Види зображення земної поверхні
І СЕМЕСТР
РОЗДІЛ ІІ
Земля на плані та карті
Тема 1. Способи зображення Землі
Урок 10. Види зображення земної поверхні
Мета: познайомити учнів із зображенням місцевості на малюнку, фотографії, аерофотознімку, знімку з космосу, плані місцевості, карті; навчити учнів користуватися різними видами зображення місцевості, давати їм характеристики; познайомити з різними видами топографічних знаків, формувати практичні навички роботи з умовними знаками плану.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: план місцевості, малюнок,
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності
Щоб вирішити, де будувати, прокладати дороги, розміщувати посіви, пасовища, треба мати зображення місцевості.
Мозкова атака. Як можна отримати зображення місцевості?
III. Вивчення нового матеріалу
Невелику ділянку можна намалювати або зафотографувати. На фотографії, малюнку не видно розмірів і форми ділянки. Чому? (Близькі предмети закривають те, що знаходиться далі)
Робота з малюнком, фотографіями
Археологи знайшли малюнки місцевості
Розміри ділянки можна побачити, якщо зняти її за допомогою фотокамери з літака, так ми отримаємо аерофотознімок. Перші аеро – фотознімки зроблено 150 років тому над Парижем з повітряної кулі.
Аерофотознімок – миттєве зображення ділянок земної поверхні. Фотоплівка фіксує усі деталі земної поверхні з великою точністю. Порівнюючи знімки однієї й тієї ж території, зроблені в різний час, можна прослідкувати, як людина впливає на природу.
Робота з аерофотознімком
Зображення невеликої ділянки земної поверхні або половини площі Землі можна отримати за допомогою обладнання, встановленого на космічних апаратах, – космічний знімок. Особливу цінність мають знімки місцевостей, важкодоступних для наземних досліджень, наприклад Антарктиди. Постійна космічна зйомка дозволяє вивчати перебіг різних природних процесів. Космічні знімки використовуються для прогнозування змін погоди, розливів річок, виверження вулканів.
Робота з космічним знімком
Аерофотознімки й космічні знімки використовують для створення точних географічних карт. Сьогодні важко знайти область людської діяльності, де можна було б обійтися без карти. Карта виникла раніше, ніж слово “географія”.
Робота зі словником. Карта – зменшене, узагальнене зображення Землі, побудоване в певному масштабі. На картах зображають усю поверхню Землі або її частини: країни, материки, океани та їх частини.
Робота з картою
Робота зі словником. План місцевості – це креслення, на якому за допомогою умовних знаків зображено невелику ділянку земної поверхні в зменшеному вигляді.
Робота з планом місцевості
План місцевості та географічна карта – зменшені зображення поверхні Землі на площині. Вони не тільки показують, де розташовані географічні об’єкти, але й “розповідають” про їхні назви, розміри, форму.
Форму Землі видно на її зменшеній моделі – глобусі. На його поверхні зображено материки, острови, океани. Вони мають такі самі обриси і так само розташовані, як і на самій Землі, тільки у зменшеному вигляді. Проте глобуси громіздкі, дають величезне зменшення розмірів об’єктів. На глобусі можна показати лише найбільші об’єкти нашої планети.
Робота з глобусом
Бесіда
– Яку інформацію можна отримати з плану місцевості?
– Яку за розмірами місцевість показують на карті?
– Чи враховують кулястість Землі в разі зображення її на плані?
Зображення об’єктів на планах, картах, глобусі завжди орієнтовані за сторонами горизонту. Слово “орієнтуватися” походить від латинського “орієнс” – схід, таким чином, орієнтуватися – визначати своє положення відносно сходу. Але нині основний напрям орієнтування – це лінія “північ – південь”. На планах напрям на північ позначають стрілкою. Якщо стрілка відсутня, то вважають, що верхній край плану – північний, нижній – південний, правий – східний, а лівий – західний.
Робота з планом
Для створення планів місцевості необхідно знати загальноприйняті умовні знаки, тотбо “азбуку” планів місцевості. З їх допомогою наносять різноманітні об’єкти. Умовні знаки на плані нагадують самі предмети. Водні об’єкти зображають блакитним кольором, рослини, ліси – зеленим, нерівності місцевості – коричневим.
Робота зі структурно-логічними схемами
Значкові: геометричні (геометричні фігури, пофарбовані в різні кольори) – млин, колодязь; наочні (найпростіші малюнки) – дерево; буквені.
Пояснювальні – відмітки висот, характеристики рік, доріг, назви населених пунктів.
Лінійні (об’єкти лінійної протяжності) – дороги, річки.
Контурні (використовуються для зображення об’єктів, що мають значні площі; їх виділяють кольором, штрихуванням; за допомогою контурних знаків можна визначити дійсні розміри об’єкта, його межі) – луки, ліс, болота, озера.
Робота з підручником
Уважно прочитайте опис місцевості та порівняйте його з планом місцевості.
Плани – незмінні помічники людини в її господарській і науковій діяльності. Вони потрібні для оборони країни, туризму, для пізнання місцевості. У сільському господарстві план потрібний, щоб визначити розміри ланів, лук, розрахувати кількість насіння для сівби. Плани підказують людям, де будувати електростанції, заводи, фабрики, населені пункти. Вони допомагають визначити місцевість на якій планується споруджувати мости, прокладати залізниці, автошляхи. Планами користуються аварійні служби – протипожежна, ремонту водопроводу, електромережі.
Це цікаво
– Перший згадуваний у літературі глобус – глобус Кратеса Малоського – створений у II ст. до н. е. Але ні сам глобус, ні його зображення не дійшли до нас.
– Найстарішим уважається глобус, виготовлений у 1492 р. німецьким географом Мартіном Бегаймом. Він зберігся до наших днів.
– У Росії глобус з’явився наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. Серед перших був земний глобус діаметром 91,4 см з мальованою картою. Його створив Карпо Максимов у Пскові. До 1793 р. цей глобус зберігався у кунсткамері Петербурзької академії наук.
– Унікальною пам’яткою науки і техніки ХVІІІ ст. є великий академічний глобус. Його діаметр – 3,1 м. На внутрішньому боці – зоряне небо. Всередині на осі вмонтовано стіл і лавку. Тут можуть розміститися 12 чоловік. Глобус обертається, завдяки чому люди мають можливість спостерігати рух зоряного неба.
– Близько 2000 р. до н. е. у Вавілонії на глиняній дощечці було накреслено першу географічну карту на площині. Автор невідомий.
– Перший географічний атлас створив давньогрецький учений Птолемей.
– Найбільшою книжкою на Землі є географічний атлас, виданий у ХVІІ ст. Це том завтовшки 2 м і завширшки 1 м, масою 175 кг. Зберігається у Берлінській державній бібліотеці.
– Найстаріші і найвідоміші карти України видано в 1648 р. Гійомом де Бопланом.
IV. Закріплення нових знань, умінь, навичок
Бесіда
– Які види зображення місцевості ви знаєте?
– Чим відрізняється план місцевості від карти?
– Які види умовних знаків ви знаєте?
– Яке значення мають плани місцевості?
Завдання. Заміни окремі слова умовними знаками:
“Дорогий друже! Влітку я їздив до бабусі в село. Спочатку їхав залізницею, потім автобусом по шоссе. Бабусине село дуже гарне. Там є багато фруктових садків. Через село протікає річка, на якій збудовано дерев’яний міст. Там я ловив рибу, а на луках збирав лікарські рослини. Часто ходив до мішаного лісу по ягоди та гриби. Я добре відпочив за літо”.
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
– Опрацювати відповідний параграф у підручнику
– Виготовити картки із зображеннями умовних топографічних знаків, спеціальний лист для перевірки знань умовних знаків (для підсумкового уроку).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...