ВЛАДА СОЦІАЛЬНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ВЛАДА СОЦІАЛЬНА – тип влади, владних відносин у суспільстві, суть яких полягає у підпорядкуванні поведінки діючих суб’єктів заг. волі соціальної спільноти, вимогам соціального порядку, що склався в суспільстві, а також силі впливу носіїв офіційного (формального) і неофіційного (неформального) авторитету (видатних осіб, впливових груп, організацій, соціальних ін-тів, ідей, систем поглядів, громадської думки та ін.). Механізм реалізації, функціонування, підтримання та відтворення цього типу

влади ще не має спеціально створених інституціальних структур, як це можна бачити, напр., у випадку з держ. владою (бюрократичний апарат та ін.). Він не спирається також на директивно-примусову дію владарюючих суб’єктів, на статус і поведінку підвладних, як це притаманно знову-таки державній владі. Навпаки, засадами механізму владарювання в системі В. с. безпосередньо виступають сила примусу домінуючого над індивідом заг. начала (спільної волі, “колективних уявлень”, за Е. Дюркгеймом, порядку тощо), прикладу поведінкових стереотипів, вироблених даним соціальним ладом, та престиж самої ролі і статусу владарюючих
суб’єктів, носіїв соціального авторитету, а також внутрішня згода підвладних коритися цьому впливові, погоджуватися з їх волею. Іншими словами, здійснення В. с. відбувається насамперед через прямий вплив соціального іміджу владарюючих на підвладних та внутрішню установку останніх коритися цьому впливові, чинити відповідно до нього.

Отже, позиції владарюючих і підвладних у рольовій структурі відносин В. с. безпосередньо визначаються і закріплюються не їх власними інтересами чи спеціальними нормами і правилами, а тим значенням, тією вагою, яку вони мають у системі організації соціального порядку (завдяки своєму статусові, ролі та діяльності) чи на шкалі соціального престижу (завдяки певним своїм якостям: заслуги, трудові досягнення, доброчинність та ін.) – У зв’язку з цим і самі відносини В. с. не є безпосередньо вольовими відносинами. їх вольовий компонент виступає на другому плані, він “схований” під нашаруваннями прямої психол. взаємодії носив авторитету чи гарантів соціального порядку (чи їх іміджу) з підвладними. Оскільки в системі відносин В. с. воля владарюючих суб’єктів виявляється в неявному, прихованому вигляді, то і функції цієї влади – панування, регулювання, управління, контроль та ін. – теж реалізуються у неявному, завуальованому вигляді.

Однак усе це не означає, що відносини В. с. грунтуються лише на соціально – психол. механізмах їх закріплення і трансформації. Традиції, ціннісні системи, громадська думка, соціальні ін-ти, засоби масової комунікації, виховання та ін. – це теж елементи механізму існування та здійснення В. с. Будучи функцією соціального порядку, В. с., як і будь-який інший тип влади в суспільстві, передбачає ієрархічну рольову структуру володарів влади і підвладних. Зокрема, носії В. с. нерідко посідають у системі соціального порядку та престижу найбільш значущі соціально привабливі місця (статуси) та виконують відповідні їм ролі, підвладні їм суб’єкти – менш значущі й престижні місця й ролі.

Відносини в системі В. с. мають складний і суперечливий характер, вони можуть набувати різних соціальних форм вияву: злагоди, конфлікті, компромісу, взаємодопомоги та ін. У випадку конфліктних ситуацій у цій системі залежностей можуть застосовуватися й певні санкції: невизнання престижу того чи іншого суб’єкта, ігнорування його ролі тощо.

Категорія В. с. відіграє важливу роль у вивченні особливого типу соціальних залежностей – владних, проте вона ще належним чином не розроблена вітчизняною соціологією.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: ВЛАДА СОЦІАЛЬНА