ВОДОЙМА ЕВТРОФНА

Related posts:

1. ВОДОЙМА ПОЛІСАПРОБНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ПОЛІСАПРОБНА – водойма з великим вмістом орг. Речовини. Населена полісапробними організмами. В. п. нерідко утворюється в місцях спускання стічних вод....
2. ВОДОЙМА МЕЗОТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА МЕЗОТРОФНА – водойма з середнім вмістом біогенних речовин....
3. ВОДОЙМА ОЛІГОСАПРОБНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ОЛІГОСАПРОБНА – водойма з малим вмістом орг. речовин. Населена олігосапробними організмами....
4. ВОДОЙМА МЕЗОСАПРОБНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА МЕЗОСАПРОБНА – водойма з середнім вмістом орг. речовин. Населена мезосапробними організмами....
5. ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ГУМІФІКОВАНА – водойма, вода в якій унаслідок мікробіол. розкладання орг. решток і появи гумінових кислот набула темного забарвлення....
6. ВОДОЙМА ДИСТРОФНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА ДИСТРОФНА – неглибока внутр. водойма (прісноводна екосистема) з темно-коричневим забарвленням води, збагачена гуміновими кислотами, що зв’язують мін. речовини у сполуки. Донні відклади тут повністю не мінералізуються, що спричинює утворення і нагромадження торфу. Це, як правило, невеликі ліс. озера в зоні мішаних і хвойних лісів....
7. ВОДОЙМА РЕКРЕАЦІЙНА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА РЕКРЕАЦІЙНА – будь-який водний об’єкт, який використовується як місце відпочинку на воді (човновий, байдарковий, парусний спорт, туризм і прогулянки), з упорядкованими берегами. Крім ставків, озер, водосховищ і морів до В. р. належать також водостоки....
8. ВОДОЙМА Екологія – охорона природи ВОДОЙМА – природне або штучне скупчення проточних чи нерухомих вод (річка, озеро). У вузькому розумінні В. – це місце скупчення нерухомих вод (озеро, водосховище) і водостік (річка, канал, струмок)....
9. КОЛООБІГ РЕЧОВИН ГЕОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН ГЕОЛОГІЧНИЙ – колообіг речовин між Світовим океаном та суходолом. При К. р. г. частина води разом із деякими розчиненими в ній речовинами випаровується та випадає в осад на суходіл, руйнує гірську породу, робить її доступною для росту рослин, розмиває верхній шар грунту і разом з розчиненими сполуками та завислими […]...
10. БІОГЕОХІМІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕОХІМІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин біогеохімічний....
11. БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин біологічний....
12. ГЕОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЧНИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – див. Колообіг речовин геологічний....
13. БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи БІОГЕННИЙ КОЛООБІГ РЕЧОВИН – постійний колообіг води і всіх елементів, які входять до складу живих організмів. Це обмін речовиною між абіотичною (неживою) та біотичною (живою) частинами біосфери....
14. КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ РЕЧОВИН БІОЛОГІЧНИЙ – послідовна безперервна циркуляція хім. елементів, яка відбувається за рахунок поглиненої рослинами сонячної енергії і підтримується сукупністю організмів, об’єднаних ланцюгами живлення. К. р. б. виявляється в процесах живлення, дихання, розмноження, загибелі, розкладання, у складній взаємодії живих істот, що перебувають на різних ступенях організації. К. р. б. включає процеси […]...
15. ЗАМОР Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс. речовин. Зимові 3., як наслідок гіпоксії, трапляються, коли водойма вкривається суцільним крижаним панциром. У теплий період року 3. мають місце в умовах, коли на розкладання надлишку орг. речовини витрачається кисень […]...
16. МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ БІОГЕННА – процес, що відбувається за участю живих організмів, тоді як поза ними – абіогенна. Розрізняють два типи М. х. е. б., перший з яких здійснюється мікроорганізмами, а другий – багатоклітинними організмами. У колообігу речовин жива речовина виконує ряд біогенних функцій: газову, концентраційну, окисно-відновну та біохімічну. Газова здійснюється […]...
17. ВОДОСХОВИЩЕ Екологія – охорона природи ВОДОСХОВИЩЕ – 1) штучна чи природна водойма з уповільненим водообміном місткістю понад 1 млн м3. Рівень В. штучно змінений і постійно регулюється гідротехн. спорудами з метою нагромадження і наступного використання запасів води; 2) водойма з практично непротічною водою, як правило, великої площі, штучно створена в руслі річки або в пониззі земної […]...
18. АНАЕРОБІОЗ Екологія – охорона природи АНАЕРОБІОЗ, аноксибіоз – життя за відсутності вільного кисню. Це поняття запровадив Л. Пастер. У 1861 р. він довів, що мікроорганізми, які викликають маслянокисле бродіння, гинуть за наявності кисню. Для анаеробів це звичайна умова існування, для деяких багатоклітинних тварин – лише тимчасовий стан, що забезпечує їх виживання за несприятливих умов. В аеробів […]...
19. МІНЕРАЛІЗАЦІЯ Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без участі редуцентів; 2) конц. солей у воді; виражається у мг/л, г/л, г/м3 та в %о (проміле); зі збільшенням сухості клімату, як правило, зростає і М....
20. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ: ЛІС, СТЕП, ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ УРОК 13. ЕКОСИСТЕМИ СВОЄЇ МІСЦЕВОСТІ: ЛІС, СТЕП, ПРІСНА ВОДОЙМА. ВИКОРИСТАННЯ ЛЮДИНОЮ ПРИРОДНИХ ЕКОСИСТЕМ. ОХОРОНА ЕКОСИСТЕМ Мета: актуалізувати та поглибити знання про взаємозв’язки в природних екосистемах, ознайомити з особливостями екосистем своєї місцевості, сформувати первинні знання про напрями природоохоронної діяльності; розвивати уміння визначати зв’язки в екосистемах, складати харчові ланцюги, наводити приклади пристосування організмів до середовища життя, працювати […]...
21. КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА Екологія – охорона природи КОНЦЕНТРАЦІЯ ФОНОВА -1) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається глобальними і регіональними прир. процесами; 2) вміст речовин у повітрі чи воді, який визначається сумою глобальних чи регіональних прир. і антроп. процесів; 3) вміст речовин у повітрі чи воді населених пунктів, що створюється виробничими і транспортними викидами, які не обліковуються, […]...
22. АЕРОТАКСИС Екологія – охорона природи АЕРОТАКСИС – переміщення мікроорганізмів або рухливих клітин багатоклітинних організмів (напр., зооспор) до джерела кисню або від нього. У першому випадку виявляється позитивний А., властивий аеробам, у другому – негативний А., характерний для анаеробів. А. – окремий випадок хемотаксису....
23. ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЦИКЛ БІОГЕОХІМІЧНИЙ – колообіг хім. речовин, який бере початок з неорг. природи через рослинний і тваринний організми і переходить знову в неорг. Здійснюється з використанням сонячної енергії та енергії хім. реакцій....
24. ВСЕСВІТНЯ ХАРТІЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ВСЕСВІТНЯ ХАРТІЯ ПРИРОДИ – документ, прийнятий Генеральною Асамблеєю ООН у 1982 р., який визначає, що основні природні процеси (колообіг речовин глобальний, фотосинтетична діяльність рослин тощо) повинні підтримуватись на відносно незмінному рівні, а всім формам життя гарантується можливість існування....
25. М’ЯКІСТЬ ВОДИ Екологія – охорона природи М’ЯКІСТЬ ВОДИ – низький вміст у воді карбонатів кальцію та магнію. Протилежне до жорсткості води – значного вмісту цих речовин у воді....
26. СТІК РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН Екологія – охорона природи СТІК РОЗЧИНЕНИХ РЕЧОВИН – частина твердого стоку річки, що складається з розчинених у воді мін. та орг. речовин. Щороку у Світовий океан виноситься понад 2,5 млрд т розчинених речовин....
27. РЕДУЦЕНТИ Екологія – охорона природи РЕДУЦЕНТИ, біоредуценти, деструктори – організми, переважно бактерії і гриби, які в ході своєї життєдіяльності мінералізують мертву орг. речовину, тобто перетворюють її на прості неорг. сполуки, які після цього використовуються продуцентами. В наземних екосистемах особливе значення мають грунт. Р., що залучають у колообіг речовин рештки відмерлих рослин і тварин....
28. АЕРОБИ Екологія – охорона природи АЕРОБИ, організми аеробні – організми, для життєдіяльності яких потрібний вільний молек. кисень. Енергію для забезпечення життєдіяльності такі організми отримують внаслідок перебігу окиснювальних процесів (в основному шляхом системи клітинного дихання) за участю атм. кисню....
29. НІТРАТИ Екологія – охорона природи НІТРАТИ – солі азотної кислоти; у природі поширені у вигляді мінералів – натрієвої і калієвої селітр. Н. – безбарвні крист. речовини, стійкі за звичайних умов, добре розчиняються у воді. При високій т-рі легко віддають кисень і є сильними окисниками. Застосовують Н. як добрива, у виробництві вибухових речовин. Екол. проблемою Н. стали […]...
30. ЕКОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ЕКОСИСТЕМА, екологічна система – сукупність організмів, які мешкають разом, та умов їх існування, закономірно взаємозв’язаних між собою, що утворюють систему взаємозумовлених біотичних, абіотичних явищ і процесів; під час взаємодії останніх відбувається більш-менш повний абіотичний колообіг за участю продуцентів, консументів і редуцентів. Термін Е. запропонував А. Тенслі (1935). Е. може бути високостійкою, […]...