Відділ Папоротеподібні, їхня різноманітність і значення
Розділ II. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
Тема 2. Вищі спорові рослини
УРОКИ 34-35
Тема. Відділ Папоротеподібні, їхня різноманітність і значення
Лабораторна робота №14. Будова щитника чоловічого
Мета. Сформувати в учнів знання про особливості будови папоротеподібних і процесів життєдіяльності, їхню роль у природі та житті людини, різноманітність.
Основні поняття і терміни: вайї, соруси.
Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, бесіда (підготовча), розповідь з елементами бесіди, робота з підручником); наочні (демонстрація
Обладнання: таблиці “Життєвий цикл щитника чоловічого”, “Різноманітність папоротеподібних”, малюнки 11 видів папоротеподібних, занесених до Червоної книги України, гербарні зразки, підручники.
Тип уроку: комбінований.
Структура уроку
Етапи уроку | Час, хв. | |
1. | Організаційний момент. | 1 |
2. | Перевірка | 10 |
3. | Повідомлення теми, мети та завдань уроку. | |
Мотивація навчальної діяльності. | 3 | |
4. | Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу. | 15 |
5. | Узагальнення і систематизація вивченого. | 10 |
6. | Підсумки уроку, аргументація оцінок. | 5 |
7. | Домашнє завдання. | 1 |
Хід уроку
1. Організаційний момент.
2. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.
Учні обмінюються шпаргалками, які вони зробили вдома, і намагаються розкрити зміст та оцінити їх. Іншим завданням можна запропонувати учням, користуючись власними шпаргалками, переказати текст підручника. Оцінюються повнота і правильність переказу. Після цього можна запропонувати переказати текст без шпаргалки.
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
Підготовча бесіда. Існує легенда, що папороть цвіте раз на рік, в ніч на Івана Купала. За легендою, той, хто знайде квітку папороті, може загадати будь-яке бажання. Але, як ви вже знаєте, папоротеподібні, як і мохоподібні, хвощеподібні та плауноподібні, належать до вищих спорових рослин. Чи мають спорові рослини у своїй будові квітку? Чи правильне це повір’я? Але ж диму без вогню не буває, і легенда, очевидно, має своє підгрунтя. Спробуємо це з’ясувати.
Отже, тема уроку – “Відділ Папоротеподібні. Різноманітність і значення папоротеподібних”.
План
1. Загальна характеристика папоротеподібних.
2. Значення в природі та житті людини.
3. Виконання лабораторної роботи.
4. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.
Загальна характеристика папоротеподібних
1) Розповідь з поступовим заповненням таблиці (урок 31).
Папоротеподібні – це відділ, який охоплює близько 10 тисяч видів, і представлений здебільшого трав’янистими рослинами. Проте є серед них кущі та деревоподібні рослини, що поширені в тропічних лісах. Незважаючи на значну різноманітність, всім папоротеподібним притаманні такі риси: листкостеблова будова, наявність справжніх коренів (у більшості це додаткові корені, що відходять від кореневища), листки відносно великі, тобто є фактично спрощеними гілками, переважання у циклі розмноження спорофіту (демонстрування таблиці “Різноманітність папоротеподібних”).
Найбільш поширеними є папоротеподібні, які в своєму циклі утворюють однакові спори (рівноспорові). Із кожної такої спори виростає двостатевий заросток (з антеридіями та архегоніями).
Підземна частина представлена кореневищем з додатковими коренями.
Наземна частина – це листки спорофіта, які називають ваш. Біля основи вони покриті сухими бурими лусочками, які захищають молоді листки від заморозків та засухи. Молоді листки туго закручені в характерні для папоротеподібних “завитки”. Листки можуть бути цілісними або перисто – чи двічіперисторозсіченими.
Розмножуються папоротеподібні вегетативно, безстатево (спорами) та статевим способами.
2) Демонстрування таблиці “Життєвий цикл щитника чоловічого”. Пояснення. Спорангії у папоротей розташовуються на нижній поверхні листків. Вони зібрані купками і називаються сорусами. У спорангіях дозрівають спори, які згодом висипаються і розносяться вітром. У сприятливих умовах зі спор утворюються двостатеві гаметофіти. Вони мають вигляд зеленої серцеподібної пластинки, яку ще називають заростком. Зісподу є ризоїди й утворюються органи розмноження – антеридії і архегонії. В антеридіях утворюються рухомі чоловічі статеві клітини – сперматозоїди. Жіночі клітини нерухомі. Для запліднення необхідний дощ або рясна роса. По воді сперматозоїд проникає у архегоній і запліднює яйцеклітину. Утворюється зигота. Із зиготи утворюється новий спорофіт, що живиться за рахунок гаметофіта, доки в ньому не почнеться процес фотосинтезу.
Значення в природі та житті людини*
3) Розповідь або робота з підручником (опрацювання відповідного фрагменту статті).
Найпоширенішими представниками папоротей в Україні є щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк, багатоніжка (демонстрування зображень або гербарних зразків).
Щитник чоловічий – багаторічна папороть родини Щитникові. Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, на узліссях. Має коротке товсте горизонтальне кореневище (видозмінений пагін, густо вкритий залишками черешків). Короткочерешкові листки зібрані біля кореневища в лійкоподібний пучок. На листках утворюються великі округлі соруси. Спороносить папороть у червні-липні. Кореневище щитника чоловічого використовують для видалення з людського організму стьожкових глистів. Слід пам’ятати, що щитник чоловічий – отруйна рослина, тому лікування потрібно здійснювати лише під наглядом лікаря.
Орляк звичайний – одна з найпоширеніших папоротеподібних рослин України. Гіллясте чорне кореневище міститься на значній глибині. Воно багате на крохмаль (46%), а листки цієї папороті мають протигнильні властивості. Кореневище застосовують у пивоварінні, для виготовлення клею. Клей із папороті не розчиняється в холодній воді, тому папір і тканина, просочені ним, не промокають і не пропускають повітря. Кореневище орляка містить дубильні речовини.
Листя цієї папороті використовують на підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, бо він містить багато калію. Орляк вживають і в їжу. З молодих, ще не розкручених пагонів папороті готують страви, які за смаком нагадують спаржу. У народній медицині кореневище орляка використовують як засіб проти глистів, кашлю, золотухи, ломоти. Є відомості, що кореневище рослини містить отруйні речовини, тому користуватися ним треба обережно.
Папороть страусове перо, паперушина має дуже оригінальний вигляд. Паперушина – декоративна рослина, вона є екзотичною окрасою наших парків і скверів, домашніх садків. Треба врахувати, що вона потребує багато вологи, любить нагіівзатінок. Паперушина дає відводки, які можна відокремити й перенести на нове місце. Таке вегетативне розмноження цієї рослини могло б забезпечити її значне поширення. Адже страусове перо трапляється в Україні тепер рідко. За даними Г. Смика (1990), побачити цю папороть можна в Карпатах. Збереглися поодинокі місцезростання паперушини на Чернігівщині (біля села Корюківка), Сумщині (Глухівський, Сумський райони), Черкащині (біля Канева), Харківщині (біля Чугуєва й Харкова). У степу зростає вона лише на Дніпропетровщині.
У цієї рослини спори утворюються на спеціальних листках, які відрізняються від звичайних зелених листків. Спороносні листки паперушини у п’ять-сім разів коротші від звичайних вегетуючих, розділені на короткі закручені зеленуваті дольки. З’являються вони на початку другої половини літа – напередодні Івана Купала. їхня незвична, своєрідна форма, мабуть, і привернула увагу людини. Можливо, що в далекі часи і народилася легенда про цвіт папороті. Адже багато чого у ній відповідає дійсності: росте ця папороть у темному лісі, а молоді листки зі спорангіями злегка люмінесціюють.
Сальвінія плаваюча – однорічна рослина, яка належить до відділу Папоротеподібні. Цікавим є те, що ця папороть, крім незвичайної форми, вміє плавати. Вона утворює чималі зарості на поверхні води у водоймах півдня України. Коренів у сальвінії немає, а їхні функції виконують занурені листки. На стеблах рослини розвиваються три ряди листків: два – з еліптичних плаваючих, третій – із занурених коренеподібних. А вважають занурені частини рослини листками тому, що на них розвиваються соруси зі спорами, які на коренях рости не можуть, а розвиваються лише на листках. Спори у сальвінії різні за розмірами та призначенням. Це – різноспорова рослина. Восени рослини відмирають, а достиглі соруси опускаються на дно. Навесні з них виходять спори і випливають на поверхню води. Після запліднення розвиваються нові плаваючі рослини – сальвінії.
Папороті беруть участь в утворенні рослинних угруповань і накопиченні органічної речовини. Велике значення відіграли папоротеподібні в утворенні кам’яного вугілля. В пластах вугілля по всій земній кулі й досі знаходять їхні скам’янілі рештки.
До Червоної книги України занесено 11 видів папоротеподібних: гронянку півмісяцеву, вудсію альпійську, вудсію ельбську, аспленія чорного, анограму тонколисту, краєкучника перського, нотолену марантову, адіанта венериного волоса, птериса критського, марсилію чотирилисту, сальвінію плаваючу (демонстрування відповідних зображень).
Лабораторна робота № 14
Тема, Будова щитника чоловічого.
Мета. На прикладі щитника чоловічого вивчити особливості будови папоротеподібних.
Обладнання і матеріали: гербарні зразки папороті, мікроскоп, мікропрепарат “Сорус папороті”, підручник.
Хід роботи
1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище з коренями, що відходять від нього, листок. На нижній поверхні листка знайдіть бурі горбки – соруси.
2. Схематично намалюйте щитник. На малюнку позначте кореневище (видозмінений пагін), листки, сорус.
3. На мікропрепараті “Сорус папороті” розгляньте спорангії за допомогою мікроскопа при збільшенні у 56 разів і спори при збільшенні у 300 разів. Намалюйте побачене.
Зробіть висновки за результатами виконаної роботи.
5. Узагальнення та систематизація вивченого.
Самостійна робота з підручником. Ігровий прийом “Хто більше?”. За фіксований час учням пропонується сформулювати найбільшу кількість запитань до параграфа чи частини параграфа.
6. Підсумки уроку, аргументація оцінок.
7. Домашнє завдання. Повторити весь матеріал, що стосується вищих спорових рослин, підготуватись до уроку узагальнення і систематизації знань.
_____________________________________________________________________
* Матеріал можна висвітлювати вибірково, залежно від наявності часу та наочного обладнання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...