ВІДВЛАСНЕННЯ

Related posts:

1. АБСОЛЮТНА ІДЕЯ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНА ІДЕЯ” – центральна категорія філософської системи Г. В. Ф. Гегеля, якою позначався духовний деміург, творець світу в його становленні і діяльному саморозвитку. Формаціями “А. і.”, ступенями саморозвитку у Гегеля виступають логіка (“в собі-буття” “А. і.”), природа (“інобуття” “А. і.”), тобто її буття в матеріальній дійсності) і дух (“для себе-буття” “А. і.”), її […]...
2. СТАНОВЛЕННЯ Культурологічний словник СТАНОВЛЕННЯ – категорія діалектики, що означає процес формування, перехід можливості в дійсність, суперечливу єдність, взаємоперехід буття і ніщо....
3. АБСОЛЮТНИЙ ДУХ Культурологічний словник “АБСОЛЮТНИЙ ДУХ” – поняття філософії Г. В. Ф. Гегеля, що характеризує “Абсолютну Ідею” на стадії її розвитку, на якій вона, пройшовши ступені логіки і природи, суб’єктивного і об’єктивного духу через мистецтво, релігію і філософію, досягає пізнання своєї власної сутності....
4. ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ Культурологічний словник ПРИНЦИП ГАРМОНІЗМУ В ЕКОНОМІЦІ – розуміння людської особистості як абсолютної цілісності економічного розвитку....
5. ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
6. АБСУРДИЗМ Культурологічний словник АБСУРДИЗМ – художній світогляд, який базується на екзистенціалістській ідеї безсенсовості людського буття....
7. Проблема людської сутності Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 2. Про сутність та існування людини Проблема людської сутності Метафізика людської сутності полягає в спробі описати підставу “людського” в людині. Інакше, феномен людства. Засадничим налаштуванням на розуміння “техніки” бути людяною – є амбівалентність буття сутності людини. Амбівалентність в перекладі на українську означає “навколо” і “сила”. Це одночасність переживання […]...
8. КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
9. АНТРОПОЛОГІЗМ Культурологічний словник АНТРОПОЛОГІЗМ – зведення всіх явищ суспільного життя до властивостей людської природи. Термін запровадив Л. Фейєрбах, проте антропологічна тенденція притаманна була ще Сократові, який, на противагу попередній натурфілософії, поставив людину в центр пізнання. Обмеженість А. виявляється в позаісторичному підході до людини, в ігноруванні її соціально-практичної сутності....
10. ВІДНОШЕННЯ Культурологічний словник ВІДНОШЕННЯ – термін, введений Аристотелем для відображення певного способу буття і пізнання. У В. знаходить вияв взаємозв’язок речей матеріального світу. В. об’єктивні, як і самі речі. Вивчаються багатьма науками – філософією, логікою, математикою, психологією тощо....
11. ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ РЕЛІГІЇ – розділ філософії релігії, в якому висвітлюються поняття сутності феномена релігії та питання змістового наповнення форм вияву останньої. Предметом вивчення О. р. слугують різноманітні теорії, в яких розкриваються питання сутності релігії, її витоків, питання про природу Бога і характер божественного буття тощо. Основні завдання О. р. полягають у дослідженні і з’ясуванні […]...
12. ЕКЗИСТЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІЯ (лат. existentia від existo – існую) – основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнане, ірраціональне в людському “Я”, внаслідок чого людина є конкретною, неповторною особистістю....
13. КАЛОКАГАТІЯ Культурологічний словник КАЛОКАГАТІЯ – естетичний ідеал гармонії духовного і фізичного....
14. ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
15. ПОЛІФОНІЯ Культурологічний словник ПОЛІФОНІЯ – рівноправне багатоголосся в музиці; метафора полілінійності буття....
16. ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ДУХОВНИЙ СВІТ ОСОБИСТОСТІ – система свідомо-психологічних рис, особливостей, яка в своїй цілісності виявляє міру усвідомлення людиною сутності буття, свого місця й призначення в світі і проявляється в її ставленні до світу і до себе. Д. с. о. не існує поза духовним життям суспільства. Він являє собою специфічну, індивідуально неповторну форму його прояву, існування. […]...
17. АНТРОПОМОРФНІСТЬ Культурологічний словник АНТРОПОМОРФНІСТЬ (від грец. людина і форма) – подібність до людської постаті, її відтворення повне (скульптурне, стилізоване) або часткове (із збереженням утилітарної форми речі, до якої додаються голова, руки, іноді лише обличчя або очі, що надають усій речі певної людської подоби)....
18. БУТТЯ Культурологічний словник БУТТЯ – філософська категорія, яка позначає: а) усе існуюче; б) вічну універсальну першооснову всього існуючого....
19. ВЕРБАЛЬНИЙ Культурологічний словник ВЕРБАЛЬНИЙ (від лат. verbum – слово) – що стосується звукової людської мови....
20. ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ПОСТІМПРЕСІОНІЗМ – художній світогляд, орієнтований на творення міфопоетичної моделі світу з відображенням філософських і символічних начал буття....
21. ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
22. ЕКСТАЗ Культурологічний словник ЕКСТАЗ (від грец. нестяма, несамовитість) – стан захоплення й замилування, що поєднується зі скованістю рухів (заціпеніння), може наставати у віруючих і під сильним емоційним впливом творів мистецтва, людської праці, явищ природи....
23. Людина як істота, котра трансцендує Філософія світ людини Людина як істота, котра трансцендує Дана лекція присвячена здатності людини до транеценденції як виходу за межі власного досвіду. Засновники філософської антропології обгрунтували тезу про те, що “потреба у трансцендуванні виникає внаслідок відкритого”, активоперетворювального ставлення людини до світу, котре передбачає вихід за наявне буття у сферу буття духовного, а також зумовлює ексцентричність людини […]...
24. ЛОГОС Культурологічний словник ЛОГОС – першооснова буття в його впорядкованості та законовідповідності; раціональна діяльність розуму, спрямована на усвідомлення системності й гармонійності світу....
25. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ – філософський світогляд, який утверджує унікальність існування світу людської суб’єктивності....
26. АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
27. Гегельянство Політологічний словник Гегельянство – філософська течія, що бере свій початок із вчення, праць, творчості Гегеля. Г. виникло у Німеччині в 30- 40-х роках XIX ст. Після смерті Гегеля його школа розпалася на право -, ліво – або молодогегельянство та ортодоксальне Г. Право-гегельянці трактували вчення Гегеля в дусі протестантської ортодоксії, як раціональну форму богослов’я (К. Гешель, […]...
28. МОРАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник МОРАЛЬНІСТЬ – 1) Етичне поняття, яке в широкому розумінні є синонімом моралі. 2) Характеристика особливого виду практичної діяльності людей, що мотивуються моральними ідеалами, переконаннями, нормами та принципами. Розрізняючи ці поняття, Г. В. Ф. Гегель визначав мораль як сферу суб’єктивних уявлень людини про добро і зло та інші етичні цінності, мотиви поведінки, цілі і […]...
29. ЗВИЧАЙ Культурологічний словник ЗВИЧАЙ – усталений спосіб людської діяльності, який передається від покоління до покоління....
30. ДЕДУКЦІЯ Культурологічний словник ДЕДУКЦІЯ (від лат. “виведення”) – один з основних способів міркування (умовиводу) і методів дослідження. 1) Перехід у пізнанні від загального до часткового та одиничного; виведення часткового та одиничного із загального. 2) У логіці та методології науки – процес логічного висновку, що становить собою перехід від засновків до висновків (наслідків) на підставі застосування правил […]...
31. ОБ’ЄКТИВНІСТЬ Культурологічний словник ОБ’ЄКТИВНІСТЬ – незалежність від суб’єкта; характеристика людської діяльності та пов’язаних з нею явищ, яка наголошує на їх зумовленості зовнішньою, незалежною від волі та почуттів людини реальністю....
32. ПРІОРИТЕТ Культурологічний словник ПРІОРИТЕТ (від лат. prior – перший) – першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї; переважне право, значення чогось....
33. ФОНД Культурологічний словник ФОНД (франц. fond, від лат. fundus – основа) – 1) Запаси, ресурси, нагромадження; капітал. 2) Кошти або матеріальні засоби, призначені для якої-небудь мети (напр., Ф. матеріального заохочення). 3) Цінні папери, що дають прибуток....
34. НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД Культурологічний словник НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД – новостворена у сфері матеріального виробництва вартість або частина сукупного (валового суспільного продукту), що залишається після вирахування вартості засобів виробництва, використаних на його створення....
35. НІРВАНА Культурологічний словник НІРВАНА (санскрит – заспокоєння, згасання) – найвищий стан, кінцева мета людського існування, злиття індивідуальної людської душі з духовною першоосновою світу....
36. РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....
37. ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ Культурологічний словник ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНЕ (від лат. transcendens – що виходить за межі) – ті аспекти буття, які виходять за межі чуттєвого досвіду емпіричного пізнання світу. Предмет релігійного та метафізичного пізнання....
38. ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО Культурологічний словник ТРАДИЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО – суспільство, культура якого орієнтована на сакральні ідеї, на культ предків, на домінування ірраціональних цінностей....
39. ЕПІГОН Культурологічний словник ЕПІГОН (від грец. нащадок) – зневажлива назва осіб, що в нових умовах механічно відтворюють застарілі ідеї або мистецькі прийоми й засоби своїх попередників. 120...
40. Природа і свобода Філософія посбіник Тема 8. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ § 1. Антропологія в контексті інших розділів філософії Природа і свобода Парадоксальний характер духу і плоті дає можливість осягнути діалектичний характер природи і свободи. Тобто людини як явища і людини як сутності. Природа – це простір, що обмежує духовні здібності людини, умова, яка не дає змоги індивідові розвинутись до […]...