УРБАНІЗМ

Related posts:

1. АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АРХІТЕКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – новий напрям в архітектурі, містобудуванні, згідно з яким макс. враховуються екол. та соц.-екол. потреби конкретної людини від її народження до глибокої старості і тим самим, людина наближається до природи....
2. СУБУРБАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи СУБУРБАНІЗАЦІЯ – переселення міського населення та перенесення пром. підприємств із центр, частин міст у приміські зони. Інколи це сприяє створенню міст-супутників, міських агломерацій....
3. СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ Екологія – охорона природи “СИНДРОМ ВЕЛИКИХ МІСТ”, “сум нових міст” – явище підвищеної захворюваності мешканців нових міст (міських районів), де умови життя об’єктивно начебто кращі, ніж там, де переселенці жили раніше. Очевидно, викликане якимись помилками в міському плануванні, відсутністю попередніх тісних контактів між мешканцями, відривом від первинного соц.-психол. середовища тощо....
4. ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОБОТАНІКА СОЗОЛОГІЧНА – новий наук, напрям, завданням якого є охорона фітоценотичної різноманітності (фітостроми) земної поверхні загалом....
5. РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ Екологія – охорона природи РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЛАНДШАФТІВ – відновлення продуктивності земель, що стали непридатними внаслідок діяльності людини (видобуток корисних копалин, створення гідроспоруд, вирубування лісів, будівництво міст тощо). Р. л., як правило, полягає у здійсненні системи заходів з оптимізації техногенних ландшафтів для подальшого їх госп. використання....
6. БІОСТОК Екологія – охорона природи БІОСТОК – винесення різноманітних організмів вниз за течією річки. Кількісне визначення Б. необхідне для прогнозування біологічної продуктивності річки....
7. АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА Екологія – охорона природи АГЛОМЕРАЦІЯ МІСЬКА – просторово і функціонально єдина група міст чи інших населених пунктів, що є спільною соц.-екон. та екол. системою....
8. АЛЕЛІ Екологія – охорона природи АЛЕЛІ – спадкові одиниці (стани гена), які містяться в однакових ділянках гомологічних (парних) хромосом і визначають напрям розвитку однієї й тієї самої ознаки....
9. ВИРОБНИЦТВО БЕЗВІДХОДНЕ Екологія – охорона природи ВИРОБНИЦТВО БЕЗВІДХОДНЕ – процес створення кінцевого продукту, який передбачає повне комплексне перероблення сировини за відсутності шкідливих для природи виробничих відходів у замкнутому технол. ланцюгу....
10. ТРАСА Екологія – охорона природи ТРАСА – 1) лінія, що вказує напрям руху або поздовжню вісь дороги; 2) смуга землі, над якою проходить авіаційна лінія (маршрут регулярних польотів літаків)....
11. ДИЗАЙН ЛАНДШАФТНИЙ Екологія – охорона природи ДИЗАЙН ЛАНДШАФТНИЙ – напрям у ландшафтній архітектурі, що розглядає цілеспрямоване проектування фрагментів архіт.-ландшафтного середовища, у т. ч. шляхи зміни прир. об’єктів за певними правилами з метою найповнішого їх пристосування до потреб людини....
12. ГІПОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГІПОМОРФОЗ – напрям істор. розвитку живих істот, що веде до спрощення їхньої організації. Г. пов’язаний зі зміною або спрощенням умов існування. Напр., у разі переходу деяких червів до паразитичного способу життя....
13. АРКОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АРКОЛОГІЯ – розділ архітектури, що розробляє методи створення споруд з одночасним збереженням дикої природи....
14. ЛІС КУРОРТНИЙ Екологія – охорона природи ЛІС КУРОРТНИЙ – ліс першої групи, який виділяється в околицях курортних зон з метою створення сприятливих умов для відпочинку та лікування людей (в Україні близько 0,07 млн га Л. к.)....
15. МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК Екологія – охорона природи МУЗЕЙ-ЗАПОВІДНИК – група особливо охоронних культ, об’єктів серед природи та в межах населених пунктів. Включає істор.-архіт. та прир. М.-з. (напр., Києво-Печерська лавра), меморіально-прир. М.-з., суто архіт. М.-з. в середині міст або спец, створені (Музей у Пирогові, що під Києвом)....
16. КЛІМАТРОН Екологія – охорона природи КЛІМАТРОН – складна інженерна споруда з можливістю створення в ній штучного клімату....
17. БІОКІБЕРНЕТИКА Екологія – охорона природи БІОКІБЕРНЕТИКА – напрям кібернетики, що вивчає закономірності саморегулювання функцій на різних рівнях організації біол. систем – від субклітинного до рівня еволюц. процесів видоутворення. Досліджує явища живої природи щодо керування, нагромадження та перетворення інформації в її складних системах. Теор. основою Б. є теорія інформації, теорія автоматів та теорія алгоритмів. Основні методи дослідження […]...
18. РАЦІОНАЛІЗМ Культурологічний словник РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. ratw – розум) – 1) Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у здатності людського розуму пізнавати закони буття. 2) Напрям у теорії пізнання, що на противагу емпіризмові, вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання....
19. ДЕУРБАНІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ДЕУРБАНІЗАЦІЯ, дезурбанізація – “обезлюднення” великих міст, зменшення чисельності їх населення та відносного виробничого потенціалу. Д. відбувається в основному у розвинених країнах внаслідок різкого погіршання прир. та соц. середовища життя у великих містах (шум, забрудненість, злочинність тощо)....
20. ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) Екологія – охорона природи ДЕФІЦИТ КИСНЮ (У ПОВІТРІ) – різниця між норм, (прир.) вмістом кисню в повітрі для даної місцевості (20,95 % за об’ємом або 23,14 % за масою) та фактичним його вмістом. Д. к. в повітрі великих міст досягає 1 %....
21. УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ Екологія – охорона природи УРБАНІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО ЛАНДШАФТУ – перетворення природних ландшафтів у штучні, антропогенні під впливом міської забудови. Урбанізований ландшафт – один із найбільш перетворених, оскільки значна частина території міст вкрита асфальтом, бетоном, бруківкою, зайнята будівлями, транспортними магістралями тощо....
22. ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) НЕОБМЕЖЕНОСТІ ПРОГРЕСУ – розвиток від простого до складного не обмежений. У межах біол. форми руху матерії 3. (з.) н. п. можна сформулювати як довічне, безперервне й абсолютно необхідне прагнення живого до відносної незалежності від умов навколишнього середовища. Це саме спостерігається і в межах соц. форми руху матерії....
23. ЗАХИСТ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ЗАХИСТ ПРИРОДИ (ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА) – те саме, що й охорона природи, але з акцентом на адміністративно-правовий її аспект або на технол. заходи охорони природи....
24. ГІДРОМОНІТОР Екологія – охорона природи ГІДРОМОНІТОР – апарат для створення і спрямування компактного потужного струменя води. Г. застосовують для розмивання гір. порід, грунтів тощо....
25. ЗАЛІСНЕННЯ Екологія – охорона природи ЗАЛІСНЕННЯ – створення лісового покриву шляхом висіву насіння лісових порід, садіння їх саджанців або сприяння природному відновленню лісу....
26. САДЖАНЦІ Екологія – охорона природи САДЖАНЦІ – три – або чотирирічні деревні чи чагарникові рослини, які вирощують із сіянців або живців для створення садів, озеленення населених пунктів та лісорозведення....
27. ГІДРОБІОНІКА Екологія – охорона природи ГІДРОБІОНІКА – розділ біоніки, що вивчає особливості водних тварин з метою створення техн. пристроїв для роботи у водному середовищі....
28. ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ НА ПРИРОДУ ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ – ненавмисна зміна природи, спричинена вторинними явищами та процесами, пов’язаними з госп. заходами (напр., підтоплення територій в разі створення штучних морів, утворення токс. сполук внаслідок вторинного забруднення тощо)....
29. АСЕКТАТОРИ Екологія – охорона природи АСЕКТАТОРИ – постійні, але не домінуючі в угрупованні види, що відіграють у його утворенні другорядну роль і мало впливають на створення фітогенного середовища....
30. ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення еколого-ресурсного фундаменту майбутнього соц.-екон. розвитку країни та її регіонів, що розраховується на певний термін....