ВИД ВРАЗЛИВИЙ

Related posts:

1. ВИД ВИМИРАЮЧИЙ Екологія – охорона природи ВИД ВИМИРАЮЧИЙ – вид, морфофізіол. та (чи) поведінкові особливості якого не відповідають сучасним умовам довкілля або ген. можливості подальшого пристосування його вичерпані. На відміну від виду зникаючого штучне відтворення В. в. без повного окультурення не спроможне забезпечити успіхи і здатне лише віддалити його загибель. В. в. заноситься до Червоної книги як […]...
2. СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи СТРЕС АНТРОПОГЕННИЙ – 1) дистрес, що виникає у тварин під впливом діяльності людини; 2) пси – хол. напруження у людини, яке виникає під впливом заг. фону довкілля (напр., велике місто для сільського жителя, грубе поводження ін. людей тощо)....
3. ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ШКОДА ВІД ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – фактичні або можливі збитки нар. госп-ва, пов’язані із забрудненням довкілля. Крім одномоментної шкоди може виникати перманентна (напр. у випадку ерозії грунтів, їх засолення) або така, що зростає з часом (руйнування пам’яток архітектури кислотними дощами)....
4. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ – те саме, що й Потреби людини психологічні....
5. ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГО-ПОВЕДІНКОВІ ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ – див. Потреби люди ни психологічні....
6. ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ОПТИМІЗАЦІЯ ДОВКІЛЛЯ – система заходів, спрямованих на приведення довкілля в стан, що найповніше відповідає потребам людини....
7. ОХОРОНА ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ПРИРОДИ – наука про збереження природи та її рац. використання. Вивчає структуру, функціонування, динаміку прир. та змінених і контрольованих людиною екосистем, дин. взаємозв’язків між прир. екосистемами та соц.-екон. процесами. Розробляє шляхи і засоби виміру якісних та кільк. змін довкілля з метою визначення наук, критеріїв, які мають стати основою для рац. […]...
8. ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ Екологія – охорона природи ВПЛИВ АНТРОПОГЕННИЙ – вплив, який справляє господарська діяльність людини на довкілля та його ресурси; як правило, необоротно порушує склад і структуру екосистем. В. а. уже викликав деградацію та руйнування багатьох із них, напр. тропічних лісів, зникнення багатьох видів рослин і тварин....
9. СТЕНОБІОНТИ Екологія – охорона природи СТЕНОБІОНТИ – організми, що можуть жити лише в певних умовах середовища, при дуже незначних коливаннях його чинників (т-ри, солоності, вологості, кислотності тощо). Напр., форель, яка може жити лише у водоймах з дуже швидкою течією і холодною, багатою на кисень водою. С. є хорошими індикаторами відповідних умов....
10. ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ГОСПОДАРСЬКА – межі фіз.-хім. можливостей середовища, вичерпання яких у процесі госп. діяльності людини призводить до небажаних змін у ньому (напр., порушення екол. рівноваги)....
11. ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ДЕПРЕСІЯ ПСИХОНЕВРОЛОГІЧНА – хворобливий стан пригніченості, безвиході, відчаю, пов’язаний з псих, захворюваннями або реакцією організму на важку життєву ситуацію. Іноді виникає внаслідок різких змін довкілля (напр., невміле оновлення або планування міста) та різкого підвищення його забруднення. Одним із виявів Д. п. є т. з. явище “сум нових міст” – підвищена захворюваність […]...
12. ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ПСИХОЛОГІЧНІ Екологія – охорона природи ПОТРЕБИ ЛЮДИНИ ПСИХОЛОГІЧНІ, потреби людини етолого-поведінкові – велика група потреб людини, що зумовлюють її душевний спокій. Включає як ряд умов просторової ізоляції і, навпаки, спілкування з ін. людьми, так і групу чинників зовн. середовища (звуки, барви, стан погоди, сумірність архіт. форм тощо)....
13. СУКЦЕСІЯ Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ – ряд послідовних змін рослинного покриву з часом (напр., відновлення корінних лісів після вирубування або пожежі)....
14. ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА Екологія – охорона природи ЛІСИСТІСТЬ ОПТИМАЛЬНА – лісистість, яка зберігає прир. екол. рівновагу в даній місцевості або підтримує відносно сталий стан одного з компонентів довкілля, напр. гідрол. режим....
15. ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ ПРИРОДНА, ОСОБЛИВО ОХОРОННА, ЩО СТВОРЮЄТЬСЯ ДЛЯ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ – простір, у межах якого підтримується відносно збалансований режим екол. рівноваги. Це зелені зони навколо населених пунктів, курортні зони, прир. та нац. парки, а також будь-які території, призначені для відпочинку та відновлення здоров’я людини, поліпшення довкілля та умов ведення госп-ва....
16. ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ КАТАСТРОФІЧНЕ – прир. (напр., продукти виверження вулкану) або антроп. забруднення, що призводить до вкрай несприятливих умов у певних сферах госп-ва, шкідливо впливає на здоров’я людей і довкілля....
17. МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи МОНІТОРИНГ ДОВКІЛЛЯ – система спостережень, оцінки та контролю за станом довкілля з метою розробки заходів щодо його охорони, раціонального використання природних ресурсів та попереджень критичних ситуацій, що можуть зашкодити здоров’ю людини, природі в цілому....
18. ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ФОРМУВАННЯ ДОВКІЛЛЯ ЖИТТЯ – одна з форм природокористування, спрямована на створення найсприятливіших умов життя людини. Оскільки потреби людей щодо якості довкілля поділяють на основні, або фізіол. (чисте повітря, мінім, енергет. цінність їжі, життєпридатність клімату, оптим. склад питної води тощо), додаткові (рідний ландшафт “квітучої землі”, нац. страви, звичний клімат тощо) та компенсаторні […]...
19. ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ Екологія – охорона природи ЖИТТЄЗДАТНІСТЬ – 1) здатність особин будь-якого виду, в т. ч. й людини, вижити до певного моменту життєвого циклу, напр. до початку періоду розмноження; 2) генотипно зумовлена здатність певної особини (або популяції) будь-якого виду, в т. ч. й людини, жити і давати потомство....
20. КОНТРОЛЬ ЗА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ Екологія – охорона природи КОНТРОЛЬ ЗА НАВКОЛИШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ – спостереження за станом і зміною характеристик особливо важливих для біоти й людини компонентів середовища (повітря, води, радіації тощо), зіставляння отриманих даних з нормативами, стандартними характеристиками, виявлення джерел і чинників негативних змін та інформування керівних органів про стан навколишнього середовища (довкілля)....
21. СКРУБЕР Екологія – охорона природи СКРУБЕР – циліндричний апарат, де пром. газ (напр., доменний) очищають від небажаних домішок (напр., пилу) рідиною (переважно водою), що контактує з ним....
22. МУТАЦІЯ Екологія – охорона природи МУТАЦІЯ – різка спадкова зміна організму, що змінює його морф, та (чи) фізіол. поведінкові ознаки. Пов’язана зі зміною кількості та структури хромосом, структури окремого гена або їх груп....
23. НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) Екологія – охорона природи НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ДОВКІЛЛЯ (ВОДИ, ПОВІТРЯ, ГРУНТІВ) – встановлення меж, у яких допускається зміна прир. властивостей атмосфери, гідросфери і педосфери. Як правило, норму визначають за реакцією найчутливішого до змін середовища виду організмів....
24. ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ПРОГНОЗ ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ – передбачення змін у прир. середовищі в результаті впливу на нього спроектованого чи того, що будується, або нещодавно введеного в експлуатацію пром. підприємства, споруди або їхньої сукупності....
25. УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ Екологія – охорона природи УПРАВЛІННЯ ЗАПОВІДНИМ РЕЖИМОМ – допустиме лише в заповідниках спрямованого режиму здійснення заходів з метою зміни кількості чи якості певного компонента довкілля (напр., виловлювання надлишкової кількості копитних тварин) для збереження прир. рівноваги з макс. додержанням заповідного режиму....
26. ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ – будь-яке внесення в якусь екологічну систему (біогеоценоз) не властивих їй живих або неживих компонентів чи структурних змін, які переривають колообіг речовин, їх асиміляцію, потік енергії, внаслідок чого ця екосистема руйнується або знижується її продуктивність. 3. д. поділяють на природні, які викликані певними природними, часто катастрофічними причинами (виверження вулканів, […]...
27. СОН РОСЛИН Екологія – охорона природи “СОН” РОСЛИН – періодична зміна положення органів рослин протягом доби, зумовлена зміною дня і ночі, освітлення і т-ри. Під впливом цих змін, напр., квітка розкривається і закривається, листки складаються й опускаються у певний час. “С.” р. має велике значення як пристосування....
28. ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ Екологія – охорона природи ШКАЛА ВІРНОСТІ ВИДІВ – ступінь вірності видів, його приуроченості до певного угруповання чи певних умов довкілля, виражений у балах. Напр., у геоботаніці прийнята шкала Браун – Бланке (вірні види, постійні види, види-супутники, випадкові види тощо)....
29. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
30. ПЛАНУВАННЯ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ – 1) розміщення будь-яких об’єктів відповідно до поставленої мети (напр., міське П.); 2) вирівнювання поверхні (напр., обводнених ділянок з метою створення умов рівномірного зволоження)....