Вебер (Weber) Макс (1864 – 1920)

Related posts:

1. ВЕБЕР (WEBER) Карл Еміль Максиміліан (Макс) Соціологія короткий енциклопедичний словник ВЕБЕР (WEBER) Карл Еміль Максиміліан (Макс) (21.04.1864, Ерфурт – 14.06.1920, Мюнхен) – нім. соціолог, історик, соціальний філософ, громадський діяч. Засновник розуміючої соціології і теорії соціальної дії, один із засновників соціол.. науки у Німеччині. Здобув освіту в ун-тах Гейдельберга, Берліна і Геттінгена, викладав в унтах Гейдельберга, Фрайбурга і Мюнхена. Наук, діяльність розпочав […]...
2. Вебер Макс Політологічний словник Вебер Макс (1864 – 1920) – німецький соціолог і філософ політики, один із досить впливових й авторитетних представників наукової думки XX ст. В. виходець із заможної родини, батько його був депутатом німецького рейхстагу. Він вивчав право й економіку в університетах Берліна, Гайдельберга, Мюнхена, захистивши дисертацію, викладав в університетах Німеччини, читав курс лекцій у […]...
3. М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер про соціальні витоки політичної влади М. Вебер (1864 – 1920), критикуючи марксистську концепцію класів та класової боротьби, розширює коло критеріїв, що визначають належність до тієї чи тієї страти. Крім економічного він увів такі критерії, як соціальний престиж і влада. Характеризуючи класи, Вебер ураховував не тільки відношення до засобів виробництва, а й розміри багатства, […]...
4. Директорія УНР – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Директорія УНР Директорія, що стала надзвичайним органом влади в Україні, була створена в ніч з 13 на 14 листопада 1918 р. блоком партій із соціалістичною орієнтацією – Українським Національним союзом. Директорія складалася з п’яти осіб: А. Андрієвський, В. Винниченко, А. Макаренко, С. Петлюра, Ф. […]...
5. Сальвадорі (Salvadori) Массимо (Макс-Вільям) Сальвадорі (Salvadori) Массимо (Макс-Вільям) (нар. 1908) – американський економіст й історик. Автор досліджень у галузі економіки й міжнародної політики. Низку праць присвятив новій і новітній історії Італії. С. висував ідею трансформації сучасного капіталізму в ліберально-демократичне суспільство, здатне усунути суперечності сучасного світу. Зразком подібного суспільства С. вважає США, де, на його думку, досягнуто лібералізації економічної системи, […]...
6. Політика українізації (коренізації) в 1920-х рр Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Радянська Україна (1919-1939 рр.) Політика українізації (коренізації) в 1920-х рр. Політика в національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні в 1920-ті рр., отримала назву українізації або коренізації. Українізація передбачала задоволення певних національних вимог українського народу: висування українців на керівні посади, запровадження української мови в державних та культурних […]...
7. Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
8. Відродження української культури, період національної, демократичної революції 1917, 1918, 1919, 1920 р ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VI Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920рр.) Перша світова війна загострила політичні та національні суперечності російської імперії, активізувала визвольний рух поневолених народів проти самодержавства. Під тиском народних мас 2 березня 1917 р. зрікся престолу цар Микола II. Припинила своє існування царська монархія. Другого дня думські лідери створили Тимчасовий уряд […]...
9. Початок Української революції, утворення Центральної Ради – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Початок Української революції, утворення Центральної Ради Перша світова війна призвела до загострення соціальних, політичних і національних суперечностей у Російській імперії. В Україні активізувався національно-визвольний рух проти самодержавства, який ставив собі за мету завоювання політичних прав. 27 лютого 1917 р. перемога Лютневої революції в Петрограді […]...
10. Західноукраїнська народна республіка – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Західноукраїнська народна республіка Активізація національно-визвольного руху в Західній Україні була пов’язана з революційними подіями в Росії, поразкою австро-угорських військ на Галичині й Поділлі, проголошенням УНР, посиленням державної кризи в Австро-Угорщині. У жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських політичних партій створили Українську Національну Раду […]...
11. Вебер Альфред Політологічний словник Вебер Альфред (1868 – 1958) – німецький філософ, соціолог, економіст (брат Макса Вебера). В концепції універсальної історії А. Вебера всесвітньо-історичний процес розчленовується на культури первинні, вторинні першого та другого ступеня і доходить до історії західноєвропейської експансії починаючи з 1500 р. Наприклад, А. Вебер зараховує великі давні культури – єгипетську та вавилонську – разом […]...
12. Шумпетер Шумпетер (Schumpeter) Йозеф-Алоїс (1883- 1950) – американський економіст, народився в м. Тріш (Чехія, що входила тоді до складу Австро-Угорщини). Закінчив Віденський університет, де отримав ступінь доктора права, 1932 емігрував у США і до кінця життя працював професором Гарвардського університету. У своїх працях “Теорія економічного розвитку”, “Економічні цикли”, “Капіталізм, соціалізм і демократія” намагався дати системний аналіз […]...
13. Політичні події липня 1917 – квітня 1918 рр. – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Політичні події липня 1917 – квітня 1918 рр. 25-26 жовтня (7-8 листопада) 1917 р. у Петрограді більшовики, здійснивши державний переворот, захопили владу й утворили новий уряд – Раду народних комісарів на чолі з Володимиром Леніним. Більшовицький переворот різко змінив ситуацію в Росії і Україні. […]...
14. М. Вебер про ідеальні типи господарства і роль протестантської етики в розвитку капіталізму Історія економічних вчень ІСТОРИЧНА ШКОЛА М. Вебер про ідеальні типи господарства і роль протестантської етики в розвитку капіталізму Запропонована німецьким соціологом і економістом Максом Вебером (1864-1920) концепція ідеальних типів господарства використовується для зіставлення ідеальної конструкції з реальністю. Порівнюючи ідеальну “модель” із дійсним процесом економічного розвитку, Вебер відстежує ступінь відхилення реальної системи відносин від ідеалу. Це […]...
15. Закон загальної раціоналізації Закон загальної раціоналізації – особливий економічний закон (діє у декількох суспільно-економічних формаціях), який виражає сталі й суттєві зв’язки між еволюцією деяких економічних та соціальних систем на певному етапі їх розвитку, з одного боку, і посиленням бюрократизації суспільного життя – з іншого. Сформулював німецький економіст і соціолог М. Вебер. Згідно з цим законом, соціалізм призводить до […]...
16. Бернхем Джеймс Бернхем Джеймс (1905 – 1987) – американський економіст, один із авторів концепції “революції управляючих”. У своїй праці “Менеджеріальна революція”(1941) він намагався довести перехід влади при капіталізмі до класу менеджерів і докорінну трансформацію суспільства внаслідок цього. Хибність цієї концепції полягає у метафізичному тлумаченні власності і влади, тобто переходу влади до менеджерів, які позбавлені власності і не […]...
17. Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Історія економічних вчень КРИТИЧНИЙ НАПРЯМ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛІСТИЧНИХ ІДЕЙ. ЕКОНОМІЧНІ ВЧЕННЯ СОЦІАЛІСТІВ-УТОПІСТІВ Як Ш. Фур’є ставився до приватної власності? Фур’є, як і всі соціалісти, основу всіх лих вбачав у приватній власності, з відразою ставився до ринку і конкуренції. Приватна власність, вважав він, породжує анархію, призводить до несправедливого і нерівномірного розподілу багатства і марнотратного використання […]...
18. Відчуження Відчуження – суспільний процес, що характеризується перетворенням процесу праці та його результатів, а також соціальних інститутів (права, влади, політики та ін.) у силу, що панує над людиною. Знаходить свій вияв у економічній, соціальній, політичній сферах. В. спричиняють такі групи факторів, як відокремлення працівників від: 1) власності на засоби виробництва та створюваний продукт; 2) від управління […]...
19. Теорії та концепції порівняльних економічних систем Теорії та концепції порівняльних економічних систем – сукупність концепцій про спільні ознаки та відмінності різних економічних систем, або “економічна компаративістика” і певна сукупність методологічних засад їх дослідження. Одні вчені методологію такого аналізу називають теоретико-методологічними засадами основних напрямів сучасної економічної теорії, інші твердять про доцільність створення спеціальної методології дослідження таких систем. Вихідною економічною категорією Т. та […]...
20. Українська держава під владою П. Скоропадського – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Українська держава під владою П. Скоропадського Павло Петрович Скоропадський (1873-1945 рр.) був вихований у повазі й любові до української культури (його предки походили з давнього козацького роду). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. У роки Першої світової війни був командиром лейб-гвардійського полку, потім командував кавалерійською […]...
21. Зомбарт Зомбарт (Sombart) Вернер (1863-1941) – німецький економіст, соціолог та історик, представник історичної школи політичної економії. Виокремив поняття “господарська система”, елементами якої називав технологічний спосіб виробництва, суспільні відносини і господарський дух (мотив розвитку). Мета капіталізму на ранніх етапах, на його думку, частково зорієнтована на задоволення потреб, а на пізніх етапах – на привласненні прибутків, у нагромадженні […]...
22. Споживачів очікування Споживачів очікування – уявлення споживачів про зміни економічної ситуації в країні та про свої можливості у майбутньому купувати нові товари і послуги. На противагу представникам неокласичної школи, які стверджують, що С. о. формуються раціонально (з використанням необхідної інформації), а їм, своєю чергою, підпорядковується вся їхня економічна діяльність, представники напряму обгрунтовано доводять, що такі твердження є […]...
23. Раціональність економічна Раціональність економічна – розсудлива (розумна) діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на ефективне використання наявних у них ресурсів з метою оптимального досягнення поставленої мети. Розрізняють P. e. обмежену (за якої суб’єкти господарювання не займаються детальними і тривалими розрахунками для досягнення поставленої мети, наприклад, привласнення найбільших прибутків, а керуються інтуїцією, емпіричними правилами тощо) і повну (передбачає всебічне і […]...
24. Терлецький Терлецький Остап С. (1850-1902) – український громадський діяч, революційний демократ. Після ознайомлення з економічною теорією Маркса дотримувався теорії трудової вартості, розглядав капіталізм як спосіб виробництва, оснований на експлуатації багатою меншістю більшості народу. Він досліджував аграрні проблеми, справедливо критикуючи авторів, які важке становище селян пов’язували з їх особистими вадами, пияцтвом, лінощами. На думку О. Терлецького, до […]...
25. Гільфердінг (Hilferding) Рудольф Гільфердінг (Hilferding) Рудольф (1877 – 1941) – теоретик австромарксизму, один з лідерів австрійської та німецької соціал-демократії та II Інтернаціоналу. Головна праця Г. – “Фінансовий капітал” (1910), в якій він розглядає питання зміни структурних особливостей капіталістичного розвитку наприкінці XIX ст., зміну взаємовідносин між грошовим (банківським) і промисловим капіталом, їх злиття, що зумовлює утворення фінансового капіталу. При […]...
26. ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ Культурологічний словник ОБРЯДИ РЕЛІГІЙНІ – сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єднує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двосторонніх відносин між людиною і надприродними об’єктами....
27. Релігійна організація Релігійна організація – організація, яка утворюється з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діє відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури. Р. о. в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі та релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених Р. о. Релігійні […]...
28. Демократія Демократія (гр. demokratia – народовладдя) – форма суспільної влади і держави, що грунтується на визнанні народу як джерела влади. Головними принципами Д. є рівноправність усіх громадян, наділення їх соціальними, політичними, національними та іншими правами та свободами, що закріплюються в законі й реалізується на практиці, право на участь в управлінні державою і суспільством, підпорядкування меншості більшості. […]...
29. Моделі людини економічної Моделі людини економічної – сукупність ідей, концепцій, положень і методологічних засад, які обгрунтовують представники різних напрямів, течій та шкіл світової економічної думки стосовно сутності людини у процесі розвитку світової цивілізації. Простежуючи концепцію людини у політичній економії, французький економіст Р. Барр виділяє три основні підходи: 1) механічний, за якого закони політичної економії повною мірою порівнювались із […]...
30. Як вирішував проблему “справедливого обміну” Аристотель? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ Як вирішував проблему “справедливого обміну” Аристотель? Ідеалом господарювання для Аристотеля було невеличке землеробське господарство (в якому працюють раби). Це господарство має забезпечувати себе майже всім необхідним, а те нечисленне, чого не вистачає, можна одержати шляхом “справедливого обміну” із сусідом. Ідеалізуючи в рамках цієї концепції модель […]...
31. Бернштейн Едуард Бернштейн Едуард (1850 – 1932) – теоретик соціал-демократії, один з лідерів правого крила німецької соціал-демократичної партії та II Інтернаціоналу. Б. вважав, що еволюційний шлях перетворень, шлях реформ – єдино правильний шлях суспільного розвитку, що здебільшого справедливо лише щодо сучасності. Б. помилково вважав, що в історії вирішальну роль відіграють не матеріальні умови життя суспільства, а т. […]...
32. Економічна незалежність у відносинах власності Економічна незалежність у відносинах власності – наявність власності народу на створене його працею національне багатство і передусім на засоби виробництва, що передбачає активну й постійну участь працездатного населення у виробництві необхідних для суспільства товарів і послуг, справедливому розподілі створеного національного доходу, в управлінні власністю на цій основі, а також розширене відтворення людини – працівника і […]...
33. Капіталізм Капіталізм – економічна система, яка базується на соціально-економічній відчуженості основної маси працівників від більшості об’єктів власності (передусім засобів виробництва), від економічної влади і самого процесу праці й підпорядковує собі інші форми некапіталістичної власності – дрібнотоварну, кооперативну, – формуючи цілісний процес розширеного капіталістичного відтворення. К. зародився в надрах феодалізму в період розпаду його економічної структури, в […]...
34. Типи економічних систем Типи економічних систем – класифікація економічних систем залежно від панівних типів і характеру власності, управління нею, наявності товарного виробництва і ступеня його розвитку. Залежно від типів і характеру економічної власності виділяють експлуататорські (рабовласницький лад, феодалізм, капіталізм) і не експлуататорські (первіснообщинний лад, соціалізм, комунізм) економічні системи. Однак ця схема характеризує здебільшого держави Західної Європи і не […]...
35. Основні моделі людини в економічній науці Основні моделі людини в економічній науці – теоретичне відображення істотних рис і якостей людини економічної та людини соціальної в різних напрямах і школах соціологічної, передусім економічної, думки. Простежуючи концепцію людини в політичній економії, французький економіст Р. Барр виділяє три основні підходи: 1. Механістичний (полягає у порівнянні законів розвитку людини із законами, яким підпорядковуються гази, оскільки […]...
36. Легітимність державної влади Державне управління Легітимність державної влади. Законне, правомірне формування та здійснення державної влади. Якщо законність – це показник відповідності вчинків або дій вимогам юридичних норм, то легітимність є основою відповідності самого закону суті права, відображенням того, наскільки закон відображає і відтворює об’єктивну основу суспільної життєдіяльності і тим самим визнається суспільством, а державна влада отримує від останнього […]...
37. Зрілість влади Політологічний словник Зрілість влади (maturiti of power) – стан високого і прогресивного рівня розвитку влади, що дає їй змогу твердо, надійно і впевнено функціонувати, самореалізовуватися, впевнено керувати усім суспільством, долати труднощі і практично уникати помилок. М. Головатий...
38. Федерація Федерація (лат. federatio – союз, об’єднання) – форма державного устрою, за якої окремі ознаки державного утворення властиві не лише цілісній державі, а й її складовим, що утримують важливі важелі державної влади. Основними ознаками Ф. є наявність власних вищих органів влади, широкі владні повноваження центральних органів влади, встановлення ними (передусім законодавчими) загальних принципів правових відносин і […]...
39. Зворотний зв’язок у системі державного управління Державне управління Зворотний зв’язок у системі державного управління&nbsp. Вилив результатів функціонування системи державного управління на характер цього функціонування. У системі державного видається можливим управління виділити два типи зворотних зв’язків: об’єктні і суб’єктні. Об’єктні зворотні зв’язки відображають рівень, глибину, адекватність сприйняття об’єктами управління управлінських впливів суб’єкта державного управління. Відсутність або неповнота змістовних і правдивих об’єктних зворотних […]...
40. РАЦІОНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНІСТЬ (від лат. розумний) – вихідне положення про те, що люди є раціональними істотами, які здатні керувати власною поведінкою; здатність до логічно обгрунтованої, цілеспрямованої діяльності....