Вправи 200-246
200. 1. О, той гаман бере в солодкий бран усе, що добувалось у двобою: і честь, і славу, Купно з Булавою, і “патріотів” одяга в Жупан з чужого Краму на чужім закрою (перша кома стоїть на межі частин складнопідрядного речення, двокрапка стоїть при узагальнювальному слові й однорідних підметах, з’єднаних сурядним сполучниковим зв’язком, між якими стоять коми) 2. Все на світі зучено і звірено, два Аршини кожному відміряно (кома між частинами складного безсполучникового речення). Тільки ж поки будуть ті Аршини – люди вперто прагнуть до вершини
202. Подані слова є неологізмами.
Розпіарений – розрекламований.
Самосел – той, хто вселився кудись без будь-яких прав на це.
Тіньовик – той, хто веде бізнес у тіньовій економіці.
Склопакет – вікно з рамами, що є цілісною конструкцією і виготовлене за новими технологіями.
Силовик – неофіційний термін, який у 1990-ті роки увійшов у широкий вжиток для позначення високопоставленого чиновника (військовослужбовця), що належить до так званого “силового блоку”, під яким зазвичай розуміють міністерства і відомства.
Роледром – простір для катання на роликах.
Трамбувальник – професія, яка нещодавно з’явилася в метро на найбільш людних станціях. Головний обов’язок такої людини – допомагати людям пролізти в переповнений вагон з метою забезпечення своєчасного відправлення поїздів.
Човникар – плавець на човні у спорті.
Розшуківець – спеціаліст з розшуку когось, чогось.
Розіміджмейкерений – якому надали найбільшої популярності, успішності.
Пет пляшка – пластикова чи жерстяна пляшка.
ПК – персональний комп’ютер.
ОСББ – об’єднаний власників багатоквартирних будинків.
204. 1. Зове кобзарів струноброва бандура за сивим Дніпром (П. Перебийніс). 2. Ні, я себе не можу уявить без тебе, Дніпре, як з без тополі, що в серці моїм змалку тополить (М. Вінграновський). Ми не корились в ту годину, в той час, здебілений ущерть. Ми за Тараса й Україну були готові йти на смерть (С. Нушик). 3. Тут грає водограйно гуками на доли спущена ріка, де журиться червонорутяна свята душа Івасюка (С. Пушик). 4. Нам би героїчної музики Бетховена на щодень, щоб перемінити нашу розсипчасто-роззявкувату, безвольно-байдужу, скраюхатню натуру (В. Захарченко). 5.На Водохреще – снігомокриїде, сніготанище і туманище (Ю. Рясх).6.Вбираємо вбиральні в “євро”, щоб поєвропішать скоріш (М. Пасічник) .7. А ми з тобою – нерозлийкава. Тому й барвумен до нас ласкава (Р. Скиба). Мене дратує віршів довжелезія – порожніх слів, чуттів, думок розхрестаність (А. Кацнельсон).
Авторські неологізми: струноброва, тополить, здебілений, водограйно, червонорутяна, скраюхатню, снігомокрище, сніготанище, поєвропішать, нерозлийкава, барвумен, довжелезія.
205. Застарілі слова: чадо, вечорниці, глота, віче, перст, гайдук, хлоп, сотник, стряпчий, епістола, боярин, парсуна, толмач, спудей.
Чадо – дитина.
Вечорниці (досвітки) – одна з форм осінньо-зимових вечірніх розваг, що відбувались у хаті бездітної вдови.
Глота – 1. Ненажера; п’яниця. 2. Жорстока, безжалісна людина, мучитель.
Віче – загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ.
Перст – палець.
Гайдук – воїн, ратник.
Хлоп – селянин.
Сотник – командир підрозділу (сотні), начальник адміністративно
-територіальної та військової сотні на Україні в XVI – XVIII ст.
Стряпчий – у давнину царський слуга, згодом двірський чин.
Епістола – літературний твір у формі послання, листа.
Боярин – представник правлячого стану у Київській Русі, який займав друге, після князів, панівне становище в управлінні державою.
Парсуна – умовна назва творів російського портретного живопису XVII ст.
Толмач – перекладач усного мовлення.
Спудей – студент.
Нові слова: тинейджер, сейшен, тусовка, тест, сек’юриті, хакер, промоутер, дилер, піармен, бігборд, геймер, саунд-трек.
Тинейджер – підліток, дівчина чи хлопець у перехідному віці.
Сейшен – збори.
Тусовка – одна з форм розваг у групі людей.
Тест – завдання з запитаннями і варіантами відповідей або творче, яке має на меті виявити, розшифрувати риси характеру, поведінки тощо.
Сек’юриті – охоронець.
Хакер – спеціаліст з програмування.
Промоутер – людина чи група людей, що займаються цілеспрямованою рекламою товару, послуги, знаменитості з метою просування їх на ринку.
Дилер – це фізична чи юридична особа, що здійснює закупівлю оптом продукції компанії, яку потім продає вроздріб або дрібним оптом.
Піармен – той, хто займається піаром (це особлива функція управління, яка сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння та співробітництва між організацією та суспільством (спільнотою людей).
Бігборд – один з різновидів рекламного щита.
Геймер – той, хто полюбляє комп’ютерні ігри та відеоігри.
Саунд-трек – звукова доріжка.
207. Деградація – 1. Спрощення будови та функції організмів унаслідок зміни умов існування. 2. Поступове погіршення, втрата якихось властивостей; занепад, виродження. Гіподинамія – низька фізична активність.
Фізкультура – шкільна дисципліна, що має на меті фізичне виховання учнів. Інтелігент – той, хто належить до інтелігенції.
Толерантність – здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших.
Нігілістичний – властивий, характерний для нігіліста (людини, яка заперечує усталені суспільством норми, принципи, закони; представника російської різночинної інтелігенції 60-х рр. 19 ст., що негативно ставився до буржуазно-дворянських традицій, звичаїв).
Офіціоз – 1. Періодичне видання, що офіційно не е органом уроду або правлячої партії” але виражає їхні погляди. 2. Офіційні повідомлення в засобах масової інформації. 3. Офіційна ідеологія та її представники.
Амбітний – самолюбний; гордий; честолюбний,
208. Запозичені слова: американська, комп’ютерної, версія, каркаси, інтелекту, цинізм, Макдональдс, кока-кола, мерседес, метро, бомбуватися, дебільніти, замериканізованим, динозаври.
Каркас – металева чи дерев’яна основа якої-небудь речі, споруди тощо; кістяк.
Інтелект – розум, здатність людини до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів; рівень розумового розвитку.
Цинізм – відверто зневажливе, зухвале ставлення до загальноприйнятих норм моралі, етики, до чого-небудь, що користується загальним визнанням, повагою; відвертість, доведена до безсоромності.
Макдональдс – мережа ресторанів.
Кока-кола – вид солодкого папою.
Мерседес – марка автомобіля.
Метро – міська електрична залізниця, споруджена під землею в тунелях, а на поверхні – на мостах-естакадах або на спеціально відведених ділянках вулиці.
Динозавр – велетенський рослиноїдний плазуй мезозойської ери.
210. Іншомовні слова: індиго, секонд-хенд, уїк-енд, фільтр, шлагбаум, пергаменти, дисплей, гіподинамія, уніформа, телефон, факс, комп’ютер, принтер, сканер, ксерокс, монітор, фестиваль.
Індиго – 1. Багаторічна тропічна бобова рослина, з листя якої добувають темно-синю фарбу, 2. Барвник, темно-синя фарба, яку тепер виробляють хімічним способом, а раніше добували з цієї рослини.
Секонд-хенд – про річ, яка була у вжитку, стару, куплену у спеціальному для таких товарів магазині.
Уїк-енд – час відпочинку з суботи до понеділка; розваги, поїздки за місто та ін. в цей час.
Фільтр – 1. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. 2. Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.
Шлагбаум – пристрій для припинення руху автомобільного та іншого транспорту через залізничний переїзд на контрольно-пропускних пунктах тощо.
Пергамент – 1. Давкій рукопис, документ, написаний на такому матеріалі.2.Дуже міцний, цупкий обгортковий папір, який не пропускає жиру і вологи.
Дисплей – індикатор, який відображає літерно-цифрову чи графічну інформацію.
Гіподинамія – низька фізична активність.
Уніформа – формений одяг.
Телефон – 1. Вид електрозв’язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів. 2, Апарат із сигнальним дзвінком і трубкою для розмов за допомогою такого виду зв’язку.
Факс – факсимільний зв’язок, телекомунікаційна технологія передання зображень за допомогою електричних сигналів.
Комп’ютер – електронний цифровий програмований пристрій (електронна обчислювальна машина) для проведення обчислень, я також прийому, переробки, зберігання і видачі інформації за заздалегідь визначеним алгоритмом.
Принтер – один з периферійних пристроїв комп’ютера, призначений для виведення інформації до друку на паперовий або інший фізичний носій.
Сканер – пристрій, який, аналізуючи якийсь об’єкт (зображення, текст тощо), створює цифрову копію зображення об’єкта.
Ксерокс – апарат, за допомогою якого здійснюється копіювання методом ксерографії.
Монітор – пристрій комп’ютера, призначений для виводу на екран текстової та графічної інформації; дисплей. Фестиваль – масове свято, на якому показують досягнення певного виду мистецтва; показ, огляд досягнень якого-небудь виду мистецтва,
211 . Дифірамб – 1. Урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса. 2. переін. Перебільшена похвала; вихваляння, хвальба.
Шанс – умова, яка забезпечує удачу, успіх у чому-небудь; ймовірність, можливість здійснення чогось.
Дипломатія – діяльність уряду та спеціальних органів зовнішніх зносин щодо здійснення зовнішньої міжнародної політики держави, а також захисту інтересів держави за кордоном; мистецтво перемовин.
Конфлікт – 1. Зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів; серйозні розбіжності; гостра суперечка. 2. Ускладнення в міжнародних відносинах, що може призвести до збройної сутички. 3. Суперечність, сутичка, покладена в основу сюжету художнього твору.
Криза – різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища; важкий перехідний стан, припинення функціонування відновних механізмів системи.//Момент загострення суперечностей, різке погіршення обстановки.
Політика – 1. Загальний напрямок, характер діяльності держави, певного класу або політичної партії. Напрямок діяльності держави або політичної партії у тій чи іншій галузі у певний період. 2. перен., розм. Лінія поведінки в чому-небудь, певне ставлення до кого-, чого-небудь. Хитрий, ухильний спосіб дій, спрямований на досягнення певної мети.
Динаміт – вибухова речовина сильної руйнівної дії – суміш нітрогліцерину з розчиненою в ньому нітроцелюлозою; тринітротолуол.
Дилер – 1. Фізична або юридична особа, що здійснює перепродаж товарів, а також цінних паперів і валют. //Член фондової біржі, який бере участь у біржових торгах від власного імені та власним коштом. 2. Представник або представництво головної фірми, що презентує, продає її продукцію.
Кілер – найманий вбивця.
Триплекс – 1. род. – у. Тришарове скло, яке складається з двох листів звичайного скла та з прошарку прозорого пластичного матеріалу, що склеює їх. 2. род. – а. Засклені таким склом віконця-щілини в танку тощо.3. Такий, що складається із трьох частин; потрійний, трійчастий. // невідм. Уживається як складова частина назв різного роду пристроїв, сполук і т. ін., які складаються з трьох самостійних частин, елементів.
Тампакс – засіб жіночої гігієни.
Трипер – венерична інфекційна хвороба – запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини, яке спричиняється гонококом; вражаються переважно слизові оболонки сечостатевих органів; можливі також ураження кон’юнктиви, носоглотки, мигдалин, рідше – прямої кишки.
Трилер – гостросюжетний фільм або твір, який прагне створити у глядача (читача) відчуття напруженого переживання, хвилювання.
Запозичене слово несе стилістичне навантаження у реченні: Та поки що дрімає динаміт людських сердець!
Співати дифірамби – захвалювати когось або вихваляти щось.
Дати шанс – створювати кому-небудь сприятливі умови для здійснення чого-небудь.
Каша у голові – безладдя думок. Дідько його знає – невідомо, незрозуміло.
212. Марафон – 1. Змагання з бігу на дистанцію 42км 195м. 2. Змагання на найдовшій дистанції в різних видах спорту. 3. Процес, який триває довго й виснажливо.
Калейдоскоп – 1. Оптичний прилад, іграшка у вигляді трубки, всередині якої розміщені дзеркальця під відповідним кутом, а між ними – різнокольорові скельця чи шматочки іншого схожого матеріалу, що під час обертання трубки віддзеркалюються, створюючи неповторні мінливі візерунки. 2. Швидка зміна подій, вражень, образів тощо.
Катаклізм – різкий руйнівний переворот у природі чи суспільному житті.
Паразит – 1. Організм, який живе всередині іншого організму або на ньому і живиться його тканинами, соками тощо; комахи, що живляться кров’ю людини або тварини. 2. Той, хто живе за рахунок експлуатації чужої праці.
214. Синоніми: говорити, розмовляти, казати, промовляти, балакати, висловлюватися, гуторкати, мовити, ректи, глаголити, держати річ, вести річ, бесідувати, бубоніти, бурмотати, щебетати, воркувати, жебоніти, лепетати, цвенькати, просторікувати, белькотіти, варнякати, патякати, ляпати, пасталакати, тарторити, триндіти, налляти, шварготіти, верзти, подейкувати, тарахкотіти, гугнявити, мимрити, таляпати, молоти язиком, плескати язиком, бакалюки гнути, теревені правити, переливати з пустого в порожнє, точити ляси, слати язик під ноги.
215. Синоніми с присудками.
216. Абсолютні синоніми: гойдаються, коливаються; більшають, наростають; здіймаються, підіймаються; зводяться, встають; шумують, вирують, нуртують, бушують; плюскати, хлюпати.
Неповні синоніми: ходять, ідуть; біжать,. пробігають; котяться, перекочуються; здіймаються, зводяться; спинаються, напинаються; піняться, скипають; грають, гуляють; плескатися, полоскатися; ударяють, б’ються; відходити, відкочуватися.
217. Іноді, часом, зрідка, від часу до часу, вряди-годи, подеколи, коли-не-коли.
Відразу, моментально, негайно, прожогом, притьмом, тут же, зараз же.
Вчасно, якраз, впору, саме враз, саме вчас, в один раз.
Цілком, вщерть, ущент, дотла, впень, вкрай, нараз, геть чисто.
Повно, по вінця, докраю.
Слова усіх рядів є прислівниками.
218. 1. Щомиті, щохвилини встає, встає, встає майбутнє України! (коми між однорідними членами речення). 2. На Україну спадає ніч невольничого ринку, і не встає упрост з колій Україна-Русь, а рокована Роксоланія перетворюється на Малоросію (коми стоять між частинами складносурядного речення). 3. Нехай нині моя Україна – найбільша у світі руїна, вона моя мати, вона моя неня, вона Батьківщина, а не кишеня (тире між підметом і присудком, що виражені іменниками, коми між однорідними підметами, з’єднаними сполучниково-безсполучниковим зв’язком). 4. Оте писання просте і нехитре, з тривожною гірчинкою на дні (кома між однорідними означеннями). 5. А люди як люди – сідають довкіл столів, де звичні примовки, дотепи, кпини, жарти (тире між частинами складного безсполучникового речення, перша кома стоїть між частинами складнопідрядного речення, інші коми стоять між однорідними додатками) 6. Моря колишні та минулі гори із надр земних чи з пам’яті встають. 7. Прощалися двоє назавжди, навік (кома між однорідними обставинами). 8. Важка твоя дорога, трудна твоя переправа, постояти на обочі уже ти не маєш права (коми між частинами складного безсполучникового речення). 9. Сонце, вітер, дощі, сніги, весняні повені і зимові хуги – все те чергувалося між собою і зливалося в безперервність і безкінечність, (коми між однорідними підметами, тире перед узагальнюючим словом). 10. Криши, ламай, трощи стереотипи! (коми між однорідними присудками) 11. Обходили болото кілька день, але не було йому ні кінця ні краю, (кома між частинами складносурядного речення).
220. 1. Скин Ь Мо владу катів – Бузувірів, щоб людиною став чоловік! (П. Грабовський). 2. “В Е Зе м Е Ні на заметілі”, – пох И Тав головою Б О Гдан і При Гадав ту давню хуртечу, яку б уже треба давно забути. – “Кожна людина має долати і пройти свої хуртовини…” (М. Стельмах). З. У серці якос Ь дивно нароста така глуха, гнітюча порожнеча, така до щему прикра пустота (Л. Воловець). 4. Яр И На не в И Тримала, засміялас Ь, а за нею зах И Хотіли, зар Е Готали, заіржали й дівчата (О. Ільченко). 5. Смішного у ж И Тті ч И Мало, а от в Е Селого – чортма! (Г. Гарченко). 6.Молодший л Е Йт Е Нант стрепенувся, найоржився, накукуріч И Вся (П. Загребельний). 7. Вони побігли Навпростець, навпрямки, напролом (П. Загребельний). 8. Розгубл Е Не, зніч Е Не дитя, зупинилось пос Е Р Е Д дороги і почало махати рукою (М. Стельмах). 9. Кудись подівся сум, зажура, і хочеться безмірно жить (О. Лупій).
222. Загальномовні синоніми: бурхливе, швидкоплинне; широке, безмежне; шляхи, дороги; не здамся, не відступлю; путівець, шосе, манівець, дорога; скрізь, всюди; печалі, жалі.
Контекстуальні синоніми: земля, Вітчизна; чисте, запашне; широкий, розлогий; тихо, неквапливо; не здамся, не здригнусь, не відступлю; виповзла, рушила, пробралася; скаменів, отетерів, здеревянів, отерп, закоцюб, перестав дихати; скарга, плач, нарікання.
223. 1 . Тяжко напружує сили Липа Петра Могили, а світле Дитя Растреллі зрозуміле без слів державністю кольорів (В. Базилевський). 2. Біле, небо синіє вгорі, переходить у чорну безодню. По зеленій траві на горі хтось розсипав Намисто Господнє (Галя Мазуренко). 3. Цар звірів є персонажем багатьох байок, проте далеко не завжди його змальовують наймудрішим (З журналу).
Перифрази в тексті підкреслено прямою лінією.
224. Синонімічний ряд: вир, водоверть, бистрина, круговерть, крутіль, крутіж.
Синонім ужито в переносному значенні у п’ятому реченні (тут воно має значення “швидкий плин часу”).
225. Актуальність – важливість, значимість чого-небудь на сьогодні, сучасність, злободенність.
Опонент – 1. Особа, яка заперечує кому-небудь у публічній бесіді, на диспуті, під час захисту дисертації і т. ін. 2. Супротивник у суперечці; той, хто заперечує кому-небудь.
228. Багатозначні слова: обіймати (вжите у перен. знач.), називати:, горіти (вжите у перен. знач.), зализувати (вжите у перен. знач.), принишкнути, сходитися, чистий (вжите у перен. знач.), шлях, наука.
231. Слова, вжиті в переносному значенні: гулліверова праця, ліліпутячі теми, розумні руки, розумні вуха, розумні очі.
234. 1. Неначе в крижану ріку, заходжу в Біблію помалу, щоб вгамувати душу натомлену, біду відвести будь-яку (Р. Барадулін). 2. В кімнаті свавільна тиша (Д. Іванов). 3. Вечірня птаха тиші м’яким крилом торка моє чоло (П. Карпенко-Криниця). 4. Балакучим намистом линуть гуси над містом (В. Васюк) 5. А там вітри живуть могутні, і в небеса вросли гаї (Д. Іванов). 6. Із піщин зростають гори, із краплин – спрагле море, а з дерев – зелений сад (Н. Забіла).
235. 1. Ті спогади хвилюють серце, як аромат підсушених фіалок, (комою відокремлено порівняльний зворот) 2. Мов літня хмара грозова, зависли темною стіною недоговорені слова, (комою відокремлено порівняльний зворот) 3. Залицяється голуб до своєї нічим не примітної пари, довго й гарно розкланюється, наче біла ворона між чорної зграї, (перша кома стоїть між однорідними присудками, з’єднаними безсполучниковим зв’язком, другою комою відокремлено порівняльний зворот) 4. Як справжній аристократ живу між людей – незнайома й незнана, (комою відокремлено порівняльний зворот, тире відокремлює прикладку). 5. Руки спрацьовані, чорні, як та смола, потріскані, наче підгорілі коржики, (перша кома стоїть між однорідними означеннями, інші відокремлюють порівняльні звороти).
238. 1. З розчиненого вікна чути, як Тече спокійна Мова. Потім Слова Швидшають, Грубішають, Висовують жала і знову Добрішають, щоб згодом сікнути, мов батогом, добираючись до печінок (М. Стельмах). 2 . Розмова – як операція невидимим променем лазерним: Скімлить душа моя Пошепки, мов наркоз не відходить ще (О. Слоньовська). 3. Знаю Слова, що Падають, як цегла на голову, Криком тривоги краючи ночі й дні. Чув прохолодні Вислови, що, мов Поминальне коливо, усі належно зготовані та Неїстівні й сумні (В. Коротич). 4. Кларнет подав голос. Він Застогнав, Заплакав, томно Зойкнув, глухо Зітхнув, і Полилося. Полилося з н Ьо Го таке тужливе, таке прекрасне, що й слів для нього не знайдеш, – правда, краса, молодіст Ь, усе було в тій музиці, а що може бути доро Жч Е на землі й у жи Тті? (П. Загребельний). 5. В н Ез Глибимих Родовищах життєвої прози найрідкісніше камі Н Ня невтомно шукай, в метаморфози метафор Тікає хай Розум, в метаморфози метафор камінних тіка… (Є. Гуцало).
239. 1. Як присниться, аж заплачеш: Хлібом віє від села (В. Затуливітер). 2. А от уже до криниць Вибігає в спідницях сільська цікавість (М. Стельмах). 3. Зібгавши куряву під ноги, Летять мундири і папахи, летить солом’яні брилі, летять кленові костилі… (І. Драч) 4. Я люблю свою кімнату, білу, неначе снігурка, з букетом ірисів на столі і З Боттічеллі на стінах (М. Коцюбинський), 5. Так хочеться Рильського перечитати і знову роботу свою розпочати! (О. Лупій). 6. Після золота осені – срібло зими (Б. Стельмах). 7. Знов лечу я над степами. Над Смарагдом нив… (Олександр Олесь). 8. Червоний светер і Білий сміх я Обійняв за плечі (М. Вінграновський). 9. І знову, наростаючи, Звучить все той же Ліст (Л. Талалай). 10. Дай музикою висловити стан, що мудрим не вичерпується змістом. Хай Виплачуся Шубертом і Лістом! (В. Батлевський).
240. 1. Здаєт Ь Ся, ще недавно ми зб И Рались біля Шевченка (синекдоха) у травневі дні (О. Лупій). 2. Політика так схожа на людоїдку: кого вона тіл Ь Ки не Перемелює (метафора) у своїй пащеці? (М. Стельмах). 3. Іcторію Любка вивчала за Дюма і Загребельним (синекдоха) (Л. Перлулайнен). 4. По той бік дв Е Рей хапливо протупотіли Чоботи (синекдоха) (П. Загребельний). 5. Зачіплянка (метонімія) ож И Ла, на вул И Цях стали один по одному з’являтись роботяги (Олесь Гончар). 6. Осі Нн Є Золото (метонімія) беріз зр И Ває вітер н Е Т Е Рпляче (Г. Костів). 7. Чорнобрив Е Ц Ь піднявся навшпин Ь Ки і задивився в Люстерко (метафора) соняшника (М. Павленко). 8. Кін Ь пі Д Водить голову, ніби розуміє людину, і Шелестить щирим Золотом (метафора) гриви (М. Стельмах). 9. Люди тягнут Ь Ся Копійку до копійки (синекдоха) складают Ь, ото й мают Ь пр И Стойний двір, машину, від От Ехніку. Але це одиниці (Ю. Обжелян). 10. Розмінюєм (метафора) дні На мідяки дрібниць (Олесь Гончар). 11. Півні кричать у Мегафони мальв (метафора) (Л. Костенко). 12. Якийсь вунд Е Рк І Нд в одному з вікон мордує Шопена (синекдоха) (О. Сенчик). 13. Азарт підкра Д Аєт Ь Ся навіть у д И Тячий квартал. Ми не знали, яка віртуал Ь На реал Ь Ність Крута (метафора) (С. Мейта).
241. Вересень Бив у золоті дзвони (метафора) соннішників, і їм, як гобої, низинно Вторували пізні Гречки (метафора). Дні тепер стояли (метафора) у Шелестах Золота (метонімія), у Вибухах Блакиті (метонімія), в Потоках Музики і Чорнобривців (метонімія), а ночі Народжували Печаль (метафора) перелітних птахів. Ця печаль забрідала і в людське серце, і ставало жаль отих крил, що забрали з собою літо (синекдоха), чи того, що й ти не можеш злетіти, як птиця. Ось такий і є вересень: удень надійний, вночі тривожний. Таким і люби його і тоді, коли він Б’є у золоті дзвони соняшників (метафора), і тоді, коли Відриває літо від землі та й садовить тебе за мудрість книжок (метафори)…
242. Б основу твору покладено прийом уособлення.
243. 1. На небі Сонце сміялося (персоніфікація) так, що не відповісти йому усмішкою було б просто нечемно (О. Іваненко). 2. Вітер сховався десь у ярузі, щоб трохи відпочити, а Сонце Позаплітало (персоніфікація) проміння в коси і Закрилося Хмарами, щоб люди не бачили залисин і з того не сміялися (В. Карп’юк). 3. Попід каштанами та ген під липами кульбаби Жовтими очима глипали (персоніфікація) (Я. Камінецький). 4. Позіхає Дарниця (персоніфікація), розворушуючи піски (В. Коротич). 5. Ніч закутала (персоніфікація) сад в оксамитове небо (Т. Хоменко). 6. Полтавськими вулицями вже Бігала осінь (персоніфікація), смітила листям, уціляла в голови перехожих каштанами й горіхами, розгортала обрії (Л. Перлулайнен). 7. Коли Місто поснідає, вмиється, вийде з дому і відчує надію (персоніфікація) в щойно початому дні, я побачу Київ, знаний і невідомий. І побачу вас я. І буде гарно мені (В. Коротич).
244. 1). Уособлення стосується предметів: 5. Вулиці свищуть і хрипко кричать, як горлянки пантер. Вечір нахмурився. Вечір – мов чорно-імлистий футляр (П. Карпенко-Криниця). 6. Серце мучила тривога (І. Франко). 7. І серце розривається від болю (П. Перебийніс).
2) Уособлення стосується явищ: 3. А вітер крильми бив у сонні вікна, кудлатий вітер грюкав на даху (О. Омельченко). 4. Ніч вітри і морози випускає на волю з вольєр, виганяє залежаних, сонних з-за грат… (О. Слоньовська).
3) Уособлення стосується абстрактних понять: 1. Не стала навколішки гордість моя (В. Симоненко). 2. Спогад кольнув гостро й неглибоко (О. Шарварок). 8. Вітання мляве. Звучання грубе. Фальшиве слово покаже зуби, вискочить звіром, вислизне змієм. Хочу докликатись – не розуміє (Теодозія Зарівна). 9. Хоча втома і голод валили з ніг, і хоча думки, мов чорні птиці, клювали мозок, і хоча болі вчепилися за серце й душу, він не почував себе переможеним (М. Стельмах).
245. Він Стрів (персоніфікація) мене у яворах.
На груди лапами обперся (уособлення).
Щасливо В очі зазирав (уособлення).
Лизав (уособлення) лице, об ноги терся.
І Пахнув (метафора) рідно, як раніш.
Сараєм, полем, бузиною (метонімія);
Котивсь (метафора) на радощах в спориш,
То біг (уособлення) вперед, то йшов за мною.
А вже як в лузі я спинивсь,
Де Обняла (персоніфікація) мене Калина.
Під серцем в мене Примостивсь (метафора)
І Дихав (уособлення) тихо, як Дитина (порівняння).
Його усяким я знавав:
М’яким, жорстким, несамовитим (епітети),
Та злим ніколи не бував
Мого Села (метонімія) родинний вітер.
Дмитро Іванов
246. 1. Мало який птах долетить до середини Дніпра (гіпербола). 2. Дивно побудований наш світ… Той має чудового кухаря, але, на жаль, такий маленький рот, що більш як два шматочки не може пропустити, інший має рот завбільшки з арку головного штабу, та ба, мусить задовольнятися якимсь німецьким обідом із картоплі (гіпербола, літота). 3. Верба, злеліяна в добу глуху, вросла в зеніт, немов зелена віха (гіпербола, порівняння). 4. І стогін болю із гірського краю, протявши небо, вмерз у материк. Мамо, не плачте, мамо: встали ми, дужчі магми! (гіпербола).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...