Види та форми лізингу
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА
РОЗДІЛ II
РЕСУРСИ ПІДПРИЄМСТВА
ТЕМА 16
ЛІЗИНГ – ДЖЕРЕЛО ІНВЕСТИЦІЙ
16.2. Види та форми лізингу
Види лізингу:
1. Фінансовий лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору.
Сума відшкодування вартості об’єкта лізингу в складі лізингових платежів за
Після закінчення строку договору фінансового лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоодержувачеві згідно з договором, переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю;
2. Оперативний лізинг – це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об’єкта
Після закінчення строку договору оперативного лізингу він може бути продовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю і може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
Форми лізингу:
1. Зворотний лізинг – це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому у лізинг;
2. Пайовий лізинг – це здійснення лізингу за участю суб’єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення одного або кількох кредиторів, які беруть участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
3. Міжнародний лізинг – це договір лізингу, що здійснюється суб’єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб’єктами лізингу.
Відносини між суб’єктами лізингу регулюються Законом України “Про лізинг”, іншими нормативно-правовими актами та укладеними відповідно до них договорами лізингу, крім відносин, урегульованих нормативно-правовими актами про оренду та приватизацію державного майна.
Договір лізингу укладається у формі багатосторонньої угоди за участю лізингодавця, лізингоодержувача, продавця об’єкта лізингу або двосторонньої угоди між лізингодавцем і лізингоодержувачем.
Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі та повинен відповідати вимогам законодавства України.
Істотними умовами договору лізингу є:
– найменування сторін;
– об’єкт лізингу (склад і вартість майна), умови та строки його поставки;
– строк, на який укладається договір лізингу;
– розмір, склад та графік сплати лізингових платежів, умови їх перегляду;
– умови переоцінки вартості об’єкта лізингу згідно із законодавством України;
– умови повернення об’єкта лізингу в разі банкрутства лізингоодержувача;
– умови страхування об’єкта лізингу;
– умови експлуатації та технічного обслуговування, модернізації об’єкта лізингу та надання інформації щодо його технічного стану;
– умови реєстрації об’єкта лізингу та умови повернення об’єкта лізингу чи його викупу після закінчення дії договору;
– умови дострокового розірвання договору лізингу;
– умови надання відомостей про фінансовий стан лізингоодержувача;
– відповідальність сторін;
– дата і місце укладення договору.
За згодою сторін у договорі лізингу можуть бути передбачені й інші умови.
Реорганізація лізингодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору лізингу.
Строки договору лізингу визначаються за домовленістю сторін.
Передача об’єкта лізингу лізингодавцем лізингоодержувачу здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.
Майно, передане за договором фінансового лізингу, зараховується на баланс лізингоодержувача з позначенням, що це майно взято у фінансовий лізинг. Майно, передане за договором оперативного лізингу, залишається на балансі лізингодавця із зазначенням, що це майно передано у лізинг та зараховується на позабалансовий рахунок лізингоодержувача із зазначенням, що це майно одержано у лізинг.
Якщо з вини лізингодавця у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу, не передано лізингоодержувачу об’єкт лізингу, лізингоодержувач має право вимагати від лізингодавця передачі зазначеного об’єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, або в установленому порядку вимагати розірвання договору та відшкодування збитків, завданих йому невиконанням умов договору лізингу.
Передача лізингоодержувачем об’єкта лізингу лізингодавцю здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу.
Якщо з вини лізингоодержувача у строки і на умовах, визначених у договорі лізингу, не повернуто лізингодавцю об’єкт лізингу, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача передачі зазначеного об’єкта та відшкодування збитків, завданих затримкою передачі, відповідно до умов договору.
У разі несплати лізингоодержувачем лізингових платежів протягом двох чергових строків на вимогу лізингодавця об’єкт лізингу підлягає поверненню у безсуперечному порядку згідно з виконавчим записом, здійсненим у державній нотаріальній конторі.
Об’єкт лізингу протягом усього строку дії договору лізингу є власністю лізингодавця.
У разі переходу права власності на об’єкт лізингу від лізингодавця до іншої особи договір лізингу зберігає чинність щодо нового власника.
У договорі фінансового лізингу може передбачатися право викупу об’єкта лізингу лізингоодержувачем після закінчення або до закінчення строку договору, але не раніше строку, протягом якого амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу, визначеної в день укладення договору лізингу. Право власності на об’єкт фінансового лізингу набувається лізингоодержувачем після сплати повної вартості об’єкта лізингу відповідно до умов договору лізингу.
Право користування об’єктом лізингу належить лізингоодержувачу тільки на умовах, визначених договором лізингу.
У разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об’єкт лізингу відокремлюється від загального майна лізингоодержувача і підлягає поверненню лізингодавцю, який може розпоряджатися ним на власний розсуд.
Порядок відшкодування збитків, завданих у зв’язку з банкрутством лізингоодержувача, визначається згідно, з умовами договору лізингу.