Головна ⇒ 📌Бухгалтерський облік ⇒ Визначення бухгалтерського обліку

Визначення бухгалтерського обліку

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В УКРАЇНІ: ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ

Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

1.1. Визначення бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік походить від німецького Buchhalter – бухгалтер, тобто, людина, яка веде облік. Бух – в перекладі з німецького означає книга. Цю книгу бухгалтер читає щодня. На українській мові бухгалтерський облік визначають ще словом рахівництво. Рахівництво, рахівниця одержані від слова рахівник.

Рахівниця – це лічильний прилад, який складається з чотирикутної рами

з поперечними дротинами, на яких переміщується по 10 кісточок, причому, на одній дротині цих кісточок менше. їх буває, як правило 1-5. На першій дротині, що знаходиться над дротиною з меншою кількістю кісточок, відкладають одиниці, на другій – десятки, на третій – сотні й т. д. На дротинах, що розташовані нижче дротини з неповним числом кісточок відкладають десяті, соті, тисячні й т. д. частини одиниці. Рахівниця – з давніх часів відомий в Україні, Росії та інших країнах прилад. Китайська рахівниця (суан-пан) широко використовувалась раніше в Китаї, Індокитаї, Японії інших країнах.

У наш час, з появою більш досконалих

лічильних приладів, комп’ютерів рахівниця переходить з розряду настільного приладу рахівника (бухгалтера) в розряд музейних експонатів. Та назви рахівник, рахівництво, завдяки їй, залишаться в українській мові надовго.

Бухгалтерський облік існує вже багато століть. Знайдені перші записи господарських операцій між племенами датовані 5000 роком до нашої ери. У древній Греції записи витрат на будівництво державних закладів висікали на стінах будинків. З таких записів, наприклад, стало відомо, що Парфенон1 коштував 469 талантів срібла (талант – найбільша вагова і грошово-вагова одиниця в грошових системах давніх народів; мала різну вагу. В ассиро-вавилонській системі 30,3 кг, в грецькій 25,5 кг срібла), або приблизно 2 млн. доларів в сучасних цінах. Приблизно в 200 році до нашої ери квестори Римської імперії здійснювали контроль за державними бухгалтерами на місцях. Звіти квесторів відправлялись в Рим, де вислуховувались екзаменаторами. Ця практика дала нам термін “аудитор” (від лат. Audire – слухати).

“Підраховуй і оцінюй, що даєш і що отримуєш – запиши” – порада царя Соломона тим, хто постійно перебував у торговельних відносинах, яка наведена у Біблії. Про важливість і увагу, яка приділялась бухгалтерському обліку свідчить також той факт, що на Паску жерці Єрусалимського храму не розпочинали службу, доки “головний бухгалтер” Іудеї не закривав всі контокорентні рахунки і не складав звіт.

Належну увагу приділяли бухгалтерському обліку і контролю також великі філософи Греції. Так, ще Арістотель у своїй “Політиці” чітко розмежовував облікові й контрольні функції.

У середні віки в бухгалтерському обліку настав застій, але в часи хрестових походів в Італії увага до обліку, його розвитку активізувалась. В п’ятнадцятому столітті відділення банку в Медичі повинні були представляти річні бухгалтерські баланси головній посадовій особі у Флоренції. У 1631 році з Голландії у Плімут та Массачусетс був посланий бухгалтер для аналізу зростаючої заборгованості колонії. Це була перша аудиторська перевірка в Америці.

Протягом століть бухгалтерський облік був пов’язаний із державною діяльністю. Промислова революція висунула до бухгалтерського обліку нові вимоги. Почався розвиток управлінського обліку.

Бухгалтерський облік – це за визначенням Р. Ентоні “мова бізнесу”. Її вивчення подібне до вивчення любої іншої мови, але ускладнюється тим фактом, що багато використовуваних у бухгалтерському обліку слів мають інше, в порівнянні з широко використовуваним, застосування.

Будь яка мова, в тому числі й мова бухгалтерського обліку, постійно розвивається і змінюється у відповідь на зміну потреб суспільства.

Правила бухгалтерського обліку розробляються людьми, і на відміну від законів фізики чи хімії, не є вічними істинами.

Бухгалтерам підприємств усіх форм власності слід пам’ятати, що бухгалтерський облік – це дзеркало роботи суб’єктів підприємницької діяльності. Професор Валеріан Горбачевський писав2, що “… фундаментом бухгалтерії є математика, логіка, естетика і етика. Бути хорошим бухгалтером – це значить:

1) вміти точно враховувати;

2) вміти правильно комбінувати;

3) вміти акуратно записувати;

4) хотіти чесно вести книгу.

А щоб стати хорошим бухгалтером, необхідна солідна теоретична і практична підготовка.

“Книги, які правильно ведуться, мають доказову силу перед судом і перед податковим урядом…”. “Записи всіх оборотів, які систематично ведуться, виконують потрійну службу: а) дають повну демонстрацію діяльності підприємства; б) слугують доказами правди перед урядом і третіми особами; в) дають можливість встановити дійсний фінансовий стан підприємства на кінець періоду…”

“…Як свідчить археологія, записи оборотів практикуються більше тисячі років (ще в Вавілоні й Єгипті)…”

Наведені професором В. Горбачевським цитати писались в умовах ринкової економіки і є актуальними і сьогодні. В історії все стає на місце, непотрібне зникає, а бухгалтерія була, є і має прекрасну перспективу. Сучасне підприємство, яке хоче працювати і добре заробляти, приділяє (повинно) велику увагу ролі бухгалтерії, адже лише за документами останньої суд та податкова адміністрація застосують до нього санкції.

Сучасні податкові закони важкі. Але, вірно розуміючи їх, мудрий головний бухгалтер направить їх дію для користі своєї організації. Головне запам’ятати: закон створила група людей, яка теж має свої підприємства. Ці підприємства керуються таким же точно законом, як й інші. А тому, в законі завчасно закладені допустимі проміжки для виживання. Тому слід вчитися читати закони між реченнями за проміжками, і живіть собі й виживайте як ті, що заклали ці “люфти”. Адже Ви не гірші за цих людей.

Але як вміти читати?

Є два варіанти:

1. самому вчитися і удосконалюватися;

2. консультанти за великі гроші скажуть, як це зробити.

Всі консультації, рекомендації т. д. не мають сили закону. Вони дають лише підходи до розуміння податкового закону, а вірність у всьому може визначити лише суд. Вирішувати ж як поступити повинен головний бухгалтер. Від того, як він вирішить, залежить стан підприємства. Звідси його знання мають бути вищими, ніж у всіх інших працівників. (М. Соловій. Газета “Все про бухгалтерський облік”).

Грамотний бухгалтер – це знахідка для підприємства, неграмотний – може звести нанівець всі досягнення підприємства і навіть довести його до банкрутства. Ось чому головний бухгалтер – це друга на підприємстві після його керівника людина. Керівник любить бухгалтерію за те, що нелюбов до неї вимірюється значними фінансовими збитками, бухгалтер її любить тому, що це його професія і до того ж непогано, переважно, оплачувана. Нелюбов бухгалтера до своєї професії – це його крах. Враховуючи те, що бухгалтер завжди працює з людьми, він повинен бути витриманим, тактовним, чуйним у відношенні до людей.

У той же час кожній людині й, в тому числі, бухгалтеру слід пам’ятати, що життя бухгалтера не гладеньке і спокійне. Воно приносить масу невдач і неприємностей, інших сюрпризів, а тому до них треба готуватись як у плані налагодження відносин з людьми, так і у плані отримання високої професійної майстерності.

Бухгалтерський облік – це один з видів господарського обліку. Він грунтується на відповідних нормативних документах про ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. На даний час він грунтується на Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року № 996-ХІV та розроблених згідно з ним Національних Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Час від часу, залежно від потреб суспільства в закон й інші нормативні документи з бухгалтерського обліку вносяться зміни. Законом встановлюються єдині методологічні засади ведення бухгалтерського обліку і звітності в Україні для підприємств, їх об’єднань, госпрозрахункових організацій, бюджетних установ та організацій. Закон визначає порядок організації та ведення бухгалтерського обліку, складання і подання бухгалтерської звітності, а також відносини з цих питань підприємств з органами виконавчої влади, внутрішніми та зовнішніми споживачами бухгалтерської інформації.

Методологічне керівництво бухгалтерським обліком для господарюючих суб’єктів здійснює Міністерство фінансів України, а в бюджетних установах Державне казначейство. Правила бухгалтерського обліку в банках встановлюються Національним банком України.

Стандарти бухгалтерського обліку – це нормативні документи, що визначають правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Отже бухгалтерський облік на підприємстві, установі чи організації України повинен відповідати затвердженому нормативним документам про нього.

Законодавче визначення бухгалтерського обліку наведене у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Згідно із Законом бухгалтерський облік – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік можна визначити і як певну систему суцільного (цілісного), безперервного, взаємопов’язаного та суворо документального спостереження і контролю за господарською діяльністю (у грошовій та натуральній формах) підприємства, установи, організації.

З приводу цього визначення можна навести висловлювання В. Маяковсько.

Вы бывали в бухгалтерии?

Я бывал в бухгалтерии!

Везде цифры и цифры!

И маленькие и большие,

Самые разные,

А под конец все вдруг

С другом сходятся.

Учет!

Удивительно интересно!

Бухгалтерський облік – складова частина господарського обліку, який включає в себе й інші види обліку, а саме: оперативний та статистичний. Оперативний облік ведеться з метою поточного спостереження і контролю за важливими показниками діяльності підприємства. Об’єктом статистичного обліку є показники, що передбачені статистичною звітністю.