Вотум
Політологічний словник
Вотум (лат. votum – бажання, воля) – думка, висловлена більшістю голосів виборчого корпусу, або постанова, прийнята шляхом голосування більшістю голосів виборців або членів представницького органу.
У конституційному праві виокремлюють кілька різновидів В.: В. виборчий – рішення, прийняте більшістю голосів виборців, результат голосування на виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Застосовується, як правило, у демократичних державах, де основа для злагоди – принцип більшості
Вотум довіри – у країнах з парламентською або змішаною формою правління схвалення політичної програми, законопроекту або певного заходу уряду чи окремого міністерства парламентом або нижньою палатою парламенту шляхом голосування. Питання про В. довіри може ініціювати уряд, парламентські фракції або група депутатів. Якщо схвалення не досягнуто, то це означає, що уряд або окремий міністр отримали В. недовіри.
Вотум
Вотум евентуальний – порядок, за яким у країнах з пропорційною системою виборів голоси, подані за одного з кандидатів, у разі перевищення встановленої квоти можуть зараховуватися іншому кандидатові з того самого партійного списку.
Вотум кумулятивний – порядок голосування у багатомандатному виборчому окрузі, коли виборець має кілька голосів і може розподілити їх між кандидатами на власний розсуд – віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між різними кандидатами одного партійного списку. В. к. сприяє забезпеченню представництва меншості, дає можливість голосувати не тільки за партію, а й за окремих кандидатів. У разі застосування системи В. к. результати голосування визначаються за принципом відносної більшості: підраховуються голоси щодо кожного депутата, який балотувався в округу. Обраними вважаються ті з них, хто набрав найбільше голосів від фактичної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні. Система В. к. є поєднанням елементів пропорційної (багатомандатні округи, партійні списки) і мажоритарної (визначення результатів голосування і розподіл депутатських мандатів) виборчих систем.
Вотум обов’язковий – юридично встановлений у ряді країн обов’язок усіх громадян брати участь у виборах органів державної влади під загрозою накладання штрафів за відмову у голосуванні.
Георгіца А. З. Сучасний парламентаризм: проблеми теорії і практики. – Чернівці, 1998; Журавський В. Український парламентаризм на сучасному етапі: Теоретико-правовий аспект:
Монографія. – К., 2001; Конституційне законодавство України. – К., 2000; Очерки парламентского права: Зарубежный опыт. – М., 1993; Сравнительное конституционное право. – М., 1996; Чудаков М. Конституционное право зарубежных стран. – Минск, 2001.
Г. Зеленько
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...