергет. та інформаційних прямих і зворотних зв’язків між підсистемами та ін. її частинами, спрямована на підтримання певних кільк. характеристик, структури й розвитку системи як цілого....
30. ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ІНЖЕНЕРІЯ ЕКОЛОГІЧНА – виробничі заходи, розділ прикладної екології, який розглядає цілеспрямовані виробничі дії, що грунтуються на екол. підходах (напр., підтримування екол. рівноваги шляхом створення системи прир. охоронних територій, впровадження екол. землеробства)....