Головна ⇒ 📌Довідник з політології ⇒ Винниченко Володимир
Винниченко Володимир
Політологічний словник
Винниченко Володимир (1880 – 1951) – український політичний діяч, письменник. Походив із селянського роду на Херсонщині. Студіював на юридичному факультеті Київського університету. Був одним з організаторів Революційної української партії (РУП), а пізніше членом УСДРП та її ЦК редактором партійного органу Боротьба, членом та заступником голови Центральної Ради, перший голова Генерального Секретаріату – уряду України, голова Директорії. У 1919 р. в еміграції у Відні, організував Закордонну групу українських комуністів
Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Ч. 1. – Л., 1993.
М. Головатий
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВИННИЧЕНКО Володимир Кирилович (7.08.1880, с. Веселий Кут Єлисаветградського повіту на Херсонщині, нині Кіровоградська обл. – 6.03.1951, Мужен, департамент Приморські Альпи, Франція) – видатний укр. мислитель, полі г, і громадський діяч, письменник. Брав активну участь у ром. подіях в Україні 1917 – 1919 рр,, був одним з корінників Центральної Ради, головою Директорії. […]...
- Князєв Володимир Миколайович Політологічний словник Князєв Володимир Миколайович (нар. 1946)- український філософ. Заслужений діяч науки і техніки України. Працює проректором Української Академії державного управління при Президентові України. Має понад 100 наукових праць, у тому числі такі відомі, як “Людина і технології”, “Соціальна технологія і управління політичними процесами в Україні”, “Закон і технологія”, “Закон і хаос”, “Філософія. Короткий курс […]...
- Бабкін Володимир Дмитрович Політологічний словник Бабкін Володимир Дмитрович (нар. 1924) – провідний український юрист, політолог, заслужений діяч науки і техніки України. У 1969 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук. У 1971 р. йому присвоєно звання професора. У 1980-1993 рр. – професор кафедри міжнародного права, професор кафедри політології Київського державного університету ім. Т. Шевченка. З […]...
- Литвин Володимир Михайлович Політологічний словник Литвин Володимир Михайлович (нар. 1956) – доктор історичних наук, професор (1996 р.), академік НАНУ (Від ділення історії, філософії та права, новітня історія України, 2003), академік АПрНУ (2000). Голова Верховної Ради України (з 28.05.2002). Народився в с. Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка (1973 – 1978 […]...
- Євтух Володимир Борисович Політологічний словник Євтух Володимир Борисович (нар. 1948) – кандидат історичних наук (1975 р.), доктор історичних наук (1989 р.), заслужений діяч науки і техніки України (1998 р.). Народився 14 липня 1948 р. у смт Зарічне Рівненської області. Навчання в школі – 1955-1966 рр.; навчання в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка – 1966-1971 рр.; навчання […]...
- Панібудьласка Володимир Федорович Політологічний словник Панібудьласка Володимир Федорович (нар. 1929) – український історик, політолог. Народився на Дніпропетровщині, в с. м. т. Петриківка, Петриківського району. По закінченні середньої школи вчився живопису в Дніпропетровському художньому училищі, потім у художньому інституті. Після закінчення Дніпропетровського університету (1954 р.) працював учителем історії у школі, а після закінчення у 1961 р. аспірантури Київського державного […]...
- Горбатенко Володимир Павлович Політологічний словник Горбатенко Володимир Павлович (нар. 1957, смт. Варва Чернігівської обл.) – український політолог і правознавець, доктор політичних наук (2000), професор (2002), академік Української академії політичних наук (2004), академік Академії наук вищої школи України (2004), лауреат премії імені Ярослава Мудрого Академії правових наук України за видатні досягнення в галузі правознавства (2002). Закінчив у 1984 р. […]...
- Барвінський Володимир Барвінський Володимир (1850 – 1883) – український економіст, який доводив необхідність встановлення менших податків для малого капіталу. Необгрунтованими в контексті сучасної епохи (досвіду розвинених країн) видаються ідеї про неможливість і недоцільність колективного господарювання, яке знижує продуктивність праці. Він намагався еклектично поєднати теорію трудової вартості з концепцією граничної корисності, суспільні витрати праці хибно трактував як арифметичну […]...
- ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович Культурологічний словник ГРУШЕВСЬКИЙ Михайло Сергійович (1866-1934) – український історик, політичний і державний діяч. У 1894-1914 рр. очолював кафедру Східної Європи Львівського університету; з 1897 по 1913 р. – голова НТШ у Львові, створив тут історичну школу, до якої належали М. Кордуба, І. Крип’якевич, С. Томашівський; один з засновників Національно-демократичної партії (1899 р.), з якої незабаром […]...
- СТАРОСОЛЬСЬКИЙ Володимир Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАРОСОЛЬСЬКИЙ Володимир (1878 – 1942) – укр. правник і соціолог. Викладав у Львівському ун-ті. В еміграції співробітничав в Укр. соціол. ін-ті, яким керував М. Грушевський, викладав в Укр. господарській академії в Подєбрадах і Укр. вільному ун-ті. Після повернення з еміграції до Львова, з приходом Червоної Армії, був заарештований і засуджений на […]...
- Донцов Дмитро Політологічний словник Донцов Дмитро (1887-1973) – український мислитель, публіцист, громадсько-політичний діяч. Навчався у Петербурзькому, Віденському університетах, викладав в університетах Канади. Був членом Української соціал-демократичної робітничої партії, головою Союзу Визволення України, членом партії хліборобів – демократів. Починав науково-політичну діяльність із заперечення традиційного українського націоналізму XIX ст., називаючи його хуторянством. Стверджував, що українська і російська історичні традиції […]...
- ВОЛОВИЧ Володимир Ілліч Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОЛОВИЧ Володимир Ілліч (15. 03. 1939, с. Мірча, Бородянського р-ну Київської обл.) – укр. соціолог. Закінчив Київський держ. ун-т ім. Т. Г. Шевченка в 1969 p., аспірантуру в Ін-ті філос. АН УРСР в 1972 р., д-р філос. наук (1985), проф.(1986). В 1972 – 1976 pp. наук, співроб. Ін-ту філос. АН УРСР, […]...
- ПІДДУБНИЙ Володимир Андрійович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПІДДУБНИЙ Володимир Андрійович (27.07.1940, м. Харків) – укр, соціолог. Закінчив філос. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1969). 3 1977 р. канд, філос. наук, з 1981 р. – ст. наук, співроб. 3 1969 р. працював в Ін-ті філософії АН України мол. наук, співроб., з 1979 р. – ст. наук, […]...
- СУДАКОВ Володимир Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник СУДАКОВ Володимир Іванович (16. 10. 1952, м. Київ) – укр. соціолог, закінчив філос. ф-т Московського держ. ун-ту ім. М. В. Ломоносова (1978), д-р соціол. наук (1996), Працює пров. наук, співроб відділу теорії та історії соціології Ін-ту соціології ПАН України. Автор 40 друк, праць з проблем теорії та методології соціол. пізнання, соціальних […]...
- Соловйов Володимир Сергійович Політологічний словник Соловйов Володимир Сергійович (1853 – 1900) – російський філософ. Закінчив Московський університет, захистив магістерську дисертацію на тему “Критика західної філософії”, в якій зазначав обмеженість позитивізму. Вивчав історію релігії, кабалістику, окультизм в Азії, захистив докторську дисертацію (“Критика абстрактних джерел”). Вважав, що “справжнє “нормальне суспільство” має бути вільною теократією”. Закликав, зокрема росіян, розвивати християнську цивілізацію, […]...
- Навроцький Володимир Навроцький Володимир (1847-1882) – економіст-статистик, який досліджував причини зубожіння населення на території Галичини (передусім на прикладі сільського господарства). З цією метою він вивчав процес диференціації основних верств і виникнення капіталізму, розмежовуючи експлуататорів (поміщиків, купців, капіталістів та ін.) і експлуатованих (селян, кустарів, робітників, зайнятих у промисловості, та ін.), поглиблення між ними класових суперечностей. Актуальною була критика […]...
- ПОЛТОРАК Володимир Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОЛТОРАК Володимир Абрамович (09.06.1943, м. Караганда, Казахстан) – укр. соціолог. Закінчив Московський держ. ун-т (1970), аспірантуру в Ін-ті соціології АН СРСР у 1973 р., д-р філос. наук (1989), проф. (1990). З 1973 р. – ст. викладач, доцент, а з 1985 р. – зав. каф. соціології праці та управління Укр. держ. хіміко-технол. […]...
- ОССОВСЬКИЙ Володимир Леонідович Соціологія короткий енциклопедичний словник ОССОВСЬКИЙ Володимир Леонідович (1935, м. Одеса) – укр. соціолог, фахівець у галузі соціології громадської думки. Д-р філос. наук, проф., зав. відділу методології і методів соціол. досліджень Ін-ту соціології HAH України, проф. каф. соціології Нац. ун-ту “Києво-Могилянська академія”. У 1961 р. закінчив істор. ф-т Одеського держ. ун-ту. Працював викладачем. Нині читає курс […]...
- Гошовська Валентина Андріївна Політологічний словник Гошовська Валентина Андріївна (нар. 1948) – український філолог, політолог, політичний діяч, народний Депутат України. Закінчила Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Українську юридичну академію. Обиралася до Верховної Ради України, працювала членом Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Займається дослідженням питань громадянського суспільства, демократії, політичних систем та виборчого процесу. Хто є хто в Україні. […]...
- Державні символи України Політологічний словник Державні символи України – українська система символічного відродження світу належить до найдавніших систем традиційної культури планети. Багато століть поневолювачі українського народу намагалися витравити з його свідомості пам’ять про давню національну символіку. Лише нова хвиля відродження 90-х років XX ст. повернула українському народові його одвічні символи: тризуб, синьо-жовті національні кольори, національний гімн на музику […]...
- ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ, КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ ІІ Культура Київської Русі ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ У КУЛЬТУРНОМУ РОЗВИТКУ По смерті Ярополка Володимир (980-1015 рр.) стає повновладним господарем держави, до якої входило майже 20 різних земель – слов’янських, фінських, тюркських. Спільною для них була княжа влада. У цих землях постійно спалахували повстання, які Володимир придушував, але військова сила не забезпечувала спокою. […]...
- АНТОНОВИЧ Володимир Боніфатійович Соціологія короткий енциклопедичний словник АНТОНОВИЧ Володимир Боніфатійович (30. 01. 1834, с. Махнівка на Київщині – 21.03.1908, Київ) – відомий укр. історик, археограф, археолог, проф. історії Київського ун-ту. Представник народницької школи в укр. історіографії. Для становлення укр. етносоціології мають велике значення його роздуми про нац. тип. У розумінні А. нація – це “група людей, рідних і […]...
- ПІЧА Володимир Маркевич Соціологія короткий енциклопедичний словник ПІЧА Володимир Маркевич (26.04.1938, м. Херсон) – укр. соціолог. Закінчив Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. Працює проф. каф. суспільно-гуманітарних наук Укр. академії друкарства (м. Львів). Канд. філос. наук. (1970), доцент (1972), д-р соціол. наук (1992), проф. (1996). Наук, інтереси: соціологія вільного часу, соціологія сім’ї. Має кілька десятків публікацій. (1982) Тв.: […]...
- ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій Культурологічний словник ШЕПТИЦЬКИЙ Андрій (1865-1944) – видатний ієрарх і богослов вселенської та греко-католицької церков, політичний, науковий, культурний діяч. Здобув освіту у Львові, Кракові, Вроцлаві, Мюнхені, Відні. Доктор права (1888), філософії (1892), богослов’я (1892). У 1888 р. вступив до монастиря у Добромилі, потім – священик, ігумен Онуфріївського монастиря у Львові, єпископ Станіславський, з 1900 митрополит Києво-Галицький, […]...
- Вернадський Володимир Іванович Вернадський Володимир Іванович (1863 – 1945) – видатний український та російський учений, автор теорій про живу речовину, біосферу і ноосферу, що має істотне значення для еколого-економічного обгрунтування раціонального природокористування та оптимізації взаємодії суспільства і природи. Поняття “ноосфера” означає якісно новий стан біосфери Землі (її перебудови) і навколишнього простору (отже, нової оболонки Землі), що формується під […]...
- Володимир Мономах Володимир Мономах (1053 – 1125) – київський князь, який засуджував нечесно нажите багатство, обмежив лихварський відсоток (до 20%) та ін. У численних статтях “Руської Правди” (першому писаному зводі законів), куди належали “Правда Ярослава”, “Правда Ярославичів” і “Статут Володимира Мономаха”, зафіксовані різні за величиною штрафи за посягання на приватну власність, за вбивство людини і заподіяння їй […]...
- Ленін, (Ульянов) Володимир Ілліч Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870-1924) – відомий російський економіст, політик, філософ і соціолог, засновник і керівник першої радянської держави. Зробив певний внесок у розвиток методології політекономічного дослідження: 1) виділив суперечності як ядро діалектики, визначив закон єдності і боротьби суперечностей як закон пізнання і застосував принцип суперечності в аналізі багатьох конкретних явищ і процесів. Зокрема, Л. […]...
- ПАТРУШЕВ Володимир Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТРУШЕВ Володимир Іванович (06,09,1938, м. Чернушка Пермської обл.) – укр. соціолог. Отримав вищу інженерно-техн. і гуманітарну освіту в Омську і Москві. Закінчив аспірантуру в Омському ін-ті інженерів транспорту і докторантуру в Рос. академії управління. Д-р соціол. наук, проф. Міжнар. академії інформатизації, перший віце-президент Академії соціальних технологій та місцевого самоврядування Міжнар. академії […]...
- ЛЕСЕВИЧ Володимир Вікторович Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕСЕВИЧ Володимир Вікторович (15.01.1837, с. Денисівна, нині Полтавської обл. – 25.11.1905, Київ) – визначний вітчизняний філософ – позитивіст і громадський діяч, дійсний член Наук, т-ва ім. Т. Г. Шевченка (НТШ). Навчався в Петербурзькому інженерному училищі та в Академії генерального штабу, служив на Кавказі. Після виходу у відставку в 1864 р. відкрив […]...
- Голова уряду Політологічний словник Голова уряду (Head of Government) – вища посадова особа в уряді (прем’єр-міністр, голова ради міністрів, голова кабінету міністрів тощо), керівник вищого органу виконавчої влади у державі або її самоврядній частині. М. Головатий...
- КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ Культурологічний словник КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ – вищий духовний навчальний заклад в Україні для підготовки вищої православної ієрархії і викладачів духовних семінарій. Заснована 1819 р. До К. д. а. приймали осіб, які закінчили духовну семінарію. Строк навчання – 4 роки. При К. д. а. діяла б у р с а (згодом семінарія). К. д. а. припинила […]...
- Гетьман Політологічний словник Гетьман (нім. Hauptmann – начальник, командир) – командувач збройними силами у Польщі та Великому князівстві Литовському з середини XV ст., коли Г. призначався королем тільки на час військових дій. Постійною ця посада стала у Польщі з 1503 р., згодом і у Великому князівстві Литовському, аз 1581 р. – довічною. З 1527 р. Г. […]...
- Оніщенко Ірина Григорівна Політологічний словник Оніщенко Ірина Григорівна – доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, член – кореспондент Української академії політичних наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Європейського університету, шеф директор Центру етнодержавознавчих студій “Парадигма нова”. В 1982 р. закінчила історичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, аспірантуру (1986 р.), докторантуру (1998 р.). Працювала в Київському автомобільно-дорожньому […]...
- Англійська політична думка Політологічний словник Андресюк Борис Павлович (нар. 1956) – народний депутат України третього і четвертого скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, кандидат економічних, доктор політичних наук. Народився в с. Петропавлівці Одеської області. Закінчив Київський автодорожній інститут (1984 р.) та Академію менеджменту і приватизації (Німеччина, 1995 р.). У 1987-1992 […]...
- Шумський Олександр Якович Політологічний словник Шумський Олександр Якович (1890 – 1946) – український політичний і державний діяч. Народився в с. Рудня Борова (тепер смт. Нова Борова) на Житомирщині. Навчався в двокласній сільській школі. Перебуваючи на заробітках у Москві, навчався в університеті ім. Шанявського, а в 1915 р. вступає до ветеринарного університету. Того ж року його призивають до армії, […]...
- Репатріюватися Політологічний словник Репатріюватися – повертатися на батьківщину з полону, еміграції тощо. В. Захожай...
- УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Культурологічний словник УКРАЇНСЬКИЙ ВІЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УВУ) – вищий навчальний та науково-дослідний заклад української еміграції; створений 1921 р. у Відні, перенесений до Праги за підтримки з боку уряду Чехословаччини, розгромлений 1945 р. радянською військовою адміністрацією. Відновив діяльність 1946 р. у Мюнхені як Український науковий інститут....
- Відродження української культури, період національної, демократичної революції 1917, 1918, 1919, 1920 р ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Розділ VI Відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920рр.) Перша світова війна загострила політичні та національні суперечності російської імперії, активізувала визвольний рух поневолених народів проти самодержавства. Під тиском народних мас 2 березня 1917 р. зрікся престолу цар Микола II. Припинила своє існування царська монархія. Другого дня думські лідери створили Тимчасовий уряд […]...
- Кармазіна Марія Степанівна Політологічний словник Кармазіна Марія Степанівна (нар. 1959) – український політолог, доктор політичних наук, професор. У 1985 р. закінчила з відзнакою історичний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (нині – Київський національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Перші наукові дослідження були здійснені ще у студентські роки і були присвячені вивченню історико-політичних процесів […]...
- Духовенство України Політологічний словник Духовенство України – служителі культу, які діють у межах України і належать до однієї з конфесій, що діють на її території. Д. У. має свою особливість, яка викликана значною кількістю конфесій та адміністративним устроєм України, від якого залежить їх релігійно-адміністративна діяльність. Історія релігії в Україні. – К., 1999; Панченко П. Релігійні конфесії в […]...