ВИКИД БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ

Related posts:

1. БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид біологічно допустимий....
2. ВИКИД ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ – те саме, що й Викид граничнодопустимий....
3. ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи ГІГІЄНІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – те саме, що й Викид граничнодопустимий....
4. ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид економічно допустимий....
5. ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ЕКОНОМІЧНО ДОПУСТИМИЙ – кількість викинутих забруднювальних речовин, які завдають навколишньому середовищу шкоди меншої або хоча б такої, що дорівнює витратам на запобігання чи ліквідацію забруднення. Такий підхід екол. і соц. невиправданий....
6. ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ (ГДВ), викид гігієнічно допустимий – об’єм (кількість) шкідливої речовини, що потрапляє в навколишнє середовище за одиницю часу, перевищення якого спричинює виникнення негативних наслідків у довкіллі або загрожує здоров’ю людини....
7. ВИКИД ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ – 1) гранична кількість забруднювальних речовин, що встановлюється для підприємства з урахуванням сучасних техн. можливостей, зокрема впровадження маловідхідних технологій, використання очисних споруд тощо; 2) об’єм забруднювальних речовин певного підприємства, який не призводить до порушення технол. циклу сусіднього підприємства....
8. ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи ТЕХНІЧНО ДОПУСТИМИЙ викид – див. Викид технічно допустимий....
9. ВИКИД Екологія – охорона природи ВИКИД – міра ступеня виділення із значного за масштабами джерела забруднювальних речовин. Перевищення цього ступеня спричинює негативні наслідки в довкіллі або створює небезпеку для здоров’я людини. Виражається як швидкість надходження (кількість за одиницю часу) або як кількість забруднювальної речовини на одиницю об’єму газу, що виділяється. Шкідливі В. в атмосферу – головне […]...
10. МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ СТІК Екологія – охорона природи МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ СТІК – див. Стік мінімально допустимий....
11. ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ ВИКИД Екологія – охорона природи ГРАНИЧНОДОПУСТИМИЙ ВИКИД – див. Викид граничнодопустимий....
12. СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну....
13. ВИКИД АВАРІЙНИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД АВАРІЙНИЙ – потрапляння забруднювальних речовин у навколишнє середовище внаслідок порушення технол. процесу або аварії....
14. ВИКИД СУКУПНИЙ Екологія – охорона природи ВИКИД СУКУПНИЙ – сумарна величина викиду всіх забруднювальних речовин у навколишнє середовище за одиницю часу....
15. ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ – 1) зміна щільності видового складу (чисельності організмів-1); 2) коливання заг. чисельності організмів у межах систематичної категорії або території (чисельність організмів-2, 3)....
16. ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ТЕПЛОВЕ, забруднення термальне – форма фіз. (звичайно антроп.) забруднення, що виникає внаслідок підвищення т-ри середовища, спричиненого в основному викидами нагрітого повітря, стічних вод та попутних газів. Може бути вторинним результатом зміни хім. складу середовища....
17. КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи КАТАСТРОФА ЕКОЛОГІЧНА -1) прир. аномалія (тривала посуха, тривалі дощі, масовий падіж худоби тощо), нерідко виникає внаслідок прямого чи опосередкованого впливу діяльності людини на прир. процеси; 2) аварія на техн. об’єктах (атомній електростанції, танкері тощо), що спричинює гостро негативні, несприятливі зміни середовища та, як правило, призводить до масової загибелі живих організмів і […]...
18. ЧИННИК МУТАГЕННИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК МУТАГЕННИЙ – чинник-1, що прямо чи опосередковано спричинює ген. мутації, напр., підвищена радіоактивність середовища, забруднення його хім. речовинами....
19. ПРИРОДНІ УМОВИ Екологія – охорона природи ПРИРОДНІ УМОВИ – сукупність чинників, сил, організмів, предметів і явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають суттєве значення для життя організмів....
20. ЕДАФОН Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими у видовому відношенні й за біомасою є грунт, мікроорганізми, гриби і безхребетні. Вплив Е. на життя грунту великий і полягає в розкладанні орг. речовин, гуміфікації, зміні фіз. властивостей субстрату тощо....
21. ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ФІЗИЧНЕ – забруднення-1, пов’язане зі змінами фіз. параметрів середовища: температурно-енергет. (теплове забруднення), хвильових (світлове, шумове, ел.-магн. забруднення), радіац. (радіац. забруднення) тощо....
22. ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ Екологія – охорона природи ХВИЛІ ЧИСЕЛЬНОСТІ, хвилі життя, хвилі популяційні – коливання чисельності особин, властиве будь-якій популяції живих організмів. X. ч. можуть бути сезонними (періодичними), зумовленими генетично, і несезонними (аперіодичними), зумовленими безпосереднім впливом на популяцію різних абіотичних та біотичних чинників навколишнього середовища. Довжина X. ч. прямо пропорційна тривалості циклу розвитку організмів і часто супроводжується пульсацією […]...
23. АЛОМОРФОЗ Екологія – охорона природи АЛОМОРФОЗ – перетворення організмів, пов’язане зі зміною середовища, коли одні взаємозв’язки з середовищем замінюються на ін., біологічно рівноцінні. Для А. характерне пристосування організму до зміненого середовища без зміни рівня заг. організації організму. Так, пристосування китоподібних до життя у водному середовищі спричинило появу у них окремих пристосовних ознак (напр., ластів) за збереження […]...
24. ЛІЦЕНЗУВАННЯ НА ЗАБРУДНЕННЯ Екологія – охорона природи ЛІЦЕНЗУВАННЯ НА ЗАБРУДНЕННЯ – сплачений дозвіл на викид у довкілля певної кількості шкідливих рідких або газоподібних відходів наперед обумовленого та юридично підтвердженого хім. складу....
25. БІОІНДИКАЦІЯ Екологія – охорона природи БІОІНДИКАЦІЯ – властивість багатьох організмів реагувати на зміну фіз.-хім. та екол. характеристик середовища існування, що виражається в особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо....
26. ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ВИПАДКОВЕ – аварійний (у т. ч. внаслідок техн. неграмотності чи кримінального недогляду) викид пром. газів чи скидання стічних вод (пром., комунальних або с.-г.)....
27. ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ СЕРЕДОВИЩА – ступінь відповідності прир. умов потребам людини або ін. живих організмів....
28. ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ Екологія – охорона природи ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА ЖИТТЯ – сукупність заходів, спрямованих на збереження природи Землі в стані, що відповідає еволюц. потребам сучасної біосфери та її живих організмів, включаючи людину, які не можуть існувати без відповідних параметрів прир. оточення....
29. ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОЛОГІЧНЕ -1) привнесення в середовище і розмноження в ньому небажаних для людини організмів; 2) проникнення (прир. чи антроп.) в експлуатовані екосистеми або технол. пристрої видів організмів, не характерних для даних угруповань і зазвичай там відсутніх. Забруднення мікроорганізмами є бактеріол. забрудненням....
30. АВТОМУТАГЕНИ Екологія – охорона природи АВТОМУТАГЕНИ – речовини, які утворюються в клітинах живих організмів у процесі їх життєдіяльності і спричинюють спадкові зміни....
31. ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА Екологія – охорона природи ІЗОЛІНІЯ БІОІНДИКАТОРНА – лінія, яка сполучає точки однакової реакції організмів-біоіндикаторів або біоіндикаторних угруповань на сумарне забруднення довкілля чи забруднення однією з хім. сполук....
32. БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНА ОЧИСТКА – видалення сторонніх або шкідливих агентів (забруднювачів) за допомогою живих організмів, що сприяють фільтрації чи розкладу їх та відновленню первинних властивостей середовища....
33. ШКОДА Екологія – охорона природи ШКОДА – фактичні або ймовірні екон. чи сод. втрати, що виникли внаслідок певних подій, явищ, у т. ч. зміни прир. середовища, його забруднення....
34. ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ Екологія – охорона природи ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ – неглибоке оз. з водою, багатою на азот і фосфор. Перехід до евтрофії (мезотрофні оз.) часто є наслідком розширення поясу літоральної рослинності або результатом забруднення стічними побут, чи пром. водами. Надлишок організмів спричинює нестачу кисню, тому в них азот на глибині часто міститься у вигляді аміаку....
35. ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ БІОГЕННЕ, забруднення біотичне – поширення певних, як правило, не бажаних для людини біогенних речовин (виділень, відмерлих організмів тощо) на території та (або) в акваторії, де їх раніше не було....
36. ПАТОГЕННІСТЬ Екологія – охорона природи ПАТОГЕННІСТЬ – здатність живих організмів (як правило, мікроорганізмів) спричинювати захворювання ін. організмів....
37. АРИДНІСТЬ Екологія – охорона природи АРИДНІСТЬ – сухість клімату, що спричинює недостачу вологи для забезпечення життєдіяльності організмів....
38. ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ МЕХАНІЧНЕ – забруднення середовища агентами, що спричинюють негативний мех. вплив без фіз.-хім. наслідків (напр., сміття). 3. м. завжди супроводжується негативними фіз.-хім. ефектами....
39. БЕР Екологія – охорона природи БЕР (біологічний еквівалент рентгена) – позасистемна одиниця еквівалентної дози йонізуючого випромінювання, показник еквівалентної дози. Б. дорівнює дозі будь-якого виду йонізуючого випромінювання, що чинить таку саму біол. дію, як доза рентгенівського або гамма-випромінювання величиною в 1 рентген. 1 бер = 10-2 Зв = 100 ерг/г. Йонізуюче випромінювання спричинює функціональні та структ. зміни […]...
40. ГАЗОСТІЙКІСТЬ Екологія – охорона природи ГАЗОСТІЙКІСТЬ – здатність організмів та їхніх угруповань зберігати життєздатність в умовах забруднення середовища токс. газами (сірчистий ангідрид, фтор, хлороводень тощо), які, як правило, не входять до складу повітря....