ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
& 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ
541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею.
1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною пиріг (М. Стельмах). 4. Цить, дитино, цить, не плач! Я спечу тобі калач (Народна творчість). Нумо, зберімося в купу тісніше! (В. Самійленко). Овва! Та й розумна ж голова! (Народна творчість).
ВИГУК – особлива
ПОРІВНЯЙТЕ:
ВИЯВ ПОЧУТТІВ | ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ |
Почуття, переживання, настрої, душевні стани | Заклик, наказ, сигнал, спонукання до дії, мовчання, згоди та ін. |
Ой, ах, ех, ух, ей, о, ого, еге, овва, ат, хм, тьфу, іч, фе, тю, ой боже, матінко моя | Нумо, геть, гайда, цить, марш, цабе, тпру |
Слугують для привернення уваги | |
Гей, агов, алло, агов, агей, киць-киць |
До вигуків волевиявлення зараховують й етикетні формули: добридень. пробачте,
Вигук не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, не має граматичних ознак. Вигук не є членом речення.
Найчастіше вигук уживають у розмовному та художньому стилях – переважно в діалогічному мовленні. В усному мовленні вигуки часто супроводжують відповідною мімікою та жестами.
542. Прочитайте. Визначте в реченнях вигуки. Які з них передають почуття? Які виражають волевиявлення?
1. Гей, удармо в струни, браття, золотії! (М. Рильський). 2. Ах, скільки струн в душі дзвенить! (Олександр Олесь). 3. Ох, пісне, чому, як той птах, не летиш? (М. Рильський). 4. Ануте, заграйте що-небудь! (Панас Мирний). 5. Цить, розумнице! (М. Стельмах). 6. Крякають круки про кризи і крах. Фе! Нецікаво, панове! (М. Рильський). 7. Ох, як хочеться жити, жити… 8. Хтось покликав: “Алло! Люди добрі!” (Д. Павличко).
– Назвіть передані вигуками почуття.
– Ще раз виразно прочитайте речення, супроводжуючи читання відповідною мімікою та жестами. Чи легко вам було це зробити?
– Укажіть речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.
Вигуки, що передають почуття, не називають їх так, як іменники (радість, страх, гнів), дієслова (радію, боюся, гніваюсь) або прислівники (радісно, страшно, гнівно). Проте з кожним вигуком у свідомості людини пов’язується певний зміст: радість, здивування, задоволення, спонукання тощо. Вигуки виражають ці почуття, переживання, настрої, вольові спонукання узагальнено, тому більшість вигуків є взаємозамінними. Так, вигук ой може передавати здивування, радість, захоплення, вдячність, жалість, страх.
Лише за деякими вигуками закріплене одне значення: тю (здивування), хм (сумнів), пхе (зневага), фу (огида).
543. Прочитайте. Визначте вигуки, назвіть передані ними почуття. Які з цих вигуків взаємозамінні?
Високо в небі літали дощові краплини й гукали одна одній: “Збираймося докупи та станемо чорною хмарою!” Незабаром з них справді утворилася чорна хмара. А краплинки не вгавають, кричать: “Ой, гарно як! Ого, як нас багато! Пролиймося на землю дощем! Ат, як земля зрадіє! Ах, як буде добре!”
З-поміж них була краплина, що дуже пишалася й величалася. “Пхе, – казала вона, позираючи згорда на подружок. – Іч, розбалакалися! Тьфу! Хай собі купчаться та збираються, дощем падають! Ось я, як зірвуся, усе затоплю! Овва!” Одірвалася і з розгону впала… у калюжу.
За І. Сенченком
– Якою мірою вигуки допомогли увиразнити почуття та пояснити поведінку персонажів твору? Розкрийте алегорію образів.
– Поясніть значення фразеологізму сісти в калюжу.
– Прокоментуйте рядки поета Таріела Чантурія: Із дитинства я вийшов, наче з кімнати сміху. “Ха-ха-ха! Хо-хо-хо!” Ступив у іншу кімнату. “Ах! Ах! Ах! Ох! Ох! Ох!”
За походженням і способом творення вигуки поділяють на:
НЕПОХІДНІ | ПОХІДНІ |
Не співвідносяться 3 іншими частинами мови, утворені з одного або кількох звуків, повторенням звуків або подовженого голосного | Утворені від інших частин мови |
А, о, ех, єй, ой, йой, іч, фе, гей, пхе, гм, тпру, люлі, ой-ой, ай-ай-ай, а-а, о-о-о. | Гос поди! Людоньки! Лишенько! Жах! Стоп! Тривога! Рятуйте! Подумаєш! Прощайте! Отакої! Світе мій! |
До похідних вигуків належать слова-оклики, якими привертають увагу (гулі-гулі, киць-киць, но, киш, цабе), та усталені звороти (Боронь Боже! От тобі й маєш! От тобі й разі Цур тобі! Хай йому грець!).
544. Прочитайте. Визначте вигуки похідні та непохідні.
1. Добрий вечір, люди добрі! (М. Коцюбинський). 2. О, дякую, що ти прийшла-таки (М. Старицький). 3. Ах, що то за пісня була! (Марко Вовчок). 4. Ех, і дихатимемо ми легко та радісно (Остап Вишня). 5. Ой лишечко, як страшно! Цить! Хай говорить серце (Леся Українка). 7. Та цур йому, тій балаболці! (М. Стельмах). 8. Ну, прощайте! Всі боління переборюйте й вагання (П. Тичина).
– Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.
– Визначте вид кожного з речень за емоційним забарвленням. Поясніть, чому більшість речень, що містять вигук, є окличними.
545. Прочитайте вигуки, поясніть, як вони утворилися.
Боже мій! Мамо рідная! Матінко! Слава! Рятуйте! Ти глянь! Горенько моє! Марш! Цур йому!
– Укажіть вигуки, утворені від форми кличного відмінка іменників.
– 3 виділеними словами складіть речення {усно).
Вигуки, що стоять на початку речення або в його середині, виділяють комами, якщо їх вимовляють без особливої окличної інтонації:
Гей, в путі не відставай! (М. Петренко). Сонце, волю зустрічати, гей, виходь, мій брате! (В. Поліщук).
Якщо вигук вимовляють з окличною інтонацією, після нього як на початку речення, так і в його середині чи в кінці ставлять знак оклику:
Ох! Зірка в серце впала (Леся Українка). Весно, приходь! Та швидше, гей! (В. Сосюра).
Вигуки о. ой, які стоять перед звертанням і тісно пов’язані з ним інтонаційно, комами від звертання не відділяють: О краю мій, тужу я за тобою! (М. Рильський).
Вигуки, повторювані з метою посилення передаваних ними почуттів, пишуть через дефіс: ай-ай-ай, ну-ну, ого-ого.
Запам’ятайте: вигуки на добраніч, будь ласка, до побачення пишуть двома словами.
546. Прочитайте. Визначте вигуки. Поясніть уживання розділових знаків.
1. Гей-гей! Чи є хто в лузі? Озовися! (М. Вороний). 2. Мені шляху не питать, просто степом мандрувать, гей-гей, долю доганять! (Народна творчість). 3. Ну, серце, говори! (Д. Павличко). 4. Співай, співай про молодість, о серце! (В. Сосюра). 5. Ах, серце радуйся, люби цей світ! (П. Перебийніс). 6. О слово, будь мечем моїм! (Олександр Олесь).
– Позначте в словах орфограму “правопис вигуків”.
547. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. О краю мій тополею рости! (С. Бен). 2. Ой у полі гне тополі вітер та на вольній волі (Б. Сосюра). 3. А здолати нас ох непросто! Кров козацька в серцях кипить! (М. Шукайло). 4. Летімо друзі вдалеч навмання. Ану подайте білого коня! (П. Перебийніс). 5. Гей помчімо ж мої коні пошукаймо долі! 6. О дивокраю мій казковий Я збережу про тебе спомин (В. Шукайло).
– Обгрунтуйте вживання розділових знаків.
548. Перепишіть, знімаючи риски. Поясніть написання вигуків.
1. На/добраніч, весела діброво, тихі трави, зелені сади (А. Камінчук). 2. Леле/леле! Спи, моє дівчатко, я тебе зірчастим небом вкрив (М. Сингаївський). 3. Ой/ой, біда! Рятуйте мене, люди! (В. Симоненко). 4. О, не торсайте двері! Будь/ласка, не торсайте двері! (О. Забужко). 5. Гай/гай, як/же багато води збігло! (С. Скляренко). 6. Ну/ну, не треба аж так категорично (О. Слоньовська).
– Укажіть ужиті в реченнях етикетні формули.
– Обгрунтуйте вживання в реченнях розділових знаків.
ОРФОГРАМА:
Правопис вигуків
Окрему групу вигуків становлять звуконаслідувальні слова, які відтворюють звуки й шуми природи, машин, механізмів: ку-ку, ж-ж-ж, чик-чирик, няв-няв, гуп, дзень, xa-xa-xa, ш-ш та ін.
549. Перепишіть, розставляючи розділові знаки. Визначте звуконаслідувальні слова.
1. Наш кінь дзвонить дзвоником Дзінь-дзінь (Є. Гуцало). 2. Тихо всюди хоч сій мак. Лиш годинник б’є Так-так (О. Маковей). 3. Зозуленька сива на дубочку сіла. Залунало у гайку Ку-ку Ку-ку Ку-ку (М. Познанська). 4. Не знала коза як сказати Водички Тож мовила коротко Me! (Л. Ребро). 5. Гав крутнув хвостом великий собака Кур’єр (С. Дзюба).
– Позначте в словах орфограму “правопис вигуків”.
550. Визначте в реченнях вигуки. Розберіть їх у вказаній послідовності.
1. Ах, скільки поклав я душевної сили, щоб нині у пісні ширшали крила! (Т. Масенко). 2. О, скільки ж то відчинених дверей в далекий світ шляхів незнаних! (О. Лятуринська). 3. Котилося через поле Перекотиполе довідаться щастя й горя край Чорного моря. “Тю-тю, дурний, розігнався! – Будяк обізвався. – Чого тебе вража сила отут розносила?” (Л. Глібов). 4. А життя прожити перекотиполем? Ой, озветься воно потім болем… (М. Шостак). 5. Ой лелечко, болить моє сердечко! (П. Чубинський).
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ВИГУКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
1. Що передає: почуття чи волевиявлення.
2. Непохідний чи похідний.
3. Особливості написання (якщо є).
4. Розділові знаки.
Гай-гай, до травня зачекаймо (М. Бажан).
ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ВИГУКА
Гай-гай – вигук, виражає почуття жалю, співчуття, заклопотаності, непохідний, пишеться через дефіс, на письмі виділяється комою.
ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ВИГУКА
551. Прочитайте. Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку доведіть.
1. Тут так ніжно лунало “здрастуй”, що в кущі заховалось “прощай” (Г. Горовий). 2. Марко замугикав пісень, де багато було “ой” (М. Стельмах). 3. На “ой” починаються наші пісні – вони з українського болю (П. Засенко). 4. Напровесні лелеки прилітають до своїх гнізд і радісним і лунким “клек-клек, клек-клек” повертають нас у дитинство, в світ добра, любові і краси (А. Камінчук).
– Перепишіть перше речення, підкресліть у ньому всі члени речення.
552. Перепишіть, розставляючи розділові знаки.
На галяві почувся голос гриба Капелюшника Ех і життя наше тьху! Тільки й чекаєш що хробачня з’їсть тебе не сьогодні то завтра Нумо тікати Котрась сироїжка сказала із глумом Еге в лісі ходять люди з кошиками Схоплять тебе та й засушать на мотузці Овва Цур вам Не хочу сидячи тут гнити піду в світ сам Нехай і в кошик попаду нехай і в борщі гарячому втоплюся! Будьте здорові і не згадуйте лихом – сказавши так гриб Капелюшник насунув на лоба свій широкий капелюх й пішов геть з поляни.
За П. Козланюком
– Підкресліть у тексті вигуки. Три з них (на вибір) розберіть як частину мови.
Запитання і завдання для самоперевірки
– Що таке дієприслівник? Чому він не є самостійною частиною мови?
– Яку частину мови називають вигуком? Наведіть приклади.
– Чому вигук – особлива частина мови?
– Що означають вигуки? Назвіть вигуки, що виражають почуття, та вигуки, що передають волевиявлення.
– Назвіть популярні в молодіжному середовищі вигуки. Що вони виражають?
– Якими частинами мови є етикетні слова? Наведіть приклади.
– Що відтворюють звуконаслідувальні слова?
– Які вигуки пишуть через дефіс?
– Які розділові знаки ставлять при вигуках?
– Яка роль вигуків у мові?
Related posts:
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
- Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...
- Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
- Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі. Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК” Вигуки: – емоційні […]...
- ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
- Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
- Написання вигуків – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Написання вигуків Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: Шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін. Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко) А […]...
- ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до морфологічних одиниць, але виводять із системи повнозначних і службових частин мови. Він визначається як окремий і особливий розряд слів, що не мають номінативної функції й служать для безпосереднього вираження різних […]...
- Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Зразок розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Зразок розбору вигуку Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Ой – вигук. Група за значенням – емоційні. Первинний. – Відокремлюється від інших слів у реченні комою....
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Завдання та вправи для самоконтролю – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Завдання та вправи для самоконтролю 1. Випишіть в один стовпчик вигуки, а в другий – звуконаслідувальні слова. 1. Гей, прослала нива чорне полотно. Ллється жовта злива – сіється зерно. Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро (В. Симоненко). 2. Ой веснянко біла, звідки ти прибігла? Звідки, […]...
- КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ У питанні про значення вигуків учені – мовознавці стоять на діаметрально протилежних позиціях. Одні з них вважають, що вигуки не мають лексичного значення, тому що позбавлені його основи – предметно-понятійної співвіднесеності: вони не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями. Оскільки вигуки не виконують ні денотативної, ні сигніфікативної функцій, […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Дієслово як частина мови. Повторення вивченого ДІЄСЛОВО Дієслово як частина мови. Повторення вивченого 302. Прочитайте текст. Перекажіть. Тонко ковані золоті листочки шумлять, дзвонять, шелестять: осінь, осінь… Хмари гасають вороними кіньми, дикими табунами… з порваними уздами… Бліднуть мрії, в’януть квіти, димом ідуть примарні ночі, туманом сиплеться лист… І виднішими стануть крізь голе, обшарпане гілля зорі, що не гасли, не осипалися… (За Степаном […]...
- Займенник як частина мови. Роль у тексті ЗАЙМЕННИК Займенник як частина мови. Роль у тексті 270. Прочитайте текст. Хлопчика звали Дядько Федір, бо хлопчик був дуже серйозним і самостійним. У чотири роки хлопчик навчився читати. А в шість уже сам собі суп варив. І в шість років любив самостійно все вирішувати за себе. Узагалі хлопчик був дуже хороший, і батьки були хороші. […]...
- Іменник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК §7. Іменник як частина мови 56. І. Прочитайте уривок із вірша Михайла Ситника. Знайдіть іменники. Бджоли цілуються з колосом, Жайворон в’ється в блакиті, Сонце розпеченим колесом Котиться тихо по житі. М. Ситник II. Скажіть, за якими ознаками ви розпізнали іменники. Іменник (рос. имя существительное) – це самостійна частина, мови, яка означає […]...
- Іменник як частина мови. Повторення вивченого ІМЕННИК Іменник як частина мови. Повторення вивченого 97. Прочитайте вірш Ірини Жиленко. Донечко, з добрим ранком! Глянь за вікно, маленька. Котик на нашім ганку З чорного став біленьким. Сніг йому в очі диха, Котик кумедно чмиха, Вуха сховавши в іній. Диба трамвайчик синій. – Випишіть із вірша іменники, згрупувавши їх за питаннями хто? що? 98. […]...
- СТРУКТУРА ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 2. СТРУКТУРА ВИГУКІВ Складний і багатогранний емоційно-почуттєвий світ людини передають вигуки різної структури. Вона є, по суті, сконденсованою, не членованою формою речення, з логічною основою якого опосередковано пов’язуються емоції та почуття. Проте звукова і морфологічна структура вигуку не зумовлена співвідносним судженням. Зв’язок емоцій і почуттів з тією чи іншою структурою вигуку суспільно усвідомлений, соціальний, […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 465. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова? Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила: – […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
- Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні ПРИКМЕТНИК Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні 170. Прочитайте виразно вірш Лесі Вознюк. Завірюха Сніжно-біла Лісі зайчика зустріла. Каже Хитра завірюха: – Заховай, зайчиську, вуха, Бо я Злюча та Колюча, Ще й Щипуча і Кусюча. – Вас, Люб’язна завірюхо, Не бояться зовсім вуха, Бо ви Добра: у лісочку Замели мої слідочки. – Між […]...
- ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ФОРМИ ДІЄСЛОВА Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово Мужай, прекрасна наша мово… М. Рильський Ви знатимете: – загальне значення дієслова та його морфологічні ознаки; Форми дієслова; – способи творення дієслів. Ви вмітимете: – розрізняти дієслова доконаного й недоконаного виду, часи і способи дієслів; – уживати одні дієслівні форми замість інших; – правильно писати дієслова з вивченими орфограмами; – […]...
- Загальна характеристика частин мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Загальна характеристика частин мови Морфологія – це розділ мовознавчої науки, у якому слова вивчаються як частини мови. Слова об’єднуються в частини мови за такими спільними для них рисами: А) загальним лексичним значенням; Б) морфологічними ознаками (граматичним значенням); В) синтаксичною функцією; Г) особливостями словотворення. Отже, частини мови – це лексично-граматичні групи слів. Слова кожної […]...
- Займенник як частина мови, його основні ознаки. Особові займенники Урок 76 Тема. Займенник як частина мови, його основні ознаки. Особові займенники Мета: розширювати уявлення дітей про частини мови, познайомити із займенником, з його особливостями, вчити розпізнавати особові займенники, познайомити з граматичною категорією особи; розвивати аналітичні вміння, вміння спостерігати й робити висновки зі спостережень; виховувати інтерес до усної народної творчості, вивчення мови. Обладнання: таблиця “Особи […]...
- Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Ознаки сполучника Групи Лексичне Значення Морфологічні Ознаки Синтаксична Роль Для чого Служить За роллю в мові За Будовою Не має Незмінне Слово Членом речення не буває Поєднує однорідні члени, частини складного речення Сурядності Підрядності Прості Складні Складені Сполучником називається службова частина мови, що вживається для зв’язку однорідних членів […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Морфологія та орфографія. Займенник Буду я навчатись мови золотої… У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. А. Малишко Ви знатимете: – морфологічні ознаки займенника, його синтаксичну роль; – розряди займенників за значенням. Ви вмітимете: – відмінювати займенники; – утворювати неозначені й заперечні займенники; – писати […]...
- Числівник як частина мови Тема. Числівник як частина мови. (Вправи 267-271). Мета. Познайомити учнів із новою частиною мови – числівником, визначити його роль у мовленні, вчити знаходити числівники у тексті. Розвивати вміння поширювати речення, розвивати творчі здібності. Виховувати вміння співпрацювати. Обладнання: зведена таблиця відомостей про числівник, картки “світлофор”, підручник, зошит. Хід уроку I. Організація класу. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, […]...
- Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ДІЄСЛОВО §43. Дієслово як частина мови. Неозначена форма дієслова 406. І. Спишіть уривок із поезії Тараса Шевченка, підкресліть дієслова. …Світає, Край неба палає, Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами над ставами Верби зеленіють. Т. Шевченко II. Скажіть, за якими ознаками ви розпізнали дієслова. Дієсловом […]...
- ДІЄСЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ. ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ Морфологія. Орфографія. Дієслово ПРИГАДАЙМО Морфологія – це складне слово, яке походить з грецької мови: “морфо” – “вид, форма”; “логія” – “слово”, “вчення”. Розділ мовознавства, що вивчає будову слова залежно від морфем, із яких воно складається; форми словозміни (відмінювання слів за числами, родами, відмінками, особами та ін.). Назва “орфографія” походить із грецької мови, означає – правопис, […]...
- Прикметник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §23. Прикметник як частина мови 199. Спишіть уривок із вірша Дмитра Луценка, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники. Скажіть, за якими ознаками ви їх розпізнали. Пр..йшла до нас морозяна з..ма, В гаях білястим снігом вкрила віти. Та соня..ним безсмертникам дарма – Немов ж..ві, стоять і досі квіти. Д. Луценко Безсмертники Прикметник (рос. […]...
- СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 34. СПОЛУЧНИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 478. Прочитайте. Визначте речення, ускладнені однорідними членами. Якими словами однорідні члени поєднано? Назвіть складні речення. Якими словами поєднано їхні частини? 1. Брехня і плітка здавна дружать (Англійське прислів’я). 2. Брехня хитро підказує, а правда чесно наказує (Норвезьке прислів’я). 3. Брехня втікає через вікно, коли правда […]...
- ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА – ВИГУК ВИГУК 4. ЗВУКОНАСЛІДУВАЛЬНІ СЛОВА У лінгвістичній традиції звуконаслідувальні слова розглядаються у зв’язку з вигуками: або як окрема група вигуків, або як слова, що не входять до складу вигуків і стоять поряд з ними чи після них. В українському мовознавстві вони кваліфікуються здебільшого як окрема група вигуків, за допомогою якої передаються, відтворюються різні звуки природи, тварин, […]...
- ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ 506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення? 1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? […]...