Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Вартість мінова
Вартість мінова
Вартість мінова – властивість товару обмінюватись, пропорція, згідно з якою один товар обмінюється на інший. Прирівнювання товарів з різними споживчими властивостями можливе тому, що вони є продуктами праці, передусім суспільно необхідної праці, витраченої на їх виробництво, тобто вартості товарів. Формою вияву останньої у процесі обміну товарів є В. м. Вперше в науковий обіг категорію “В. м.” увів A. Сміт, а глибше проаналізував К. Маркс. В. м. є історичною категорією, яка наповнюється якісно новим або сутнісно новим змістом у процесі
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Мінова вартість Мінова вартість – зовнішня форма вияву вартості у сфері обміну, пропорція, в якій один товар обмінюється на інший. Визначається кількістю та якістю затраченого суспільно необхідного робочого часу на створення товарів (тобто їх вартістю), а також співвідношенням попиту і пропозиції на той чи інший товар. Оскільки М. в. є формою вияву вартості, то в ній виражаються […]...
- Вартість товару Вартість товару – уречевлена в товарі суспільно необхідна праця товаровиробників з урахуванням його якості та відносини економічної власності між людьми, що виникають у процесі виготовлення і обміну продукту внаслідок суспільного поділу праці й здійснюються між ними на основі витрат такої праці. В. т. поєднує в собі характеристику всіх елементів економічної системи і передусім продуктивних сил […]...
- Мінова концепція Мінова концепція – важливий методологічний принцип у західній економічній теорії, згідно з яким сфера обігу є визначальною серед інших сфер суспільного відтворення (безпосереднього виробництва, розподілу та споживання). Таку концепцію в останні роки стали підтримувати окремі вітчизняні економісти, а на буденному рівні вона проявляється у твердженнях про необхідність переходу до ринкової економіки. Гносеологічною основою М. к. […]...
- Інтернаціональна вартість Інтернаціональна вартість – суспільно необхідні витрати праці на виробництво товарів і послуг у світовому господарстві, які формуються на основі інтернаціоналізації виробництва та обігу з урахуванням їх корисності на міжнародному рівні. Оскільки кожна країна має свій рівень суспільно необхідних витрат праці на виробництво товарів, такі витрати у межах світового господарства є індивідуальними витратами, що визначають їх […]...
- Закон ринкової вартості Закон ринкової вартості – об’єктивно необхідна трансформація вартості в ринкову (або суспільну) вартість у процесі еволюції простого товарного виробництва в капіталістичне внаслідок внутрігалузевої конкуренції та наявність сталих і сутнісних зв’язків між вартістю та її розвиненою формою. Тому ціни на товари і послуги коливаються навколо ринкової вартості. Внаслідок міжгалузевої конкуренції З. р. в. трансформується в закон […]...
- Ринкова вартість Ринкова вартість – якісно нова (більш розвинена) форма вартості, яка визначається суспільно необхідними витратами праці в межах окремих галузей народного господарства (а отже, законом вартості) та співвідношенням попиту і пропозиції (а отже, відповідним законом) і лежить в основі ринкових цін. Р. в. виникає внаслідок внутрігалузевої конкуренції і перетворення окремих індивідуальних вартостей, що формуються на підприємствах-конкурентах, […]...
- Вартість гранична Вартість гранична – визначення вартості товару чи послуги граничним ступенем корисності для споживача. Внаслідок цього зведення вартості до суспільно необхідних витрат не приймається, оскільки західні науковці вважають, що при цьому зовсім не враховується корисність товару, і всій теорії, отже, надається витратний характер. У найпростішому вигляді вартість товару є споживною, тобто суб’єктивною оцінкою відносного корисного ефекту […]...
- Надлишкова додаткова вартість Надлишкова додаткова вартість – надлишок суспільної (ринкової) вартості товару над індивідуальною, або різниця між отриманою і фактично створеною на капіталістичному підприємстві додатковою вартістю, що утворюється шляхом впровадження досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі продуктивності праці. Оскільки на різних підприємствах такі вдосконалення техніки і технології здійснюються здебільшого в різний період, продуктивність праці в певний […]...
- Вартості модифікації Вартості модифікації (лат. modificatio – видозміно) – форми вартості товару, що утворюються в процесі еволюції товарно-грошових відносин в умовах простого та капіталістичного товарного виробництва. Товари продавались за вартістю лише в умовах простого товарного виробництва. На нижчій стадії розвитку капіталістичного способу виробництва в межах окремих галузей відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову […]...
- Вартість відтворення Вартість відтворення – вартість товару, сформована на основі відносин відтворення, які виступають як єдність виробництва, розподілу, обміну, споживання, і відображені в кругооборот виробничих фондів підприємства. Спочатку на основі відносин виробничого споживання утворюється така категорія, як витрати виробництва /собівартість продукції/, що виступає як спожита у виробництві вартість виробничих фондів /к=c+v/. У єдності з виробництвом, вона відображає […]...
- Вартість виробництва Вартість виробництва – вартість, яка формується на основі виробничих відносин у процесі безпосереднього виробництва і виступає як втілена у продукті абстрактна праця. В. в. є найбільш абстрактною формою вартості товару, що виражає саму суть цієї категорії. Величина В. в. визначається кількістю затраченої праці. Затрата праці, як і витрати будь-якої іншої енергії, повинні вимірюватись в енергетичних […]...
- Споживна вартість Споживна вартість – річ (кілька речей) або послуга, яка завдяки своїм корисним властивостям задовольняє різноманітні людські потреби (індивідуальні, колективні, суспільні і наднаціональні). Для виконання цієї функції, будь-який товар чи послуга повинні мати певні властивості: природні (наприклад, м’ясо містить білки та інші корисні речовини) або такі, що виявляються людьми у процесі історичного розвитку. Отже, властивості природних […]...
- Митна вартість Митна вартість – ціна товару та інших благ, яка береться за основу для нарахування митного тарифу, що сплачується при перетині митного кордону держави. Основними методами визначення М. в. є: 1) за передбаченою в угоді ціною імпортних товарів враховуються транспортні витрати на доставку їх до покупця, а також страхові витрати, частина прибутку продавця від можливих наступних […]...
- Споживча вартість Споживча вартість – корисність речі. її здатність задовольнити певну потребу людини, суспільства. Речі є С. в. незалежно від того, задовольняють вони безпосередньо особисті потреби людини чи служать їй як засоби виробництва, за допомогою яких створюються інші матеріальні блага. Сукупність С. в. входить до багатства суспільства. С. в. зумовлюють природні властивості речей, а також властивості, надані […]...
- Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
- Вартість альтернативна Вартість альтернативна – вартість виробництва товару чи послуги, яка вимірюється стосовно втраченої можливості виробництва іншого виду товарів або послуг і потребує таких самих витрат ресурсів; ціна заміни одного блага іншим. Якщо у виборі двох можливих благ та їх джерел споживач (покупець) надасть перевагу першому, жертвуючи при цьому другим, то друге благо є альтернативною ціною першого. […]...
- Вартість Вартість – втілена й уречевлена в товарі суспільна праця; економічна категорія, яка виражає відносини між суб’єктами господарської діяльності, що пов’язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами. Сучасна економічна наука характеризується відсутністю єдиних методологічних підходів у трактуванні категорії В. Найбільш відомими теоріями В., які залишили помітний для науки слід, є: теорія попиту і пропозиції; […]...
- Цінність Цінність – 1) єдність корисності товару для споживача та його вартості (індивідуальних витрат виробництва) для виробника у процесі купівлі-продажу; 2) діалектична єдність суспільної корисності певної маси товарів для споживачів та їх вартості (суспільно необхідних витрат виробництва) для виробників цих товарів; 3) синтез результатів (єдність конкретної та абстрактної корисності) і витрат (конкретної та абстрактної праці), причому […]...
- Регіональна ціна Регіональна ціна – ціна, що встановлюється на підставі регіональної вартості товару для окремих економічних зон або областей зі специфічними умовами виробництва. За наявності різних умов виробництва товарів регіональна вартість товару визначається як середньозважена величина індивідуальних вартостей товару підприємствами певного регіону і виступає щодо них (індивідуальних вартостей) єдиною суспільною або ринковою вартістю. Водночас щодо народного господарства […]...
- Суспільна (ринкова) вартість Суспільна (ринкова) вартість – втілена й уречевлена в товарі абстрактна праця, один із найважливіших факторів визначення ринкової ціни. Величина суспільної (ринкової) вартості визначається кількістю суспільно необхідного робочого часу і змінюється прямо пропорційно до кількості часу, затраченого на виробництво товару, і обернено пропорційно до продуктивності праці. Вартість виявляється у міновій вартості, при порівнянні одного товару з […]...
- Форми вартості Форми вартості – форми вираження вартості товарів у процесі еволюції товарного виробництва. Засобом вираження вартості за розвиненого товарного виробництва є гроші, або грошова Ф. в. До їхньої появи тривала еволюція Ф. в. від найпростішої до грошової (найрозвиненішої та найскладнішої), що розпочалася з простої Ф. в. Ця форма була не лише найпростішою, що виражала відносини між […]...
- Принцип еквівалентності Принцип еквівалентності – принцип, згідно з яким товари і послуги в межах національних економічних систем за умов досконалої конкуренції обмінюються на рівновелику вартість певної кількості інших товарів і послуг. При цьому слід враховувати не лише суспільно необхідні витрати на виробництво товарів і послуг, що обмінюються як рівновеликі, а й їх споживну вартість, в т. ч. […]...
- Корисність Корисність – категорія, яка виражає: 1) відношення властивостей споживної вартості до потреб людей, вилучення ними певної користі у процесі споживання товару або послуги; 2) критерій оцінки результативності та ефективності певних видів діяльності людей, рішень. У працях деяких західних учених К. ототожнюється з поняттями “добробут”, “задоволення”, а суспільна К. – з сукупністю суб’єктивних К. індивідів. Ці […]...
- Товарний обіг Товарний обіг – форма обміну товарів та послуг за допомогою грошей. Розподіляється на два відносно самостійні процеси: продаж товару за гроші (Т-Г) і купівля за ці гроші готового товару (Г-Т). Внаслідок цього Т. о. відрізняється від безпосереднього обміну і формою, і змістом. Т. о. постійно сприяє подальшому поглибленню суспільного розподілу праці. В процесі історичного розвитку […]...
- Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
- Податок на додану вартість Податок на додану вартість (налог на добавочную стоимость) – непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база – вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає: заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на […]...
- Моральне зношування основних фондів Моральне зношування основних фондів – зниження вартості використовуваних основних фондів незалежно від ступеня втрати ними своєї споживної вартості, яке (зниження) не переноситься на ново – створену вартість. М. з. о. ф. відбувається, по-перше, шляхом втрати основними фондами частини своєї вартості внаслідок вищої продуктивності праці в галузях, які виробляють аналогічну продукцію з меншими витратами праці, що […]...
- Абсолютна додаткова вартість Абсолютна додаткова вартість – вперше обгрунтована К. Марксом економічна категорія, яка означає додаткову вартість, отриману внаслідок подовження тривалості робочого дня за межі необхідного робочого часу. Оскільки праця є органічною єдністю конкретної та абстрактної праці, то за виробництва А. д. в. найманий працівник конкретною працею переносить певну частину вартості засобів виробництва на ново – створений продукт; […]...
- Абстрактна праця Абстрактна праця – специфічна спеціально-економічна форма праці в умовах товарного виробництва і розвинутого суспільного поділу праці, в якій виражається суспільний характер праці. А. п. є тим спільним, однорідним, що існує в багатьох (десятках тисяч) видах конкретної праці, тобто праці токаря, столяра, водія, космонавта тощо, які використовують специфічні засоби і предмети праці, здійснюють неоднакові трудові операції, […]...
- Ціна виробництва Ціна виробництва – перетворення, більш розвинена форма вартості товару, яка формується на нижчій стадії розвитку капіталізму і дорівнює витратам виробництва та середньому прибутку на авансований капітал. У процесі еволюції капіталістичного способу виробництва, особливо після промислової революції (кінець XVIII – початок XIX ст.) і формування технологічного способу виробництва, що базується на машинній праці, поглиблювалися міжгалузеві відмінності […]...
- Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Карл Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість. Під абсолютною додатковою вартістю він розуміє надлишок над вартістю робочої сили в результаті подовження тривалості робочого дня або зростання інтенсивності (напруги) праці, а під відносною додатковою вартістю – надлишок […]...
- Капітал індивідуальний Капітал індивідуальний (приватний) – сукупність відносин економічної власності між найманими працівниками та власниками малих, частини середніх і окремих великих капіталістичних підприємств у всіх сферах суспільного виробництва, реалізацією яких (відносин) є виробництво і привласнення додаткової вартості у формі середнього прибутку. К. і. виникає із зародженням капіталістичного способу виробництва (на початку XVI ст.) і є найважливішою суспільною […]...
- Вартість додана Вартість додана – реальний внесок певного підприємства у створення конкретного товару або послуги, вимірюється як різниця між ринковою ціною обсягів продукції, створеної на такому підприємстві, і вартістю спожитих предметів праці, куплених у постачальників. Загалом сумарна В. д. вимірюється вартістю валової продукції підприємства за вирахуванням поточних матеріальних витрат. Показник В. д. дає змогу уникнути повторного рахунку, […]...
- Суспільно необхідна праця Суспільно необхідна праця – праця, затрачена на виробництво одиниці товару при суспільно нормальних умовах виробництва (середній або пануючий у суспільстві рівень техніки, середня продуктивність й інтенсивність праці і середня кваліфікація працівників), вимірюється суспільно необхідним робочим часом і служить для визначення величини вартості товару. Суспільно необхідний робочий час визначає та група підприємств, яка виробляє основну масу […]...
- Вартості теорії Вартості теорії – найважливіші концепції та теорії різних напрямів і шкіл економічної теорії, в т. ч. політичної економії, щодо сутності вартості та джерел її утворення. Першу наукову концепцію вартості розробив всесвітньо відомий англійський економіст А. Сміт. Як і В. Петті, А. Сміт називав вартість природною ціною й тим центром, навколо якого коливаються, до якого тяжіють […]...
- Норма додаткового продукту Норма додаткового продукту – відношення додаткового робочого часу до необхідного, виражене у процентах. У різних суспільно-економічних формаціях додатковий продукт має специфічні суспільні форми. При капіталізмі він є матеріально-речовим змістом додаткової вартості, тому тут Н. д. п. виражається через норму додаткової вартості У всіх суспільствах, крім первіснообщинного, Н. д. п. показує частку продукту, яка привласнюється власниками […]...
- Попит і пропозиція Попит і пропозиція – категорії товарного виробництва, які знаходяться у діалектичній залежності. Попит – це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги. Пропозиція – сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники. Діалектична залежність П. і п. полягає […]...
- Як визначав Р. Оуен економічні категорії “вартість”, “прибуток”, “гроші”? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як визначав Р. Оуен економічні категорії “вартість”, “прибуток”, “гроші”? Оуен визначає вартість по – рікардіанському, тобто працею, витраченою на виробництво товару, а не тією працею, що купується на товар. Він заперечує думку А. Сміта, що з нагромадженням капіталу і встановленням приватної власності […]...
- Податок на додану вартість (ПДВ) Податок на додану вартість (ПДВ) – податок, яким оподатковуються товари на суму вартості, доданої на кожному з етапів їх виробництва, обміну або перепродажу, а також виконання робіт і надання послуг. Платниками ПДВ є суб’єкти підприємницької діяльності. У торговельних, заготівельних, постачальницько-збутових та інших підприємствах, які надають посередницькі послуги, об’єктом оподаткування є різниця між цінами реалізації і […]...
- Закон зростання витрат Закон зростання витрат – закон, згідно з яким із заміною виробництва одного товару іншим за повної зайнятості ресурсів альтернативні витрати виробництва другого товару зростають. При переході від виробництва одних товарів до виробництва інших необхідно пристосувати (адаптувати) ресурси, оскільки їх неможливо повністю використати у виробництві альтернативних товарів. Чим більше підприємець намагається виробити альтернативних товарів, тим більше […]...