Вплив режимів вирощування соснових насаджень у свіжих суборах на сортиментну структуру деревостанів
Лісівництво
РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ
Лекція 9. ВПЛИВ РУБОК ДОГЛЯДУ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ І ЯКІСТЬ ДЕРЕВОСТАНІВ
9.3 Вплив режимів вирощування соснових насаджень у свіжих суборах на сортиментну структуру деревостанів
Вплив різних режимів та способів рубок догляду на сортиментну структуру деревостану найбільш показово можна прослідкувати на прохідних рубках, коли дерева у насадженні дійсно можуть дати при їх зрубуванні і пиловник, і круглій ліс певних розмірів. Однак, якщо порівняти середні
Для виявлення впливу різного режиму вирощування на сортиментну структуру у віці прохідної рубки В. Є. Свириденком у 1970 р. була закладена постійна пробна площа у чистому сосняку, що зростає у кв. 106 Дзвінківського
Таксація деревостанів через 10 років після рубки (у віці 52 роки) показала найвищий приріст величини суми поперечних перерізів на секціях зі ступенем зрідження 29,4 і 24,4%, який становив 37,3 і 37,0% відповідно. На контрольні секції він становив 9,5%, а на секції зі зрідженням – 18,2-28,5% Однак за 10 років вирубаний запас при зрідженні 29,4% ще не відновився. На секції з помірним ступенем зрідження з’являвся сухостій. Це свідчить, що у сосняках, які ростуть за І класом бонітету, помірне зрідження при прохідній рубці недостатнє.
У наступні 15 років загальний напрямок процесів, що намітилися після прохідної рубки, зберігся, але вони стали проявлятися більш виразно, ніж у перші 10 років після рубки. Так, на контрольній секції посилився відпад, що склав за 15 років 51,7% за кількістю дерев і 32,2% за сумою площ поперечних перерізів. Відпали усі дерева, що входили до ступеня 12 і 21% дерев із ступеня 16. Абсолютна повнота на цій секції виявилася найменшою. Відпад дерев був і на дослідних секціях, але він становив при найсильнішому зрідженні усього 19,9%, а при помірному – 34-28%.
Свідоме видалення послаблених у рості дерев при прохідній рубці формує раціональну просторово-параметричну структуру деревостану, у якій зменшується природний відпад і в той же час – залишається більша кількість дерев на одиниці площі насадження. Довготривалі дослідження показали, що збільшення площі живлення при природному відпаді у віці прохідної рубки не призводять до поліпшення росту дерев, які залишалися на корені. Очевидно, у цих дерев відбулися незворотні зміни у будові кореневих систем, які не дозволяють активізувати приріст.
Результати таксації деревостанів на досліджених секціях показали, що найбільший приріст стовбурного запасу виявився на секції зі зрідженням 29,4%. Він становив 140 м3-а-1 або 43%. На цій секції найвищий і запас стовбурної деревини – 464 м3*га-1, що на 18% більше запасу на контрольній. При ступені зрідження 24,4% запас був 448 м3*га-1, а при зрідженні 18,2%-432 м3*га-1.
Потрібно відмітити, що за рахунок природного відпаду протягом 25 років дещо зрівнялися розміри дерев. Середні діаметри деревостанів на дослідних секціях відповідно до ступенів зрідження у 18,2; 24,4 і 29,4% були рівними 26,1; 26,3 і 27,6 см. На контролі – 26,1 см. Чим більші за розміром дерева – тим кращі сортименти отримують при їх рубці.
Проведені у кв.106 дослідні рубки показали вже у перші 10 років спостережень, що найбільший вихід грубих сортиментів, якби довелося зрубати деревостан у 50 років, отримали б на секції з найвищим ступенем зрідження – 42,6% від обсягу ділової деревини. Але такий ступінь зрідження (29,4%) не забезпечив відновлення вирубаного запасу протягом 10 років, тому для сосняків, що ростуть за І бонітетом, такий високий ступень зрідження краще не застосовувати.
Загальний висновок із наведених даних 25-річних досліджень зводиться до застосування такої прохідної рубки у сосняках І бонітету, при якій повнота буде знижуватися до 0,7, що і дасть активізацію радіального приросту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...