УВАГА ТА ПАМ’ЯТЬ – ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА – ЛЮДИНА
Біологія – універсальний довідник
ЛЮДИНА
ПОВЕДІНКА ТА ПСИХІКА
УВАГА ТА ПАМ’ЯТЬ
Важливість для нас якоїсь події визначається нашою внутрішньою потребою, нашою зацікавленістю, поставленою метою. Переважаюча в даний момент потреба керує всією сьогочасною поведінкою. О. О. Ухтомський відкрив принцип керування поведінкою, який назвав принципом домінанти. Відповідно до цього принципу, домінуюча потреба, поведінка, пов’язана з її задоволенням, і одночасне пригнічення рефлексів, які заважають і відволікають, мобілізують
Зовнішнім вираженням домінанти є увага – спрямованість усієї нашої психічної діяльності, зосередженість на важливих для нас предметах та явищах. Увага може бути двох видів: мимовільна (коли не потрібно великих зусиль для того, щоб утримати увагу на предметі, що нас цікавить) та довільна (увага, яка потребує вольових зусиль для свідомо поставленої мети).
Основні властивості уваги – зосередженість та стійкість. Стійкість уваги постійно коливається. Для того, щоб розвинути високу стійкість уваги, необхідно вчитися швидко переключати увагу, вміло її
Пам’ять – це запам’ятовування, збереження з наступним відтворенням людиною її досвіду. Без пам’яті не може відбуватися навчання, мислення, не може виконуватися жоден поведінковий навик. Будь-які події у житті людини залишають пам’ятні сліди, що можуть зберігатися протягом різного часу.
Розрізняють короткочасну (секунди, хвилини) і довготривалу (місяці, роки) пам’ять.
Процес запам’ятовування залежить: 1) від ступеня емоційного інтересу людини до предмета або явища; 2) від рівня зосередженості людини на досліджуваному предметі і 3) від свідомого вольового наміру запам’ятати саме цей матеріал.
Існує два способи запам’ятовування: механічне й осмислене. За механічного запам’ятовування (тобто зазубрювання) матеріал не зберігається довго і людина не може застосувати свої знання на практиці. Осмислене запам’ятовування матеріалу дає можливість людині користуватися ним у вирішенні інших життєвих завдань. Однією з важливих умов запам’ятовування є повторення, яке має бути осмисленим.