Вартість гранична

Related posts:

1. Корисність гранична Корисність гранична (або гранична корисність) – поняття, яке використовується для визначення корисності „ граничного” (останнього) примірника товару або послуги, які задовольняють найменш значущу „ граничну” (останню) потребу у них. Таким чином, цінність (вартість товару) визначається не затратами суспільно необхідної праці, спрямованої на його виробництво, а ступенем корисності його для споживача. Першим наближенням до сучасного розуміння […]...
2. Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
3. Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
4. Як оцінює Дж. Робінсон сучасне розуміння функції корисності? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТЕОРІЇ XX ст. Як оцінює Дж. Робінсон сучасне розуміння функції корисності? У ринковій економіці прийнято розрізняти, по-перше, загальну корисність блага і, по-друге, граничну його корисність. Відповідно до цього вводяться функція корисності, яка залежить від кількості вживаного блага, і функція граничної корисності. Якщо позначити корисність блага черезU, його кількість через то […]...
5. Ринкова вартість Ринкова вартість – якісно нова (більш розвинена) форма вартості, яка визначається суспільно необхідними витратами праці в межах окремих галузей народного господарства (а отже, законом вартості) та співвідношенням попиту і пропозиції (а отже, відповідним законом) і лежить в основі ринкових цін. Р. в. виникає внаслідок внутрігалузевої конкуренції і перетворення окремих індивідуальних вартостей, що формуються на підприємствах-конкурентах, […]...
6. Принцип еквівалентності Принцип еквівалентності – принцип, згідно з яким товари і послуги в межах національних економічних систем за умов досконалої конкуренції обмінюються на рівновелику вартість певної кількості інших товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише суспільно необхідні витрати на виробництво товарів і послуг, що обмінюються як рівновеликі, а й їх споживну вартість, в т. ч. […]...
7. Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
8. Вартість альтернативна Вартість альтернативна – вартість виробництва товару чи послуги, яка вимірюється стосовно втраченої можливості виробництва іншого виду товарів або послуг і потребує таких самих витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Якщо у виборі двох можливих благ та їх джерел споживач (покупець) надасть перевагу першому, жертвуючи при цьому другим, то друге благо є альтернативною ціною першого. […]...
9. Інтернаціональна вартість Інтернаціональна вартість – суспільно необхідні витрати праці на виробництво товарів і послуг у світовому господарстві, які формуються на основі інтернаціоналізації виробництва та обігу з урахуванням їх корисності на міжнародному рівні. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, такі витрати у межах світового господарства є індивідуальними витратами, що визначають їх […]...
10. Споживна вартість Споживна вартість – річ (кілька речей) або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби (індивідуальні, колективні, суспільні і наднаціональні). Для виконання цієї функції, будь-який товар чи послуга повинні мати певні властивості: природні (наприклад, м’ясо містить білки та інші корисні речовини) або такі, що виявляються людьми у процесі історичного розвитку. Отже, властивості природних […]...
11. Вартість мінова Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. […]...
12. Споживча вартість Споживча вартість – корисність речі. її здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства. Речі є С. в. незалежно від того, задовольняють вони безпосередньо особисті потреби людини чи служать їй як засоби виробництва, за допомогою яких створюються інші матеріальні блага. Сукупність С. в. входить до багатства суспільства. С. в. зумовлюють природні властивості речей, а також властивості, надані […]...
13. У чому полягає принцип економічної рівноваги, обгрунтований А. Маршаллом? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає принцип економічної рівноваги, обгрунтований А. Маршаллом? Принцип економічної рівноваги є одним із визначальних положень неокласичної школи. Рівновага в економіці – це відповідність між попитом та пропозицією, між ресурсами і потребами. Через ціновий механізм рівновага встановлюється шляхом або обмеження споживчого попиту, або збільшення […]...
14. У чому сутність марксистської трудової теорії вартості? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ У чому сутність марксистської трудової теорії вартості? На відміну від А. Сміта, який визначав вартість товару витратами праці тільки “в примітивному стані суспільства”, коли відсутня наймана праця і застосовуються примітивні засоби праці, і навіть Д. Рікардо, який крім праці просто не брав до уваги місце інших […]...
15. Обгрунтуйте теорію граничної корисності О. Бем-Баверка Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Обгрунтуйте теорію граничної корисності О. Бем-Баверка З погляду теорії маржиналізму найбільш важливою в теоретичному спадку Ойгена Бем-Баверка стала праця “Основи теорії цінності господарських благ” (1886 р.). У ній грунтовно розвивалась і вдосконалювалась теорія граничної корисності – “візитна картка” “австрійської” школи. Насамперед Бем-Баверк дав більш розгорнутий […]...
16. Надлишкова додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість – надлишок суспільної (ринкової) вартості товару над індивідуальною, або різниця між отриманою і фактично створеною на капіталістичному підприємстві додатковою вартістю, що утворюється шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі продуктивності праці. Оскільки на різних підприємствах такі вдосконалення техніки і технології здійснюються здебільшого в різний період, продуктивність праці в певний […]...
17. Корисність кардинальна Корисність кардинальна – 1) корисність певного набору, групи товарів, яка може бути виміряна в абсолютному вираженні в певних умовних одиницях, порівнюваних з одиницями ваги, відстані тощо. Поняття “К. к.” запровадив у науковий обіг англійський економіст У. Джевонс. Умовна одиниця вимірювання корисності певного набору товарів – утиль. Отримані при цьому рівні корисності можна підвести: 1) під […]...
18. Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
19. Цінова еластичність попиту (пропозиції) Цінова еластичність попиту (пропозиції) – співвідношення процентної зміни величини попиту (пропозиції) товару та процентної зміни його ціни; реакція попиту (пропозиції) товару на зміну його ціни формула еластичності попиту (пропозиції). Еластичний попит (пропозиція) – випадок, за якого коефіцієнт еластичності більший за одиницю, нееластичний – коли коефіцієнт еластичності менший за одиницю. Зовсім еластичним попит вважають, коли зміна […]...
20. Суспільно необхідна праця Суспільно необхідна праця – праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва (середній або пануючий у суспільстві рівень техніки, середня продуктивність й інтенсивність праці і середня кваліфікація працівників), вимірюється суспільно необхідним робочим часом і служить для визначення величини вартості товару. Суспільно необхідний робочий час визначає та група підприємств, яка виробляє основну масу […]...
21. Крива байдужості споживача Крива байдужості споживача – крива, яка характеризує комбінації двох або більше товарів, що мають для споживача однакову загальну корисність, а отже, забезпечують однаковий рівень задоволення потреб. Увігнута форма К. б. с. зумовлена тим, що зменшення кількості одного потребує збільшення кількості іншого товару для збереження загальної корисності набору товарів. Дж. Хікс проаналізував залежність попиту споживачів від […]...
22. Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Карл Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість. Під абсолютною додатковою вартістю він розуміє надлишок над вартістю робочої сили в результаті подовження тривалості робочого дня або зростання інтенсивності (напруги) праці, а під відносною додатковою вартістю – надлишок […]...
23. Мінова вартість Мінова вартість – зовнішня форма вияву вартості у сфері обміну, пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Визначається кількістю та якістю затраченого суспільно необхідного робочого часу на створення товарів (тобто їх вартістю), а також співвідношенням попиту і пропозиції на той чи інший товар. Оскільки М. в. є формою вияву вартості, то в ній виражаються […]...
24. Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
25. Вартість капіталу Вартість капіталу – вимірювана у відсотках вартість різних джерел фінансових ресурсів, необхідних для фінансування капіталовкладень. В. к. компанії – середньозважене вартості ресурсів кожного типу. Частка кожного з них визначається як відношення ресурсу певного виду до загального обсягу резервів та суми цінних паперів, випущених компанією. Вартість звичайних акцій визначається залежно від норми доходу до придбання власниками […]...
26. Закон Візера Закон Візера – наявність сталих економічних зв’язків між граничною корисністю і витратами виробництва, за яких гранична корисність граничного продукту зумовлює ціну продуктивного блага, яке пішло на його виготовлення, а отже, відповідну частину витрат виробництва, які, своєю чергою, визначають граничні корисності інших продуктів (неграничних), виготовлених з цього блага. З концепції альтернативних витрат Вальраса також випливає положення […]...
27. Ціна рівноваги Ціна рівноваги – ринкова ціна за рівності попиту і пропозиції. Відображає взаємодію закону вартості та закону попиту і пропозиції; виражає взаємозв’язок між рухом суспільної вартості, ринкової ціни, рівновагою попиту і пропозиції на нижчій стадії розвитку капіталізму. Ц. р. є грошовим вираженням вартості товарів, однак закономірністю процесу ціноутворення на нижчій стадії капіталізму (за вільної конкуренції) є […]...
28. Механізм формування ринкової вартості товарів Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в процесі руху капіталу у всіх сферах суспільного виробництва, передусім в єдності безпосереднього виробництва і обміну з умов процесу відтворення вартості. В даному разі індивідуальна вартість відповідає суспільній вартості не окремого […]...
29. Цінність Цінність – 1) єдність корисності товару для споживача та його вартості (індивідуальних витрат виробництва) для виробника у процесі купівлі-продажу; 2) діалектична єдність суспільної корисності певної маси товарів для споживачів та їх вартості (суспільно необхідних витрат виробництва) для виробників цих товарів; 3) синтез результатів (єдність конкретної та абстрактної корисності) і витрат (конкретної та абстрактної праці), причому […]...
30. Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
31. Ціна пропозиції Ціна пропозиції – ринкова ціна за перевищення попиту над пропозицією (існування ринку продавця). Така ситуація зумовлює появу конкуренції між покупцями за придбання певних товарів, з одного боку, і намагання продавців реалізувати товар за вищою ціною – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язок між рухом ціни виробництва, ринкової ціни та обсягами пропозиції товарів, в основі яких […]...
32. Корисність Корисність – категорія, яка виражає: 1) відношення властивостей споживної вартості до потреб людей, вилучення ними певної користі у процесі споживання товару або послуги; 2) критерій оцінки результативності та ефективності певних видів діяльності людей, рішень. У працях деяких західних учених К. ототожнюється з поняттями “добробут”, “задоволення”, а суспільна К. – з сукупністю суб’єктивних К. індивідів. Ці […]...
33. У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ У чому полягає сутність закону Ф. Візера? Найбільш відомим із законів маржиналізму став так званий закон Візера, викладений австрійським дослідником у теорії продуктивних благ. У цій теорії Візер стверджував, що раціональні господарські суб’єкти не можуть оцінити корисність далеких від них факторів виробництва (продуктивних благ), не […]...
34. Вартість грошей Вартість грошей – купівельна спроможність грошової одиниці; кількість товарів і послуг, яку можна придбати на грошову одиницю за наявного рівня ринкових цін. Сучасні готівкові гроші (банкноти, чеки тощо) мають відносну вартість, яка визначається, по-перше, опосередковано їхньою купівельною спроможністю; по-друге, за допомогою примусового курсу держави, який базується на її економічних функціях; по-третє, вартістю витрат на їх […]...
35. Ціна попиту Ціна попиту – ринкова ціна за перевищення пропозиції над попитом (існування ринку покупця). Така ситуація зумовлює конкуренцію між продавцями за ринок збуту товарів, з одного боку, і намагання покупців знизити ціну товарів – з іншого. Ц. п. виражає взаємозв’язки між рухом ціни виробництва, ринкової ціни й обсягами попиту товарів, в основі яких (взаємозв’язків) – окремі […]...
36. Неспроможність концепції граничної корисності Неспроможність концепції граничної корисності – сукупність теоретико-методологічних недоліків і невідповідність даної концепції реаліям практики, які відзначали у своїх працях представники всіх напрямів сучасної економічної теорії. Так, Рікардо критикував цю концепцію як регулятор вартості товарів, оскільки така вартість визначається не лише покупцями, а корисність не є основою вартості та її мірилом, бо товар, що виробляється важче, […]...
37. Одним із перших висловив ідеї, що увійшли як складова до теорії граничної корисності, німецький економіст Г. Госсен. Його ім’ям названі два закони. У чому їхня сутність? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ Одним із перших висловив ідеї, що увійшли як складова до теорії граничної корисності, німецький економіст Г. Госсен. Його ім’ям названі два закони. У чому їхня сутність? Перший закон Госсена – закон насиченості потреб. Згідно з ним із задоволенням потреб у якихось благах їхня цінність падає, […]...
38. Вартість робочої сили Вартість робочої сили – вартість засобів відтворення життє – і працездатності працівника та результативності послуг його робочої сили, а також засобів життєдіяльності членів його сім’ї. До вартості засобів відтворення працівника та членів його сім’ї відносять насамперед вартість харчів, житла, одягу, транспортних витрат та інших матеріальних потреб. Це суспільно необхідні витрати на відтворення робочої сили, що […]...
39. Конкуренція внутрігалузева Конкуренція внутрігалузева – боротьба між товаровиробниками в одній галузі виробництва за зниження витрат виробництва, цін, поліпшення якості продукції, розширення ринків збуту тощо з метою привласнення більших прибутків. Внаслідок К. в. різні індивідуальні вартості товарів перетворювалися на єдину ринкову вартість і ринкову ціну. К. в. сприяє зниженню витрат виробництва, впровадженню досягнень науково-технічного прогресу, підвищенню ефективності виробництва. […]...
40. На чому грунтується “теорія очікувань” О. Бем-Баверка? Історія економічних вчень МАРЖИНАЛІЗМ. СТАНОВЛЕННЯ НЕОКЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ В ЕКОНОМІЧНІЙ ТЕОРІЇ На чому грунтується “теорія очікувань” О. Бем-Баверка? “Теорія очікувань” Бем-Баверка грунтується на твердженні, що для раціонального суб’єкта певне благо має більшу граничну корисність сьогодні, ніж у майбутньому. Але раціональний суб’єкт – оптиміст за натурою – розраховує, що запас певного блага в перспективі зросте, а тому […]...