Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошових одиницях інших країн. Сутність В. к. комплексно розкривається у виконуваних ним функціях. Такими функціями є: 1) порівняння національних цін на товари, послуги, робочу силу з відповідними цінами інших країн та світовими цінами; 2) порівняння витрат виробництва, продуктивності праці, торговельних і платіжних балансів тощо; 3) певний перерозподіл національного доходу між країнами, які провадять зовнішньоекономічну діяльність. Необхідність визначення В. к. зумовлена потребами
в обміні іноземних валют на національну при експорті та імпорті товарів і послуг, надходженні капіталів та їх переказуванні за кордон, наданні міжнародних кредитів, переказуванні грошових доходів тощо. В. к. залежить від стану платіжного балансу, рівня інфляції, співвідношення між попитом і пропозицією кожної валюти, міграції короткотермінових капіталів між країнами, політичної стабільності, економічної кон’юнктури, стійкості валюти, довір’я до неї та ін. В умовах демонетизації золота основою визначення В. к. є співвідношення купівельної спроможності (суми товарів і послуг, які можна придбати за певну
грошову одиницю) між різними національними валютами, середнє співвідношення цін на тривалому проміжку часу. Занижений В. к. порівняно з його купівельною спроможністю призводить до зниження внутрішніх цін країни нижче від світових. Це дає змогу експортерам продукції продавати її нижче світових цін, розширювати експорт товарів та послуг і за тих самих світових цін отримувати при обміні іноземної валюти більше національної валюти, отже, розширювати обсяги виробництва. Водночас занижений В. к. сприяє припливу капіталу, стає вигідніше його реінвестувати і невигідно вивозити. Однак занижений В. к. спричиняє подорожчання ввезення товарів та імпорт інфляції, збільшує зовнішні борги в іноземній валюті й скорочує їх у національній валюті. Країна змушена більше вивозити на одиницю імпорту товарів і послуг. Крім того, штучно занижений курс зумовлює диспаритет цін, посилює диференціацію доходів між багатими і бідними країнами. Завищений В. к. призводить до підвищення внутрішніх цін порівняно зі світовими, до зниження конкурентоспроможності товарів і послуг й ефективності експорту (його скорочення і зменшення дохідності). При цьому здешевлюється імпорт товарів і послуг, зростає його ефективність, що може призвести до скорочення національного виробництва. Крім цього, відбувається відплив капіталу, зменшується реінвестування прибутків від іноземних капіталовкладень, збільшуються прибутки від іноземних капіталовкладень, зростає зовнішній борг тощо. Завищений В. к. вигідний для тих країн, в яких відносно невелика частка створених товарів і послуг експортується на зовнішні ринки і суттєво не впливає на внутрішню економіку. За “плаваючих” курсів встановлюється вищий В. к. – курс продавця і нижчий В. к. – курс покупця. Різниця між ними формує доходи великих банків і компаній, бірж і спеціалізованих брокерських фірм. Середньодобові коливання В. к. розвинених країн складають 20-50%, а країн, що розвиваються, – від 100 до 200%. Для підтримання раціонального В. к. держава здійснює валютне регулювання. Щодо долара В. к. 1990 становив 0,67 крб, 1992 – 208 крб, 1993 – 4539, 1994 – 31700, 1995 – 147308 крб., 1998 – 2,784 грн., в травні 1999 – 3,924 грн., 2000 – 5,438 грн., 2003 – 5,33 грн.. Фіксація обмінного курсу гривні щодо долара в умовах його девальвації призвела до знецінення (девальвації) гривні щодо євро на 41% за період 2002 – 9 місяців 2004. Загалом В. к. гривні значно завищений (див. Паритет купівельної спроможності).
Loading...