Головна ⇒ 📌ГДЗ з мови ⇒ ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

§ 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Вправа 543

І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою.

I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. Ану, подайте білого коня! (П. Перебийніс). 4. Ай! Як тут гарно (М. Коцюбинський). 5. Цить! Хай говорить серце (Леся Українка). 5. Ну, сину, підемо, поки не стемніло (С. Васильченко). 6. Ой, скільки

тих пісень-легенд довелося мені почути (О. Огульканський). 7. ОX, і щуки ж на річці на Конці! А на Басанці! А на Дніпрі! (Остап Вишня).

II. Вдалеч – прислівник.

Навмання – прислівник.

Стемніло – дієслово.

Вправа 544

О, яка ти гарна сьогодні! (Захоплення.) О, люди добрі, що ж це відбувається?! (Переляк.) О, хто до нас завітав! (Здивування.) О, цього ще бракувало, й так роботи багато. (Обурення.) О, лиш подивіться на кого він схожий. (Насмішка.)

Вправа 545

1. Ой Боже, які гарні квіти. 2. Ой, пустіть мене, пустіть! 3. О, як я хочу до моря. 4. Овва, магазин уже зачинили. 5. Лишенько, зіпсував останній диск. 6. Ой, на

морі знялася буря. 7. Ану не треба так дивитися.

Вправа 547

І. 1. Не кричи “Ау“, доки не вийшов з лісу (нар. творчість). 2. “Ай” казати не поспішай. 3. У роботі “ОХ!”, а їсть за трьох (Нар. творчість). 4. Твоє журливе “КУ-КУ” спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому (М. Коцюбинський). 5. Креслять тригонометричні фігури високо в небі запізнілі журавлі, запитуючи своїм “Кру-кру“: – Чуєш, брате мій, товаришу мій? Відлітаємо! (Остап Вишня). 6. І от я на перед азі. Став. Серце Тьох-тьох-тьох! (Остап Вишня).

II. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Вправа 548

I. 1. Ой (вигук виражає почуття), що се? Світло згасло? Ніч настала? (Леся Українка). 2. Ой (частка надає лише певного емоційного відтінку) високо сонце в яснім небі стало, гаряче проміння та й порозсипало (Леся Українка). 3. Ой (частка надає лише певного емоційного відтінку) біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, не пущу тебе колиску синові гойдати (В. Симоненко). 4. О (частка надає лише певного емоційного відтінку) незгасная зоре, о (частка надає лише певного емоційного відтінку) Києва кручі! О (частка надає лише певного емоційного відтінку) рідна земле, о (частка надає лише певного емоційного відтінку) гомін Дніпра! (П. Усенко). 5. О (вигук виражає почуття), якби-то я міг повернути неповторную юність мою (В. Сосюра). 6. Ну (частка надає лише певного емоційного відтінку) й смачні вареники з медком! – прицмокнув дідусь (Б. Комар). 7. Ну (вигук виражає почуття), як таки, щоб воля – та пропала? (Леся Українка).

II. Ой, (вигук) не поспішай так швидко, я тебе ніяк не наздожену. Ой (частка) що ж це робиться на білому світі?

Вправа 549

І. 1. Ой (вигук), піч моя (звертання), піч (звертання)! Коли б (частка) я на (прийменник) тобі, а (сполучник) ти на (прийменник) коні, славний був би (частка) козак з (прийменник) мене (нар. творчість). 2. А (частка) потім як зареву: – Ой, (вигук) рятуйте! (Остап Вишня). 3. Весно, ох (вигук) довго ж (частка) на (прийменник) тебе чекати (І. Франко). 4. Ах (вигук) ви, мрії ви милі (звертання), дитячі, як (сполучник) обличчя за (прийменник) дальнім вікном (В. Сосюра). 5. Боже! (вигук) Яке (сполучник) прекрасне, сповнене великих звершень життя на (прийменник) неї чекає (В. Врублевська). 6. Агов! (вигук) Де ви? Агов-гов-гов (вигук) (Остап Вишня). 7. І (частка) сорока: “Скре – ке – ке!(звуконаслідувальне слово) – Прилетіла. – Що таке?” (Д. Білоус).

II. Б (частка), на (прийменник), а (сполучник), на (прийменник), би (частка), А (частка), ж (частка), на (прийменник), як (сполучник), за (прийменник), яке (сполучник), на (прийменник), і (частка).

Вправа 551

1. ” Ну, що – знайшов? Ш-ш-ш!” – кепкуючи шарудить очерет. 2. Ах! Яка ж ти, лисочко, довірлива. 3. Ех, якби в наших оркестрах з такою пристрастю грали оркестранти, – які були б симфонії! (Із творів Остапа Вишні)

Ех – вигук, виражає почуття жалю.

Ах – вигук, виражає почуття здивування.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...

  2. Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...

  3. Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...

  4. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...

  5. Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...

  6. Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...

  7. Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...

  8. Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...

  9. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ 541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею. 1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною […]...

  10. Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....

  11. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...

  12. Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...

  13. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 45. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 470 1. За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. 2. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 3. Не брудни криниці, бо схочеш водиці. 4. Кожна робота легка, коли її охоче робиш. 5. Якщо не наївся, то вже не налижешся. 6. Хоч не […]...

  14. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...

  15. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 32. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 325 1. Сонце ввечері зайшло за ріку (В. Ткаченко). (Ознака дії.) 2. Не потребують вони щоранку кави по-варшавськи (Остап Вишня). (Ознака предмета.) 3. Зовсім близько з води вихопилася гостра скеля (Я. Бат). (Ознака іншої ознаки.) II. (ознака дії). (ознака предмета). (ознака іншої ознаки). III. Розберіть за будовою прислівники […]...

  16. Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...

  17. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ §11. Стилістичне забарвлення граматичних понять і граматичних форм 121. Частини мови Самостійні Службові Вигук (відповідають на питання і виступають членами речення) (не відповідають на питання і не виступають членами речення) (виражає емоції та наслідує звуки) – іменник – прикметник – числівник – займенник – дієслово – прислівник – прийменник – сполучник – […]...

  18. Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Ознаки Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Роль у мові Групи Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Надає реченню або слову додаткового відтінку значення. Утворює окремі граматичні форми Формотвірні Заперечні Модальні Часткою називається службова частина мови, яка надає реченню або окремим його членам відтінків значення або […]...

  19. Морфологія – Лексика і фразеологія Українська мова Лексика і фразеологія Морфологія В українській мові є такі частини мови: – Самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, дієслово, прислівник). – Службові (прийменник, сполучник, частка). – Вигук....

  20. Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...

  21. Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....

  22. Зразок розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Зразок розбору вигуку Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Ой – вигук. Група за значенням – емоційні. Первинний. – Відокремлюється від інших слів у реченні комою....

  23. Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....

  24. Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...

  25. Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...

  26. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА § 3. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Вправа 30 II. Доберіть синоніми до виділених дієслів. Ходить – походжати, блукати, вештатися, тинятися, маршувати. Замовкнув – стих, притих, умовк, затих, утих. Вправа 33 Неозначена форма Особова (власне дієслово) Безособова форма Дієприкметник Дієприслівник Їхати, Розказати, Прийти, Думати Сміюся, Зеленіє, Вивчатиму, Росте Зібрано, Перекрито, Підписано, Відчинено Зрубаний, Нагороджений, […]...

  27. Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Прийменником називається незмінна службова частина мови, яка уточнює граматичні значення відмінків і виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні і реченні. Наприклад: Кінь На чотирьох і то спотикається (Народна творчість). За кілька хвилин двір опустів (Григорій Тютюнник). Позавчора Юрко вечеряв У тітки Василихи гарячим кулешем, […]...

  28. Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...

  29. Частка – Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 4. Граматична парадигма службових частин мови в ділових паперах 4.3. Частка Частка – службова частина мови, яка надає словам чи реченням певного смислового й емоційного відтінку і служить засобом творення слів. За значенням і функціями частки поділяються на такі групи: Частки, що надають смислового відтінку Модальні Формотворчі Словотворчі Вказівні: оце, ось […]...

  30. Службові частини мови УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Службові частини мови Спільними ознаками всіх службових частин мови є те, що вони: – не відповідають на питання; . – не називають предметів, ознак, дій, кількості й не мають лексичного значення; – не мають властивих самостійним частинам мови морфологічних ознак; – не змінюють своєї форми; – не бувають членами […]...

  31. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...

  32. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ Вправа 558 1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові. Самостійні Службові Мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій, кількість); Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.); Є членами речення Не мають лексичного значення; Мають морфологічні […]...

  33. Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231-234) Тема. Займенник як частина мови, його основні ознаки. (Вправи 231-234). Мета. Ознайомити учнів з особливостями займенників, їх роллю в мовленні; вчити добирати потрібні займенники для передачі зв’язків між реченнями тексту. Обладнання: мовний матеріал. Хід уроку I. Організація класу. II. Актуалізація опорних знань учнів. 1. Цікава інформація. дія вчителя. Наша мова була б нудна і довга, […]...

  34. Розбір сполучника як частини мови – Сполучник Службові частини мови Сполучник Розбір сполучника як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Що з’єднує сполучник. 3. Сполучник сурядності чи підрядності. 4. Група за значенням. 5. Будова. 6. Походження. 7. Спосіб уживання. 8. Особливості правопису....

  35. Написання сполучників разом, окремо й через дефіс – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Написання сполучників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом складні сполучники, утворені з двох або більшої кількості слів: Аби, аніж, втім, зате, мовби, мовбито, начеб, начебто, немов, немовби, немовбито, неначе, неначебто, ніби, нібито, буцімто, ніж, отже, отож, притім, притому, причім, причому, проте, себто, таж, також, теж, тобто, тож, […]...

  36. ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ (див. додатковий матеріал до уроку на с. 42) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ – Сьогодні ми пригадаємо, що нам відомо про іменник; розширимо […]...

  37. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 465. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова? Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила: – […]...

  38. Аналіз контрольної роботи. Іменник як частина мови Урок 27 Тема. Аналіз контрольної роботи. Іменник як частина мови Мета: актуалізувати знання учнів про іменник як частину мови, його морфологічні ознаки; вчити складати характеристику іменника як частини мови; розвивати аналітичні й синтетичні вміння дітей; виховувати любов до рідної мови. Обладнання: словнички для запису словникових слів. ХІД УРОКУ I. Аналіз контрольної роботи II. Актуалізація опорних […]...

  39. Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Написання похідних прийменників разом, окремо й через дефіс Пишуться Разом прийменники, утворені від іменників, прислівників та прийменників: Внаслідок, вподовж, довкола, задля, замість, заради, навколо, навпроти, назустріч, наперед, напередодні, наприкінці, обабіч, окрім, побіля, поза, поміж, понад, попід, поперед(у), попри, посеред, проміж, услід, щодо. Пишуться Окремо прийменники, утворені від іменників […]...

  40. ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ Морфологія. Орфографія. Дієслово ПРИГАДАЙМО Морфологія – це складне слово, яке походить з грецької мови: “морфо” – “вид, форма”; “логія” – “слово”, “вчення”. Розділ мовознавства, що вивчає будову слова залежно від морфем, із яких воно складається; форми словозміни (відмінювання слів за числами, родами, відмінками, особами та ін.). Назва “орфографія” походить із грецької мови, означає – правопис, […]...

Ви зараз читаєте: ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ
«
»