УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 25. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ФІНАНСОВА ІДЕНТИФІКАЦІЙНА КАРТКА, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД
СЛОВОТВОРЧІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ
Урок № 65
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 25. ДІЛОВІ ПАПЕРИ. ФІНАНСОВА ІДЕНТИФІКАЦІЙНА КАРТКА, ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ КОД
Мета: перевірити знання учнів, отримані на уроках розвитку комунікативних умінь протягом року; ознайомити учнів із призначенням й особливостями вказаних документів; розвивати логічне мислення та мовлення, пам’ять, продовжувати роботу щодо удосконалення усного і писемного мовлення, збагачувати словниковий запас школярів; виховувати культуру ділового мовлення, любов і шанобливе
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку
III. Вивчення нових понять
Спостереження-аналіз документу
> Ознайомтесь зі зразком довідки про надання ідентифікаційного коду. Які дані містяться у довідці? Як ви вважаєте, для чого вони необхідні?
Зразок довідки
ДОВІДКА
Про присвоєння ідентифікаційного номера
ДПА м. Херсона
Повідомляє, що Петренко Іван Васильович
Одержав ідентифікаційний номер 1453678927,
Наданий Державною податковою
Згідно з даними, заповненими в обліковій картці.
Дата внесення до Державного реєстру фізичних осіб 10/09/2013
Довідка видана для пред’явлення в органи державної реєстрації, установи банків та інші.
М. П. ___________________________ Семко В. П.
(підпис) (прізвище та ініціали голови Державної податкової адміністрації)
10/09/2013
(дата видачі довідки)
Коментар учителя. Ідентифікаційний код – набір чисел, наприклад: 56756758, рідше – символів таблиці ASCII: asjkdh або змішаний, що присвоюється комусь (чомусь) для закріплення у системі.
Фінансову ідентифікаційну картку заповнює кожний громадянин України, який досяг 18 років, і подає до Державної податкової адміністрації за місцем проживанням. Картка заповнюється на трафаретному бланку. У ній зазначається прізвище, ім’я та по батькові громадянина, дата і місце народження, реквізити паспорта, адреса, телефон, місце роботи або навчання. Згідно з даними, поданими громадянином у картці, йому присвоюється ідентифікаційний номер. Видана районною Державною податковою адміністрацією довідка про надання ідентифікаційного номера (коду) видається для пред’явлення в органи державної реєстрації, установи банків тощо.
Крім Того, ідентифікаційними фінансовими картками є всі види платіжних банківських пластикових карт. Виготовлення ідентифікаційних карт потребує нанесення магнітної смуги або чипа, смуги для підпису, індивідуальних даних, кодування картки. Існують міжнародні стандарти, що визначають усі якості пластикових карт (від матеріалу до розміру та інформації, що розміщується).
Навчальне аудіювання
> Прослухайте уважно текст. Визначте тему і основну думку.
Ідентифікаційний код. Думаю, що кожна повнолітня людина знає, що це таке. Він видається кожному громадянину України при досягненні ним повноліття (18 років). Без цього коду не можливо ні відкрити банківський рахунок, ні влаштуватися на роботу, ні зареєструвати підприємницьку особу і так далі. Без ідентифікаційного коду нікуди.
Що таке ідентифікаційний номер, знає вже, напевне, кожен в Україні. Відомо, що без нього вам не виплатять зарплату, пенсію, відмовлять у прийомі на роботу, не нададуть соціальні субсидії, не візьмуть речі на реалізацію в комісійному магазині. Набір цифр у певній послідовності, що визначається уповноваженим на те органом державної влади, став необхідною умовою для доступу громадян України до широкої сфери соціальних послуг, а фактично – для фізичного існування.
Йдеться про запровадження нової для нас системи персональної ідентифікації, що побудована не на імені та прізвищі, як це було донедавна, а на числовому коді. Але що ж таке насправді особистий ідентифікаційний номер? Чому його введено і які недоліки та переваги від нього слід очікувати нам, громадянам України?
Номер побудовано не як випадковий набір цифр. Знаючи порядок його формування, деяку інформацію про особу, якій він належить, можна, довідатись, лиіпе поглянувши на нього. Так, перші п’ять цифр означають дату народження людини. Відлік ведеться починаючи від 1 січня 1900 року. Таким чином число 00001 означає, що людина народилась 1 січня 1900 року. Наступні чотири цифри – порядковий номер людини серед тих, хто народився в один день. Дев’ятий знак означає статеву приналежність. Парне число – чоловічу, непарне – жіночу. Нарешті остання цифра ідентифікаційного номера – контрольне число. Порядок його призначення визначається податковою адміністрацією. З метою захисту від підробок принцип присвоєння цього числа не розголошується.
У тому варіанті, що зараз запроваджується в Україні, сам номер є лише видимою частиною єдиної державної ідентифікаційної системи і ключовим елементом доступу до великого обсягу інформації персонального характеру. Запровадження такої системи здійснюється в інтересах держави. Перш за все, значно збільшуються можливості контрольних механізмів деряіавних органів. Спочатку особистий ідентифікаційний номер запроваджено у сфері оподаткування. Сам процес присвоєння громадянам ідентифікаційних номерів покладено на податкові адміністрації.
Складання монологічного висловлювання
> Чи знаєте ви, що деякі релігійні організації виступають проти присвоєння людям ідентифікаційних кодів? Висловіть свою думку з цього приводу.
IV. Перевірка набутих знань
Тестові завдання
> Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1. Укажіть, у якому варіанті правильно визначені ознаки ділового стилю.
А Широке використання термінології і абстрактної лексики; вживання слів у прямому значенні; не вживаються емоційно забарвлені слова; тенденція до використання складних синтаксичних конструкцій;
Б широке використання штампів, умовних скорочень, термінів; вживання нейтральної лексики, слів у прямому значенні; використання номінативних речень, відсутність експресивних засобів;
В вживання емоційно забарвлених слів, слів у переносному значенні, часток, звертань, вставних слів; вживання емоційно забарвлених слів; використання немовних засобів спілкування;
Г вживання неологізмів, емоційно-експресивної лексики, використання багатозначності слова, широке використання суспільно-політичної лексики і фразеології, засобів стилістичного синтаксису.
2. Продовжте речення: “Тези – це…”
А послідовний перелік основних питань тексту;
Б послідовне викладання змісту;
В фрагменти тексту, які стосуються якоїсь певної теми;
Г положення, які коротко викладають ідею, думку.
3. Продовжте речення: “План виступу – це…”
А повний письмовий виклад змісту;
Б послідовність тематичних частин виступу;
В узагальнюючі думки, які мають лаконічну мовну форму;
Г висновкові положення.
4. Продовжте речення: “Анотація – це…”
А науковий систематизований опис книг;
Б характеристика змісту книги;
В назва каталогу в бібліотеці;
Г стислий опис книги.
5. Які ви знаєте види тез?
А Цитатні;
Б цитатні й вільні;
В цитатні, вільні й змішані;
Г вільні й змішані.
6. Укажіть рядок, у якому перелічені тільки засоби самостійної роботи з книгою.
А План, тези, конспект, виписки;
Б конспект, відгуки, тези, план;
В виписки, тези, конспект, рецензія;
Г план, тези, виписки, звіт.
7. Укажіть, у якому варіанті правильно вказані ознаки публіцистичного стилю.
А Широке використання термінології і абстрактної лексики; вживання слів у прямому значенні; не вживаються емоційно забарвлені слова; тенденція до використання складних синтаксичних конструкцій;
Б широке використання штампів, умовних скорочень, термінів; уживання нейтральної лексики, слів у прямому значенні; використання номінативних речень, відсутність експресивних засобів;
В вживання емоційно забарвлених слів, слів у переносному значенні, часток, звертань, вставних слів; вживання емоційно забарвлених слів; використання немовних засобів спілкування;
Г вживання неологізмів, емоційно-експресивної лексики, використання багатозначності слова, широке використання суспільно-політичної лексики і фразеології, засобів стилістичного синтаксису.
8. Продовжте речення: “Виписки – це…”
А послідовний перелік основних питань тексту;
Б послідовне викладання змісту;
В фрагменти тексту, які стосуються якоїсь певної теми;
Г положення, які коротко викладають ідею, думку.
9. Продовжте речення: “Основні думки виступу потрібно повторювати… “
А завлсди тими самими словами;
Б пропонуючи слухачам їх записати;
В тільки один раз;
Г щоразу варіюючи їхнє оформлення.
10. Продовжте речення: “Бібліографія це…”
А науковий систематизований опис книг;
Б характеристика змісту книги;
В назва каталогу в бібліотеці;
Г стислий опис книги.
11. Які ви знаєте види конспекту?
А Цитатні;
Б цитатні й вільні;
В цитатні, вільні й змішані;
Г вільні й змішані.
12. Укажіть рядок, у якому перелічені тільки ділові папери.
А Звіт, автобіографія, фінансова картка, ідентифікаційний код;
Б рецензія, звіт, наказ, доручення;
В розпорядження, фінансова картка, автобіографія, відгук;
Г протокол, звіт, ідентифікаційний код, тези.
Матеріал для вчителя. Правильні відповіді.
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
В | Г | Б | Б | В | А | Г | В | Г | А | В | А |
V. Підсумок уроку
> Перевірка робіт.
VI. Домашнє завдання
> Роздивіться і перевірте правильність особистих документів: свідоцтва про базову середню освіту, паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду. Чи правильно вписані в усі ці документи ваші особисті дані?
> Складіть 4-5 тестових завдань різного типу на вивчений на уроках розвитку комунікативних умінь теоретичний матеріал.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...