Уживання м’якого знака – Орфографія
Українська мова
Орфографія
Уживання м’якого знака
М’який знак уживається:
1. Для позначення м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н, що закінчують склад: забудько, заздалегідь, мазь, молотьба, нехіть, увесь, гедзь, мовець, обмаль, сутінь, спільний, Гринько, Луцьк.
2. Для позначення м’яких приголосних у середині складу перед о: дзьоб, дьоготь, льон, сьомий, тьохкати.
3. Після з, с, ц у суфіксах – зьк(ий), – цьк(ий), ‑ськ(ий), – зьк(о), – цько(о), – ськ(о), – иськ(о), ‑зькість, – ськість: запорізький, індійський, близькість, людськість,
4. Після н у суфіксах – еньк-, – оньк-, – есеньк-, ‑ісеньк‑, – юсінь-: біленький, рибонька, тонюсінький, чепурнесенький, здоровісінький.
5. Після л перед наступним приголосним (крім л): більший, ковальський, кільце.
6. У родовому відмінку множини іменників жіночого роду м’якої групи І відміни й середнього роду на – нн(я), – ц(е) ІІ відміни: бажань, кілець; друкарень, робітниць.
7. У 3-й особі однини й множини дійсного та 2-й особі однини й множини наказового способу дієслів, а також у стягнених формах інфінітива та зворотного афікса – ся(сь): будить, будять, будь,
М’який знак не вживається:
1. Після л у сполученні лк, а також у похідних від нього сполученнях лц, лч: балка, балці, голка, голці, галка, галченя, Наталка, Наталці, Наталчин.
Але: Галька, Гальчин, Гальці.
2. Після б, п, в, м, ф: дріб, приголуб, сипте, степ, кров, ставте, вісім, верф.
3. Після ж, ч, ш, щ: їж, їжте, вічко, піч, борешся, їдеш, ківш, дощ, борщ.
4. Після р в кінці складу: воротар, гіркий, (але Горький), кобзар, перевір, перевірте, тепер, Харків.
5. Після н, д, т перед суфіксами – ченк(о), – чук, ‑чишин: безбатченко, Панченко, Радчук, Степанчук, Панчишин.
Але після л пишеться ь: Михальченко, Натальченко.
6. Після н перед ж, ч, ш, щ та перед суфіксами ‑ськ(ий), – ств(о): інженер, кінчик, менший, Уманщина, радянський, селянський, селянство.
Але: доньчин, няньчин, бреньчати; донька, нянька, бренькіт.
7. Після м’яких приголосних, крім л, якщо за ними йдуть інші м’які приголосні: віконця, вінця, ланцюжок, передній, свято, сміх.
8. Між подвоєними (подовженими) приголосними: буття, відлюддя, віддячитися.
Related posts:
- Правила вживання м’якого знака – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання м’якого знака 1. М’який знак (Ь) пишеться в українських словах: А) після букв на позначення м’яких, , , , , , , , що закінчують склад: Заздалегідь, нежитЬ, мазЬ, просЬБа, гедзЬ, місяць, сілЬ, промінЬ; Б) після букв на позначення м’яких приголосних […]...
- М’який знак – Орфографія Орфографія М’який знак М’який знак пишеться: 1. Після м’яких д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу (мідь, молотьба, мазь, вісь, гедзь, міць, лялька, кінь, слизько). 2. Після м’яких приголосних у середині складу перед о (дзьоб, льон, сьомий). 3. У словах із суфіксами – зьк-, – цьк-, – ськ-, – […]...
- Вживання м’якого знака Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів 2. Вживання м’якого знака Коли м’який знак пишеться: 1. У суфіксах – ськ, – зьк, – цьк, – еньк; близький, волинський, донецький, рученька. 2. В дієсловах перед часткою – ся/сь Ь зберігається: будуються/будують, почисться / почисть. 3. У звукосполученнях […]...
- Подвоєння і подовження приголосних – Орфографія Українська мова Орфографія Подвоєння і подовження приголосних Подвоєння виникає внаслідок збігу однакових приголосних: 1. Префікса й кореня слів – українського походження: відділ, возз’єднання, заввишки, ззаду, оббити; – іншомовного походження (якщо існують відповідні непрефіксальні утворення): ірраціональний (раціональний), контрреволюція (революція), сюрреалізм (реалізм). 2. Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат, юннат, міськком, реммаш. 3. Кореня […]...
- УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ У ПРИКМЕТНИКАХ Мета: ознайомити учнів з правописом прикметників чоловічого і середнього роду з основою на м’який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини, в родовому та орудному відмінках у прикметниках жіночого роду з основою на м’який приголосний; розвивати мовленнєвий слух; виховувати старанність. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Встали, дітки, всі рівненько, Посміхнулися гарненько, Настрій на урок […]...
- УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ У РОДОВОМУ, ДАВАЛЬНОМУ, ОРУДНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ ВІДМІНКАХ ОДНИНИ Мета: ознайомити учнів із правописом прикметників з основою на м’який приголосний у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини; розвивати мовленнєвий слух, граматичну пильність; виховувати старанність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 106) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ – Сьогодні на уроці ми розглянемо […]...
- УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ Урок 57. УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ Мета: ознайомити учнів з правописом прикметників чоловічого і середнього роду з основою на м’який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини; розвивати мовленнєвий слух; виховувати старанність. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Встали, дітки, всі рівненько, Посміхнулися гарненько, Настрій на урок взяли, Працювати почали. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ […]...
- Букви и, е, і в суфіксах – ин(а)-, – ен(я)-, – інь – Іменник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Іменник Букви И, е, і в суфіксах – ин(а)-, – ен(я)-, – інь Суфікс – ин – Уживається в іменниках жіночого роду І відміни, що позначають осіб жіночої статі, загальні назви тварин, рельєфу, продуктів харчування: ДівчИНа, худобИнА, галявИнА, височИнА, глибочИнА, баранИнА. Суфікс – ен – уживається в іменниках середнього роду, що означають недорослих […]...
- Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників. (Вправи 192-195) Тема. Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників. (Вправи 192-195). Мета. Ознайомити учнів з правописом прикметників чоловічого і середнього роду з основою на м’який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини; розвивати в дітей мовний слух, увагу до виражальних засобів у художніх текстах; виховувати шанобливе ставлення до рідної мови. Обладнання: мовний матеріал, прислів’я, індивідуальні картки. […]...
- Уживання великої літери – Орфографія Українська мова Орфографія Уживання великої літери З великої літери пишуться: 1. Всі слова (крім загальних назв типу письменник, князь, село, область, море, планета, сузір’я, місто, вулиця): – в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах: письменник І. С. Нечуй-Левицький, Каменяр (про І. Франка), князь Ярослав Мудрий; – у власних назвах міфологічних істот, персонажів, кличках тварин: Перун, Дажбог, Зевс; […]...
- УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИКМЕТНИК & 29 УЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ ПЕРЕД ЗАКІНЧЕННЯМ ПРИКМЕТНИКІВ 192. Попрацюйте разом! 1. Прочитайте прикметники. Визначте, на який приголосний – твердий чи м’який – закінчується їхня основа. Запишіть слова у стовпчик. Домашній, раннє, спілий, красиве. 2. Поставте прикметники в родовому, давальному і місцевому відмінках однини. Запишіть утворені слова […]...
- Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї – Орфографія Українська мова Орфографія Вживання апострофа перед Я, Ю, Є, Ї Апостроф ставиться: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає іншого приголосного, крім р, який належав би до кореня: безхліб’я, б’є, п’є, в’ється, здоров’я, кав’ярня, львів’янин, полум’яний, хом’як, Прип’ять, кам’янка. 2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’я, подвір’я, перемир’я. 3. Після […]...
- Правопис суфіксів іменників – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис суфіксів іменників 1. Суфікси – ик, – ник, – івник, – чик (-щик) пишуться зи: братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик. ПриміткА. Слід відрізняти український суфікс – ик від іншомовних – ик, – ік (-їк). В іншомовних суфіксах пишеться и або і (ї) відповідно до правил правопису и […]...
- Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини ПРИКМЕТНИК Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках однини 204. Розгляньте таблицю. Відмінок 3 основою на твердий приголосний 3 основою на м’який приголосний Чол. р. Жін. р. Середн. р. Чол. р. Жін. р. Середн. р. Р. в. Д. в. Ор. в. М. в. Сирого Сирому Сирим (на) Сирому (-ім) […]...
- Позначення м’якості приголосних УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Приголосні звуки Позначення м’якості приголосних Знаком (Ь) позначається м’якість попереднього приголосного звука. Ь пишеться: 1. Після м’яких Д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: вісь, гедзь, кінь, мідь, наморозь, палець, суть, швець; близько, восьмий, ганьба, Грицько, дядько, кільце, молотьба. 2. Після м’яких […]...
- Букви А, Я, У, Ю в закінченнях родового відмінка однини іменників ІІ відміни – Орфографія Українська мова Орфографія Букви А, Я, У, Ю в закінченнях родового відмінка однини іменників ІІ відміни Закінчення – а(-я) мають назви: 1. Чітко окреслених речей або будов: олівця, дуба, трактора, але: даху, плоту, каналу. 2. Населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням та суфіксами – ев, – ин-, ‑ськ-: Тетерева, Лондона, Дніпра. 3. Мір […]...
- Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Подвоєння букв на позначення подовження і збігу приголосних 1. Подовження приголосних, , , , , , , , , після букв на позначення голосних передається на письмі: А) в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни, крім родового множини із нульовим закінченням: БагаТтЯ, […]...
- Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ФОНЕТИКА. ОРФОГРАФІЯ Подвоєння та подовження приголосних Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного: 1. Перед Я, ю, є, і в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни […]...
- Чергування О, Е(Є) з І(Ї) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування О, Е(Є) з І(Ї) Чергування О, Е (Є) з І (Ї) відбувається в таких випадках: 1. При зміні форм – іменників: доба – діб, копа – кіп, двори – двір, осі – вісь, носорога – носоріг; – прикметників, зокрема присвійних, а також похідних від них власних назв: дядькового – дядьків, Києва […]...
- Уживання числівників з іменниками – Числівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Числівник Уживання числівників з іменниками 1. Числівники Два, три, чотири вживаються з іменниками чоловічого роду у формі називного відмінка множини та іменниками жіночого і середнього роду у формі родового відмінка однини: Два учні, дві газети, два озера; три стільці, три школи, три поля; чотири уроки, чотири книги, чотири слова. […]...
- Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація § 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передача на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація 215.1. Менший, заохочуються, мільйонер, альтанці, мільярдер, поліський, складається, насип, у кінці, облицювальний, луганський, серйозний, вінницький, бібліотекар, харківський, ательє, рельєф, Михальченко, Панченко, дівчинці, компаньйонці, неньці, дев’ятсот, сімсот, льотчик, стоїш, сеньйор, курйозний, батальйон, синьоокий, двадцятьма, п’ятсот, промінчик, у скриньці, у […]...
- Правопис І та И в основах іншомовних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис І та И в основах іншомовних слів Пишеться І: 1. Перед голосними та й, а також у кінці незмінюваних слів: ажіотаж, нотаріус, Греція, Чіатурі. 2. Після г, к, х, п, м (якщо це не виняток): гірлянда, кіно, хімік, пігмей, мільярд. 3. У географічних назвах після з, с (якщо це не виняток): […]...
- Вживання апострофа – Орфографія Орфографія Вживання апострофа Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї: 1. Після б, п, в, м, ф, якщо перед ним не стоїть приголосний, що належить до кореня (крім р): б’ються, п’ятдесят, здоров’я, рум’яний, жираф’ячий. Але: духмяний, морквяний, цвях, дзвякнути; черв’як, верб’я, торф’яний; розв’язати, возз’єднання. 2. Після р при роздільній вимові: пір’я, матір’ю, узгір’я, бур’ян, подвір’я. […]...
- М’який знак та Апостроф в іншомовних словах – Орфографія Українська мова Орфографія М’який знак та Апостроф в іншомовних словах М’який знак ставиться: після м’яких д, т, з, с, л, н, перед ї, йо, я, ю, є: адьє, пасьянс, мільярд, батальйон, бутоньєрка, каньйон, Севілья, В’єнтьян, Ньяса. М’який знак не ставиться: коли буквами я, ю позначають звуки а, у після м’якого приголосного: дюна, ілюзія, малярія, нюанс. […]...
- Правила вживання апострофа – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Правила вживання апострофа Апостроф уживається перед Я, ю, є, ї: 1) в українських словах: А) після Б, п, в, м, ф, якщо перед ними немає інших букв на позначення приголосних (крім Р), які належали б до кореня: Голуб’я, п’ють, на верхів’ї, сім’єю, мереф’янський; […]...
- Букви ь, у (ю) в суфіксах на означення пестливості і неповноти ознаки МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Букви Ь, у (ю) в суфіксах на означення пестливості і неповноти ознаки – У суфіксах на означення здрібнілості чи пестливості – Еньк-, – есеньк-, – ісіньк-, – юсіньк – пишеться м’який знак: Червоненький, густесенький, цілісінький, тонюсінький. – У суфіксові на позначення неповноти ознаки – уват – (-юват-) пишуться у, ю: грубуватий, жовтуватий, […]...
- Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передана на письмі сумнівних голосних та приголосних ОРФОГРАФІЧНО – ПУНКТУАЦІЙНИЙ ПРАКТИКУМ § 18. Уживання м’якого знака, апострофа, спрощення груп приголосних, передана на письмі сумнівних голосних та приголосних. Пунктуація Пригадайте! – Які труднощі виникають під час передачі на письмі сумнівних голосних або приголосних звуків? – У яких випадках у словах пишеться м’який знак? – У яких випадках вживається апостроф? Як потрібно розуміти спрощення […]...
- Питання для самоконтролю – Іменник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Іменник Питання для самоконтролю 1. Дайте визначення іменника. 2. На які розряди за значенням поділяються іменники? 3. Як називаються іменники, які відповідають на питання хто? На питання що? Наведіть приклади. 4. Назвіть відмінності між власними назвами й загальними. Наведіть приклади. 5. Які іменники називаються збірними? Наведіть приклади. 6. Назвіть […]...
- Написання прізвищ прикметникової форми МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прикметник Написання прізвищ прикметникової форми 1. Російська буква Е передається через Е: А) після букв на позначення приголосних: Лермонтов, Некрасов, Воскресенський; Б) у суфіксі – ев – після Ц, ж, ч, ш, щ, р: Непринцев, Бестужев, Тютчев, Вахрушева, Гнатищев, Губарев. 2. Російська буква Е передається через Є: А) на початку слів: Євтушенко, Єсенін, […]...
- Чергування з–із–зо (ЗІ) – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування з–із–зо (ЗІ) Пишеться З: 1. Перед голосними на початку слова, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Постать, що з обличчя нагадує Мавку, з’являється з-за берези. (Л. Укр.) 2. Перед приголосними (крім с, ш), рідше – перед сполученням приголосних на початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним: З її приїздом якось […]...
- Правопис суфіксів УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Правопис суфіксів Іменникові суфікси И пишеться в суфіксах: А) – ик, – ник, – івник, – чик (-щик), – ист, – изм: Братик, вузлик, передовик; гірник, кулеметник; газівник, працівник; хлопчик, прапорщик, боротьбист, побутовизм, речовизм і т. ін.; Б) – ив(о), що вживається для вираження збірних понять, які […]...
- Відміни іменника ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 3. Граматична парадигма самостійних частин мови в ділових паперах 3.1. Іменник Відміни іменників До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного родів, які в називному відмінку однини мають закінчення – а(-я): голова, сирота, Микола. До другої відміни належать: А) іменники чоловічого роду, які в називному відмінку однини мають нульове закінчення […]...
- Чергування У з В – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування У з В Буква У пишеться: 1. Між приголосними: Світлі дула прожекторів урізались аж ген увишину. (Тич.) Світ учить розуму. 2. Здебільшого на початку речення між при голосними: У присмерку літають ластівки так низько. (Пав.) 3. Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також сполученнями літер льв, хв, […]...
- Н у дієприкметниках та нн у прикметниках – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Н у дієприкметниках та Нн у прикметниках В українській мові слід відрізняти правопис дієприкметникових форм із суфіксами – ен-, – а/н – і схожих на них прикметників із суфіксами – е̍нн-, – а̍/нн-. 1. У дієприкметникових суфіксах – н-, – ен – завжди пишеться одна літера Н: Зроблений, […]...
- УЖИВАННЯ ІМЕННИКІВ ІЗ ПРИЙМЕННИКАМИ В РІЗНИХ ВІДМІНКАХ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ІМЕННИК & 25. УЖИВАННЯ ІМЕННИКІВ ІЗ ПРИЙМЕННИКАМИ В РІЗНИХ ВІДМІНКАХ Як правильно використовувати прийменники з іменниками в різних відмінках? Які закінчення мають іменники в місцевому відмінку множини з прийменником по? 147. 1. Прочитай. Визнач, який цей текст – розповідь, опис чи міркування. Обгрунтуй свою відповідь. Як відомо, в […]...
- Правопис складних слів – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис складних слів Разом пишуться: 1. Усі складноскорочені слова й похідні від них: держбанк, колгосп, міськом, держстрах, універмаг; колгоспний, комсомольський. Сюди належать і всі складноскорочені слова з першими частинами авіа-, авто-, біо-, зоо-, водо‑, газо-, гідро-, електро-, мета-, метео-, соціо-, стерео-, супер-, теле-, термо-, турбо-, фото – й подібні: стереосистема, газопостачання, метеослужба, […]...
- Написання дієприслівників – Дієприслівник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприслівник Написання дієприслівників 1. У суфіксах, за допомогою яких утворюються дієприслівники, завжди пишеться літера И. 2. Дієприслівники з суфіксами – учи (-ючи), – ачи (-ячи) треба відрізняти від активних дієприкметників теперішнього часу в називному або знахідному відмінках множини, у яких після суфіксів – уч-(-юч-), – ач – (-яч-) є […]...
- Чергування І з Й – Орфографія Українська мова Орфографія Чергування Е з И Буква І пишеться: 1. Після приголосного або розділового знака, крапки з комою, трьох крапок (у вимові на місці паузи) перед словами з будь-яким початковим звуком: День і ніч не спала, малих діток доглядала. (Шевч.) Нема вже тієї хатини, і я в сивині як у сні. (Павл.) 2. На […]...
- Правопис О та А – Орфографія Українська мова Орфографія Правопис О та А 1. У кількох дієслівних коренях голосний О перед наступним складом із суфіксом – а або – ува чергується з А, а саме: гонити – ганяти, ломити – ламати, клонитися – кланятися, могти – допомагати, котити – обкачати, скочити – скакати, кроїти – краяти, схопити – хапати. 2. Чергується […]...
- Уживання і написання займенників з прийменниками: форми орудного відмінка займенників 3-ої особи однини і множини. (Вправи 251-255) Тема. Уживання і написання займенників з прийменниками: форми орудного відмінка займенників 3-ої особи однини і множини. (Вправи 251-255). Мета. Формувати навички окремого написання займенників з прийменниками; спостерігати за формою орудного відмінка займенників 3-ої особи однини і множини. Обладнання: плакати для гри (або запис на дошці). Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання. Вправа […]...