Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням
МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ
ВИГУК
Ви часто користуєтесь особливими словами – вигуками, коли висловлюєте свої емоції чи спонукаєте когось до дії. Вигуки ви будете вивчати в цьому розділі.
Є багато життєвих ситуацій, у яких звучать вигуки. Так, без вигуків ми не можемо обійтися, коли чимось захоплюємося, оцінюємо твори мистецтва.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ВИГУК”
Вигуки:
– емоційні (ого, ух, леле)
– спонукальні (алло, цить, нумо)
– формули мовного етикету (будь ласка, вибачте)
– звуконаслідувальні слова
& 42 Вигук як особлива частина мови. Групи вигуків за значенням
Вигук – це особлива частина мови, яка виражає почуття, емоції, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Наприклад. Кар-р-р! Трісь! Стук-грюк! Му-у-у! Гав! Леле! Тс-с-с! Матінко моя!
У реченнях вигуки синтаксично не пов’язані з іншими словами. Вони є або окремими нерозкладними реченнями, або вставними компонентами, які в усній мові наділені особливою інтонацією, а на письмі обов’язково виділяються розділовими знаками: Ох, не такою я була малою, коли летіла зірка над Сулою (Л. Костенко). Ой
344
Спишіть речення. Підкресліть вигуки. Які почуття й емоції виражає кожний з них?
1. – А ти не піддавайсь. Заповідь: “Не журись!” – хіба забув? Ех, ти, відмінник! (О. Гончар). 2. “Здрастуй, здрастуй, Прометею! А! Бунтуєш? – ну, бунтуй” (77. Тичина). 3. І от – метро. Ну, я вам скажу, це шту-у-ка! Казка! Наукова фантастика! (В. Нестайко). 4. – Ех, ви, наївні астронавти! (О. Ковінька). 5. Ой, диви, зброя козацька, справжнісінька! Ого-го шаблюка! Дай таку в руки старшині Паляничку, він тільки – рраз!.. (В. Нестайко). 6. Хай собі займаються своєю важливою справою, хай! (В. Нестайко). 7. Ах, як не хотілося йому падати, як не хотілося кидати автомата! (О. Довженко).
345
Прочитайте текст. Знайдіть у ньому вигук. Яке почуття він виражає?
Чотирирічна Мар’янка дивиться мультфільм і голосно коментує.
– О, баба-яга! – вигукує, побачивши на екрані якусь страшну постать.
– Хіба? То ж дід, – заперечує тато.
– Дід-ягій? (За С. Павленком).
За походженням вигуки поділяються на первинні, або непохідні (а, о, гей, ох, ой), і вторинні, або похідні (клац, страх, спасибі, добрий день, годі).
346
Прочитайте текст. Визначте стиль, до якого він належить. Випишіть звуконаслідувальні слова.
Чого так трагічно-безнадійно ревуть воли на ярмарку? Як увійдеш у волячо-коров’ячо-овечу половину, так саме тобі:
– М-му! Бе-е! Ме-е-е!
Отак стоїть-стоїть половий, чи сірий, чи ряба, чи гніда, подивиться навкруги себе й зненацька тоді:
– М-м-му-у-у! – Бе-е-е! – Ме-е-е!
Чи то вони підтримують загальний ярмарковий галас, чи то не хочуть до другого хазяїна переходити?.. Чи, може, ще що? (Остап Вишня).
! Вигуки вживаються в розмовному та художньому стилях, зрідка – у публіцистичному. У науковому й офіційно-діловому (крім формул мовного етикету) вони не використовуються.
347
1. Прочитайте текст. До якого стилю він належить?
Ох, це НУ!
Вигук НУ чим славився? Та, звісно ж, своїм нуканням. Аби воля, день і ніч не вмовкав би. Виходить учень до дошки. Шукає слів для відповіді. А НУ тут як тут. Не встиг ніхто оком змигнути, як НУ вже на язиці школяра.
– Ну… ну… – хоробро занукав хлопець, – ну…
– Чого ти причепився до дитини? – смикають вигук за рукав інші слова. – Перестань (За С. Павленком).
2. Чому за таку відповідь, про яку йдеться в тексті, не можна отримати гарну оцінку?
Добірні зерна мови
І швець, і жнець, і на дуду грець – той, хто вміє все робити, вправний, тямущий у будь-якій справі.
Дмитрик. Наш тато, бабусю, на всі руки майстер: він і телевізор, і комп’ютер, і навіть дах може полагодити, а коли мама у відрядженні, то й смачну курку на грилі запече!
Бабуся. О-о-о! Він, виявляється, у нас і швець, і жнець, і на дуду грець.
Яся. Дивне якесь у цій приказці слово “грець”. Швець – це той, що шиє та лагодить взуття, жнець – жне, а той, хто грає… що, грець?
Дмитрик. Грець – це гравець, але без “ав”.
Яся. Мабуть, це слово для рими придумали!
Бабуся. З “грецем” ви розібралися. А знаєте, що таке дуда?
Дмитрик. Це старовинний духовий інструмент.
! Іноді вигуки можуть виступати в ролі підмета, додатка чи присудка, набуваючи значення іменника чи дієслова: Не кажи “Гоп“, поки не перескочиш (Народна творчість). Гучне “Ура” було йому на відповідь (Ю. Смолич). Стигла груша – Бух на землю.
348
Спишіть речення. Підкресліть вигуки, які, виконуючи ту чи іншу синтаксичну роль у реченні, набувають значення самостійних частин мови.
1. “А-а-а…” неслося десь здалеку, як од розірваної греблі. “А-а-а…” котилось ближче, і чулись в ньому і брязкіт скла, і окремі крики, повні розпуки та жаху, і тупіт ніг великої юрми… (М. Коцюбинський). 2. Нащо вороні великі хороми, знай, ворона, своє “кра” (Народна творчість). 3. Не удар авіабомби, не зловісна пісня кулі – над колискою хай лине материнське ніжне “люлі” (77. Усенко). 4. Гей, коби-то я газдинькою була в тім ластів’ячім гнізді (Г. Хоткевич). 5. Той ухо прихилив, а кум – шу – шу-шу-шу… (Л. Глібов).
Учителька принесла в клас глобус.
– Що то в учительки в руках? – запитала Маринка в сусідки по парті.
– Надувна карта, – відповіла вона.
349
1. Прочитайте текст. Переробіть його, увівши різні за значенням вигуки. Запишіть змінений текст.
На свято останнього дзвоника тато і мама подарували дітям чудові подарунки – календарі школяра. Та не звичайні, а із сюрпризами: Ігореві – “Календар юного біолога”, Наталі – “У світі прекрасного”, а Василькові – “Історична подорож у часі”. Що за диво дивне були ці календарі – великі, на блискучому крейдяному папері! До кожного місяця дібрані не лише яскраві ілюстрації, а й сила-силенна цікавинок. Цілий вечір уся родина захоплено розглядала ці шедеври книжкового мистецтва, а бабуся та дідусь навіть заздрили внукам – коли вони вчилися, таких книжок не було.
2. Об’єднайтесь у групи. Складіть за серією поданих малюнків розповідь від імені: а) Ігоря; б) Наталі; в) Василька. Кожна розповідь має містити цікаві факти, про які ви дізналися на уроках літератури, історії, біології. У розповіді вживайте вигуки, характерні для людей з різними типами темпераменту.
350
Складіть і запишіть п’ять речень із вигуком ой, щоб він виражав здивування, захоплення, погрозу, біль, переляк.
Мудре слово
– Справжня краса – внутрішня, вона йде від серця, у якому живе любов. Якщо цього немає, навіть найідеальніші риси обличчя не зможуть приховати душевної порожнечі, яка, врешті-решт, відштовхує людей (К. Агілера).
– Краса – дрібниця. Ти й сам не розумієш, як тобі пощастило, що ти негарний, адже якщо ти подобаєшся людям, то знаєш, що справа в іншому (Ч. Буковскі).
Related posts:
- Групи вигуків за значенням – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Групи вигуків за значенням За значенням вигуки поділяються на дві основні групи: 1) вигуки, що виражають почуття, емоції й переживання (радість, сум, біль, тугу, гнів, здивування, захоплення тощо). Це вигуки ой, ай, о, ох, ух, ах, іч, ого, пхе, ет. О, як люблю я рідний край і в […]...
- Написання вигуків разом, окремо та через дефіс – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Написання вигуків разом, окремо та через дефіс Разом пишуться: – слова-вигуки, які не вимовляються протяжно: бабах, кукуріку, не повторюються: здрастуйте, добривечір. Окремо пишуться: – складні сполуки типу: до побачення, будь ласка, на добраніч; або: оце так! От тобі й на! Через дефіс пишуться: – вигуки, що повторюються […]...
- Розряди вигуків – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розряди вигуків За значенням вигуки поділяються на: – вигуки, що служать для вираження емоцій, почуттів (о, ой, ех, ху, ага, ов-ва, леле!); – вигуки, що служать для вираження волевиявлень (тсс…, годі! геть! цить! ну! стоп! алло!). У цьому розряді як окрема підгрупа знаходяться слова для прикликання або […]...
- Розбір вигука як частини мови – Вигук як особлива частина мови Службові частини мови Вигук як особлива частина мови Розбір вигука як частини мови 1. Слово. Частина мови. 2. Розряд, що виражає. 3. Будова, походження. 4. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука Ох, і сом же був! Ну, йди вже, йди! Кузьма Дем’янович! Агов! Де ви? Агов-гов-гов! І раптом: – Б-б-ба-бах! Так ото зібрались і кажете […]...
- Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Наприклад: О, яка ж то радість, красний світе, в бистрім шумі птичого пера! (М. Рильський). Ах, як мені хочеться повними пригорщами черпати ту золоту рідину… (М. Коцюбинський). Слова О, ах не мають ні лексичного, ні граматичного значень (наприклад, роду, числа, відмінка): вигук О виражає радість, Ах – захоплення, […]...
- Дефіс у вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Дефіс у вигуках Вигуки та звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс. “Васильку, Го-ов! а йди сюди!” – гукнув з подвір’я батькО (М. Коцюбинський). Гу-гу-гу-у! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний)....
- Кома і знак оклику при вигуках – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Кома і знак оклику при вигуках 1. Вигуки виділяються комами, якщо вони вимовляються без особливої сили. О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках (Г. Сковорода). Ах, скільки струн в душі […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 39. ВИГУК ЯК ОСОБЛИВА ЧАСТИНА МОВИ 541. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Які з виділених слів виражають почуття? Які передають волевиявлення? Звіртеся з поданою нижче таблицею. 1. Ой, у полі гне тополі вітер (В. Сосюра). 2. Ох, скільки шелесту у світі! (П. Тичина). 3. Агей! Неси-но, молодице, на стіл з калиною […]...
- Написання вигуків – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Написання вигуків Вигуки, що складаються з протяжних звуків або повторюваних частин, пишуться через дефіс: Шур-шур, ж-ж-ж, аго-о-ов, гай-гай, киць-киць та ін. Вигуки можуть відокремлюватися від інших слів у реченні комами: Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело! (І. Франко) А […]...
- ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ § 51. ВИГУК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Вправа 543 І. Спишіть речення, підкресліть емоційні вигуки хвилястою лінією, а волевиявлення – прямою. I. – Єт, багато казати, та мало слухати, – хмуріють очі майстра (М. Стельмах). 2. Боже мій, та де ж вона та дорога? Лишенько! Збився Івашко з дороги (Олена Пчілка). 3. Летімо, друзі, вдалеч навмання. […]...
- КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 3. КОНТЕКСТУАЛЬНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ЗНАЧЕНЬ ВИГУКІВ У питанні про значення вигуків учені – мовознавці стоять на діаметрально протилежних позиціях. Одні з них вважають, що вигуки не мають лексичного значення, тому що позбавлені його основи – предметно-понятійної співвіднесеності: вони не співвідносяться ні з предметами, ні з поняттями. Оскільки вигуки не виконують ні денотативної, ні сигніфікативної функцій, […]...
- Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Вигук – це незмінна частина мови, що виражає почуття і волевиявлення, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови. За значенням вигуки поділяються на: 1) емоційні, що виражають почуття і переживання: О, ой, ах, фу, пхе; 2) вигуки волевиявлення, що передають спонукання, […]...
- СТРУКТУРА ВИГУКІВ – ВИГУК ВИГУК 2. СТРУКТУРА ВИГУКІВ Складний і багатогранний емоційно-почуттєвий світ людини передають вигуки різної структури. Вона є, по суті, сконденсованою, не членованою формою речення, з логічною основою якого опосередковано пов’язуються емоції та почуття. Проте звукова і морфологічна структура вигуку не зумовлена співвідносним судженням. Зв’язок емоцій і почуттів з тією чи іншою структурою вигуку суспільно усвідомлений, соціальний, […]...
- 3айменник як частина мови. Розряди займенників за значенням МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК §38. 3айменник як частина мови. Розряди займенників за значенням 357. Прочитайте. Знайдіть у тексті займенники. Скажіть, замість яких слів вони вжиті. Чи можна зрозуміти зміст виділених речень, якщо їх прочитати окремо? Аж ось і ліс. Він зустрічає Данила як тата. Гілля немовби одхиляється з-понад стежки, щоб він не вдряпнувся. Пеньки неначе […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК § 40. ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ, РОЗРЯДИ ЗАЙМЕННИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 465. Прочитайте. Замість яких частин мови вживаються виділені слова? Якось між нами зайшла мова про доцільність людської усмішки, чи завжди цей порух уст буде потрібен людині, чи, може, в далекім майбутнім усмішка взагалі зникне, мов якийсь пережиток. Ліда, вислухавши нас, зауважила: – […]...
- Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА Щоб надати слову або висловлюванню певного змістового чи емоційного відтінку, використовують службову частину мови – частку. Частки передають захоплення, обурення, певність, непевність – різні людські почуття. По-особливому ми ставимося до нашої природи. Вправи й завдання цього розділу присвячено темі “Я і рідна природа”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО ТЕМИ “ЧАСТКА” – Частки Надають додаткових […]...
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Зразок розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Зразок розбору вигуку Ой, як же ви мене налякали! (О. Маковей) Ой – вигук. Група за значенням – емоційні. Первинний. – Відокремлюється від інших слів у реченні комою....
- Послідовність розбору вигуку – Вигук УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Вигук Послідовність розбору вигуку 1. Речення з вигуком. 2. Аналізований вигук. 3. Група за значенням. 4. Будова, походження. 5. Особливості вимови і написання. 6. Пунктуаційне оформлення....
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
- Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні ПРИКМЕТНИК § 45 Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні Запам’ятаймо! Прикметники за значенням поділяються на такі групи: якісні, відносні, присвійні. Якісні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаки предметів, що сприймаються через відчуття. Відносні прикметники відповідають на питання який? яка? яке? які? і називають ознаку через відношення до предмета. Відносні […]...
- ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ Морфологія та орфографія. Прикметник § 41. ГРУПИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ 339 Про прикметники якісні, відносні й присвійні, а також про перехід прикметників з однієї групи в іншу Поміркуйте, у якій колонці прикметники виражають ознаку, що може бути в більшій чи меншій мірі. А в якій колонці слова позначають ознаку предмета за його відношенням до матеріалу, […]...
- ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ Службові частини мови. Вигук & 40. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ Мова, наша мова – Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь… Ю. Рибчинський ПАМ’ЯТАЙМО Групи вигуків за значенням. Правопис вигуків Правила Приклади Правила Приклади Емоційні виражають почуття, стан, людини, настрій, реакцію на різні факти і явища А, […]...
- ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ – ВИГУК ВИГУК 1. ПРОБЛЕМА СТАТУСУ ВИГУКУ В ТЕОРЕТИЧНОМУ МОВОЗНАВСТВІ В українському мовознавстві досить спірною залишається проблема статусу вигуку. У традиційній класифікації частин мови його зараховують до морфологічних одиниць, але виводять із системи повнозначних і службових частин мови. Він визначається як окремий і особливий розряд слів, що не мають номінативної функції й служать для безпосереднього вираження різних […]...
- Стилістика вигуків Стилістика української мови Стилістика вигуків Вигуки не належать ні до повнозначних слів, ні до службових, бо відрізняються від них суттєво – і своїм особливим значенням, і граматично, передусім синтаксично, а отже, і стилістично. Своєрідність вигуків якнайбільше полягає в тому, що ними, на відміну від повнозначних слів, нічого (ні людей, ні істот, ні тварин, ні предметів […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ §36. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми 496. Прочитайте. Різне чи одне й те саме явище природи називають виділені слова? Мете, мете метелиця! Пороша, хуртовина! То на дорозі стелиться, То в хату снігом кине. Вертелиця, куделиця, Хурделя, завірюха. Метелиця, кужелиця Ще й виверта кожуха. Ще: віхола, віхтелиця, Завійниця хурдиста… І все це до “хурделиці” Синоніми […]...
- Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні ПРИКМЕТНИК Прикметник як частина мови. Роль прикметників у мовленні 170. Прочитайте виразно вірш Лесі Вознюк. Завірюха Сніжно-біла Лісі зайчика зустріла. Каже Хитра завірюха: – Заховай, зайчиську, вуха, Бо я Злюча та Колюча, Ще й Щипуча і Кусюча. – Вас, Люб’язна завірюхо, Не бояться зовсім вуха, Бо ви Добра: у лісочку Замели мої слідочки. – Між […]...
- Займенник як частина мови. Роль у тексті ЗАЙМЕННИК Займенник як частина мови. Роль у тексті 270. Прочитайте текст. Хлопчика звали Дядько Федір, бо хлопчик був дуже серйозним і самостійним. У чотири роки хлопчик навчився читати. А в шість уже сам собі суп варив. І в шість років любив самостійно все вирішувати за себе. Узагалі хлопчик був дуже хороший, і батьки були хороші. […]...
- Іменник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ІМЕННИК §7. Іменник як частина мови 56. І. Прочитайте уривок із вірша Михайла Ситника. Знайдіть іменники. Бджоли цілуються з колосом, Жайворон в’ється в блакиті, Сонце розпеченим колесом Котиться тихо по житі. М. Ситник II. Скажіть, за якими ознаками ви розпізнали іменники. Іменник (рос. имя существительное) – це самостійна частина, мови, яка означає […]...
- Синоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Синоніми (гр. Synonymia – Однойменний) – це слова, які називають одне поняття, відрізняючись при цьому або відтінками значення, або емоційно-стильовим забарвленням, або тим і тим одночасно. Синоніми часто пожвавлюють і урізноманітнюють текст, сприяють уникненню небажаних повторів. Синоніми є одним із найбагатших джерел збагачення мовлення. Синонімія […]...
- Прикметник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ПРИКМЕТНИК §23. Прикметник як частина мови 199. Спишіть уривок із вірша Дмитра Луценка, вставляючи пропущені букви. Підкресліть прикметники. Скажіть, за якими ознаками ви їх розпізнали. Пр..йшла до нас морозяна з..ма, В гаях білястим снігом вкрила віти. Та соня..ним безсмертникам дарма – Немов ж..ві, стоять і досі квіти. Д. Луценко Безсмертники Прикметник (рос. […]...
- ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ПРИСЛІВНИК & 46. ПРИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Які основні ознаки прислівника як частини мови? Прислівник – незмінна частина мови, яка називає ознаку дії або пояснює, як, де, коли відбувається дія, куди вона спрямована, і відповідає на питання як? де? куди? коли? 323. 1. Прочитай. Зверни увагу на форми […]...
- Групи прислівників за значенням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Групи прислівників за значенням Загальне Значення Розряд (що означають) На які питання відповідають Приклади Ознака дії Прислівники способу дії (якісна характеристика дії, спосіб її виконання) Як? Яким способом? Добре, тихо, холодно, по-весняному, зручно, дзвінко, навпочіпки, разом. Прислівники міри і ступеня (міра або ступінь вияву якісної ознаки) Якою мірою? […]...
- Лексикологія. Групи слів за значенням Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 111 Тема. Лексикологія. Групи слів за значенням Мета: – навчальна: повторити матеріал із теми “Лексикологія”, поглибити знання учнів про групи слів за значенням, закріпити навички розпізнавання, визначення і використання у мовленні омонімів, синонімів, антонімів, удосконалювати вміння учнів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні; – розвивальна: розвивати […]...
- ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Морфологія та орфографія. Займенник Буду я навчатись мови золотої… У трави-веснянки, у гори крутої, В потічка веселого, що постане річкою, В пагінця зеленого, що зросте смерічкою. А. Малишко Ви знатимете: – морфологічні ознаки займенника, його синтаксичну роль; – розряди займенників за значенням. Ви вмітимете: – відмінювати займенники; – утворювати неозначені й заперечні займенники; – писати […]...
- Групи прислівників за значенням – Прислівник Самостійні частини мови Прислівник Групи прислівників за значенням За шкільною програмою виділяють такі розряди прислівників: Розряди (групи) прислівників На які питання відповідають Приклади Спосіб дії Як? Яким способом? Швидко, пішки, добре, верхи, по-українськи, потроху, розумно, дзвінко, зручно, разом, навприсядки Міра і ступінь дії Скільки? наскільки? у якій мірі? Вдвоє, натроє, багато, мало, дуже, зовсім, занадто, […]...
- Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою та походженням МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ СПОЛУЧНИК Для поєднання між собою однорідних членів речення або частин складних речень використовують службову частину мови – сполучник. Сама назва говорить про те, що він служить для сполучення, для поєднання окремих частин у ціле. Зміст вправ і завдань розділу про сполучник спонукатиме вас до роздумів на тему “Я і людство”. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ДО […]...
- Числівник як частина мови МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЧИСЛІВНИК §33. Числівник як частина мови 287. І. Прочитайте і відгадайте загадки. Знайдіть у тексті числівники. 1. Дід на світі проживає, Він синів дванадцять має, Кожен син цей, всяк, те знає, По чотири сини мас. В цього кожного синочка По чотири славні дочки, А у дочок ще три брати. От сімейка! Як […]...
- Групи слів за значенням. Омоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 68 Тема. Групи слів за значенням. Омоніми Мета: познайомити учнів із поділом слів на групи за значенням; дати поняття про омоніми; навчити школярів відрізняти омоніми від багатозначних слів, правильно вживати їх у мовленні; збагачувати словниковий запас учнів; прищеплювати любов до української мови. Обладнання: підручник, тлумачні словники, текст для творчого завдання. ХІД […]...